Анна Сорока

Вистава «Кайдашева сім’я» насичена виразними народними характерами, яскравими діалогами, достовірними звичаями, народними обрядами, побутом героїв. Комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті із самого життя. Неможливо не сміятися, спостерігаючи за постійними сварками Кайдашів, над безглуздими, подекуди навіть безсоромними відносинами між ними. Але, поряд зі сміхом, не можна не помітити й трагічних акцентів. У цій виставі сміх лунає крізь сльози і навпаки.

Вистава «Каліка з острова Інішмаан», поставлена за п’єсою одного з найпопулярніших сучасних драматургів і оскароносного кіносценариста М.МакДонаха, органічно поєднує невимушену комедійність з глибокою трагедійністю як воно, зазвичай, і буває в житті. Герої твору – люди, що мешкають на маленькому ірландському острові протяжністю кілька кілометрів та населенням півтори сотні людей. Не надто чепурні, непривабливі ззовні, лайливі, вони насправді виявляються здатними на благородні вчинки. За їхньою зовнішньою грубістю, часом безжалісною прямотою криється тонкий світ ледь вловимої ніжності і любові. Завдяки мешканцям віддаленого острова, які начебто мріють поїхати з «цієї діри», але не тікають звідти, а переконують себе та інших, що Ірландія – це не діра, ми усвідомлюємо, що саме ця віддаленість від цивілізації дозволяє головним героям зберегти справжні людські цінності – любов до рідних, дому, своєї землі…

Що б ви зробили, якби раптом знайшли мільйон? Гроші або повсякденність, солодке життя або сім’я та дружба. Що обере та як розпорядиться таким подарунком долі герой кримінальної комедії «Смішні гроші» Рея Куні? Постановка заслуженого артиста України Андрія Бакірова до краю заповнена смішними ситуаціями, каскадом обставин, що постійно змінюються та гострим сюжетом з елементами детективного жанру. На вас чекатиме суцільний нескінченний потік витівок, гегів та жартів!

«За двома зайцями» – одна з найвідоміших вітчизняних класичних комедій. Мало не кожен український театр має у своєму репертуарі власну інтерпретацію цієї нетлінної національної класики. У трактовці шевченківців комедійна історія про збанкрутілого спритного цирульника, який прагне розв’язати свої фінансові проблеми шляхом вигідного шлюбу з багатою нареченою, перетворилася на захопливу музичну виставу. Талановитий акторський ансамбль, чудове музичне оформлення, оздоблені рольовими ознаками танці і пісні дійових осіб, виконані артистами у супроводі оркестру, котрий є активним учасником спектаклю – все це створює веселий піднесений настій глядачів, які і насміються до сліз, й отримають задоволення від яскравого сценічного дійства.

На диво актуально звучать сьогодні деякі репліки героїв вистави «Кумир душі моєї» за п’єсою Дениса Фонвізіна «Бригадир», написаної понад 250 років тому. І хоча за жанром це класична інтермедія-фарс, а в нинішній постановці шевченківців – захоплива «гламурна комедія», уважний глядач неодмінно помітить, що вистава і в наші дні не втратила гостроти у розвінчанні пороків сучасного суспільства – зловживання владою, хабарництва, обдурювання народу, плазування перед заможними і грошовитими магнатами, поклоніння перед усім чужим, блюзнірства. Комедія сповнена курйозами та дотепними жартами, а яскраві сценічні образи, створені талановитим акторським ансамблем, роблять її цікавою та привабною для глядача.

«Тато в павутинні» – весела, динамічна, оригінальна вистава за п’єсою відомого англійського комедіографа Рея Куні, який не перестає дивувати своєю невичерпною драматургічною фантазією. Як і у назві п’єси, так і в сценічному дійстві алегорія павутиння має декілька значень. Це і всесвітня Інтернет-павутина, яка, власне, й спровокувала складну для головного героя колізію. Це також і павутиння брехні, в якій заплутався Джон Сміт – чоловік двох дружин, батько дітей з двох різних сімей. Кожен акторський випад, кожна репліка і нова обставина, приєднуючись до вже й без того неймовірного плетива подій, спонукають глядача безперестанно перемикатися з однієї комічної ситуації на іншу, ще більш гостру й неординарну. Цей спектакль саме для тих, хто йде в театр відволіктися від буденності, отримати заряд бадьорості і гарного настрою.

«Відьма» – це драма жінки, таємні пристрасті, фатальне кохання, відчуття духовної, психологічної порожнечі і відчаю. В основу вистави «Відьма» увійшли не лише ця поема Тараса Шевченка, а й уривки з його творів «Марина», «Ми заспівали, розійшлися…», «Лічу в неволі дні і ночі», «Ми восени такі похожі», «Якби мені, мамо, намисто» та інші. Як драматична вистава, «Відьма» не мала сценічної історії на кону українського театру. Наш театр розпочав сценічне життя цього твору.

Про що мріється напередодні Нового року? Звісно, про казкове свято, новорічну ялинку та веселий маскарад. Ось і герої музичної казки – веселі Зайчата вирішили влаштувати новорічний маскарад і стали майструвати собі костюми. Але зовсім інші, підступні плани щодо новорічного свята вигадують хитра руда Лисиця і завжди невгамовно-голодний сірий Вовк, які забажали поласувати на свято зайчатиною. Задля цього вони вдаються до різних хитрощів, аби викрасти пухнатих вухастиків. Зовсім скрутно було б маленьким довірливим Зайчатам, якби не добрий і справедливий Ведмідь, що вчасно прийшов їм на допомогу й швидко упорядкував хижих розбишак. Вистава вийша веселою, музичною, сповнена пригодами, за якими буде цікаво спостерігати і зовсім маленьким і старшим діткам.

Чаруючий світ арабської казки вам подарує вистава для дітей «Чарівна лампа Аладдіна». Пригоди героїв, зустріч із Джином, любов Аладдіна та прекрасної принцеси Бадр-Аль-Бадур не залишать ваших дітей байдужими.

«Бука» – казка-гра, в якій діти разом з гномами, з Білочкою, Ведмедиком та Вовком грають у веселі ігри, щоб розвеселити похмурого зайчика Буку, котрий тільки буркоче і сердиться. З Білочкою вони граються з повітряними кульками, з Ведмедиком збирають мед, разом рятують Буку від Вовка. Зрештою, Бука розуміє, що головне – це мати хороших друзів!

«Не плачте за мною ніколи…» створена за однойменним оповіданням відомої української письменниці Марії Матіос, що увійшло до книги новел, нарисів і поезій «Нація». Марія Матіос стала лауреатом Шевченківської премії 2005 року, у січні поточного року за значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави та високий професіоналізм нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня. Жанр інсценізації твору сучасної вітчизняної письменниці «Не плачте за мною ніколи…» режисер-постановник Тетяна Шумейко визначила для себе як одкровення, головну тему – як перегляд свого життя і перевірку готовності до переходу в інший вимір. Ідея вистави закликає разом із роздумами простої сільської жінки – баби Юстини у виконанні артистки Олени Бондаренко – замислитися над тим, що ніхто не вічний на цьому світі. Напевне, проблема моральних начал, покладена в основу сценічного дійства, яка ніколи не втрачає актуальності, не залишить байдужими наших глядачів. Хочеться вірити, що створені на сцені натхненною грою акторів образи відгукнуться в душі кожного як «спів душі», як заповіт якомога повніше відчувати і проживати кожну мить свого життя у мирі і гармонії з оточуючим світом.