Євгеній Блюменфельд

HOMO LUDENS Sic semper tyrannis ??? Людина, що грає, або така доля тиранів ??? Чому люди, раз по разу, обирають тиранічних та авторитарних лідерів? «Більшість людей насправді не хочуть свободи, тому що вона передбачає відповідальність, а відповідальність людей лякає», – відповів би на це Зигмунд Фройд. Тирана народжує народ, і сам народ визначає: бути тиранії чи ні. Авторитарні лідери – це чудові актори: втираються у довіру до народу, пробуджують в людях ненависть, жалість до себе і вселяють ілюзії, щодо майбутнього «раю на Землі». І якщо тиран домігся влади, то скинути його може тільки народ, довгим шляхом самоусвідомлення і прийняття власної відповідальності.

Чи є в нашому світі справедливість? Якщо є, то де її шукати маленькому Зайчику, ошуканому хитрою Лисицею? Класичний сюжет народних оповідків, з легкою приправою нашого українського менталітету. Музична казка для дітей і дорослих, яка з гумором розповідає про важливі в житті речі: про дружбу і співчуття, про хитрість і підступність, про довіру і зраду, про доброту, про тісний зв'язок зі своїм домом, і, звичайно про справедливість, яка обов’язково переможе!

У давні часи у англосакських племен Дванадцятою ніччю закінчувалося найголовніше язичницьке свято – Йоль. Саме у Дванадцяту ніч Йоля народжувався новий рік. З прийняттям християнства це свято стало частиною різдвяних гулянь, традиційною особливістю яких були переодягання – маскаради. За легендою, саме до цього свята у 1601 році королева Єлизавета I замовила Шекспіру веселу комедію, яку він так і назвав – «Дванадцята ніч, або Що завгодно».

Дивне місто, дивні події, дивні люди… До чого призводять ігри, коли у центрі розваг – люди, які не розуміють, що є частиною якогось веселого плану, добре продуманої інтриги? І чи завжди експерименти над оточуючими завершуються так, як бажалося їх організаторам? Дізнаєтесь з нової вистави театру «Коли повертається дощ» за п’єсою сучасного українського драматурга Неди Нежданої.

Вистава про хлопчик Івана надзвичайної сили, який народився від горошини та визволив своїх братів і сестру з полону змія.

Молода вдова, бажаючи подати приклад благочестя молодим дівчатам і іншим вдовам, оголошує про своє рішення померти біля труни чоловіка. Скільки сил, хитрості і кмітливості необхідно її вірній годувальниці, щоб переконати красуню залишитися в живих! Але ж ні, вона вперта і чути нічого не хоче про те, що в світі ще є багато чоловіків і особисте щастя таке можливе … Втім, що вона стане робити, коли дізнається про нескінченні зради покійного чоловіка?

Леслі дізнається, що його батько не загинув: він працює неврологом в одній з лондонських лікарень. Молода людина розшукує батька в лікарні, щоб поговорити з ним по-чоловічому. 18-річний син – неочікуваний і дуже невчасний сюрприз для доктора: за годину він має виступати на міжнародній медичній конференції… Кар’єра під загрозою… Тим більше що про сина дізналися колеги, поліція і навіть старий пацієнт…

Вистава про бідну пасербницю Марушку над якою знущалися мачуха та її дочка Голена. От однієї зими їй допомагали 12 місяців виконати забаганки її «родичів», а от ті через свою жадібність й загинули.

Діана – багата графиня де Бельфор, незаміжня красуня, сувора у питаннях честі і гідності. І хто б міг подумати що, пообіцявши допомогти одружитися своїй камеристці Марселі і секретарю Теодоро, вона сама закохається у нареченого… Пристрасті почали вирувати навколо цього кохання і, врешті решт, Діана все ж таки зробила вибір, давши волю своїм почуттям, а кмітливий слуга Тристан влаштував все найкращим чином, представивши Теодоро вельможним паном, багатим і благородного роду.

Посіяли гайдамаки В Україні жито, Та не вони його жали. Що мусим робити? Нема правди, не виросла; Кривда повиває- Розійшлися гайдамаки, Куди який знає…

Вистава про Тев’є-молочника ставилася на сцені нашого театру двічі: у 1940 році режисером Леонідом Южанським і в 1989 році Анатолієм Літком. І якщо перша постановка, незважаючи на амбіційні задуми, успішною не була і в силу певних обставин довго не проіснувала, версія кінця 80-х-початку 90-х під назвою «Поминальна молитва» увійшла в історію театру як легенда про безумовну творчу перемогу режисера, художника і цілого ряду артистів. Постановку 2018 року режисури Сергія Чверкалюка, заслуженого артиста України, колектив театру присвятив Анатолію Літку. Вічна історія про людські цінності, про сім’ю і любов, про віру і друзів, про рідну землю знову закличе вас до діалогу, до філософських роздумів на такі актуальні, такі хвилюючі сьогодні наше суспільство теми.

Багато кого лякає старість. Лякає вік сам по собі, і все, що приходить разом із ним: зморшки, бідність, хвороби… Але найстрашніша хвороба старості – самотність. Та, якщо ви маєте почуття гумору та самоіронії, як наша чудова героїня Майя Михайлівна, а до них ще й набір талантів, на кшталт: «трохи співаю», «трохи танцюю», «трохи вередую» – то старість може стати вельми цікавою і сповненою пригод, тим паче, якщо, зовсім неочікувано, у житті з’являєтья ВІН… А от дізнатися, кого саме впустила в своє життя наша героїня, ви зможете, переглянувши виставу.

Все в нашому світі можна купити: дім, машину, друзів, любов, сім’ю… В цьому впевнений головний герой вистави. А чи так це насправді? Навіть добре продуманий план, іноді, може піти не за планом.

Хлопчик Мітя вкрай засмутився – вчителька поставила йому двійку за те, що він не вивчив правила дорожнього руху. Як тепер з’явитися додому з такою оцінкою у щоденнику? І навіщо вони взагалі потрібні, ці правила? .. Раптом перед хлопчиком з’являється чарівниця – Фея Недобрих Справ і навколо починають відбуватися дива. Недобрі дива!.. У цій казковій історії не було б щасливого кінця, якби дівчинка Даша і Інспектор поліції не допомогли Міті розібратися у правилах дорожнього руху, а Фея Добрих справ не начаклувала спокій і порядок у місті.

Жила-була примхлива Принцеса. Вона не любила нічого справжнього. Саме тому в саду клумби прикрашали не живі, а штучні квіти, які Графиня Тру-Ля-Ля щоденно поливала духами, щоб вони пахли. У стайні замість справжніх скакунів стояли дерев’яні конячки. А звуки музичних скриньок замінювали спів птахів… І от у Принцесу закохався Принц. Щоб завоювати її серце, він вирішив відкрити для неї справжній світ, сповнений краси, гармонії та найщиріших почуттів.

«Бременські дива» – вистава для маленького глядача, створена за мотивами знаменитої казки братів Грімм «Бременські музиканти». Це весела історія про друзів-музикантів, що постійно подорожують і дають концерти. Одного разу вони завітали до королівського палацу. Там Трубадур познайомився з прекрасною Принцесою і закохався у неї… Казочка вчить малечу дружбі та взаєморозумінню, бути добрими, чесними та відважними.

«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері – той самий твір, який став частиною світогляду багатьох людей на нашій планеті. Цитати зі знаменитої казки увійшли у наше життя як перлини людської мудрості, ми їх повторюємо, не завжди навіть пам’ятаючи, що належать вони перу французького письменника: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили», «У кожної людини свої зірки…», «Слова тільки заважають розуміти один одного», «Серед людей теж самотньо», «Найголовнішого очима не побачиш» та ін. Казку для дітей та дорослих «Маленький принц» Миколаївський академічний художній російський драматичний театр пропонує подивитись під назвою «Принц і Роза» у інтерпретації актора нашого театру, режисера вистави Костянтина Гросмана. Впевнені, що наша версія легендарної історії стане цікавою подією у театральному світі.

У Катарини, старшої з дочок почесної громадянки Падуї Баптісти, безглуздий і скандальний характер, тому вона ніяк не може видати її заміж. У молодшої – Б’янки шанувальників багато, але заміж вона може вийти тільки після того, як знайдеться сміливець, який приборкає норовливий характер старшої сестри. Претенденти на руку Бянки, знаходять для Катарини нареченого Петруччо – такого ж скандального і нетерпимого молодого дворянина, який заради приданого готовий одружитися на кому завгодно. Але для шлюбу необхідна згода норовливої дівчини ... В іронічній комедії «Приборкання норовливої» багато неочікуваних сюжетних поворотів, інтриг, жартів, і каламбурів.