Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Син Анатолія Хостікоєва і його другої дружини Любові Куб'юк.
У 2009—2012 р.р. — ведучий програми «Про Zірок» на каналі «ICTV».
Одружений з акторкою Мариною Ягодкіною.
Продюсерський центр «Колізей» займається організацією вистав, а також концертів та інших видовищних заходів в Києві і по всій Україні. За плечима десятирічний досвід роботи і співпраці практично з усіма відомими театральними колективами України та ближнього зарубіжжя. Багато років успішно займаються організацією гастролей театрів, артистів, а також показом антрепризних вистав.
У 2014 році, під час подій Революції Гідності, семеро ентузіастів із різних професій (музиканти, актори, банкіри, юристи) згуртувалися навколо запису музичного альбому «Got to Be Free». Згодом ця музична історія Майдану переросла у рок-мюзикл, який дотепер був презентований кілька разів в закритому форматі «для друзів» на різних концертних майданчиках Києва. У вересні 2018 року рок-мюзикл виступив хедлайнером наймасштабнішого фестивалю української культури Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival. Після гастролей мюзикл з надзвичайним теплом прийняла публіка міста Лева у сучасній локації !FESTRepublic . Історія рок-мюзиклу динамічно розвивається, з лютого 2019 року «Got to Be Free» увійде до репертуару одного з найсучасніших театрів Києва – Театру на Подолі. Оновленою постановкою опікується режисер та художній керівник театру Віталій Малахов. Вистава буде виходити один раз на місяць. Сьогодні «Got to Be Free» – це альманах-рефлексія, який складається з 12 історій про естетику протесту героїв Майдану. У кожній історії – спогад про внутрішній порив до свободи, боротьбу за гідність країни, протидію тітушкам, війну, мрії про суспільство майбутнього та кохання музиканта й волонтерки серед палених шин. «Got to Be Free» – про трансформацію нас усіх, суспільства, яке після Революції Гідності не буде вже колишнім. Важливим елементом дійства є його інтерактивність. Глядачі долучаються до зведення барикад, а між публікою блукає балет: бриті «братки», дівчата в футболках із червоним хрестом, молодь з Майдану, люди в камуфляжі. «Got to Be Free» – це живий рок-саунд, яскраві візуальні засоби, інтерактивна сценографія та сильні емоції. У виставі задіяно оркестр та балет.
Що робити, якщо не можеш знайти ідеального партнера, який поєднував би в собі: пристрасть, гроші і романтику. Продовжувати пошуки чи ... знайти кількох коханців ... тут головне «не змішувати». У паризької художниці Франсуа багато років все працює, як швейцарський годинник. Але в один прекрасний день абсолютно все пішло не за планом.
Інтригуючий сюжет розгортається навколо життя молодого парижанина, який крутить роман одночасно з трьома дівчатами, які працюють стюардесами. Одна з дівчат американка, інша – німка, а третя – француженка. Щоб не потрапити в халепу, він підлаштовує своє життя під розклад польотів трьох обраниць, що літають на різних авіалініях. Однак головному герою не завжди вдається контролювати ситуацію, тому через виникаючі непорозуміння він постійно потрапляє в кумедні ситуації. «Боїнг-Боїнг» – це легенда французької театральної культури другої половини 20-го століття. Вистава потрапила в книгу рекордів Гіннеса як найбільш часто виконувальна в світі французька п'єса. Вона була поставлена в 60 країнах світу.
Легкі, невибагливі комедії відомого французького комедіографа Марка Камолетті з успіхом йдуть не тільки у Франції, але й у Великобританії, Фінляндії, Німеччини. У своїх витворах Камолетті висміює пікантні життєві ситуації, які мають місце і у нашому житті. У цьому і причина шаленого успіху його комедій. «Лазанья по-французьки» – це комедія, в якій всі так загралися, що часом не можуть згадати, хто вони і кого повинні зображати. Отже, запам'ятовуйте: Бернард – чоловік Жаклін, але зраджує дружині з молодою красунею. Жаклін – дружина Бернарда, зраджує чоловікові з Робертом. Роберт – кращий друг чоловіка своєї коханки, але вже по ходу спектаклю встигає зрадити їй, «поклавши око» на красуню Сюзанну. Сюзанна – дорога штучка і коханка Бернарда, у якої сьогодні День Народження, але замість подарунків їй вручають фартух і відправляють на кухню замість Сюзетт. Сюзетта – кухарка, якої в цей вечір вдається непогано заробити, і в якої, між іншим, є вельми ревнивий чоловік – Джорж. А, якщо серйозно, то найкраще в спектаклі – акторський ансамбль: суміш усім відомих народних артистів та неймовірно талановитих молодих акторів. Вони так легко і невимушено висвітлюють інтриги Камолетті, що комедія положень на очах у публіки перетворюється у веселу і, по-справжньому, смішну театральну гру. Вистава розрахований на найширшу глядацьку аудиторію: кожній людині треба іноді посміятися.
Продюсерський центр «Колізей» займається організацією вистав, а також концертів та інших видовищних заходів в Києві і по всій Україні.
За плечима десятирічний досвід роботи і співпраці практично з усіма відомими театральними колективами України та ближнього зарубіжжя. Багато років успішно займаються організацією гастролей театрів, артистів, а також показом антрепризних вистав.
Творча діяльність Анатолія Хостікоєва розпочалася 1974 року на сцені Львівського академічного драматичного театру імені М. Заньковецької. З перших ролей актор привернув увагу глядачів і театральної громадськості небуденністю своєї індивідуальності, творчою сміливістю, яскравими барвами сценічного таланту. 1978 року Хостікоєв був запрошений до Київського театру ім. Лесі Українки, де пропрацював до 1980 року. З 1980 року Анатолій Хостікоєв – актор театру імені ІванаФранка.
Саме в цьому колективі повністю ствердився й розкрився творчий потенціал митця. Сьогодні ім’я Анатолія Хостікоєва є знаковим для української культури. Ролі, що їх створив актор, увійшли до літопису національної сцени, її кращих здобутків. Його Еней з легендарної «Енеїди» І. Котляревського підкорив серця багатьох глядачів, примусив задовго до прийняття незалежності України відчути істину гідності, пробуджував відчуття національної свідомості у кожного громадянина. Воланд з «Майстра і Маргарити» М. Булгакова відкривав найпотаємніші нетри людської душі, розповідав про Гармонію і Світло розуму, йшов на Голгофу совісті Анарх з «Санаторійної зони» за М. Хвильовим, мріяв про доцільність буття Астров із «Дяді Вані» А. Чехова, відчайдушно відстоював своє кохання Дон Філіппе з «Благочестивої Марти» Тірсо де Моліно, жадоба влади спопеляла його Модреда з вистави «Мерлін, або Спустошена країна» Т. Дорста та У. Еллер. І поруч трагічний Хосе з «Кармен» П. Меріме, саркастичний Хіггенс з «Пігмаліону» Б. Шоу.
Величезний досвід та абсолютне відчуття природи театру надали можливість акторові зайнятися режисерською роботою. Його режисерський хист пронизував практично кожну роль. Особливо це виявилося під час постановки легендарної рок-опери «Біла ворона» Г. Татарченка та Ю. Рибчинського, в якій актор не лише створив багатогранний поліфонічний образ Жульєна, але й придумав і втілив в життя дивовижно театральні мізансцени.
Режисерське обдарування А. Г. Хостікоєва ствердилося у роботі над виставою «Кін IV» Г. Горіна, в якій він же зіграв головну роль. Ця робота була удостоєна премії «Київська пектораль» за кращий режисерський дебют.
Згодом у співавторстві із режисером В. Малаховим Анатолій Хостікоєв познайомив глядачів з глибоко-трагічним прочитанням славнозвісної п’єси У. Шекспіра «Отелло». Концепція, що її запропонував автор ідеї, він же виконавець головної ролі, породжувала в залі катарсис. Його Отелло захоплював глядачів суміщенням несумісного: неймовірною дитячою безпосередністю і жорстким нещадним вихованням воїна. Анатолій Хостікоєв однаково вільно почувається у будь-якому сценічному жанрі – від яскравого мюзиклу до психологічної драми.
Вільність імпровізації, виразність пластичного малюнку ролі, постійний творчий пошук на початку кар’єри подарували глядачам такі звабливо театральні образи, як П’ятьоркін «Васси Железнової» М. Горького, Фрегат у «Загибелі ескадри» О. Корнійчука, то сьогоднішні прихильники знов і знов приходять на виставу «Швейк» за Я. Гашеком, в якій актор виконує аж п’ять ролей, в секунду перевтілюючись в іншого персонажа.
Продовжуючи активно суміщати акторську діяльність із режисурою, тандем Анатолія Хостікоєва із режисером В. Малаховим декілька років тому подарував нам неймовірно добру, відверто демократичну, сповнену віри у життя та справедливість, виставу «Грек Зорба» за романом класика грецької літератури Нікоса Казантзакіса. Ця вистава стала справжнім бенефісом актора. Його граничне проникнення в психологію персонажа, мудрість і глибина філософського прочитання при яскравій театральній формі потрясає глядача, пробуджуючи у кожного бажання переглянути власне життя.
Постійне прагнення нових, незнаних відкриттів, бажання якомога більше зробити для широкого загалу спонукало Анатолія Хостікоєва разом із Богданом Бенюком створити свою «Театральну компанію», яка за останні роки отримала широке визнання в театральної громадськості та популярність не тільки в Україні, але й за її межами.
І все ж таки театр імені Івана Франка був і лишається для актора найріднішим місцем, де йому затишно, де його талант почуває себе вільно і спроможний дивувати знову і знову. Яскравим свідченням цьому стала робота в виставі «Ліс» О. Островського та режисерський тріумф у виставі "Незрівнянна" П. Квілтера.
Ми беззастережно віримо в талант цього вічного мандрівника, який може підкорити будь-яку сцену, який може зіграти будь-яку роль – від Ліра до Блазня, який може творити добро і робити кожного із нас щасливим.
– Чому вирішили стати актором / актрисою?
Найкраща професія у світі
– Яку роль мрієте зіграти?
Радію кожній ролі, не мрію про одну єдину.
– Чим любите займатися у вільний час?
Музика
– Можливо, ви займаєтеся громадською діяльністю, розкажіть
Раніше займався, зараз ні.