Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Життя в ритмі танго »
Life in the rhythm of tango is a dramatic performance about the life and work of the outstanding Argentine composer Astor Piazzolla, who wrote tango and became the founder of new trends in tango: Tango Nuevo. Piazzolla’s life was full of women, traveling, and difficulties - as any other person’s life was. It was full of the most diverse music: from jazz to classical. The pinnacle of his work became his works in tango, which are still very popular nowadays. You can hear the famous "Libertango" in film "The North Bridge" by Jacques Rivette, "Frantic" by Roman Polanski, "The Tango Lesson" by Sally Potter.
"Assassin`s Tango" appears in "Mr. and Mrs. Smith" movie.
Full name of the play: "Life in the rhythm of tango. Piazzolla - a musical portrait". This is the first performance of the series "Music Portraits" - about the life and work of great composers” performed by Maskam Rad Theatre. The second play of the series called "Red lover. Vivaldi - musical portrait" was presented in late 2018.
We tried to move away from a purely classical approach of drama performances by using choreographic elements and vocals, which are still performed by dramatic actors. There is going to be one more surprise for the audience - to achieve the effect of combining various types of art in dramatic performances and visualization of efficacy. Nevertheless, let it remain a mystery. "Life in the rhythm of tango. Piazzolla - a musical portrait" in English was presented the International Youth Theater Festival APOLLO
(Alba Iulia, Romania) in 2016. There is also a Spanish variant of the script - for a possible show in a Spanish-speaking country
Життя абсурдне. Але це якщо підходити до нього з раціональної точки зору. Тобто з точки зору, що існує якась об'єктивна реальність з якимось об'єктивно правильним змістом. Як тільки ми визнаємо абсурдність світоустрою, ми приходимо до розуміння того, що раз не існує абсолютно правильного сенсу для життя, то ми в силах вибирати і вкладати свій сенс в життя взагалі і у всі події, що відбуваються в ньому, зокрема. Наприклад, вважати життя не абсурдом, а розвагою, грою. Або, наприклад, зараз прийнято вважати, що раз ми живемо у світі, що прискорюється, то нам теж потрібно прискорюватися, інакше ми будемо не встигати за ним. Так ось виявляється, що ми маємо право зробити протилежний висновок – що для того, щоб встигати за світом, нам потрібно, навпаки, сповільнюватися, і ми в силах домогтися підтвердження цього. Розказана автором історія про простий життєвий любовний трикутник, розказана мовою театру абсурду, може бути розглянута не як вирок Людині (Людству), а як вирок раціональному розуму Людини. Таким чином можна сформулювати мету проекту – абсурдистську (читай - декадентську) п'єсу поставити як життєстверджуючу, – таку, що несе позитивне осмислення, подію. Вистава поставлена на першому етапі англійською, на другому – в неї паралельно вводиться український текст.
Ви пам’ятаєте ті дні, коли ви були підлітком? Ми майже точно знаємо, що у вас є чудові спогади про ті часи, правда? Ми такі маємо… Але не завжди все було так прекрасно ... Уявіть тепер: ви, підліток, знову живете в маленькому місті десь у США в 70-х роках. Девід Боуї тільки починаю свою кар’єру, життя сповнене кольорів і фантазій ... Але ви... Ви відрізняєтесь… Хочете знати, що далі? Ми прагнемо, щоб ви відчули історію повністю, тому, перш ніж приїхати, обов’язково послухайте музику стилю Glam Rock. А якщо ви ще й одягнете якийсь елемент одягу 70-х, отримаєте маленький подаруночок.
Що ти будеш робити, якщо випадково зустрінеш своє перше кохання? Запропонуєш сходити на каву чи швидко пройдеш повз, наче не впізнавши? Чи ти досі відчуватимеш щось до цієї людини? Чи спробуєш розтопити лід і просто поговорити? Джим: Це трохи смішно, втім... Знаєш, ні з ким не було так як з тобою. Просто ностальгія, але... Аманда: У мене так само. Джим і Аманда випадково зустрілись через 20 років після того, як розійшлись. Що буде значити для них ця зустріч? Перше кохання вічно живе (закреслено) помирає?
DoNothing – це анти утопічні пригоди у підсвідомість. DoNothing – це історія про людину, яка бореться з тривогою, страхом та намагається досягти свободи. DoNothing – постановка, яка заснована на сучасній німецькій п’єсі «Собака, ніч та ніж». М. протагоніст, котрий з’являється у місті, де кожен одержим ідеєю з’їсти когось, тим чи іншим шляхом. Два інших актори втілюють усі страхи перевертнів. Елементи фізичного театру, жах, трилер, нуар, романтична комедія, вестерн разом з Францем Кафкою – все це в поєднанні з оригінальним гумором.
«Ashes to ashes» – вистава на основі п’єси, яка була написана Гарольдом Пінтером у 1996 році. Це бесіда між чоловіком та жінкою (Девідом і Ребекою), в якій вони намагаються знайти правду. Проте кожен з них має свою правду, своє минуле та сприйняття навколишнього світу, що заважає їм знайти шлях один до одного. Незважаючи на те, що вони сидять у затишній вітальні і їхнє життя здається досконалим, вони не можуть знайти комфорту один в одному. Насильство, яке тече через їхнє теперішнє життя – це відображення багатьох травм усіх минулих поколінь і нічого не можна змінити доки вони це не відпустять.
Акторка, режисерка, драматургиня, письменниця, театральна і громадська діячка. З 2011 р. очолює незалежний театр «Маскам Рад». З 2013 – голова Ради ГО «Спільнобачення» і координаторка проектів «Джойфест», куди входять Міжнародний театральний фестиваль «Джойфест» (з 2013), Фестиваль дитячих театрів «Джойфест-діти» (з 2015), МФ історичного кіно «Поза часом» (з 2014), Фестиваль української класичної музики «Смальта» (з 2015). У 2014-му очолила Благодійний фонд «Обрій» (допомога ВС України на сході України). З 2018 – член ради ГО «Спілка «Гільдія незалежних театрів України». У 2019 засновує і координує проект «Міжнародний театральний фестиваль монодрам Solo Plays Fest». Член Незалежної медіа-профспілки України. Авторка оповідань, повістей, романів, есе, статей, 9 п’єс і 7 інсценізацій (твори Гоголя, Сент-Екзюпері, Мопассана, О’Генрі, Брюсова). Поставила 15 вистав, зокрема «Ніч перед Різдвом» Гоголя (2012) (покази на міжнародних театральних фестивалях у Болгарії та Польщі), «Дні Турбіних» Булгакова (2016), «Маленький принц» Сент-Екзюпері (2016) (показ на МТФ у Болгарії, 2017), «Free Love», «Про шкоду тютюну» Чехова (2018) (участь у 3-х МТФ у Румунії та Албанії), «Пампушка» Мопассана, «Камінний гість» Пушкіна, а також експериментальні «синтетичні» вистави «Життя в ритмі танго. П’яццолла – нотний портрет» і «Рудий коханець. Вівальді – нотний портрет». Зіграла Олену Попову у «Ведмеді» Чехова (реж. Ахмед Есмурзієв), Матільду в «Намисті» Мопассана (реж. Валерія Дємченко), Голубку в «Біля ковчегу о 8» Ульриха Хуба (реж. Алєся Ліфантій), Солоху й Імператрицю у «Ночі перед Різдвом» Гоголя, Баронесу фон Мюнхгаузен в «Тому самому Мюнхгаузені» Горіна (обидві – реж. Інна Гончарова). Авторка документальний фільмів «Той самий Мюнхаузен» (про перебування барона Мюнхгаузена в Київській фортеці під час російсько-турецької кампанії, 2016) та «Легенди Київської фортеці. Вбивство Столипіна» (2018), ігрового к/м фільму «Чудний епізод» за оповіданням Винниченка. Участь як оператора у фільмі «Зима у вогні» Євгена Афінеєвського.
Як відомо, театр починається з вішалки. Але не в нашому випадку ... Театр «Маскам Рад» почався з ідеї ... Ідеї об'єднати людей небайдужих, які прагнуть до розвитку, відданих Театру як явищу, а не тільки як професії, які люблять Театр у собі, а не себе в театрі. Можна сказати, що наш театр є, певним чином, Клубом, чимось схожим на клуб англійських джентльменів. В цей Клуб вхід відкрито далеко не для всіх. Участь в ньому є престижною та дуже дорого коштує. Ще б пак! Адже внеском кожного учасника є його душа, дорогоцінний час і весь життєвий досвід. А учасники одержують унікальну можливість для багатогранного творчого розвитку і особистісного зростання.
Прем'єра першої вистави Театру – сучасної притчі «Шабаш на двох» – відбулася в рамках театрального майданчика Міжнародного етно-культурного фестивалю «Трипільське коло» 02 липня 2011 року. Три дні безперервно йшла злива, і дістатися до сцени було нелегко як акторам, так і глядачам. Протягом 45 хвилин (час вистави) наші вдячні глядачі стояли по коліно в багнюці під проливним дощем – з парасольками або без. Не пішла жодна людина! І тоді ми остаточно усвідомили, що затіяли потрібну справу і що нам є, про що сказати людям.
Наступною нашою виставою стала вистава «Безіменна зірка» за знаменитою п'єсою румунського драматурга Міхая Себастіана. На другій прем'єрі були присутні представники Посольства Румунії, і з їх легкої руки ми поїхали з виставою «Безіменна зірка» на наш перший міжнародний театральний фестиваль в місто Лугож, в якому на початку 19-го століття почався весь театральний рух в Румунії. Ми виступали на сцені старовинного «Нового» театру, якому більше ста років, а «Старому» лугозькому театру – більше 150-ти! На наш виступ прийшли представники української діаспори, яка, як виявилося, в Лугож за чисельністю найбільша в Румунії. Також ми пообіцяли нашим румунським колегам, що запросимо їх алаверди на міжнародний театральний фестиваль до Києва – з їх «Безіменною зіркою». Таким був початок Джойфесту.
Перший міжнародний театральний фестиваль JoyFest відбувся в жовтні 2013 року в Києві. На нього приїхали колективи з різних міст України, також з Грузії, Італії та Румунії. У вересні 2019 року відбувся вже 7-й міжнародний театральний фестиваль JoyFest.
Організація і проведення власного фестивалю з новою силою позначили ще одну унікальну і дуже важливу складову Театру «Маскам Рад» і Міжнародного соціально-культурного проекту «Джойфест»: просвітництво. Ми поставили перед собою нелегке завдання: залучити до театрального руху якомога більше адептів, перетворити пасивних глядачів на активних учасників творчого процесу. З цією метою були організовані кілька проєктів: Театральні суботи та Театральні дні в Київській Фортеці, Театральний салон на Московській і Театральна вітальня в Музеї культурної спадщини (нині – Музей Української діаспори).
Театр «Маскам Рад» намагається щороку виїжджати на різні міжнародні театральні фестивалі – принаймні 1-2 рази на рік, щоб переймати досвід з їх організації та проведення, відстежувати тенденції в розвитку театрального мистецтва в світі.
У травні 2015 року в Київській Фортеці вперше було проведено театральний фестиваль JoyFest Діти. У травні 2019 року відбувся вже IV фестиваль дитячих театрів. Також у травні 2019 року ми започаткували ще один міжнародний театральний фестиваль: фестиваль монодрам Solo Plays Fest.
Всі три театральних фестивалі мають відзнаки Європейської фестивальної асоціації EFE.
Театр Маскам Рад – репертуарний театр. Сьогодні в репертуарі Театру більш ніж 30 різнопланових вистав у різних жанрах (від трагедії до комедії та мелодрами), серед яких 12 монодрам як класичних, так і сучасних авторських.
Театр Маскам Рад – фактично є ангажементним театром. В трупі театру майже всі актори (близько 30 осіб) грають також в інших театрах та беруть участь в різноманітних театральних та кіно проектах.
« Життя в ритмі танго »
