З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Дмитро Сороколат
Дмитро Сороколат
Дмитро Сороколат

Дмитро Сороколат

Актор.

Артист вищої категорії у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське

Закінчив Київський національний університет культури та мистецтв. У нашому театрі працює з 2009 року.

Біографічні дані:
Місце народження: Україна, місто Кам'янське
Освіта: Київський національний університет культури і мистецтв
Актор  є  резидентом театрів:
Маргарита Кудіна
Маргарита Кудіна
Художній керівник
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 11
5.8
5.6
6.0
5.8

Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.

На початку минулого століття в будівлі Народної аудиторії свої спектаклі показували професійні трупи, що гастролювали, а також – ентузіасти-аматори з-поміж робітників і службовців Дніпровського металургійного заводу.
Саме тут у 1935 році відкрився перший професійний стаціонарний театр міста – Театр руської драми ім. Т. Г. Шевченка, потім успішно працював Український драматичний театр ім. Лесі Українки, а в 1980 році відкрився Дніпродзержинський музично-драматичний театр, який з 2000 року носить ім'я Лесі Українки. В 2012-му він отримав статус академічного.
У 2016 році місто повернуло собі історичну назву Кам’янське. З того часу театр називається - Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки м. Кам’янського.
Раз у 2-3 роки у місті проходить надважлива культурна подія – театральний фестиваль «Класика сьогодні». Ідея подарувати містянам свято творчості та краси належала головному режисерові Сергію Чулкову та завідуючій літературною частиною Л. Костенко. Вперше фестиваль відбувся у далекому 1993 році – і з того часу пройшов шлях від регіонального до міжнародного. Його люблять і з нетерпінням чекають як учасники, так і глядачі.
За роки існування фестивалю свої кращі спектаклі в Кам’янське привозили театри України, Білорусі, Казахстану, Росії, Азербайджану, Румунії, Грузії, Ізраїлю, Італії тощо.
Театр ім. Лесі Українки успішно і гармонійно розвивається. В його репертуарі – понад 40 вистав найрізноманітніших жанрів: українська та зарубіжна класика, сучасна драматургія, оперети, музичні комедії, спектаклі для дітей, театралізовані концертні програми, концерти класичної музики.

Ми знайшли 16 вистав, в яких
бере участь Дмитро Сороколат
Рапунцель
« Рапунцель » Музична казка

Хто така Рапунцель? Це  красуня-принцеса, дівчинка з довгим білявим волоссям, яку зла чарівниця викрала у королівської сім’ї і заточила у високу неприступну вежу. Справа в тому, що волосся  Рапунцель має чудодійну силу, воно зцілює рани і повертає молодість, ось ця фантастична сила і потрібна була чаклунці. Так би і прожила Рапунцель в ув’язнені все своє життя, так би і вважала себе завжди дочкою Матінки Готель, якби не хоробрий та відчайдушний злодюжка Юджин, що випадково потрапив до вежі. Хлопець одразу закохався в красуню-білявку і сам впав до вподоби  юній Рапунцель, а  далі… Далі закоханих чекало не одне випробування перш ніж відкрилася правда, зло було покаране, а юнак і дівчина знайшли своє щастя. Вперше про викрадену прицесу з цілющим волоссям, ми дізналися від відомих казкарів братів Грімм. А з тих пір, як на екрани вийшов діснеєвський  мультик  про Рапунцель, ця героїня стала знаменитою на весь світ. Наш театр пропонує сучасний погляд на класичну історію, з непередбаченими сюжетними поворотами, яскравими декораціями і костюмами, добрим гумором, прекрасною музикою, піснями й танцями. Вистава стане справжнім новорічним подарунком для дітей і дорослих.

Попелюшка
« Попелюшка » Музична казка

Одна з найвідоміших казок світу про бідну дівчинку, яка знайшла любов і щастя.  Цей сюжет втілений у фольклорі майже всіх народів планети. Кажуть, і у стародавніх єгиптян існувала версія цієї казки. Чарівна історія про Попелюшку живе й живе, і кожен розповідає її на свій кшталт. Мабуть, найкраще, найчарівніше, найдобріше перекладення для сцени цієї знаменитої історії зробив драматург-казкар Євген Шварц. Саме за його п’єсою  наш театр поставив музичну казку для дітей і дорослих про кохання, яке здатне творити справжні дива!!!

БУ-РА-ТІ-НО
« БУ-РА-ТІ-НО » Музична казка

Якби добрий татусь Карло не змайстрував із чарівного поліна дерев’яного хлопчика, то хто б звільнив беззахисних ляльок від жорстокого Карабаса? Хто знайшов би Золотий ключик і дізнався таємницю маленьких дверцят за намальованим на старому полотні вогнищем? Хто подарував би всім нам ДИВО ТЕАТРУ? Без пустотливого непосиди Буратіно просто не було б цієї доброї казки!

Невитіювата, але щира історія про те, як Уляну ледь не віддали заміж за багатого сільського дурника Стецька, а красивий, але бідний Олексій за допомогою дядечка-москаля зміг відстояти своє право на щастя.

Цей спектакль порадує справжніх цінителів гумору. Він не претендує на філософські глибини і вирішення глобальних проблем, зате дає багато приводів для нестримного сміху. Англійська назва п’єси «CAUGHT IN THE NET». Дослівний переклад – пійманий у мережі. Головний винуватець низки подій, що стала основою сюжету цієї комедії – великий і всемогутній Інтернет. Саме в його павутині заплутається головний герой – велелюбний таксист Джон. Сюжет настільки закручений, що нагадує пружину. Герої «Татуся в павутині» постійно потрапляють у смішні ситуації, а коли намагаються знайти вихід, заплутуються ще сильніше в павутині брехні і непорозумінь.

«Казка розповідається не для того, щоб приховати, а для того, щоб відкрити, сказати на повну силу, на повний голос те, що думаєш»,– вважав Євген Шварц, великий казкар ХХ століття. І дійсно, його п’єси – це збільшувальне скло для глядачів і читачів, принаймні для тих, що мають рішучість поглянути уважніше перш за все на себе самих. Саме такої рішучості потребує від глядачів нова вистава нашого театру «Дракон». За основу сюжету взято поширений в міфологіях багатьох країн мотив знищення дракона головним героєм в ім’я порятунку людей. Але в казці Шварца люди, яких рятує лицар Ланцелот, вважають життя під владою Дракона цілком терпимим. До жорстокості і утисків вони звикли, кожен сподівається, що гірше не буде. А вступати з Драконом в бій – вірна  смерть. Ці люди не особливо й хочуть, щоб їх рятували, їм не потрібна свобода, вони вважають за краще бути в рабстві, аби пан виявився м’якішим. Втративши одного тирана, вони із задоволенням йдуть під владу іншого. Герой з подивом виявляє – для того, щоб звільнити людей, вбити Дракона недостатньо…

Давню казку про те, як гнана мачухою принцеса знаходить надійний прихисток у лісових жителів – гномів, знають усі. Але хочеться її чути знов і знов… Чарівну історію, яка на нашій сцені перетворюється в гімн всеперемагаючій силі добра, милосердя та любові.

Божевільна сімейка, або Малюк
« Божевільна сімейка, або Малюк » Кумедне шоу з піснями, танцями та пострілами

«Bichon» – найпопулярніша  п’єса відомого французького драматурга, сценариста і режисера Жана де Летраза (Jean de Létraz) лягла в основу музичної вистави «Малюк» українських авторів А. Горіна і Едуарда Яворського, музику до якої написав сучасний український композитор Юрій Шевченко.
Написана ще в 1935 році п’єса «Bichon» користувалася неймовірним успіхом, була поставлена в Театрі Пале-Рояль, а згодом – на багатьох інших європейських сценах, екранізована в 1947 році, багато разів перекладена, зазнала безліч постановок на світових підмостках та ще й  досі цікава і режисерам, і публіці. Зворушлива історія кохання у витонченій упаковці пісень і танців, кохання, яке долає всі перешкоди, в тому числі і фінансові,  пронизана веселим духом безтурботності, доброго гумору і життєрадісності.   З чисто французьким гумором вона  трактує одвічні проблеми взаємовідносин батьків і дітей. Та головне – запрошує зануритись в атмосферу свята, у стихію театральної гри, фантазії та імпровізації.

Пані та панове! Всесвітньовідомі артисти – Трубадур та його друзі: Осел, Кіт, Пес і Півень, зіграють для вас веселу історію з неймовірними пригодами про те, як Принцеса, незважаючи на заборону татуся Короля, а так же підступи лихих лісових розбійників, все-таки вийшла заміж за коханого. І не тільки зіграють, але ще і заспівають, і станцюють. Тільки в нашому театрі! І тільки для вас!

Ім’я Мольєра відоме, мабуть, кожному. Життєвість, яскравість та художність створених ним образів справили величезний вплив на розвиток світової драматургії та театру. Мольєр став справжнім творцем жанру класицистської комедії, де колективним героєм є незліченні людські помилки. Слава Мольєра безсмертна, адже навіть серед видатних драматургів не багато таких, чиї п’єси ставили б упродовж майже чотирьох століть на всіх сценах світу. Академічний театр Франції Comédie Française і досі називає себе «Будинком Мольєра». Дія п’єси «Тартюф» відбувається в будинку Оргона – багатого паризького буржуа. Він приводить у свою господу дивне створіння на ім’я Тартюф. Ніхто й незчувся, як цей майстер маніпуляції людьми почав усім заправляти в апартаментах багатого недотепи.

Запрошуємо разом з Їжачком, Зайцем і Ведмедиком вирушити до веселого та чудового світу фантазії, де можна запросто вигадати цілу країну, а також спілкуватися тарабарською мовою, де сильний не завжди перемагає, а слабкий програє. У цьому світі не працюють нудні закони дорослого життя, тому що тут володарює Мрія! Головне під час зустрічі сказати чарівні слова… Глядачі стають співучасниками дії з самого початку вистави.

Зірковий час
« Зірковий час » Музична комедія

Якими тільки епітетами не нагороджували п’єсу Lend Me A Tenor («Позичте тенора») провідні світові театральні критики: «шедевр», «великий фарс живого класика», «найсмішніше шоу Бродвею», «американські гірки веселощів» … Справді, Кен Людвіг блискуче поєднав в цій п’єсі легковажність комедії положень з високим мистецтвом … опери! Так-так, саме опери. Адже герої цієї злегка божевільною історії – співаки, менеджери і фанати оперного мистецтва. Дія відбувається в розкішному номері готелю, призначеному для всесвітньо відомого італійського тенора Тіто Мереллі. Суперзірка приїжджає, щоб дебютувати в одному з оперних театрів США зі своєю коронною роллю Отелло. Квитки продані, декорації встановлені, оркестр готовий. Але через низку непорозумінь Тіто помилково приймають за мертвого. Продюсер Сондерс в паніці. У божевільній спробі врятувати спектакль і обдурити публіку Тіто замінюють Максом, помічником Сондерса, що мріє про кар’єру співака. Але коли справжній тенор раптово прокидається, починається реальний хаос. За увагу зірки борються (іноді – буквально) ревнива дружина тенора, його амбітна партнерка, подружка Макса і кокетлива очільниця оперної гільдії. Втім, все закінчується благополучно і для кожного учасника цієї історії настає свій ЗІРКОВИЙ ЧАС. До речі, саме цей варіант назви для вистави – «Зірковий час» – і  вибрав наш театр.

Колись видатний казкар світу Г. Х. Андерсен написав прекрасну казку. Згодом чудовий письменник і драматург Євген Шварц блискуче переказав її для театру. І тепер наші маленькі глядачі можуть на власні очі бачити як Снігова королева забирає у своє крижане царство Кая і як  безстрашна Герда вирушає на пошуки свого друга.  На своєму шляху дівчинка зустрічає нових друзів, які допомагають їй впоратися з труднощами і здолати всі перешкоди.

Казка угорського письменника Дюла Урбана розповість про мишачих Ромео та Джульєтту – сірого мишеня Шома і білу мишку Фружі. Щоправда їхня історія на відміну від шекспірівської закінчується щасливо: сірі та білі мишачі сімейства зрештою розуміють, що, здавалося б, нездоланна перешкода – відмінність у кольорі – не може завадити закоханим бути разом. Адже всі ми живемо в одному світі, над нами одне небо, одне сонце, і всі ми любимо одне й те ж саме, боїмося того ж самого. Всі миші, наприклад, бояться кішок і люблять сир…

Спляча красуня
« Спляча красуня » Чарівна історія для дітей і дорослих за мотивами казки Шарля Перро

Далеко-далеко, за високими горами, за глибокими морями простягається казкове королівство. Там у садах завжди квітнуть оксамитові троянди, співають райські птахи і шумлять кришталеві водоспади. І ось одного разу там сталася чудова подія – у Короля і Королеви народилася донечка. На честь її хрестин батьки влаштували небувалий бенкет, з’їхалися гості: придворні дами, відважні лицарі і делегації з сусідніх держав. Несподівано на бал прибула Зла фея, яку забули запросити на торжество. В помсту вона наслала страшне прокляття на новонароджену Принцесу, побажавши їй смерті в день її 16-річчя від уколу веретеном. Однак хрещена Принцеси – Добра фея пообіцяла Королю і Королеві, що принцеса тільки засне, а прокляття зніме поцілунок принца. А чим закінчилася це незвичайна історія, ви дізнаєтеся, коли прийдете на нашу виставу …

4.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
4.0
3.0
6.0
5.0

В цій веселій історії про лісових мешканців все починається з того, що тітонька Сорока випадково знаходить дивний корінець з візерунками. Неписьменна птаха не здогадалася, що то були зовсім не візерунки, а – літери, слова і речення! А от Заяць, на своє щастя, читати навчився, і тому чарівний корінець дуже йому пригодився, можна сказати, життя врятував. Але скільки при цьому вийшло веселої плутанини! В кого тільки не перетворювався зайчисько, щоб не потрапити в лапи Вовкові – і в Лисицю, і в Ведмедя, і в самого Вовка, нарешті. Підступна Сорока разом з Вовком розгадала все ж таки таємницю корінця, і найслабший знову опинився в біді. Але, незважаючи на всі підступи хижаків, Заєць за допомогою добродушного і справедливого Дядька Михайла знайшов найпростіший і вірний вихід.