Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Сергій Артеменко
Дата народження 16 листопада
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 2009 р.
Театр «Сонях» був заснований ще у 2000 році, а згідно наказу міністерства культури і туризму України від 28 грудня 2012 року, театру присвоєне звання «народний». Це молодий творчий талановитий колектив, який складається переважно з молоді та підлітків. Все починалося з постановок театральних мініатюр, виступів у літніх таборах, проте зараз, «Сонях» - це справжній театр з репертуаром, приміщенням, декораціями і, найголовніше - акторами, які є справжніми героями та професіоналами своєї справи. До репертуару театру входить українська та зарубіжна класика, а також сучасна драматургія. Крім того сьогодні при театрі функціонує театральна школа для дітей та дорослих. Де діти змалку мають можливість розвинути та реалізувати свій творчий потенціал, а дорослі - застосовати у житті, досвід, отриманий від вивчення акторської майстерності. Позбуваючись страху виступу перед публікою, вдосконалюючи вміння чітко формулювати та висловлювати свою думку, покращити свою ефективність та багато інших корисних для життя навичок. Тому у репертуарі театру, як і вистави де задіяні тільки професійні актори, так і вистави за участю вихованці школи. За 20 років існування було поставлено більше 30 вистав. Втім, творча група "Соняха" переконана - це лише початок. Сотні зіграних вистав, десятки тисяч глядачів. Театр радує своїми виставами глядачів Рівного, інших міст України, а також Росії, Білорусії, Молдови та країни Європи. Також театр з виставами часто запрошують в дитячі будинки та інтернати, на які колектив театру залюбки погоджується. Якщо ви закохані у театр, мрієте навчатися акторській майстерності, у вас є для цього бажання та час – ласкаво просимо до нашого колективу!
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII ст. громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво театру. Мрія житомирян здійснилась. Житомир став одним із небагатьох міст, в яких уже на початку ХІХ ст. існував театр. У 1809 році було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея. У 1858 році було збудовано перший кам’яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут знаходиться обласна філармонія). Це приміщення пам’ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М.Заньковецьку, Т. Федотову, В. Комісаржевську, А. Оларіджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв. 8 січня 1944 року міський театр розпочинає свій театральний сезон п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка» – це був день народження нинішнього колективу театру імені Івана Кочерги. Сьогодні Житомирський академічний музично-драматичний театр ім І. Кочерги живе яскравим і насиченим життям, маючи на меті відродження і популяризацію театрального мистецтва, зацікавлення широкої глядацької аудиторії і виховання справжньої театральної еліти міста та області. Така спільна політика керівництва театру на чолі з директором-художнім керівником Наталією Ростовою і головним режисером Наталією Тімошкіною спричинила голосний резонанс у місті Житомирі і за його межами. Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. Керівництво театру намагається будувати репертуарну політику таким чином, щоб охопити усі смакові вимоги глядачів. В репертуарі театру є драми, трагедії, комедії, дитячі казки, а також новаторські неординарні експериментальні вистави. В свою чергу, колектив театру з готовністю відгукується на цікаві ідеї, творчі пошуки та грандіозні плани адміністрації та режисерів. Режисери театру приділяють значну увагу дитячому репертуару. Використовуючи визнані твори дитячої класичної літератури, театр виховує почуття гарного смаку у дітей, адже діти – це майбутній вихований дорослий глядач. Важливою сферою творчої діяльності театру є створення і проведення концертних програм міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Яскравим прикладом є мистецький проект до Дня міста Житомира «Культурна версія», традиційним учасником та організатором якого є колектив театру. Режисери дійств – заслужений діяч мистецтв України Наталія Тімошкіна та заслужений артист України Петро Авраменко. Запрошуємо житомирян і гостей нашого міста на вистави Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. Переконані – на вас чекають незабутні враження!
бере участь Сергій Артеменко
…Повний несподіванок і сюрпризів чарівний світ. Це територія, володіння тих, хто пізнає життя. Дивовижна Країна Чудес, світ захоплюючих пригод, неймовірних перетворень, запальні танці, музична феєрія, вибух емоцій – і все це чекає на Вас у дитячій казці «Аліса в Країні чудес». Наші маленькі театрали (глядачі) самі зможуть стати частиною цього дійства, адже під час вистави вони будуть задіяні в інтерактивних іграх.
«Вій» за мотивами відомого твору Миколи Гоголя. Саме за мотивами. Режисер-поставник і автор інсценізації Петро Авраменко, зберігши притаманну М.Гоголя містичність, створив виставу, яка занурює глядача у чарівний світ, наповнений мелодикою українських народних пісень, розкутого гумору і вражаючого драматизму. Гоголівські персонажі живуть і діють у двох світах: в містичному і реальному, фантастичному і побутовому. Дві заблудші душі Хоми та Панночки прагнуть знайти вихід, але не можуть бо один не здатен покаятися, а друга не може простити. Це вічне протистояння закручує у вир не тільки їх, а й всіх хто їх оточує. Всі вони стають заручниками своїх жахів які водять їх душі по замкнутому колу. І лише Вій…. А далі приходьте на виставу!
Без Бога нация – толпа, объединенная всегда пороком! Или слепа, или глупа, Иль, что еще страшней, — жестока. И пусть на трон взойдет любой: изгой, герой, глаголющий высоким слогом. Толпа останется толпой пока, хотя б один в толпе, не обратится к Совести и Богу! Події у виставі відбуваються в зруйнованій церкві. Священник, який залишився при храмі,цитує початок Біблії, де говориться про створення Богом людини. Творець,здійснюючи свій задум, був упевнений, що люди житимуть мирно й щасливо. Та люди вигадали війну…
«В одному з міст… Стоп, а чому в одному. Скажімо так, в нашому улюбленому місті, в улюбленому нами районі, у звичайний день і сталася ця незвичайна історія. Маленький Дракончик, який загубився в старому підвалі ще не знає, що зовсім скоро на допомогу йому прийдуть відважні Ярик з Оксанкою. Аби допомогти новому другові вони повинні здолати багато перешкод, але головним залишається єдине – спражні друзі ніколи не повинні сваритися».
Повістю Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» написана понад сто років тому. Але чи знайдуться і сьогодні байдужі до родинних пристрастей?! Гуде родинне гніздо як вулик щоденними сварками: грюкають двері, дзвенять шибки, верещать жінки, сердито покрикують старий батько, пробують неокріплі баси сини. Це про повість. А вистава Житомирського академічного музично-драматичного театру ім. І. Кочерги розповідає, саме розповідає про зруйнування гармонії в побуті, родині, житті. Духовна роз’єднаність зумовлена відсутністю прагнення зрозуміти один одного. Це отруює життя і батьків, і їхніх синів та невісток. А в результаті і країни в цілому. Немає злагоди – немає миру, немає миру – немає щастя. Вистава Житомирського театру – це чергова спроба по-своєму побачити улюблений твір багатьох поколінь, в якому плачуть і сміються, люблять і ненавидять, проклинають і освячують, шукають сенс життя…
Тема кохання зрозуміла кожному. Щастя бути поруч із коханою людиною, біль розлуки, несправедливість, зрада, обман і як наслідок, жахливий, нестерпний біль, людський біль за втраченим щастям. Усе це ми в тій чи іншій мірі переживаємо у своєму житті. Саме тому ця п’єса не втрачає своєї гостроти і є окрасою репертуару мало не кожної української сцени. Постановку Житомирського академічного театру ім. І. Кочерги відрізняє гіпертрофованість даної теми. Режисер навмисне залишає поза увагою усі побутові моменти п’єси, і робить ставку беручи до уваги лише психологію людських почуттів, емоційний стан кожного героя, їх живий оголений нерв. Костюми героїв стримані і водночас відверті, музичне оформлення – влучна і неповторна, смілива і жива, немов іще одна діюча особа на сцені, музика етно-гурту «Даха Браха». Все це створює особливу виставу в стилі етно-модерн, дійсно сучасний погляд на українську класику.
Дзелень-бом! Дзелень-бім! У дворі – високий дім…Ходить Кішечка по нім… Про чудовий Кицин дім буде казочка усім… Та не все в цій казці гарно, хоч і дружно, хоч і ладно до сусідки ходить панство. Всі усміхнені, поважні, безтурботні та відважні, лиш в біді всі недосяжні… А біда в нас не чекає: Кицин дім в вогні палає, а сусіди геть пропали… Безпритульна Киця, бідна, вже нікому не потрібна. Що на старість? Голод? Злидні?.. Хто ж у прийми взяти зможе? Нагодує? Допоможе?
Репертуар жодного українського театру не обходиться без своєї інтерпретації безсмертної української класики. Зі сцени Житомирського театру п’єса не сходить вже багато років і завжди збирає аншлаг. Адже гострий і влучний гумор ніколи не старіє, а сміх, як відомо, продовжує життя! Як говорять, за двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш. Прийдіть пересвідчитись у цьому і Ви!
Зранена болем людська душа, відгуком на добро, відродиться як птиця Фенікс! Адже що лежить в глибині людської душі? Радість чи людські пороки? Добро чи зло? Добро і зло – це одвічна тема роздумів та суперечок. Вічні істини на світі, безумовно, є, і в цьому можна переконатися переглянувши прем’єрну виставу «Дарагой тавариш Б-г». Всім героям п’єси наче призначено долею стаждати від самотності, як символа вродженого «пороку» людства. Любов, ненависть, зрада, свобода, страждання, ці почуття, на протязі вистави змінюють наші погляди на буття і дають зрозуміти, що в цьому світі ми живемо щоб робити добро
Це мудра і повчальна казка. Дивна історія маленького хлопчика, вихованого вовками, розкриває відвічні закони природи, змушує задуматися над цінностями людського життя. В заворожуючих пригодах, долаючи незліченні небезпеки Мауглі мужніє на очах у глядачів. Ми бачимо, як в постійній боротьбі остаточно складається його благородний, активний і сильний характер. Він привітний, чесний, сміливий, справедливий, одним словом, ідеальний приклад для наслідування!
«Із материнським молоком маленька людина всмоктує настрої, хвилювання, світогляд своїх батьків, їхнє ставлення до світу, одне до одного, цінності, відповідальність за поведінку усіх членів роду. За рішенням створити сім'ю, народити нову людину - величезна відповідальність перед самим собою. Недарма кажуть мудрі люди: «Хочеш виховати дитину – виховуй себе». Вистава «Чорне молоко» – непоганий привід замислитися про відповідальність. Кожен глядач зверне увагу на своє. Бо «Чорне молоко» – про відповідальне батьківство, про шахрайство, про злиденні 90-і, про жагу до життя, про катарсис, розкаяння, про Бога, про власне місце під сонцем.
Щоб ви зробили, якби раптом знайшли мільйон? Гроші або повсякденність, солодке життя або сім’я та дружба. Що обере та як розпорядиться таким подарунком долі герой кримінальної комедії «Смішні гроші» Рея Куні? Постановка Петра Авраменко це гостросюжетна комедія з усіма ознаками детективу, подружньої драми, з еротичними витівками та великими грішми. «Смішні гроші» – це гостросюжетна комедія з усіма ознаками детективу, подружньої драми, з еротичними витівками та …великими грішми. Це іронічний і веселий погляд на людину з її слабкостями, надіями та бажаннями бути щасливим.
У сюжеті – історія про сенс життя двох вдівців, які залишилися один із п’ятьма, другий із сімома дочками, та перетворилося на пошуки женихів. Кмітливі наймити знають як провчити своїх господарів, ще й одружитись з їхніми дочками. Класична комедія за п’єсою «Пошились у дурні» Марка Кропивницького, оздоблена чудовими українськими мелодіями в сучасній обробці, запальними танцями, жартами, оригінальним сценічним оформленням. В основі сюжету – конфлікт між дітьми та батьками. Двоє молодих хлопців служать наймитами у заможних господарів і до нестями закохані в їхніх дочок, яких батьки прагнуть віддати заміж за багатих женихів. Хлопці заради своїх коханих пускаються на хитрощі, через що виникає ціла низка комічних ситуацій.
Шахове королівство готується до Лицарського турніру, який відбувається раз на сто років. Але черговий, а саме 13 Турнір, може бути зірваний. Хто намагається порушити ідилію, яка панує у Шахів? Кого дратує їх чесність, гострий розум і відточеність рухів? Заздрісний та підступний картярний Туз прагне знищити Шахове королівство і запанувати на п’єдесталі Імперії ігор! Гостросюжетна лінія, яскраві декорації та костюми, витончене пластичне вирішення з перших хвилин дійства заволодіє увагою і малого і дорослого глядача.
Давним-давно в якомусь містечку на березі Середземного моря столяр Джузеппе дарує своєму другові шарманщику Карло поліно, яке, бачте, не бажає, щоб його тесали. У бідній комірчині під сходами, де навіть вогнище і те було намальоване на шматку старого полотна, Карло вирізає з поліна хлопчика з довгим носом і дає йому ім’я Буратіно. Казка розповідає нам про дерев’яного довгоносого хлопчика, якому належить розгадати таємницю Золотого ключика, яку багато років береже на дні болота стара черепаха Тортіла. Буратіно відважно звільнить своїх друзів Мальвіну, Артемона, П’єро та Арлекіна з Лялькового театру злого Карабаса Барабаса. А далі… А далі ви все дізнаєтесь коли переглянете нашу казкову розповідь завітавши до Житомирського театру!
«Show must go on» – п'єса, в основі якої лежить формула класичного роману. Тут є все, що передбачає така формула, – універсальні теми любові, ненависті, паралельні і розгалужені сюжетні лінії, любов, страждання і смерть. Але є і багато такого, чого класична схема зовсім не передбачає: він функціонує як кінохроніка, що забезпечує розгортання сюжету різкими і чіткими мазками, використовуючи всі доступні традиційні і нетрадиційні засоби.
«ХАНУМА» – класичний грузинський водевіль, написаний у 1882 році. Дія відбувається в Авлабарі – одному з районів старого Тифліса. Найголовніша сваха у місті – Ханума вмовляє збанкрутілого князя одружитися зі своєю нареченою – багатою, але вже немолодою і не дуже гарною Суліко. На її шляху з’являється інша сваха – Кабато, яка перешкоджає планам Хануми. Вона обмовляє Суліко, пропонує князю свою наречену – красуню Сону дочку багатого купця Микича. Ханума не збирається поступатися суперниці, тому вигадує інтригу, в якій все виходить так, як вона бажає. Але, допомагаючи всім Ханума сама того не очікуючи, також потрапляє у тенета кохання… Чи будуть закохані щасливі, чи отримає кожен те, до чого прагне, дізнаєтеся, переглянувши виставу!
Музична казка зі східним колоритом зачарує глядачів не лише захоплюючим сюжетом та яскравою грою акторів, а й світловими ефектами, видовищним шоу. Вона подарує дітям і дорослим справжнє свято. Це чарівна історія про те, як як кмітливий юнак на ім’я Аладдін став володарем дивної лампи. Варто лише потерти старовинну лампу, як тієї ж миті з’являється всемогутній джин, готовий виконати будь-яке бажання володаря. Чи вдасться Аладдіну здолати злого чаклуна та завоювати серце прекрасної принцеси Бадр-Аль-Бадур дізнаєтесь, якщо завітаєте до нас.
Кожна знайдена детективом в розслідуванні зачіпка приводить до чергової зачіпки, але не до розкриття злочину... Сімейний, здавалося, конфлікт розгортається перед детективом, як історії, про які він читав лише в книжках. Розслідування зайшло в глухий кут: кожен член сім’ї Гослінг бере вину на себе, мовчазною залишається лише матір сімейства – Міранда. Інтуїція підказує детективу, що сімейний конфлікт глибший, ніж здається, і він спровокований не страхом розкриття, а принципом, про який ви зможете дізнатися переглянувши вситаву в театр "Сонях". Проєкт підтримують U.S. Embassy Kyiv Ukraine та ТРЦ ЗЛАТА ПЛАЗА
Театр «Сонях» був заснований ще у 2000 році, а згідно наказу міністерства культури і туризму України від 28 грудня 2012 року, театру присвоєне звання «народний».
Це молодий творчий талановитий колектив, який складається переважно з молоді та підлітків. Все починалося з постановок театральних мініатюр, виступів у літніх таборах, проте зараз, «Сонях» - це справжній театр з репертуаром, приміщенням, декораціями і, найголовніше - акторами, які є справжніми героями та професіоналами своєї справи. До репертуару театру входить українська та зарубіжна класика, а також сучасна драматургія.
Крім того сьогодні при театрі функціонує театральна школа для дітей та дорослих. Де діти змалку мають можливість розвинути та реалізувати свій творчий потенціал, а дорослі - застосовати у житті, досвід, отриманий від вивчення акторської майстерності. Позбуваючись страху виступу перед публікою, вдосконалюючи вміння чітко формулювати та висловлювати свою думку, покращити свою ефективність та багато інших корисних для життя навичок.
Тому у репертуарі театру, як і вистави де задіяні тільки професійні актори, так і вистави за участю вихованці школи.
За 20 років існування було поставлено більше 30 вистав.
Втім, творча група "Соняха" переконана - це лише початок.
Сотні зіграних вистав, десятки тисяч глядачів. Театр радує своїми виставами глядачів Рівного, інших міст України, а також Росії, Білорусії, Молдови та країни Європи.
Також театр з виставами часто запрошують в дитячі будинки та інтернати, на які колектив театру залюбки погоджується.
Якщо ви закохані у театр, мрієте навчатися акторській майстерності, у вас є для цього бажання та час – ласкаво просимо до нашого колективу!
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII ст. громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво театру. Мрія житомирян здійснилась. Житомир став одним із небагатьох міст, в яких уже на початку ХІХ ст. існував театр. У 1809 році було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея.
У 1858 році було збудовано перший кам’яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут знаходиться обласна філармонія). Це приміщення пам’ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М.Заньковецьку, Т. Федотову, В. Комісаржевську, А. Оларіджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв. 8 січня 1944 року міський театр розпочинає свій театральний сезон п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка» – це був день народження нинішнього колективу театру імені Івана Кочерги.
Сьогодні Житомирський академічний музично-драматичний театр ім І. Кочерги живе яскравим і насиченим життям, маючи на меті відродження і популяризацію театрального мистецтва, зацікавлення широкої глядацької аудиторії і виховання справжньої театральної еліти міста та області.
Така спільна політика керівництва театру на чолі з директором-художнім керівником Наталією Ростовою і головним режисером Наталією Тімошкіною спричинила голосний резонанс у місті Житомирі і за його межами. Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. Керівництво театру намагається будувати репертуарну політику таким чином, щоб охопити усі смакові вимоги глядачів. В репертуарі театру є драми, трагедії, комедії, дитячі казки, а також новаторські неординарні експериментальні вистави. В свою чергу, колектив театру з готовністю відгукується на цікаві ідеї, творчі пошуки та грандіозні плани адміністрації та режисерів.
Режисери театру приділяють значну увагу дитячому репертуару. Використовуючи визнані твори дитячої класичної літератури, театр виховує почуття гарного смаку у дітей, адже діти – це майбутній вихований дорослий глядач.
Важливою сферою творчої діяльності театру є створення і проведення концертних програм міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Яскравим прикладом є мистецький проект до Дня міста Житомира «Культурна версія», традиційним учасником та організатором якого є колектив театру. Режисери дійств – заслужений діяч мистецтв України Наталія Тімошкіна та заслужений артист України Петро Авраменко.
Запрошуємо житомирян і гостей нашого міста на вистави Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. Переконані – на вас чекають незабутні враження!
