Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Зоря благодатна »
Як виглядав український бароковий вертеп кілька століть тому?
Мандрівний дерев’яний будиночок-сцена, канонічні лялькові персонажі, сакральні співи, народний гумор та жива музика. Ми вирішили відновити усе це, аби занурити вас у традиційну святкову атмосферу справжнього українського Різдва!
Для цього відшукали давні тексти, записані знаним етнографом Миколою Маркевичем ще на початку XIX ст. І зберегли оригінальну мову, яка перенесе нас у ті часи, коли на свято Різдва грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збирались у дорогу і носили по хатах ляльковий театр під назвою Вертеп. Ця традиція започаткувалася ще у XVII-му столітті – нехай вона живе й надалі!
« Пригоди Лісовичка, або як врятувати планету »
Вистава-урок на екологічну тему
« Попелюшка »
Мюзикл, казка
« Ще раз про Червоний Капелюшок »
« Зеленими пагорбами океану »
Казка
« Не хочу бути собакою »
Казка
Дитина (вік – 3 роки) трішки відволікалася, оскільки не дуже розуміла сюжету вистави і мови, оскільки вистава на старослов'янській відбувалася. Їй взагальному дуже подобається театр. Навіть попри не до кінця розуміння сюжету вистави, просилася знову прийти.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Зоря благодатна »
