З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Ася Кравчук

Художник-постановник, художник з освітлення, відповідальний за відео, художник.
Біографічні дані:
Ми знайшли 6 вистав, в яких
бере участь Ася Кравчук

Найочікуваніша прем’єра кінця 2019 року – «Фредерік, або Бульвар Злочину» Е.-Е.Шмітта у Заньківчан Ерік-Емманюель Шмітт – всесвітньо відомий письменник, драматург, філософ і сценарист, творчість якого перекладена понад 40 мовами. Автор кіносценаріїв до фільмів «Небезпечні зв'язки» та «Підступний лис». У фільмах, знятих за його книжками та сценаріями, грають такі зірки, як Катрін Деньов, Жерар Депардьє, Венсан Перес, Жозіан Баласко, Фанні Ардан, Омар Шаріф… П'єси Шмітта йдуть на багатьох театральних сценах світу від Нью-Йорка до Шанхая, а ролі в них свого часу виконували найвідоміші кінопостаті: Ален Делон, Жан-Поль Бельмондо, Франсіс Юстер. Автор бестселерів: «Оскар і рожева пані», «Зрада Анштайна», «Дитя Ноя», «Готель між двох світів», «Мадам Пилінська і таємниця Шопена», які так полюбилися українському читачеві. «Фредерік, або Бульвар Злочину» – неймовірна історія любові та ворожнечі, відчаю й натхненної пристрасті, оповідь про життя легендарного французького актора XIX століття Фредеріка Леметра. Його талантом захоплювалися Гюго, Бальзак, Діккенс. Актор прожив бурхливе життя. Він був багатим і знаменитим, його любили жінки та публіка… Шмітт присвятив свою п’єсу відомому французькому акторові Жану-Полю Бельмондо. Театр ім. Марії Заньковецької запросив для театрального прочитання твору режисера, з. д. м. України, лауреата численних премій Олексія Кравчука. Унікальна нагода побачити цю прем’єру в останні дні 2019 року – лише 28 та 29 грудня.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
5.0
6.0
6.0

Уявіть – японські кімоно, східна, музика, віяла, чайна церемонія, театр кабукі, гейша, карткова гра «карута», ароматичні палички… А медитативний персонаж господині чайної церемонії – ще один вигаданий персонаж, – «задає ритм плавного існування в собі, щоб глядач зупинився і вивчив філософію себе», – зазначає режисер вистави Олена Крилова. Вистава про всеосяжну любов, про близькість людей, світів, сердець. Це внутрішній монолог жінки, яка любила і втратила. Вистава про ілюзії, перевтілення та про щиросердну силу здатнупроникати в простір і час… В кожного із нас своя історія, кожен із нас переживає певні етапи і періоди у житті по-своєму.Ще одна цікава і дуже глибока історія людини і її кохання обрамлена у жанр театральної імпровізації, з допомогою якого ви зможете побачити перевтілення людини на сцені. Під час вистави ви станете учасником чайної церемонії, що допоможе вам проникнути та відчути цю історію ще глибше. У виставі є все – світи, люди, життя, смерть та найпрекрасніша елегія створена людиною. І це ще не все...

Що ви знаєте про любов? Любов, яка зненацька вривається у життя... « Серце… хай би воно переганяло по жилах кров, а не тріпотіло, мов навіжене, від тієї мани, що нарекли любов'ю. Ні, це не мана, це прокляття, кара Господня! Молися, щоб воно не торкнулося твого життя…» Тридцять років у притулку для душевнохворих. Така плата талановитої скульпторки Камілли Клодель за любов до геніального Огюста Родена. Хто, кому і чим завинив? Тим, що були, як митці рівновеликі? Чи тим, що існувала ще одна жінка, яка народила йому сина? Що його жалість до тієї жінки виявилась сильнішою за любов ?... Великий Роден повсякчас ніс у серці свою драму. Відтоді, як Камілла пішла від нього, його скульптури уже не сяяли ніжними почуттями. Його геній, колись розквітлий від цієї зустрічі, тепер дихав рівно, спокійно, без присмаку шаленої творчої пристрасті. Все найкраще, що він створив було тоді, коли поруч була вона. Саме з її імя`м на устах він провів свої останні земні миті.

Головні герої вистави – безпритульні собаки. Вони постійно голодні, не мають даху над головою... Єдине, що в них є, – це Яр, де вони живуть у зграї чи поодинці. Живеться собакам нелегко, але трапляються і цікаві моменти: хтось полюбляє бавитися, хтось – згадувати своє попереднє життя, інші милуються місяцем, нишпорять, вчаться читати по-людськи чи поводитися як людина. Усіх їх об’єднує гордість, яка не дозволяє їм жалітися і скиглити, бо кожен з них – вільний, вони «народжуються і вмирають так легко»...Проте в душі кожного героя живе мрія, мрія незалежних псів про залежність, мрія про Свою Людину… Собаки мріють не про господаря чи власника, який припне на ланцюг і буде годувати. Вони шукають Людину-Друга, а також свого місця – собачі дверцята, за якими так добре живуть пси!Проста і чуйна історія про собак і людей (або ж про людей і собак – це вирішувати Вам!), історія,  яка закликає до людяності і добра.   

Принцеса і 100 поцілунків
« Принцеса і 100 поцілунків » Казка для батьків з дітьми

За мотивами казки Ганса К. Андерсена «Принцеса і свинопас» У темному-темному королівстві, де все заборонено, де не можна співати веселих пісень, слухати щебетання птахів та милуватися квітами, живе юна Принцеса. Вона не знає, що на світі існують яскраві кольори, не знає, що таке щирий сміх і весела гра. Її дні минають у сірій одноманітності, аж доки в неї не закохується Принц із сусіднього королівства. З подивом Принцеса дізнається від нього про зовсім інший світ, в якому можна весело бавитися та сміятися, де багато живих квітів, де співають птахи, де існують справжні почуття. І тут починається найцікавіше...

Аліса
« Аліса » Дивовижна подорож
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
5.5
5.0
6.0

Книга «Аліса в дивокраї» ЛьюїсаКерола дарує нам величезне поле інтерпретацій. Режисер Ірина Ципіна пробує розглянути цей твір, як подорож маленької дівчинки у світ власних фантазій в пошуках самої себе. Абсурд, який Аліса спостерігає у Дивокраї, – це абсурд безглуздих правил, які нав’язує нам суспільство. Як дитині знайти себе у механізованому світі затісних та застарілих традицій? Аліса вирішує бути інакшою ніж усі і вирушає услід за Білим Кроликом, аби в кінці вигукнути «Я справжня!» та здобути право творити власний Всесвіт, за власними правилами. Вистава «Аліса» – спільний проект Першого театру, Британської Ради та харківського режисера Ірини Ципіної. Вистава «Аліса» стала переможницею конкурсу британської драми Taking the Stage 2018. У своїй постановці Ірина Ципіна використовує прийом тіньового театру. Завдяки цьому сценічний простір стає багатовимірним, а речі та персонажі можуть легко мандрувати між світами та перетворюватися у щось інше. Режисер Ірина Ципіна: «З дитинства мені було цікаво розгадати таємницю «Аліси». Чому вона стрибає в ту нору? І от, вкотре гортаючи сторінки книги, я зрозуміла, що історія Алісі – це подорож до себе, до себе справжньої. Безумовно, для кожного надзвичайно важливим є усвідомлення того, який він справжній. Ми спробували торкнутися цієї теми у нашій виставі. Це вистава-роздум про нас самих, про наші внутрішні чудовиська, про те, що перешкоджає нам зрозуміти себе справжніх».