З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан
Станіслав Боклан

Станіслав Боклан

Актор.
Відомий актор
Заслужений артист України
Народний артист України

Після закінчення школи юнак за компанію з другом вирушив вступати до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого. Однак ця спроба виявилася невдалою – Станіславу в приймальній комісії сказали, що у нього немає таланту.

Він не здався і через рік знову з'явився на іспити. Як іронізує сам актор, ймовірно тепер дар у нього з'явився, оскільки його зарахували на курс Бориса Ставицького. Трохи пізніше по стопах Станіслава пішов і його молодший брат Микола Боклан.

1984 року закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, курс Бориса Ставицького і поїхав працювати в Донецький обласний російський драматичний театр (м. Маріуполь). Там він пропрацював десять років.

У 1994 році Станіслав Боклан перейшов в Київський Академічний Молодий театр. За роки роботи Станіслав Боклан проявив себе як актор широкого діапазону. Глядачі і фахівці відзначають його яскраві сценічні образи, своєрідну пластику, емоційність і досконале відчуття жанру.

Окрім акторської діяльності Станіслав Боклан деякий час займався педагогікою. Він викладав в Національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

У 2006 році за значний особистий внесок у культурний розвиток України актору Станіславу Боклану присвоїли титул Заслуженого артиста України, а у 2016 – Народного артиста.

Станіслав Боклан одружений на актрисі Київського молодого театру Наталії Кленіній.

За словами Станіслава Боклана, Наталія дуже любить, щоб на городі щось росло, а чоловіку подобається, коли можна щось зірвати і з'їсти прямо з грядки.

Син Станіслава Боклана – Dj Кирил Думский, а донька працює кастинг-директором на Star Media.

Найбільшу популярність актору Станіславу Боклану приніс не театр, а кіно. Головна роль кобзаря Івана Кочерги у фільмі «Поводир» (2014 р.) мало не принесла акторові Оскара. На Одеському міжнародному кінофестивалі Станіслав Боклан переміг у номінації «Найкраща акторська робота».

Після зйомок в українському комедійному серіалі виробництва студії Квартал-95« Слуга народу» (2015) Станіслава Боклана стали називати прем'єр-міністром.

У 2015 році актор також знявся у історико-драматичні стрічці «Незламна» (Битва за Севастополь). В основу сюжету покладений життєвий шлях жінки-снайпера, майора Людмили Павличенко, упродовж 1937-1957 років. Актор Станіслав Боклан зіграв роль батька Людмили.

У 2016 році на каналі 1+1 вийшла кінострічка «Століття Якова» за однойменним романом-лауреатом літературної премії «Коронація слова» Володимира Лиса. Майстерна гра Станіслава Боклана, який зіграв Якова Меха у зрілому віці, найбільше вразила письменника. За його словами, за професіоналізмом актор сягає рівня Богдана Ступки.

У 2018-му – член журі Ліги сміху.

Біографічні дані:
Дата народження: 12.01.1960 (62 роки)
Місце народження: Україна, селище Брусилів
На сцені з 1984 року (38 років)
Освіта: Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого
Родинні зв'язки:
Актор  був  резидентом театрів:
Андрій Білоус
Андрій Білоус
Художній керівник

Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року. У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром. Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень. З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії. У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий. За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого. 7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного. Молодий театр – театр для людей, молодих душею!

Ми знайшли 1 виставу, в яких
бере
брав
участь Станіслав Боклан
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.5
5.8
5.8
5.8

Класика тому й називається класикою, що час від часу виникає нестримне бажання повернутися до неї і знову відкрити щось просте і сокровенне. Ми чомусь звикли, що Чехов – завжди напівтон, забуваючи, що Чехов – це ще й іронія. Остання, як відомо, є маскою для беззахисних. У цій виставі напівтони майже відсутні. Дія набирає обертів уже з перших хвилин. Вмить персонажі перетворяться на застиглі маски, за якими вони надійно приховають від глядача свої істинні обличчя. Інколи ці маски будуть страшними, іноді – огидними, іноді – жалюгідними та смішними. Від страшного до комічного один крок. Гра в міражі. Але, коли немає справжнього життя, то живуть міражами. Все-таки краще, ніж нічого. У виставі використано музику: Леонкавалло «Паяци», Пучіні «Турандот», Масканьї «Сільська честь».

Серпень: Графство Осейдж
« Серпень: Графство Осейдж » Дуже специфічна комедія

Вони питимуть віскі та з’ясовуватимуть стосунки, гумор спогадів захлисне їх з головою, але вони змагатимуться у тому, чия доля найбільше зламана. Барбара - улюблена донька батька, ідеальна жінка, котру чоловік кидає заради студентки, а дитина вимінює на наркотики. Айві – та, хто знаходить свій спокій лише в обіймах свого ж кузена, так само наляканого світом, як і вона. Керен - мрійниця, яка живе за правилами глянцевого журналу. Щоб її світ залишався таким же ідеальним, вона навіть готова вдавати, що не помічає, як їй зраджує коханий. Як сильно людина може заплутати вузол власного життя, заради того, щоб віднайти своє щастя?

Однорукий
« Однорукий » Американська комедія з антрактом

За п’єсою Мартіна МакДона «Руковтинання в Спокані» Відчути, яка захоплююча історія чекає на вас цього вечора можна зі слів одного з персонажів, який так само, як і троє інших, опинився в номері готелю в місті Спокан, що на півночі штату Вашингтон: «...Щось обов’язково станеться. Січеш? Щось драматичне. Зараз... А прикинь чувак заселяється, а в нього одна лише рука, а разом з ним приваблива сучка, а з нею, якийсь чорний, і десять хвилин потому, чуються постріли, і вже ані сучки, ані чорного не видно. Що ж далі? Навіть не уявляю. Але що ж далі буде? Хто знає...» Американський гумор та українська душа поєдналися в інтригуючій комедії без цензури та гальм за п`єсою кращого драматурга сучасності Мартіна МакДона.

Загадкові варіації
« Загадкові варіації » Дуель без антракту

На безлюдний острів у крижаному норвезькому морі, де останні 15 років відлюдником мешкає відомий письменник, приїздить журналіст з маленької провінційної газети, аби взяти інтерв’ю. Чому нобелевський лауреат погоджується на це, адже він ненавидить журналістів? А можливо, це зовсім і не журналіст? Тоді для чого він приїхав? Вони розмовляють про якусь жінку. Хто вона? Ця надзвичайна детективна історія з багатьма пострілами, що була написана видатним драматургом Е.-Е. Шміттом спеціально для бенефісу зірки французького кінематографа Алена Делона, занурить Вас у вир шалених пристрастей, несподіваних сюжетних поворотів, чуттєвих любовних історій та неповторного французького гумору.