З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image

Артем Хіміч

Актор.
Біографічні дані:
Освіта: Харківський національний університет мистецтв ім. Котляревського
Актор  є  резидентом театрів:
Тетяна Цвілая
Тетяна Цвілая
Художній керівник

Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей. З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ. У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача. Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук. Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому. У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко. З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко. З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.

Ми знайшли 11 вистав, в яких
бере участь Артем Хіміч
Мойсей
« Мойсей » Музична рок-драма

Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу

Іван Франко

Кожен з нас є унікальною особистістю, яка несе в собі багато історичних, культурних і соціальних сенсів. Ми живемо і наші серця б’ються в такт, поки ми пам’ятаємо своє коріння і свою історію. Музична рок-драма «Мойсей» за мотивами поеми Івана Франка в постановці заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Бориса, художниці Ніки Хворостенко, балетмейстера Тетяни Федорченко – це художньо-історична розвідка, що занурює глядача в глибинні переплетіння коренів історії та осмислення свого життя з філософської, сімейної і історичної парадигми. А також соціально-культурологічна акція, в якій сьогоднішні глядачі зможуть знайти важливі відповіді на питання, які зараз домінують у суспільстві.

Магічні речі Країни-під-пагорбами
« Магічні речі Країни-під-пагорбами » Казкові пригоди за мотивами ірландських легенд

За мотивами ірландських казок та легенд. «Родзинкою» вистави стане звернення до ірландського фольклора та використання елементів стимпанк у сценічному оформленні вистави. Глядач матиме можливість опинитися у чарівній країні ельфів, гномів та лепреконів, які бешкетують, розбійничають, потрапляють в пригодницькі історії й закохуються у принцесу ельфів Орнію. А за допомогою чарівної арфи та чарівного ліхтаря, герої протистоять злочинам шахрайки Мадам де Махляр, гоблінам та вередливим піксі. Захоплюючі пригоди та перипетії в решті решт закінчуються перемогою відважних героїв. Отже, не втрачайте нагоди, приходьте до нашого театру, що на час створення вистави стане резиденцією фантастичних істот!

Уфті-Туфті
« Уфті-Туфті » Музична казка

Наш театр першим в Україні знайомить своїх наймолодших глядачів з особистістю і творчістю всесвітньо відомої письменниці Беатрікс Поттер (1866-1943). Ця вишукана англійка найбільше на світі любила тварин, яких відчувала і розуміла, з якими дружила і про яких писала добрі світлі історії. Одна з таких - про дівчинку Люсі, яка весь час втрачала свої хустинки, і їжачиху-пралю Уфті-Туфті, що допомагала їй в пошуках - лягла в основу нашої вистави. Постановники в казково-ігровій формі відтворюють на сцені колорит і атмосферу англійської ферми. А допомагають їм у цьому міні-оркестр, який наживо акомпанує пригод героїв, і справжні звірята, які стають повноцінними учасниками акторського ансамблю «УФТІ-туфта». Вистава адресована дітям від 3-х до 6-ти років, але тонкий гумор, властивий нашій історії, неодмінно оцінить і старше покоління глядачів.

Русалонька
« Русалонька » Лірична феєрія

Яскрава вистава із чарівною музикою, танцями і барвистими костюмами. Дія відбувається в підводному царстві, у світі фантастичних риб і тварин. Головна героїня, русалонька Аріель, пішла наперекір своїй природі і закохалася у земного хлопця – принца Еріка. На відміну від казки Андерсена, у виставі щасливий фінал.

Це новий погляд на звичних казкових героїв. Виявляється, «беззахисна» Василина може сама за себе постояти, а «грізному» Кощію Безсмертному зовсім не чужі зворушливість і сентиментальність. Головна думка, яку хочуть донести постановники – добро є в кожному з нас, і не треба соромитися його проявляти. При цьому, вистава зовсім не дидактична: яскраві костюми, запальні танці і кумедні бої не дозволять сумувати ні дітям, ні їх батькам.

На єдину п'єсу Кобзаря театр звернув увагу не тільки в зв'язку з 200-річним ювілеєм автора, а й у зв'язку з її видатними драматургічними перевагами. З широкого спектра питань, піднятих у творі, постановочна група особливу увагу загострює на конфлікті батьків і дітей, а також проблеми пошуку духовного шляху в житті. «Назар Стодоля» – не тільки єдина в Харкові постановка цієї п'єси, а й єдина «повнометражна» вистава за твором Т. Шевченка.

Музична казка за мотивами твору Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» в інтерпретації режисера Олександра Драчова розповідає глядачам казкову історію про неймовірні пригоди дівчинки, яка потрапляє у місто без дітей. Таким чином, маленька розбійниця перевертає звичний світ пересічних обивателів догори дриґом. Вона знаходить нових друзів і нагадує про те, що в кожній дорослій людині все ще живе маленька дитина, тільки треба їй про це нагадати! Режисер поєднує у виставі гру акторів із мальованою анімацією. Саме в анімаційному сюжеті ми дізнаємося передісторію про Пеппі та її батька (рудого капітана), якого змила хвиля з корабельної палуби в море. Ми занурюємося у сни цієї дівчинки. Уві снах зустрічаємо батька та матір, з якими прагне возз’єднатися наша героїня. Ми, начебто, знаходимося у світі, який вигадала Пеппі, і цей світ неймовірно світлий, добрий і казковий водночас!

Веселі пригоди Незнайки
« Веселі пригоди Незнайки » Весела історія для дітей та їх батьків

Жанр постановки визначено як «весела історія для дітей та їх батьків» – і справді на виставу варто прийти всією сім'єю. Юним глядачам будуть до смаку захопливі пригоди казкових героїв, їх яскраві костюми і запальні танці, тоді як старше покоління обов'язково оцінить тонку стилізацію дії під епоху стиляг. Ну і звичайно, для всіх спектакль стане зайвим приводом замислитися над тим, що справжніми цінностями нашого життя є дружба і живе людське спілкування. Вистава – учасник 16-го Міжнародного чорноморського театрального фестивалю в м. Трабзон (Туреччина, 2015)

Відома казка Ганса Крістіана Андерсена «Снігова Королева» на сцені Харківського театру для дітей та юнацтва має свою таємницю. А ще це магія художньо-поетичного театру й чарівний світ відомої казки з улюбленими героями. Яскрава та чарівна постановка про нескінченну та найщирішу дружбу між дітьми Каєм та Гердою, що стає справжнім символом відданості та вірної дружби між людьми. Адже саме дружба між дітьми переборює нескінченну і холодну самотність Снігової королеви. На відкритому фестивалі дитячих театрів «ТЮЗи-2007» (м. Макіївка) цій виставі було присуджено дві провідні нагороди – за кращу жіночу роль (артистці Вікторії Білій) і за кращу сценографію (художнику Аркадію Чадову).

Гидке каченя
« Гидке каченя » Музична казка

Музична казка за мотивами твору Г.Х. Андерсена «Гидке каченя» в інсценізації Анатолія Подорожка та інтерпретації режисера Андрія Лебедя розповість глядачам про маленького, але дуже хороброго «бридкого» каченяти, який неймовірно сильно відрізнявся від інших птахів … Вистава «Гидке каченя» зачіпає безліч важливих тем і питань: протистояння людини і натовпу, становлення дитини як особистості, здатність мужньо переносити життєві випробування і, головне, ніколи не здаватися! Вистава-заклик до милосердя і людяності!

У багатьох моментах п’єса Т. Вільямса, має автобіографічний характер та розкриває внутрішні соціальні проблеми взаємозв'язків різних поколінь у сім'ї, що й в наш час є вкрай актуальним та значним питанням. Це п'єса-спогад. Теннессі Вільямс придумав цей термін, щоб підкреслити принципове новаторство підходу. У примітках до постановки Вільямс написав: «Будучи п’єсою-спогадом, «Скляний звіринець» може бути представлений з надзвичайною свободою втілення. Оскільки оповідний матеріал дуже тонкий і делікатний, особливе значення мають атмосферні штрихи і майстерно заданий психологічно-умовний напрямок у сценічній роботі. Драматург закликає постановників «відмовитися від традиційних прийомів», адже саме постійний пошук нового підтримує життя в театральному мистецтві. Цей проєкт втіленний на сцені ХТДЮ стане цікавим й тому, що буде робитися у тандемі з Вищим навчальним закладом, студентами факультету акторської та режисерської майстерності Харківської Державної Академії Культури.