Дар'я Творонович

Вистава про пошук самоідентичності через архетип Наталки Полтавки в сучасному українському суспільстві. Засобами вербатіму актори досліджують теми оригінальної п'єси 1819 року: збереження традиційних сімейних та духовних цінностей, проблеми еміграції, заробітчанства, питання цілісності особистості та її життєвих орієнтирів. Якщо Наталка Котляревського – це збірний образ укаїнки XIX століття, то якою вона має бути сьогодні?

Герої вистави знаходяться у пошуку. Вони йдуть по дорогах, пливуть по річці в пошуках Людини, а разом з ним – і любові, і щастя, і сенсу свого існування. Вони шукають один одного, навіть, коли стоять облияччям один до одного: зворушливі, смішні, жорстокі і такі ніжні. Як говорить Огнєв, один з героїв: «На світі немає нічого дорожчого за людей!». Вистава за оповіданнями Чехова «Святою ніччю», «Княгиня», «Єгер», «Вірочка», «На підводі». Усі вони є історіями про кохання.

«Куди пливе цей човен, без людини, без весел, без певного сенсу, зовсім один? Цей човен, який відносить течія ріки, пливе за тобою. Стій на своєму місці й чекай». (Ширін Ширазі «Прощання з забороною») Представники світової інтелектуальної еліти - професора університетів, політолог, військкор, дружина прем’єр-міністра Данії, священик, знаменитий диригент, іранська поетеса - збираються в Копенгагені для вирішення “іранської проблеми” - порушення прав і свобод людини через військові конфлікти на Близькому Сході. Поступово питання про те, хто винен і як вирішувати проблему переростає в роздуми про людину і сенс життя, а міркування про трагедію загибелі цивілізації переходять до розмов про особисте та найпотаємніше.

Вистава за романом Ф. М. Достоєвського "Брати Карамазови". Сучасне прочитання великого роману! "Я і раніше завжди дивився на дітей, але тепер придивляюся особливо. Я давно вже поставив собі ідеалом написати роман про нинішніх дітей, ну і звичайно про нинішніх їх батьків, нині. Взаємному їх співвідношенні." Ф. М. Достоєвський

Виставу зроблено за оповіданнями Віктора Пєлєвіна: 1. «Хрустальний світ» – епізод з життя двох юнкерів на дорозі до Смольного 25 жовтня 1917 року; 2. «Миттельшпиль» – чоловіки пертворюються на жінок, жінки на чоловіків; 3. «Бубен Верхнього Світу» – шаманка Тайми виводить з іншого світу загиблих у другій світовій війні іноземних громадян... але ж, фокус не завжди успішний; 4. «Тарзанка» – фантазія лунатика у зіткненні зі звичайною свідомістю; 5. «Проблема Верволка у середній полосі» – до вовків-оборотнів прибився новенький... Вистава про сьогодення, але, більш за все, – про майбутнє або ж – про вічне. У цій виставі є «абсолютний людський ліризм», який важко виміряти за три години театральної дії.

8 кроків танго – відповідають етапам відносин між чоловіками і жінками – зустріч, впізнавання, близькість ... "Ми входимо в любов, як в танець, а танець – це схема, яка працює безвідмовно" – стверджує герой п'єси – вчитель танго. Але люди, які прийшли танцювати – не шукають схему – вони шукають любов.

Вистава про людину, її долю та пошук свого шляху. Казка–притча для батьків і дітей, про сім'ю та її цінності! Історія Піноккіо не тільки про те, як дерев’яшка стає людиною, але й про те як хлопчик, який мріє про материнське і сімейне тепло, стає сином. Вистава про покликання бути сім’єю, про труднощі і радощі батьківства, про любов близьких людей. Це історія про пригоди людей, в яких ми бачимо кожного з нас, як у ролі дитини, так і в ролі батьків, які завжди радо розкриють свої обійми, пригорнуть, захистять від усіх негараздів та опікою і турботою створять в душі тепло, в якому серце тане і розчиняється.

В кого не запитаєш, кожен скаже, що Різдво - це свято сімейне, домашнє ... скаже, і подумає про щось своє. І не тільки про дім, ялинку та мамине олів'є, а про щось ще, що звучить в душі, як тонка струна, висока нота - про щось те, що народило нас, нашу душу. У кожного героя вистави своя історія - його маленького різдва, і Великого Різдва в його житті. Студент семінарії Петро, його молодший брат Павло і мама зустрічають гостей - дівчину Петра, молодят Катю і Сашу, і "вагітне" подружжя старих батькових друзів. Не з'являється тільки тато ... Друзі та рідні приїжджають на свято в добрий, теплий будинок, а там, де збираються близькі люди - є місце і сміху, і сльозам, і пісням, і сюрпризам.