Дар'я Творонович

З п'яти років посилено готувалася до того, щоб стати художником. Малювала на всьому, що було під рукою. В ВНЗі сусідки по квартирі лаяли її за те, що вона випадково розмалювала телефонну квитанцію.

Але у вільний час Даша марила московським театром «Ленком» і іншими серйозними постановками серйозних людей. Одного разу Даша навіть накопичила на квиток, але на дорогу до Москви так і не вистачило.

На останньому курсі різко змінила художній кар'єрі з театральною. В Чорний Квадрат її привів Слава Ніконоров (також актор театру). Так і сказав: «всі хороші дівчатка йдуть в театр». Даша зрозуміла це цілком буквально, і відразу пішла. Закінчила навчання і почала грати. Мама колись сказала Даші, що вона якась завгодно, але тільки не мила. З тих пір це міцно засіло в голові, і амплуа ролей обертається в діапазоні від «злегка дивна» до «дуже дивна». Правда, в одній виставі Даші грає п'ятнадцятирічну дівчинку і її нетямуще кохання.

Ролі мрії, як такої, немає. Але в майбутньому, в ще неіснуючому театрі, Даша хотіла б зіграти Віолу з «Дванадцятої Ночі» У.Шекспіра і Цейтл з «Тев'є Молочника» за оповіданнями Шолом-Алейхема.

У творчості рівняється на Майю Плісецьку. Це працьовита і талановита жінка. А їй подобаються працьовиті й талановиті жінки.