Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Зоря благодатна »
Як виглядав український бароковий вертеп кілька століть тому?
Мандрівний дерев’яний будиночок-сцена, канонічні лялькові персонажі, сакральні співи, народний гумор та жива музика. Ми вирішили відновити усе це, аби занурити вас у традиційну святкову атмосферу справжнього українського Різдва!
Для цього відшукали давні тексти, записані знаним етнографом Миколою Маркевичем ще на початку XIX ст. І зберегли оригінальну мову, яка перенесе нас у ті часи, коли на свято Різдва грамотні міщани, дяки, школярі та церковні співаки збирались у дорогу і носили по хатах ляльковий театр під назвою Вертеп. Ця традиція започаткувалася ще у XVII-му столітті – нехай вона живе й надалі!
Чого тільки не може трапитися під Новий рік, особливо, якщо якісь капосники захочуть зіпсувати свято! Баба Яга, Вовк та Лисиця, почувши по телевізору привітання Діда Мороза, вирішують викрасти Новий Рік, аби свято було тільки для них. І, може, їм би це і вдалося, якби не маленьке Зайченя… Як наш малий герой намагався перешкодити викрадачам і що з цього вийшло, маленькі глядачі побачать, завітавши на новорічну виставу.
На найменших глядачів чекає весела історія про те, як Курча-сестричка визволила Курчатка-братика, якого викрала хитра Лисиця. Граючи між собою, пустунчики-курчата можуть посваритися, проте коли мова йде про серйозні речі, стоять одне за одного горою. Постановка здійснена у формі гри, де актриси зі сцени спілкуються з дітьми та пропонують малятам допомагати героям казки. Казка показує приклад дружніх і теплих стосунків між рідними, відданості друзям та бажання стати на захист один одного у разі потреби.
Історію про холодний світ Снігової Королеви, яка студить людські душі, розкажуть малюкам два чарівника Оле-Лукоє. Одного морозного зимового вечора, коли на дворі завиває хуртовина, Снігова Королева перетворює добре чуйне серце маленького хлопчика Кая на крижане і забирає його у свої льодові володіння. Але смілива Герда відразу вирушає у далеку путь, аби визволити брата. Попереду – довгий шлях, безліч небезпек і випробувань. Але жодні труднощі та перешкоди не налякають дівчинку, адже її веде благородна мета – врятувати брата і розтопити його крижане серце.
«Хто-хто в теремочку живе? Хто-хто в невисокім живе?» У нашому «Теремі-теремку» зібралася цікава компанія: Жабка толокно товче, Мишка пироги пече, Півник на гармоніці грає, а Їжачок теремок охороняє. Дружна, весела родина! «Але ж це не всі герої казки!» - скажете ви: «Вовк, Лисиця, Ведмідь – хіба їм не хочеться до теремка?». Звісно, хочеться, ще й як! А от ділити його із звірятами-малятами вони аж ніяк не бажають! Та наші малята виявились не такими вже й беззахисними – гуртом можна протистояти будь-якій загрозі та зберегти власний дім від зазіхань! А розповість цю казочку дітлахам веселий і кмітливий оповідач, який зовсім не збирається приховувати своїх симпатій до мешканців теремка. Обов'язково зазирніть до «Теремка» – і ви також не зможете їх не полюбити!
Новорічний гармидер – це концертно-ігрове шоу, в якому приймають участь: клоун-ведмідь з неповторним номером, кіт-факір та змія з магічним виступом, чаклунка – Герміона VIII здивує Вас своїми унікальними здібностями, приборкувачка диких тварин – Рашумба Тумба Юмба – із самої Африки, унікальне підводне шоу, та головна зірка цього шоу – дресирований КРОКОДИЛ! Також на Вас чекає зустріч із Дідом Морозом та Снігуронькою, ігри з глядацькою залою, танці та пісні.
Дитина (вік – 3 роки) трішки відволікалася, оскільки не дуже розуміла сюжету вистави і мови, оскільки вистава на старослов'янській відбувалася. Їй взагальному дуже подобається театр. Навіть попри не до кінця розуміння сюжету вистави, просилася знову прийти.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Зоря благодатна »
