З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Елла Григор’єва

Елла Григор’єва

Актор.

Заслужена артистка України, провідний майстер сцени

Член Національної спілки театральних діячів України, голова осередку НСТДУ ЗАОТЛ , член Міжнародної Спілки діячів театру ляльок UNIMA-УКРАЇНА, керівник дитячої театральної студії "Бавка" при ГО «Щасливі діти»

Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Актриса  є  резидентом театрів:
Мирослав Петій
Художній керівник

Закарпатський академічний обласний театр ляльок створений в Ужгороді 1980 року. У 1988 році одержав приміщення в центрі міста на площі Театральній, де у 20-х роках минулого століття діяв перший у краї Руський театр «Просвіта», оснований геніальним М. Садовським. Очолює колектив директор-художній керівник Мирослав Петій, фахова людина з досвідом організаційної роботи. Творчий процес здійснюється трупою у складі 15 осіб, серед яких заслужені артистки України Світлана Кобзиста та Елла Григор’єва, провідні майстри сцени Микола Карпенко, Андрій Опіок, Олена Пишка, Лариса Кривчик, Тетяна Сударєва, актори Юлія Чеховська, Павло Проданюк, Олександр Бєліков, та здібна театральна молодь Ярослава Яник, Дмитро Ємець, Ганна Ліпчей, Іванна Павлюк під керівництвом головного режисера, заслуженої артистки України Наталії Орєшнікової. Візуальною частиною творчих проєктів опікується головний художник Паола Полуденна. Багато сил у популяризацію театру прикладає керівник літературно-драматургічної частини Ніна Малишка, завдячуючи чому вийшло друком вже дві книги-альбоми - «Театр граючої ляльки Срібної землі» (2015) та «Лялькове Закарпаття. «Інтерлялька» у фестивальному русі європейського театрального простору» (2018). Враховуючи географічне положення, багатонаціональний склад регіону, ретельно формується репертуар, у якому близько 45 вистав. Чільне місце займають українські автори. Для задоволення потреб нацменшин включені казки народів світу. Завдяки освоєнню фольклорних традицій краю театр має неповторне обличчя. Новий етап творчої діяльності розпочався у 1990, коли театр ініціював проведення Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Інтерлялька», який став першим подібним форумом в Україні. У 1997 його включено до Всесвітньої асоціації лялькарів (УНІМА). У 2019 проведена XVIІ «Інтерлялька». Фестиваль сприяє зміцненню творчих зв’язків між театрами України та країн Карпатського Еврорегіону й Західної Європи. Укладена партнерська угода з Кошицьким театром ляльок (Словаччина). Колектив театру активно включився у реалізацію грантових проєктів, має на рахунку декілька успішно реалізованих. Багато чисельні глядачі, шанувальники Закарпатського академічного обласного театру ляльок всіх вікових категорій називають свій улюблений театр коротко – театр «Бавка». Саме таку афішну назву взяв собі колектив театру у 2005 році. Чому саме Бавка? Колись у верховинських селах так називали будь-яке театральне видовище, крім того, до складу традиційного лялькового «вертепу», окрім музикантів та співаків, входив «бавіля», тобто той, хто працював з ляльками — бавками. Отож, назва театру «Бавка» символічна. І його вистави не залишаються поза увагою як глядачів, так і професіоналів, що дають їм високу оцінку на престижних міжнародних театральних фестивалях.

Ми знайшли 10 вистав, в яких
бере участь Елла Григор’єва

Ми живемо у світі, де на перший погляд нас оточують друзі, але чи так є насправді? А хто такий друг? А друзів має бути багато або тільки один? А чи можна ділити дружбу ще з кимось? А що означає вираз - «мій друг»? В якому сенсі «мій»? Тільки мій і нічий більше? Й взагалі, що таке дружба? Актуальність цих питань виникає і хвилює нас у всі часи. А тим більш сьогодні, коли всі сховались у віртуальному світі за грою, або за спілкуванням у соціальних мережах, коли діти, та й дорослі відвикають будувати справжні відносини між собою. Ось, наприклад, герої вистави «Трям! Привіт!». Романтичний Їжачок вважає своїми друзями Ведмедика й Зайця. А Ведмедик рахує своїм другом тільки Їжачка і нікого більше. Й кожен з них по-своєму правий... чи неправий? Як правильно поступити у складній та небезпечній ситуації, з якою швидкістю можна прийняти важливе і єдине правильне рішення? Відповіді на подібні питання намагаються разом з глядачами знайти автори вистави.

Всім відомі твори Корнія Чуковського „МИЙДОДІР”, „ТЕЛЕФОН” та „АЙБОЛИТЬ” закарпатські лялькарі поставили у формі цікавої гри, як спогади про дитинство. Головним завданням вистави Ії автори – режисер, художник, актори вважають у ненав’язливої формі привчати дітей бути охайними, слідкувати за чистотою і порядком, а також не боятися лікарів – своїх добрих друзів і порадників.

Слова - матеріальні, тобто, як говорить приказка: «Який «добридень», таке й «доброго здоров'я»». І якщо ти доброзичливий і привітний, то й до тебе будуть відноситься відповідно. Ось про це (й не тільки) розповідає сучасна казка драматурга Вадима Довлетова «Чарівні слова», яку поставили режисер - заслужена артистка України Наталія Орєшнікова, а автором сценографії дебютувала молода талановита ілюстратор дитячих книжок Олена Бугренкова. У казках завжди відбуваються найнеймовірніші події, які, тим не менш, чомусь відповідають звичайним життєвим реаліям. І вихід із заплутаних казкових ситуацій часом лежить на поверхні і помітний неозброєним оком ... але тільки не всім. Маленький хлопчик Іванко несподівано потрапляє у казку та намагається повернутися, але тільки як це зробити - ніхто з казкових персонажів не знає. Лісова Відьма та Триголовий Дракон не поспішають допомогти хлопчикові виплутатися з неприємної історії. Але Іванко сам зміг зрозуміти, що ж він зробив не так, кого образив і що потрібно зробити, щоб повернутися до Мами - розгадкою виявились прості, але надзвичайно важливі слова. Казка вчить бути ввічливим і чуйним та говорити тільки хороші слова близьким, друзям, знайомим, а насамперед – Мамі...

Автор п’єси, режисер, художник-постановник - Юлія БІЛІНСЬКА, старший викладач кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського Національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського, режисер «San-San Theatre», стипендіат програми Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Сни Ахнеуса» - це історія про боротьбу Ангела і Смерті за людину. За людину, яка, здається, втратила все людське у гонитві за багатством. Лихвар Ахнеус опинився на самому краю власного життя, але чомусь саме цьому скнарі надається другий шанс. Може бути, тому, що він ще здатний зазирнути у своє минуле і зрозуміти, що «Заробляй і накопичуй» - це далеко не найважливіший принцип в житті. А можливо, вистава «Сни Ахнеуса» - це просто мудра казка, яку розповідають Ельфи – добрі помічники фінського Йоллупуккі. Вистава «Сни Ахнеуса» - для тих, хто любить творчість Чарльза Діккенса і взагалі світлі казкові історії. СЛОВНИЧОК ЙОЛЛУПУККІ - (фін. Joulupukki) - в пізній фінської традиції - Різдвяний дід, який дарує подарунки дітям на Різдво Христове. АХНЕУС - (фін. ahneus) у перекладі з фінської мови означає «жадібність». ОННІ - (фін. onni) у перекладі з фінської мови означає «щастя, радість».

У формі веселої інтерактивної вистави-гри, складеної з концертних номерів, ненав’язливо пропонується глядачам мистецько-просвітницька програма, яка має на меті засобами театрального лялькового мистецтва сприяти розвитку дитячого образного мислення, розширенню світогляду. Автори вистави запрошують дітей разом помандрувати у часі та дізнатися про витоки сучасного театрального лялькового мистецтва та його різноманітність, ставлять собі за мету підказати дітям, як можна цікаво розважатись без комп’ютерів, повернути їм дитинство.

Все у цієї оселі, у цієї родині відбувається не так, як прийнято у більшості людей - адже у цієї родині сповідують в першу чергу духовні цінності. Голова родини - казкар, який пише казки для своєї донечки, де герої - Ії іграшки. Прототипом казкаря є Дональд Біссет – знаменитий англійський дитячий письменник. Саме тому дія вистави відбувається в Англії. Сім’я готується привітати чоловіка і батька з Днем народження, але він саме зараз знаходиться у стані творчої депресії, через що і не вдається створити образ нового героя. День народження під загрозою. Тому виникає ідея влаштувати це свято незвично. Любляча дружина та донька пропонують запросити на день народження персонажів знаменитих казок письменника. І починається казка шкереберть..

Театр «Бавка» вирішує п’єсу знакового російського драматурга за відомим твором Астрід Ліндгрен „Малюк та Карлсон” як спогад про дитинство, в якому неможливе стає можливим, та про добро, на яке має право кожна дитина. У виставі Закарпатського театру добром просякнуті всі – від Сажотрусів до, як не парадоксально – Фрекен Бок, яка виявляється людиною, яка за сутністю залишилася великою дитиною.

Нова прем’єра Закарпатського театру ляльок побудована на містичних сюжетах маловідомих верховинських казок. Всі “страхітливі” події подаються режисером та акторами з добрим гумором. Герой карпатського фольклору опришок Пинтя йде туди, де “...за мідною хащею, за скляною горою лежить Закляте Місто...”, щоб знайти свою долю. На шляху Пинтя зустрічає зачарованого Пса Кудлоша та мертвого Блукаючого Вояка, и вони разом вирушають на пошуки свого щастя. Наближення до першоджерел доповнює те, що всі актори, як справжні сільські музики „вживу” виконують верховинські коломийки та грають на народних музичних інструментах.

В одній затишній сироварні живе сім'я сірих мишей. Все у них було прекрасно - теплий будинок, люблячий син і багато-багато сиру аж до появи нових мешканців - сімейства білих мишей. Відтоді безтурботне життя в сироварні закінчилося. Але діти з обох сімейств не звертають уваги на чвари дорослих, вони вирішили ніколи не розлучатися, чого б їм це не коштувало. Дорослі напевно пригадають схожу, не дуже веселу історію. Зате в цій виставі фінал дуже щасливий і несподіваний! У репертуарі майже кожного дитячого театру є спектакль за п'єсою «Всі миші люблять сир», угорського автора, драматурга і режисера Урбана Дюли - адже історія про мишенят Шому і Фружі вже облетіла весь світ услід за історією про Ромео і Джульєту!

Лісова пісня
« Лісова пісня » Феєрична драма

«Лісова пісня» у виконанні закарпатських лялькарів звучить як поема екстазу. Саме тут розгортається дія, навіть дійство, магнетичне, захопливе і попри широку відомість твору Лесі Українки – непередбачуване. Зовсім по новому, без хрестоматійної театральщини звучить текст геніального твору, красивої трагічної лісової казки про те, як цариця ліса Мавка покохала простого селянина. Чари ліса не змогли відірвати людину землі від його повсякденної роботи і Мавка гине. З виставою «Лісова пісня» колектив театру брав участь у: - ХІІ Міжнародному фестивалі театрів для дітей «Інтерлялька-2010” (м.Ужгород, 2010), де дипломом «За кращу жіночу роль» нагороджена актриса Наталія ОРЄШНІКОВА; - Всеукраїнському фестивалі «Ні, я жива, я буду вічно жити!» (м. Львів, Україна, 2011); - у Всеукраїнському фестивалі вистав за п’єсами Лесі Українки (м. Луцьк, 2011), отримано Диплом лауреата премії ЛМВ НСТД України «Галицька Мельпомена».