Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Унікальна для Харкова безсловесна вистава, об’єднуюча в собі елементи пантоміми, ексцентрики, танцю і тіньового театру. Постановка стосується актуальних соціальних тем, а саме: залежність від телебачення і соціальних мереж, нездатність захистити себе від пагубних задоволень, піднімає тему непостійності любові, швидкоплинності життя, підіймає питання тютюнопаління та інших шкідливих звичок.
Вистава «ЖИР» поставлена за власною драматургією і містить в собі комедійні пластичні етюди з аудіо ефектами, які давно стали візитною карткою театру «Прекрасні Квіти».
Окрім основного складу (Артем Вусик, Ігор Ключник, Денис Чмелёв) в «ЖИРі» беруть участь відомий український музикант та актор Сергій Бабкін зі своєю дружиною Сніжаною Бабкіної.
Сам театр проголосив себе родоначальником нового театрального жанру під назвою «Фанк-Футуризм» і активно просуває його в маси.
«НОВЕЧЕНТО (1900-й)» сучасного італійського письменника Алессандро Барікко - це легка, захоплива, бентежлива, щира історія музиканта, що все життя провів на кораблі, ні разу не ступивши на берег. Розглядаючи мінливі обличчя пасажирів, він з’єднався з життям цілого світу, налагодив діалог з усім людством і переклав це на мову музики. Мову надлюдську і правічну. Знаково, що «НОВЕЧЕНТО (1900-й)» – вперше за існування нашого театру - грається у вітальні мікросцени, де зазвичай глядачі відпочивають в очікуванні початку театрального дійства. У виставі цей простір перетворюється то на музичний салон корабля, то на мистецьку галерею. У виставі звучить жива музика і, здається, майже відчутно запах моря. На стінах зали проступають обличчя відомих акторів і режисерів. Молодий актор Станіслав Мельник знаходиться у діалозі з цими метрами, вписуючи власне існування у багату традицію Театру, що так само, як і музика для його героя, перетворюється для нього на саме життя.
Забуті, нікому непотрібні живуть собі десь у покинутому чорнобильському селі чудернацька баба Пріся, хвороблива мати і придуркуватий син. Був ще тато, але його вже давно немає, одного разу він нишком зібрав найнеобхідніші речі – свої документи і всі гроші – і зник у невідомому напрямку… Це специфічна комедія, де міф та реальність мають однакову силу, де радіоактивний гумор межує з правдою нашого життя, де картопля – делікатес, а «згущьонка» – просто фантастика! «Чому ми живемо в зоні, а інші люди живуть там – «не в зоні»?
Вистава-перформанс «Вибір за Тобою», створена за участі акторів, хореографів та вокалістів! Людина може жити або ж існувати в нашому світі навіть не задумуючись, що вона піддається впливу соціуму, або ж нав'язаних думок, котрі заставляють виконувати правила придумані не Вами! Страх – то є один із чинників, котрі допомагають нам вижити... Так, саме вижити, а не жити! Обираючи свій наступний крок в житті, подумайте, хто являється його причиною. Історія молодого хлопця, котрий мріяв про щастя, любов та доброту, а ще хотів втілювати свої дитячі мрії. Він влаштувався на роботу, закохався в дівчину і почав працювати, та все пішло шкереберть, коли він спробував побороти систему. Що з ним сталося? Це можно буде побачити під час перегляду. В виставі-перформансу використовується кавер версії відомих хітів: Marilyn Manson, Sia та інших сучасних виконавців живий супровід відомих хітів дозволить вам зануритись в сучасне життя і зазирнути в ті потаємні місця, куди Вас не пускають.
У цей непростий для нашої країни час особливо важливою місією є примирення – і не лише непримиренних світоглядів сучасних громадян, але, передовсім, загоєння давніх ран, які лежать в основі будь-якого конфлікту. Саме тому два успішні колективи – столичний театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка – вирішили об'єднати свої зусилля для роботи над виставою за п'єсою популярного молодого українського драматурга, який живе між Львовом та Берліном, Павла Ар'є. В основі сюжету драми «Слава героям» лежить сучасна історія двох ветеранів – УПА та Великої вітчизняної війни, – яких доля зводить в одній лікарняній палаті… Копродукція Театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка
Сюжет, що спопеляє думки своєю відвертістю. Розриває на шматки серця та змушує захлинатися від сміху. Історія, що проллє правду на наші владні натури. Примхою долі, два кандидати в мери міста – завзяті конкуренти на політичній арені – є дуже близькими друзями в особистому житті. Кожен з них вже підраховує потенційні голоси виборців і готовий святкувати перемогу. Але ДЕНЬ ТИШІ приносить з собою несподіванку. Дивним чином, з міста зникають усі його жителі. А можливо, і не тільки з міста… Що це? Містичне знищення людського роду, чи терористична операція? А, може, підступна витівка одного з кандидатів? Для народних обранців це значить лише одне: тепер немає ні кому голосувати, ні ким керувати. Тож, вони зі своїми дружинами шукають відповіді: чи самі вони лишилися в цьому світі? Хто ж все-таки стане мером? Як їм бути тепер? Аж поки їхні роздуми не перериває спокійний дзвінок у двері… Підкуп, шантаж, погрози і спокусливі пропозиції. Брудна гра з використанням усіх можливих і неможливих засобів впливу. Порожні обіцянки і гучні звинувачення. А ще літри крові на вівтар могутності і слави. Гумор, що не залишить жодного живого місця від величних можновладців. Таке можливо тільки в «День тиші»! Тож нехай почнеться гра!
У 2011 році закінчив Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського (керівник курсу Фесенко С. Я.). Учасник Міжнародного фестивалю-школи «Територія» у 2011 році (м. Казань) і в 2012, 2013 році (м. Москва).
Концентрований коктейль режисерського та акторського майстерності. Людина, здатний одним тільки поглядом переміщати в просторі рамки твого комфорту.
Актор театру "Прекрасні Квіти", актор театру ляльок ім. Афанасьєва, епіцентр знання і вміння, а також віртуозного навчання цьому інших. Ставить спектаклі, бере участь в міжнародних проектах і схиблений на театрі. Мало не забули сказати про божественну пластику Артема.
Ігор Ключник - український актор. Свою акторську кар'єру почав з фільму «П'ятий ангел».
Ігор Ігорович Ключник народився 29 вересня 1987 року в Харкові в родині викладача Ключника Ігоря Івановича і бухгалтера Ключник (уродженої Китаєвої) Тамари В'ячеславівни. Закінчив Харківську гімназію № 6. Вже в дитинстві Ігор почав проявляти інтерес до мистецтва. У гімназії складався в дитячому зразковому театрі «Каламбур», де його першою роллю була роль чортеня в «Казці про попа і про працівника його Балду». У 2001 році Мосфільм запрошує Ігоря на проби фільму Володимира Петровича Фокіна «П'ятий ангел». Пройшовши кастинг, він отримує роль Левки Гуренко. У 2009 році захистив магістерську роботу в Харківському державному університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського, а в 2010 році закінчив заочне відділення Харківського національного університету радіоелектроніки. У 2008 році створює разом зі своїм однокласником організацію «WOW! Production», що займається зйомкою фото-реклами, а в 2010 році з'являється «Yapp! Production» (відео-реклама). У 2011 році Ігоря запросили грати в Харківський державний драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка, але через рік він йде з цього театру і створює свій театр - театр «Прекрасні Квіти». У 2014 році з'явилося нове дітище, створене Ігорем Ключником, - школа акторської майстерності «Тісто».
З 2005 по 2012 рік грав у молодіжному театрі «Апарт». Ігор проводив Всеукраїнські відкриті фестивалі дитячих та юнацьких аматорських театрів «Маски Мельпомени-2009», «Маски Мельпомени-2011». З 2008 по 2010 рік грав у Харківському Театрі «Post Scriptum». У 2011 році Ігор Ключник і двоє його колег створили театр «Прекрасні Квіти». Протягом сезону 2011-2012 театром була здійснена постановка вистави «Щур» за власною драматургії. Крім цього театр брав участь у проведенні міського капусника, присвяченого дню театру, а також проводив відкриття Міжнародного кіно-фестивалю «Харьковская сирень в 2012 і 2013 роках». У березні 2012 року театр був учасником фестивалю «Театронік», а в жовтні того ж року став лауреатом фестивалю недержавних театрів «Курбалесія». Акторську трупу театру склали випускники Харківського державного університету мистецтв ім. Котляревського: Артем Вусик, Ігор Ключник, Денис Чмелёв. У квітня 2013 року «Прекрасні Квіти» презентували своє нове творіння: спектакль-сатиру під назвою «ЖИР». І в цьому спектаклі театр не зрадив своєму кредо і продовжив працювати без слів, використовуючи пантоміму, пластику, техніки вільного руху, звуки, музику і світло. У новій постановці, крім звичного складу, взяли участь ще дві людини: Сніжана і Сергій Бабкін. У 2014 році репертуар театру поповнився виставою-медитацією «Червоний», а в колектив театру прийшла ще одна чудова актриса - Оксана Черкашина. У квітні 2014 року з виставою «ЖИР» театр «Прекрасні Квіти» вперше представляв Україну на Міжнародному фестивалі в Коста-Ріці. У травні 2015 року відбулася прем'єра вистави «Дракула». У 2014-2015 роках театр показував свої роботи не тільки в Латинській Америці, але і в різних країнах Західної Европи.Театральние вистави «Прекрасних Квітів» виявилися однаково зрозумілими в різних куточках світу, вони не вимагають перекладу. У сьогоднішньому Харкові «Прекрасні Квіти» є єдиним театром, який працює в безсловесному жанрі, використовуючи естетику пантоміми і повз-драми, співзвучну формальним пошукам складному сучасному житті.
Український музикант, актор, автор і виконавець власних пісень. Учасник групи «5'nizza». Тренер 7-го та 8-го сезонів вокального шоу «Голос країни». Учасник 5-го сезону шоу Танці з зірками (разом iз дружиною Сніжаною Бабкіною).
Сергій Бабкін закінчив Харківський ліцей мистецтв № 133 та музичну школу № 13 по класу флейти. У 2000 році закінчив Театральне відділення Харківського Державного Університету Мистецтв(факультет «актор театру драми і кіно»).
З 6 років завдяки мамі відвідував бальні танці, школу образотворчого мистецтва та фігурне катання. Паралельно захоплюється театром. У середній школі бере активну участь у шкільній самодіяльності, КВК і ходить у драмгурток.
Гітару вперше взяв у 12 років. На Сергія у цей час вплинули групи «Браво», «Чиж & C», пізніше — Володимир Висоцький.
Після закінчення 1994 року 9-го класу і дитячої музичної школи, вступає на театральне відділення харківського Ліцею Мистецтв (закінчив 1996-го). Крім Ліцею Мистецтв також всерйоз розглядав варіанти вступу у музичне училище (була готова програма для вступу) і в Оркестр військового училища, проте віддав перевагу акторській кар'єрi. У ліцеї познайомився з Андрієм Запорожцем.
Будучи студентом Університету Мистецтв, в лютому 1999 поїхав до Санкт-Петербургу щоб випробувати вдачу і вступити у місцевi театри, проте повернувся до Харкова.
Сергій Бабкін в першу чергу актор. Виконуючи пісні, він підходить до цього з театральною подачею, влаштовує на сцені міні-спектакль.
У квітні 2008 року вийшов альбом «Аминь.ru», це пісні, які не знаходили собі місця у всіх попередніх альбомах. Початкова задумка — записати їх під гітару, але звукорежисер Володимир Філатов запропонував інший варіант. Разом: акордеон — Григорій Міщенко, гітара — Роман Абашидзе, кларнет — Геннадій Фомін, і Сергій Бабкін — гітара, вокал. За п'ять років вийшов альбом «Ура!».
Бабкіну цікаві музичні експерименти, завдяки чому світ побачили окремі програми (сам Сергій позиціонував їх як нові групи) «Взблатнулось» (пародія на шансон) і «K.P.S.S.» (названа за першими літерами імен учасників: Костянтин Шепеленко, Петро Целуйко, Станіслав Кононов, Сергій Бабкін) — в першому наближенні рок, але насправді компіляція накопичених вражень, починаючи з юності і по сьогоднішній день, улюбленої музики такого стилю, або чогось близького до цього. На даний момент «Взблатнулось» і «K.P.S.S.» не граються.
З дружиною Сніжаною Бабкіною (дівоче прізвище Вартанян) Бабкін познайомився 2007 року, коли вона приєдналася до «Театру 19». 11 травня 2008 року вони вінчаються, 27 березня 2009 реєструють шлюб.
Сергій і Сніжана виховують трьох дітей: дочку Веселину, синів Артура та Єлисея.
Українська акторка театру та кіно, танцівниця, дружина та менеджер Сергія Бабкіна. Учасниця 5-го сезону шоу Танці з зірками (разом iз чоловіком Сергієм Бабкіним).
Народилася 8 липня 1985 року у місті Харків, Україна. Саме тут вона провела своє дитинство та юність.
З дитинства Сніжана займалася танцями: спочатку 13 років бальними, а потім - сучасними, а саме верхнім брейком.
У 2002 році поїхала до Києва, де поступила в Київський Національний університет театру, кіно і телебачення. Після закінчення ВУЗу в 2007 році, почала працювати у Вільному театрі та в Новому драматичному театрі на Печерську. Пізніше повернулася до Харкова.
Починаючи з серпня 2007 року, працювала в харківському театрі - «Театр 19», де познайомилася з майбутнім чоловіком - Сергієм Бабкіним. До 2013 року Сніжана була задіяна в трьох постановках «Театру 19»: «ЧМО», «Наш Гамлет» і «(Самий) легкий спосіб кинути палити». Потім в «Театрі 19» перестав грати Сергій Бабкін, а слідом за ним пішла і Сніжана.
Після цього, актиса почала грати в театрі «Прекрасные цветы», що працює в унікальному безсловесному жанрі фанк-футуризм, використовуючи пластику тіла та політ думки. Крім вистав показаних у рідній країні, «Прекрасные цветы» брали участь у театральних фестивалях Коста-Рики, Німеччини, Польщі, Азербайджану. На сьогоднішній день, вона задіяна в постановках «Жир» та «Dracula».
Крім цього, Сніжана є менеджером Сергія Бабкіна. В 2017 та 2018 роках вона була представлена в номінації «Найкращий менеджмент» української музичної премії YUNA.
Зі своїм другим чоловіком Сергієм Бабкіним, Сніжана познайомилася в серпні 2007 року, коли вона приєдналася до «Театру 19». 11 травня 2008 року вони вінчаються, 27 березня 2009 реєструють шлюб. В 2010 році у пари народилася донька, яку назвали Веселина. Також у Сніжани є син від першого шлюбу, якого звуть Артур. 18 червня 2019 року народила сина, якого назвали Єлисей.
Заслужений працівник культури України, начальник художньо-освітлювального цеху Харківського академічного театру імені Тараса Шевченка «Березіль». Викладав у Харківській державній академії культури.
Театр «Прекрасні Квіти» – незалежний професійний театр, створений в 2011 році випускниками Харківського Університету Мистецтв ім. І. П. Котляревського (Артем Вусик, Ігор Ключник, Денис Чмельов). В цьому ж році ними був заснований унікальний жанр Фанк-Футуризм, в якому театр працює і донині.
Творчі інтереси колективу спрямовані на розвиток театрального мистецтва міста та країни, підняття його на високий рівень, шляхом гармонійного злиття старих і нових театральних форм і технік.
У квітні 2013 року театр презентував своє нове творіння: соціально-сатиричний спектакль під назвою «ЖИР», в якому крім звичного складу беруть участь відомий український музикант і актор Сергій Бабкін зі своєю дружиною Сніжаною Бабкіної.
2014 рік почався з прем’єри вистави «Червоний», в якому розкриваються вічні питання стосунків чоловіка і жінки. У цьому проекті до основного складу театру приєдналася Оксана Черкашина (в минулому – актриса Харківського академічного українського театру ім. Т. Г. Шевченка).
Навесні 2015 року в репертуарі театру з’явився спектакль-перформанс «Dracula», поставлений за мотивами однойменного твору Брема Стокера. У цій роботі задіяна вся трупа, що складається вже з шести чоловік, а в якості режисера виступає Артем Вусик.
У травні 2016 театр презентує свій п’ятий спектакль – «SEX 2005», експериментуючи з музикою і простором і виходячи за рамки звичної театральної сцени. Вся дія відбувається в камерній галереї під акомпанемент гітари, де задіяні тільки два актори театру: Артем Вусик і Оксана Черкашина.
Восени 2016 театр «Прекрасні Квіти» працює над спільним проектом з ХАТОБом і в листопаді випускають прем’єру «365». Це перший в Україні і один з не багатьох в світі проектів, що поєднує в собі гармонійний сплав музики Антоніо Вівальді та Астора П’яццолла з пластичним сучасним театром.
У лютому 2017 театр показує спектакль «ДПЮ» – спільний проект з громадської організації «Лінія згоди». У цьому документальної роботі театр «Прекрасні Квіти» вперше заговорив зі сцени і вперше попрацював з драматургом (Дмитро Левицький). Тут звучать реальні історії із зони бойових дій, ветерани АТО розповідають про свій досвід життя до війни, на війні і після неї.