Дмитро Алексєєнко

Абсолютно неймовірна історія про те, як Лисиця надумала викрасти у Діда з Бабою золоте яєчко, виростити за допомогою Вовка золоту курочку і розбагатіти. Але не так сталося, як гадалося! Замість курочки з яйця вилупився півник! Добродушний і наївний Вовк стає справжнісіньким татком для курчати. Не хочеться заздалегідь розповідати, що буде, коли названий син дізнається ім’я улюбленого татка. Досить нагадати, що в добрих казках усе зазвичай закінчується всім на радість.

Якби добрий татусь Карло не змайстрував із чарівного поліна дерев’яного хлопчика, то хто б звільнив беззахисних ляльок від жорстокого Карабаса? Хто знайшов би Золотий ключик і дізнався таємницю маленьких дверцят за намальованим на старому полотні вогнищем? Хто подарував би всім нам ДИВО ТЕАТРУ? Без пустотливого непосиди Буратіно просто не було б цієї доброї казки!

Діло було в ХVI столітті… Король Іспанії Карл V носив титул «імператор Священної Римської імперії» та був останнім з європейських монархів, що правили величезною територією. Широко відомий його гордий вислів: «У моїй державі ніколи не заходить сонце». Так ось, цей могутній монарх здобув чергову перемогу у битві при Павії і взяв у полон французького короля Франциска І. «Втрачено все крім честі і життя», – писав бідолашний Франциск своїй матусі. Щоби визволити вінценосного бранця до Мадриду приїжджає його сестра – принцеса Маргарита Наваррська. Розумна, витончена, жіночна, делікатна, смілива і рішуча, Маргарита підкорює при Мадридському дворі не одне чоловіче серце, її прихильності шукають навіть вороги. На шляху до своєї мети, принцеса використовує всі прийоми тонкої політичної гри, складає підступні плани, плете інтриги, використовує жіночі чари. Чи вдасться героїні домогтися бажаного, а може саме вона стане жертвою палацових інтриг? Заплутаний сюжет не залишить байдужим нікого. Блискучий драматург, Ежен Скріб, вміло сплів у тугий вузол все те, що так любить глядач: таємниці минулого, велику політику і придворне віроломство, любов нещасну і щасливу, багато гумору і гострі діалоги. До речі, ця п’єса вперше буде поставлена на українській сцені і вперше – українською мовою! Долучайтеся!

Рей Куні пише тільки комедії. До того ж комедії положень. Якщо побачите його ім’я на афіші, знайте, на вас чекає екстравагантна історія, в якій цілком звичайні люди опиняться в надзвичайній ситуації. Герої будуть змушені миттєво реагувати на обставини, які постійно змінюються, пристосовуватися, здійснювати неймовірні вчинки. І це завжди буде дуже, дуже смішна історія. П’єса успішного англійського драматурга «Смішні гроші» саме така. А починається все з того, що звичайний клерк знаходить у метро незвичайний чемоданчик, набитий пачками фунтів стерлінгів. Як вчинили би ви на його місці? А Генрі Перкінс взяв та й … Втім, не будемо відкривати сюжетних перипетій, ви все побачите самі в спектаклі нашого театру «Не наші гроші». Довіртеся фантазії та досвіду Рея Куні, винахідливості режисера-постановника Олександра Варуна, майстерності акторів, зайнятих у цій іскрометній комедії і, повірте, результат вас не розчарує!

нового театрального майданчика. Свято     в розкішній просторій залі біля ошатної ялинки. Спочатку хлопчики та дівчатка зустрінуться із різдвяними ельфами… Згодом побачать самого Санту Клауса! (Унікальна можливість! Адже це вперше Дідусь Мороз запросив свого побратима завітати до Кам’янського, а сам попрямував за океан вітати американську малечу). Випадково з’являться герої одного із улюбленіших дитячих мультсеріалів Смурфетта і Буркотун. Розпочнуться ігри, забави, потішні хороводи… І ось у найвеселішу мить злий Кіт Азраель зробить щось дуже підступне аби завадити Санті виконати новорічні побажання дітлахів. Свято у небезпеці! Доведеться Ельфу, Смурфетті та Буркотуну разом з усіма маленькими глядачами вирушати спочатку до глядацької зали, а там  –  прямісінько до Країни Казок. Саме у чарівному світі заховався зловтішний Кіт Азраель. Чи буде врятоване свято?  Про те дізнаємося у фіналі цієї сповненої пригод новорічної фантазії.

Невитіювата, але щира історія про те, як Уляну ледь не віддали заміж за багатого сільського дурника Стецька, а красивий, але бідний Олексій за допомогою дядечка-москаля зміг відстояти своє право на щастя.

Сучасна, повчальна, музична казка за народними мотивами, яка переконає, щочасто в житті перемагає не той, у кого найбільші біцепси. Хороші і «не дуже» персонажі змусять задуматися і дітей, і дорослих над тим, кого другом вважати,а кого і … на поріг не пускати.

Цей спектакль порадує справжніх цінителів гумору. Він не претендує на філософські глибини і вирішення глобальних проблем, зате дає багато приводів для нестримного сміху. Англійська назва п’єси «CAUGHT IN THE NET». Дослівний переклад – пійманий у мережі. Головний винуватець низки подій, що стала основою сюжету цієї комедії – великий і всемогутній Інтернет. Саме в його павутині заплутається головний герой – велелюбний таксист Джон. Сюжет настільки закручений, що нагадує пружину. Герої «Татуся в павутині» постійно потрапляють у смішні ситуації, а коли намагаються знайти вихід, заплутуються ще сильніше в павутині брехні і непорозумінь.

«Казка розповідається не для того, щоб приховати, а для того, щоб відкрити, сказати на повну силу, на повний голос те, що думаєш»,– вважав Євген Шварц, великий казкар ХХ століття. І дійсно, його п’єси – це збільшувальне скло для глядачів і читачів, принаймні для тих, що мають рішучість поглянути уважніше перш за все на себе самих. Саме такої рішучості потребує від глядачів нова вистава нашого театру «Дракон». За основу сюжету взято поширений в міфологіях багатьох країн мотив знищення дракона головним героєм в ім’я порятунку людей. Але в казці Шварца люди, яких рятує лицар Ланцелот, вважають життя під владою Дракона цілком терпимим. До жорстокості і утисків вони звикли, кожен сподівається, що гірше не буде. А вступати з Драконом в бій – вірна  смерть. Ці люди не особливо й хочуть, щоб їх рятували, їм не потрібна свобода, вони вважають за краще бути в рабстві, аби пан виявився м’якішим. Втративши одного тирана, вони із задоволенням йдуть під владу іншого. Герой з подивом виявляє – для того, щоб звільнити людей, вбити Дракона недостатньо…

«Тілі-тілі, тілі-бім, загорівся кицин дім!» Пам’ятаєте, як ця казкова пожежа знищила прекрасний затишний будиночок? Як в одну мить із пихатої пані Киця перетворилася у бездомну жебрачку. Хто допоможе нещасній? Її «друзі» – Свиня, Цап з Козою, Півень з Куркою? Або сирітки-кошенята? Мудра казка Маршака навчить хлопчиків та дівчаток пробачати образи та поспішати на поміч тим, кого спіткала біда…

У П’єра Брошана – забезпеченого книговидавця і пересиченого сноба – є одне дивне хобі. Раз на тиждень, по середах, він з друзями влаштовує звані вечері, де в якості десерту подають … дурнів. Дивакуватих гостей, над яким можна від душі познущатися і, якщо дурень, якого ти запросив, виявиться найдурнішим – виграти приз. Скажете, жорстока забава? Саме так вважає і Христина, подруга П’єра. Але на думку дівчини Брошан не звертає уваги, він має твердий намір виграти на майбутньому вечері, оскільки доля йому підкинула просто феєричного придурка на ім’я Франсуа Піньйон. Ось тільки радісний, натхненний, доброзичливий і добрий Піньйон виявився не таким вже й недотепою, як здавалося, а господар – не таким розумним, яким себе вважав. Надовго ж паризький піжон запам’ятає цей вечір! Сміховинну і в чомусь повчальну комедію про любов, чоловічу дружбу і взаєморозуміння написав всесвітньо відомий французький режисер і сценарист Франсіс Вебер («Татусі», «Невдахи», «Втікачі», «Іграшка»). Важливо звернути увагу на те, що дія вистави відбувається наприкінці 80-х-початку 90-х років минулого століття, коли в наше життя ще не увійшли мобільні телефони …

Давню казку про те, як гнана мачухою принцеса знаходить надійний прихисток у лісових жителів – гномів, знають усі. Але хочеться її чути знов і знов… Чарівну історію, яка на нашій сцені перетворюється в гімн всеперемагаючій силі добра, милосердя та любові.

Звичайно ж, питання, винесене в назву вистави, риторичне. Всім добре відомо про існування такого закладу як пологовий будинок. Саме там щодня відбувається диво – народжуються нові життя. Там жінки не тільки відчувають ні з чим незрівнянну радість, а й покладають на себе тягар відповідальності за майбутнє дитини. Там ухвалюються найважливіші рішення, зникають одні проблеми, і тут же виникають нові…  Отже, життя в цій установі вирує, даруючи драматургам несподівані, інколи, смішні, а буває і сумні сюжетні колізії. Дія п’єси «Звідки беруться діти?» відомого українського письменника і кіносценариста Анатолія Крима відбувається в пологовому будинку невеликого провінційного містечка. Головні героїні – 4 жінки при надії. Але кожна по-своєму відноситься до майбутньої дитини і до дітей взагалі, кожна потрапляє в різні нестандартні ситуації, пов’язані з материнством і улюбленими чоловіками. Підтримати «матусь» і допомогти впоратися з особистими переживаннями намагається головний лікар Маргарита Андріївна, а також санітарочка Паша. Доля звела цих жінок не випадково. Кілька днів в пологовому будинку докорінно змінили життя кожної…

Написана ще в 1935 році п’єса «Bichon» користувалася неймовірним успіхом, була поставлена в Театрі Пале-Рояль, а згодом – на багатьох інших європейських сценах, екранізована в 1947 році, багато разів перекладена, зазнала безліч постановок на світових підмостках та ще й  досі цікава і режисерам, і публіці. Зворушлива історія кохання у витонченій упаковці пісень і танців, кохання, яке долає всі перешкоди, в тому числі і фінансові,  пронизана веселим духом безтурботності, доброго гумору і життєрадісності.   З чисто французьким гумором вона  трактує одвічні проблеми взаємовідносин батьків і дітей. Та головне – запрошує зануритись в атмосферу свята, у стихію театральної гри, фантазії та імпровізації.

Пані та панове! Всесвітньовідомі артисти – Трубадур та його друзі: Осел, Кіт, Пес і Півень, зіграють для вас веселу історію з неймовірними пригодами про те, як Принцеса, незважаючи на заборону татуся Короля, а так же підступи лихих лісових розбійників, все-таки вийшла заміж за коханого. І не тільки зіграють, але ще і заспівають, і станцюють. Тільки в нашому театрі! І тільки для вас!

Ім’я Мольєра відоме, мабуть, кожному. Життєвість, яскравість та художність створених ним образів справили величезний вплив на розвиток світової драматургії та театру. Мольєр став справжнім творцем жанру класицистської комедії, де колективним героєм є незліченні людські помилки. Слава Мольєра безсмертна, адже навіть серед видатних драматургів не багато таких, чиї п’єси ставили б упродовж майже чотирьох століть на всіх сценах світу. Академічний театр Франції Comédie Française і досі називає себе «Будинком Мольєра». Дія п’єси «Тартюф» відбувається в будинку Оргона – багатого паризького буржуа. Він приводить у свою господу дивне створіння на ім’я Тартюф. Ніхто й незчувся, як цей майстер маніпуляції людьми почав усім заправляти в апартаментах багатого недотепи.

«ЮКРЕЙНІЕНДРІМ’S» Самограй з перцем» – це своєрідний драматургічний коктейль з невеликих веселих п’єс, або, за влучним формулюванням режисера-постановника Олександра Варуна, “узвар малосольних водевілів”. У виставі глядач зустрінеться з героями  п’єси-жарту Дмитра Дмитренка «Кум-мірошник, або Сатана у бочці», комедії зі співами на одну дію «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка» Михайла Старицького,  одноактної комедії «Простакъ, или Хитрость женщины, перехитрённая солдатомъ» Василя Гоголя (татуся  Миколи Васильовича) та етюду на 1 дію «По ревізії» Марка Кропивницкого.

Казка угорського письменника Дюла Урбана розповість про мишачих Ромео та Джульєтту – сірого мишеня Шома і білу мишку Фружі. Щоправда їхня історія на відміну від шекспірівської закінчується щасливо: сірі та білі мишачі сімейства зрештою розуміють, що, здавалося б, нездоланна перешкода – відмінність у кольорі – не може завадити закоханим бути разом. Адже всі ми живемо в одному світі, над нами одне небо, одне сонце, і всі ми любимо одне й те ж саме, боїмося того ж самого. Всі миші, наприклад, бояться кішок і люблять сир…

Далеко-далеко, за високими горами, за глибокими морями простягається казкове королівство. Там у садах завжди квітнуть оксамитові троянди, співають райські птахи і шумлять кришталеві водоспади. І ось одного разу там сталася чудова подія – у Короля і Королеви народилася донечка. На честь її хрестин батьки влаштували небувалий бенкет, з’їхалися гості: придворні дами, відважні лицарі і делегації з сусідніх держав. Несподівано на бал прибула Зла фея, яку забули запросити на торжество. В помсту вона наслала страшне прокляття на новонароджену Принцесу, побажавши їй смерті в день її 16-річчя від уколу веретеном. Однак хрещена Принцеси – Добра фея пообіцяла Королю і Королеві, що принцеса тільки засне, а прокляття зніме поцілунок принца. А чим закінчилася це незвичайна історія, ви дізнаєтеся, коли прийдете на нашу виставу …