Неоніла Білецька
Неоніла Білецька – актриса у третьому поколінні. Представниця великої акторської династії Білецьких-Носсер (бабуся, батьки, сестра, діти, онуки та чоловік, що з ним відсвяткувала золоте весілля).
Бабуся, Яніна Єнджієвська, була актрисою пересувного театру в Харкові, в театрі служила і мама, інші родичі працювали в антрепризах та театрах у Кіровограді, Ужгороді, Полтаві. Першу роль майбутня прима Театру на Лівому березі зіграла у 7 років. Текст цієї ролі вона пам'ятає й досі. Треба було вийти на сцену з лялькою та голосно вимовити: «У неї німець ручку відірвав...»
Бабуся мріяла бачити в Неонілі Надію Нежданову, модну тоді співачку, яка разом із Сергієм Лемешевим співала по радіо арії з опер, але з першого разу внучка до театрального інститут не вступила. Влаштувалася на «разові» у російський театр у Кіровограді і пройшла шлях від «разових» до народної артистки України. Закінчила Державний інститут театрального мистецтва у Москві, курс відомої актриси МХАТу Ольги Андровської.
У 1971 році стала Заслуженою артисткою УРСР.
У 1978 році присвоєно звання Народної артистки УРСР.
З 1979 року працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
У 2003 році — лауреат професіональної театральної премії «Київська пектораль» у номінації «Найкраще виконання жіночої ролі» за роль Місс Клакетт у виставі «Глядачі на виставу не допускаються!».
- Садівник
- Попіл Фенікса
- Скарб
- Крапля світла
- Маршрут милосердя
- Шеф поліції
- Слуга народу-2. Вiд любовi до iмпiчменту
- Повернення Мухтара-3
- Все можливо
- Три мушкетера
- Театр приречених
- Право на захист
- Я тебе нікому не віддам
- Давай поцілуємося
- Субота
- Вовчиця
- Арифметика підлості
- Я тебе люблю
- Доярка із Хацапетівки
- Осінні квіти
- Повернення Мухтара-7
- Чоловік на годину
- Потрібен чоловік
- Дід
- Танго кохання
- Секунда до...
- Право на помилування
- Пончик Люся
- Вічне кохання
- Місто закоханих
- Креденс
- Жага екстриму
- Чужі таємниці
- За загадкових обставин
- Леді Мер
- Вчора. Сьогодні. Назавжди
- Контакт
- Схід-Захід
- Снігове кохання, або Сон у зимову ніч
- Острів любові
- Рідні люди
- Зовсім інше життя
- Останній кордон. Продовження
- Папараці
- Близькі люди
- За двума зайцями
- 12 стільців
- Під дахами великого міста
- Уроки зваблювання
- Віра, Надія, Любов
- Лють
- Центральна лікарня
- Повернення Мухтара-2
- Люблю тебе до смерті
- Небо в горошок
- Психопатка
- Хороші хлопці
- Зозуля
- Брат за брата-2
- Вбий мене! Ну, будь ласка!
- Сестри по крові
в яких задіяна Неоніла Білецька
Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців.
Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш. Руставелі, 13 («Высшая точка – любовь» Р. Фєдєньова).
Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави відбувалися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці «Україна» та Жовтневому палаці. У травні 1982 р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру «Космос» на Лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований «Театр у фойє» – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і в Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки.
Театр працює двома мовами.
За час існування премії «Київська пектораль» театр отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.
