З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Дмитро Малий

Актор.
Біографічні дані:
Місце народження: Україна
Ми знайшли 9 вистав, в яких
бере участь Дмитро Малий

Інтерактивна вистава за мотивами народної казки для маленьких глядачів. Хто може розповісти казку в театрі ляльок? Будь-хто відповість: «Артисти». А от у нашому театрі казку розповідатимуть не лише Артист, а ще і Клоун. Знайомтеся: тітонька Юся і дядечко Дмитро. А хіба зможуть вони без допомоги дітей розповісти казку і нічого в ній не переплутати, а головне - не посваритися? Звісно – не можуть. І щоб тітонька Юся і дядечко Дмитро за допомогою ляльок змогли розказати народну казку «Зайчикова хатинка», дітки їм у цьому мають допомогти. А також допомогти Півнику прогнати хитру і підступну Лисицю з луб'яної Зайчикової хатинки.

Автор п’єси, режисер, художник-постановник - Юлія БІЛІНСЬКА, старший викладач кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського Національного університету мистецтв імені І.П.Котляревського, режисер «San-San Theatre», стипендіат програми Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща «Gaude Polonia». Вистава Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Сни Ахнеуса» - це історія про боротьбу Ангела і Смерті за людину. За людину, яка, здається, втратила все людське у гонитві за багатством. Лихвар Ахнеус опинився на самому краю власного життя, але чомусь саме цьому скнарі надається другий шанс. Може бути, тому, що він ще здатний зазирнути у своє минуле і зрозуміти, що «Заробляй і накопичуй» - це далеко не найважливіший принцип в житті. А можливо, вистава «Сни Ахнеуса» - це просто мудра казка, яку розповідають Ельфи – добрі помічники фінського Йоллупуккі. Вистава «Сни Ахнеуса» - для тих, хто любить творчість Чарльза Діккенса і взагалі світлі казкові історії. СЛОВНИЧОК ЙОЛЛУПУККІ - (фін. Joulupukki) - в пізній фінської традиції - Різдвяний дід, який дарує подарунки дітям на Різдво Христове. АХНЕУС - (фін. ahneus) у перекладі з фінської мови означає «жадібність». ОННІ - (фін. onni) у перекладі з фінської мови означає «щастя, радість».

Група мандрівних лялькарів грають притчу про добро та зло в традиціях румунського фольклору. У виставі звучить народна музика. Костюми акторів, танці витримані в стилі народного вуличного театру. Яскраві ляльки та сценографія створюють атмосферу народного свята.

Вистава складається з двох частин: перша - ”Як батько сина оженив” та друга „Як дурень сокиру дістав”. Дві сюжетні лінії доповнюють одна одну спільною темою родинного виховання та родинних традицій. Від сім’ї залежить, ким виросте майбутнє покоління, бо сокира в руках у розумного – це розбудова, а у дурня – розруха. Легкий віршований текст вистави збагачений народними музичними мелодіями на основі українського фольклору. Сценографічні образи вистави - декорацію, костюми, ляльок поєднують два воли як символ українського етносу. Називаючи „Дерев’яне диво” ляльковою забавою, постановники намагалися розкрити сюжет в жанрі фольклорно-етнічного театру.

Людина приходить у світ, сповнена найчистіших задумів, сподівань, прагне досягти щастя та гармонії. Але з часом наповнюється купою негативних рис, вчинків, забуває про головне, псує свою первозданну чистоту. Та коли вона наближається до певної межі, подібно до того. як заїжджена коняга заходить у глухий кут, в глибині душі виникає нестримне бажання спробувати змінити дійсність, повернутися до чистих джерел дитинства. Саме про здатність здійснити вчинок, про бажання змінити себе і світ навколо себе на краще вистава «Коняги» закарпатського театру «Бавка».

Нова прем’єра Закарпатського театру ляльок побудована на містичних сюжетах маловідомих верховинських казок. Всі “страхітливі” події подаються режисером та акторами з добрим гумором. Герой карпатського фольклору опришок Пинтя йде туди, де “...за мідною хащею, за скляною горою лежить Закляте Місто...”, щоб знайти свою долю. На шляху Пинтя зустрічає зачарованого Пса Кудлоша та мертвого Блукаючого Вояка, и вони разом вирушають на пошуки свого щастя. Наближення до першоджерел доповнює те, що всі актори, як справжні сільські музики „вживу” виконують верховинські коломийки та грають на народних музичних інструментах.

Закарпатський академічний обласний театр ляльок поставив на свої сцені п’єсу «Цирк Івана Сили» письменника з Ужгорода Олександра Гавроша, яка виборола першу премію в номінації «П’єса для дітей» літературного конкурсу «Коронація слова-2011». Перший закарпатський мюзикл із ляльками присвячений уродженцю села Білки, найсильнішому чоловікові XX століття, засновникові закарпатської школи силових мистецтв Іванові Фірцаку (Кротону). Іван Фірцак у 20 років покинув рідний карпатський край й у пошуках заробітків вирушив до Праги. Тоді він ще не знав, що йому судилося стати «найбільшим силачем століття» (як писала про нього американська преса), чемпіоном Чехословаччини зі штанги та боротьби, чемпіоном Європи з культуризму. Не знав, що йому аплодуватимуть у 64 країнах світу, що сама англійська королева вручатиме йому пояс, манжети та шолом, оздоблені золотом та діамантами, що люди назвуть його Іваном Силою. Сьогодні Іван Фірцак повертається до земляків. Доклав до того зусиль Олександр Гаврош, написавши повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу», а відтак на її основі – п’єсу, яку і втілено на сцені.. Вистава театру про те, що на шляху до будь-якої мети перед людиною виникають перепони. Але все можна подолати, якщо вірити у власну силу та наполегливо працювати. Вистава театру про те, що сильними ми стаємо тоді, коли гуртуємося навколо доброї справи. Вистава театру про те, що: «Та маєш завжди про одне пам’ятати: До сили ще серця потрібно додати!»

У 2014 році вся світова спільнота відзначає 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря. На відзначення знакової для українців дати Закарпатський академічний обласний театр ляльок відгукнувся експериментальною творчою роботою, а саме театралізованим дійством - виставою у зовсім незвичному для лялькарів художньо-публіцистичному стилі. Творчою групою було вирішено відобразити період заслання Поета, заглибитися у внутрішній стан людини, яка, знаходячись у далеких від батьківщини краях, при забороні писати і малювати створює шедеври. Достатньо згадати, що першою написаною на засланні поезією була «Думи мої, думи мої», чим Кобзар підкреслив незмінність своєї ідейно-поетичної програми та нерозривність зв'язку з рідним краєм і народом. Шевченкова лірика часів заслання мала широкий тематично-жанровий діапазон: автобіографічна, пейзажна, побутова, політична, філософська. За основу вистави «Сторінки щоденника Поета» взяти уривки з двох п’єс ужгородського письменника Олександра Гавроша. Режисерсько-постановочною групою театру услід за драматургом творчо осмислено мемуарно-публіцистичний щоденник («Журнал») Тараса Григоровича Шевченка, у якому день за днем зафіксовані найважливіші події в житті поета, його враження, спостереження, роздуми, наміри і спогади.. Саме про це творчий проект Закарпатського академічного обласного театру ляльок, з яким колектив звертається до школярів старшого віку, а також дорослих глядачів.

Лісова пісня
« Лісова пісня » Феєрична драма

«Лісова пісня» у виконанні закарпатських лялькарів звучить як поема екстазу. Саме тут розгортається дія, навіть дійство, магнетичне, захопливе і попри широку відомість твору Лесі Українки – непередбачуване. Зовсім по новому, без хрестоматійної театральщини звучить текст геніального твору, красивої трагічної лісової казки про те, як цариця ліса Мавка покохала простого селянина. Чари ліса не змогли відірвати людину землі від його повсякденної роботи і Мавка гине. З виставою «Лісова пісня» колектив театру брав участь у: - ХІІ Міжнародному фестивалі театрів для дітей «Інтерлялька-2010” (м.Ужгород, 2010), де дипломом «За кращу жіночу роль» нагороджена актриса Наталія ОРЄШНІКОВА; - Всеукраїнському фестивалі «Ні, я жива, я буду вічно жити!» (м. Львів, Україна, 2011); - у Всеукраїнському фестивалі вистав за п’єсами Лесі Українки (м. Луцьк, 2011), отримано Диплом лауреата премії ЛМВ НСТД України «Галицька Мельпомена».