Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Жінка та чиновник »
Як відомо, абсолютну впевненість у завтрашньому дні можна отримати тільки післязавтра. Життя може принести будь-які сюрпризи.
Здавалося б, що незвичайного може очікувати міністерський чиновник у своєму кабінеті на початку чергового робочого дня? Та все, що завгодно, наприклад, незнайома молода жінка. Як вона сюди потрапила? Хто вона? Зрозуміло єдине - ніхто не потрапить до міністерства випадково…
У звичайну театральну трупу приходить юна, красива і талановита актриса, що створює ефект вибуху бомби в колективі! Їй відразу дають прізвисько «Курка». Вона має успіх не лише на сцені, але й у чоловіків. Магія її чарівності захоплює і керівництво театру, включаючи головного режисера та адміністратора. Усі стабільні відносини в театрі під загрозою!Закулісний світ заповнюється вогнем пристрасті, змін і несподіваних поворотів ...
Яскрава музична комедія за п’єсою «Ліки від ревнощів» сучасної української драматургині Наталії Коломієць, в якій задіяні молоді актори. Про що вистава: Любов, ревнощі, непорозуміння. Й все через квіти. Таке можливо лише в «комедії помилок».
За мотивами книги Віталія Скоцика «Ідеальний шторм – фразеологізм, що означає ситуацію, яка виникає внаслідок такого збігу низки несприятливих чинників, коли їх сумарний негативний ефект істотно зростає. Цей фразеологізм стали широко використовувати в метафоричному сенсі –для опису різних критичних і кризових ситуацій в економіці, політиці, міжнародних відносинах та інших сферах. Гадаю, та ситуація, в яку потрапила Україна в останні роки, справді є ідеальним штормом»
Ви вiрите у любов пiсля 20 рокiв подружнього життя, коли неймовiрне, пристрасне, шалене почуття… пройшло? Але хiба роки подружнього життя не вартi того, щоб дати стосункам ще один шанс? Може, звернутися за порадою до професiонала? Aби остаточно розставити усi крапки. Фото: Ira Marconi
«Тільки любов, нічого особистого» – французька комедія з додаванням яскравих фарб, властивих часу і місцю дії. Париж – місто Любові, а Париж 70-их не тільки велелюбний, але і фееричний і наповнений шаленими пристрастями. Кльош, баки, міні-спідниці, товстелезні Кабли і бурі емоцій змітають на своєму шляху практично все! .. І це тільки початок списку. Художник Ян і його сусід Борис живуть через стінку. Ян закоханий і набравшись сміливості запрошує свою кохану до себе.Борис ревнує свою дружину – красуню Єву до всіх підряд. Після ряду фантастичних подій практично оголена Єва стане шукати притулку в квартирі Яна, який саме в цей момент готується зустріти свою обраницю Флоранс ...
Український режисер. Народний артист України (1980). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1983). Член Національної спілки театральних діячів України. Академік Академії мистецтв України (1996). Герой України.
Народився 26 квітня 1938 р. в Харкові. У 1963 році закінчив Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (1963, майстерня Г. Товстоногова).
У 1963—1966, 1970—1982 роках режисер, у 1982—1984 роках — головний режисер Київського державного академічного російського драматичного театру ім. Лесі Українки; 1966—1970 роки — режисер-постановник Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського; 1984—1988 роки — головний режисер Новосибірського театру «Красный факел». Здійснював постановки у театрах Ленінграда, Москви, Варни, Пекіна, Хайфи. Поставив разом з В. Горпенком телефільм «Дощ у чужому місті» (1979, 2 а).
З 1994 року є генеральним директором-художнім керівником Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки.
Доля Наталя Костянтинівна — українська акторка театру і кіно. Народна артистка України (2011). Грає у Національному театрі російської драми імені Лесі Українки в Києві.
Свою першу роль Наталя Доля отримала у фільмі білоруського виробництва «Белые одежды», ще за три роки до закінчення університету, це була другорядна роль в епізоді фільму. У 1994 році актриса зіграла головну роль у фільмі Олександра Муратова «Геть сором!». У 1995 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого і з цього ж року грає в київському Національному театрі російської драми імені Лесі Українки.
З 1994 по 1999 роки грає провідні ролі в театрі і лише в 1999, після довгої перерви, знову з'являється на великих екранах у чотирьохсерійному телесеріалі «Сьоме кільце чаклунки», де виконує роль Імеди — дружини Ігліта. У 2002 році бере участь у зйомках телесеріалу українсько-російського виробництва «День народження Буржуя-2» та «Слід перевертня». У 2005 році виконує головну роль у сучасному фільмі-екранізації «Украдене щастя», відомої однойменної п'єси Івана Франка. Також відома за ролями в таких стрічках як «Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової», «Жага екстриму», «Про Любов», «Осінні турботи» та ін.
У червні 2018 у відеозверненні підтримала ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Закінчила Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого у 2001 р. У театрі ім. Лесі Українки з 24.11.1999 р.
Савченко Дмитро Віталійович - український актор театру і кіно, народний артист України, актор Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки (Київ).
Народився в 1972 році. У 1993 році закінчив Київський театральний інститут ім. І. К. Карпенка-Карого. У 1994 році був прийнятий в трупу Київського театру російської драми імені Лесі Українки. У 2011 році отримав звання народний артист України. Викладає акторську майстерність у Київському театральному інституті ім. І. К. Карпенка-Карого.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. У театрі ім. Лесі Українки з 2.09.2013 р.
Закінчила київський національний університет культури та мистецтв 2009-2014 (курс Биченко Н.А.). Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім.Карпенко-Карого 2013-2014 (курс Резніковича М.Ю.). В театрі ім.Лесі Українки з 2014 року.
Закінчив Київський Національний університет театру, кіно, і телебачення ім. Карпенка-Карого. Курс М.Ю. Резніковича.
Закінчив Київський Національний університет театру, кіно, і телебачення ім. Карпенка-Карого. Курс М.Ю. Резніковича.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, неподалік від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – постає будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як театр імені Лесі Українки.
Офіційна біографія Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.
Однак коріння театру походить до ХIХ століття: в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру.
Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.
З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.
Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників театру імені Лесі Українки.
« Жінка та чиновник »
