« Земля обертається зі скрипом »

Яскрава, соковита, насичена вистава. Обпікає пристрасними, трагічними монологами і витонченим ліричним сміхом.
Одна з кращих робіт «Чорного квадрата».
Вистава має оригінальну структуру, на перший погляд, абсолютно позбавлену логіки. Але це лише на перший погляд ... Поставлена за розповідями Довлатова, вистава чіпляє за живе. Напруга божевільна. Задихаєшся від кількості енергії: любові, болю, нерозуміння, страждання, життя, смерті, миттєвостей і нескінченності ... Але, незважаючи на весь трагізм, хворобливість, у виставі досить багато смішних моментів: і легких, ліричних, і цинічно-захоплених!
Часом герої залишають гіркий відбиток чогось незакінченого, непізнаного, невисловленого ... Але тут же - актор вставляє якийсь жарт: безглуздий, дивний, незвичайний. І моментально відбувається перемикання внутрішніх переживань. Піднімаються вічні, наболілі питання життя і смерті, любові, дружби, взаєморозуміння. Розглядаються проблеми пошуку себе в цьому світі, світу в собі ... Іскристий гумор у поєднанні з витонченим трагізмом - це настільки сильно, що просто неможливо утримати своє серце від того, щоб воно не розірвалося. Не співпереживати, не вийде, як би ви не старалися.
Чого тільки варта фраза Олексія Курилко, який виконав у цій виставі чотири (!) головні ролі, причому, абсолютно різні: «Ти думаєш, що якщо ось так взяти і виплеснути на людину все своє почуття, то він, втершись, нарешті, зрозуміє? Але ж це все не так ... люди не змінюються ... і почуття теж нікуди не зникають, якщо вони були ... якщо вони були ?! »
Не пропустіть, «Земля обертається зі скрипом» - вистава з дійсно глибоким змістом, вивертає глядача навиворіт.