З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Євген Копйов

Художник з освітлення.
Біографічні дані:
Ми знайшли 8 вистав, в яких
бере участь Євген Копйов

Як же гарно лежачи на печі командувати відрами, царським військом і навіть самою піччю. Та ще й солодких півників за це отримувати. «Оце так пощастило лінькуватому Омельку!» – скаже хтось. Але ж чарівні слова «За щучим велінням!» просто так не даруються. Добре серце, здатність співчувати і поставити інтереси іншого, навіть якщо це тільки щука, над власними – цим володіє далеко не кожен. А от чи можуть чарівні слова виконати абсолютно всі бажання і чи підвладне щучому велінню кохання, ви дізнаєтеся, завітавши на виставу. Перед маленькими глядачами наші артисти розіграють справжнє ярмаркове дійство з перевтіленнями, піснями, танцями і навіть справжнісінькими дивами!

4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
4.5
5.0
4.5
5.0

Тобі пора заміж! Тобі терміново пора заміж! Тільки так ти станеш справжньою, захищеною, повноцінною, у тебе з’явиться сенс життя. Але для цього тобі потрібно навчитися бути жінкою! Як їсти / пити / говорити / що носити / думати, щоб пізнати славнозвісне і омріяне «жіноче щастя»? У нас є рецепт і тільки сьогодні наша агенція пропонує безкоштовні пробні курси, як стати щасливою! Саме сюди приходять героїні Оля і Віра, щоб розкрити свою жіночність і назавжди позбутись самоти. Але не всім очікуванням дано збутися, і не всі строкаті реклами кажуть правду… Це вистава про жінок: про те, що дратує, радує, пригнічує, знецінює, про те, якими вони бачать чоловіків і себе, про те, як могло б бути, і про те, як є . Про те, де місце жінки в цьому світі: знизу, зверху або є інші варіанти?

Як же гарно, лежачи на печі, командувати відрами, царським військом і навіть самою піччю. Та ще й солодких півників за це отримувати. «Оце так пощастило лінькуватому Омельку!» – скаже хтось. Але ж чарівні слова «За щучим велінням!» просто так не даруються. Добре серце, здатність співчувати і поставити інтереси іншого, навіть якщо це тільки щука, над власними – цим володіє далеко не кожен. А от чи зможуть чарівні слова виконати абсолютно всі бажання і чи підвладне щучому велінню кохання, ви дізнаєтеся, завітавши на виставу. Перед маленькими глядачами наші артисти розіграють справжнісіньке ярмаркове дійство з перевтіленнями, піснями, танцями і навіть справжнісінькими дивами!

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.5
5.5
5.5
5.8

За п’єсою британського драматурга Тома Стоппарда «Розенкранц та Гільденстерн мертві».  П’єса є спін-оффом від усім відомого твору Вільяма Шекспіра «Гамлет». Історія про двох друзів, які не розуміють де північ, а де південь, але добре розуміють, що письмовий стіл відрізняється від ворони. В основі п'єси лежить класичний сюжет «Гамлета». Стоппард не вступає в суперечку з Шекспіром, це скоріше творчий діалог- роздум двох драматургів . Драматург Том Стоппард у своїй п'єсі, в головні герої виводить двох персонажів – Розенкранца і Гільденстерна, які в Шекспірівському «Гамлеті» малі і незначні. Стоппард виводить їх за рамки класичного сюжету, надаючи шанс прожити іншу долю. Герої повинні зробити свій особистий вибір, щоб використувати цей шанс та змінити призначену їм долю, вийти з рамок заданого сюжету їхнього життя. Головна думка у виставі – немає «малого» і «великого», ми всі «великі», якщо здатні на особистісний вибір. Гра гри у гру у грі. І це не скоромовка. Це те, що глядач побачить у виставі «Трагіки до ваших послуг...» за п’єсою Тома Стоппарда «Розенкранц і Гільденстерн мертві...» Велика ніби фанерно-картонна коробка-вертеп.  Речі  стають персонажами, актори  перетворюються на ляльок.  Світло у виставі – це один з головних персонажів. Безліч ліхтариків, світло від яких грає з акторами та глядачем. Тому кожна сцена у виставі, нагадує спалах у темряві.  Авторська музика, в якій поєднується звучання знайомих і дивних музичних інструментів. Все,що глядач бачить та відчуває здається, начебто іграшковим.  Вистава – метафора великої гри і різних маленьких ігор, в які люди граються все своє життя.

Є речі, про які хочеться говорити пошепки, є речі, які мусиш викричати. Історія цього Річарда розпочинається з моменту завершення історії Річарда Шекспірівського. Глядачеві дається свобода самому вирішувати, де й коли відбувається дія: чи в останню ніч перед загибеллю, чи можливо вже десь там, де існує вічне покарання за содіяні злочини і вічна приреченість на абсурдну різанину, від якої можна збожеволіти навіть у потойбіччі. Це свого роду пересторога вбивцям, політикам і надто запеклим матеріалістам. Зберігаючи основні ідеї та сентенції «Річарда ІІІ», ми працювали не з фабулою, а з метасюжетом Шекспірівського твору. Тому немає значення, хто втілює тему протагоніста – мужчина чи жінка. Проблема Річарда чи Гамлета стосується кожного, незалежно від статі.

Подружжя
« Подружжя » Біографічна вистава
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
6.0
6.0
6.0
5.5

За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка! Чи знаєте ви історію подружжя Івана Франка та Ольги Хоружинської? Адже лише на початку 2000-х років були розшифровані та опубліковані листи Ольги до Франка! А до створення вистави залучили їх онука Роланда Франка! Познайомилися вони 1885 року, в Києві. Вже заручившися з нею, Франко питав знайомих: «Чи нав’язувати мені цей камінь на шию?». А вона теж питалася в знайомих: «Чи продавати мені душу тому рудому чортові?». Доля означила їм спільний подружній шлях довжиною у 30 літ... Вони мали трьох синів та одну дочку... Ольга була вірною помічницею Франка, писала статті, робила переклади з іноземних мов, допомагала йому в літературній праці: вони разом збирали казки, легенди. Ольга навчила чоловіка вільному володінню французькою; спонукала Франка записатися до Чернівецького університету і він здобув вищу освіту. Завдяки їй Іван Якович поїхав до Відня, де написав та захистив дисертацію. Проте Франко як не кохав свою дружину, так і не зміг покохати її… Ніколи не сказав, не написав їй того, що писав іншим своїм жінкам. Ольга робила все, що могла, виконувала забаганки, терпіла злидні, ревнувала Івана до інших жінок, але тішилася, що саме вона його половина. Навіть, коли Франкові було заборонено приїздити в Росію, то Ольга позичила паспорта в якоїсь львівської повії і з ним приїхала в Київ до своєї сестри. Останньою каплею стала смерть їхнього сина. Ольга потрапляє до божевільні. Вона навіть не була присутня на похороні Франка, бо вийшла з лікарні значно пізніше. Непроста історія шлюбу Франка та Хоружинської у виставі “Подружжя” Центру Леся Курбаса.

4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
4.8
4.6
4.9
5.0

Він та Вона – два полюси одного цілого, як Інь та Янь, де у чорному є частина білого, а у білому – чорного. Всупереч законам Всесвіту вони притягуються, ніби магніти. Бо ж не існує дня без ночі, а Сонця без Місяця. «Лифт вверх» – це чотири історії, у яких є Він та Вона. «Ліфт вгору» – це путівник по життю. Наші вчинки та сумніви, почуття та неможливість їх висловлення, стосунки та ризик перекреслити їх одним необережним вчинком, впевненість і наполегливість у досягненні мети. Цілий спектр людських стосунків та настроїв презентовано на сцені у ліричному фарсі.

За мотивами п'єси Оксани Танюк «Сон Лакшмі, що побачив Вішну у своєму сні, Або медитація на тему ігри богів» та текстами Сергія Труша.