Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Занадто одружений таксист »
Такої міжнародно-смішної п'єси не було вже давно. Навіть важко собі уявити, що стримані жителі туманного Альбіону можуть так сміятися, та ще над самими собою. Це комедія положень, захоплююча та звеселяюча, бо ніколи не відомо, який ще сюрприз уготований героям долею, як безневинна інтрижка може перерости у скандал. Головне, не допустити, щоб все таємне раптом стало явним, тим більше, що нікому з дійових осіб цього не хочеться: ні самому таксистові Джону Сміту, ні його дружинам, Мері і Барбарі, та й усім оточуючим. Несподівані повороти у сюжеті, смішні витівки та репліки, швидка зміна дії – все це створює атмосферу веселощів, а для глядачів – гарний настрій.
Неймовірно, але факт: вистава «Генерали в спідницях» прикрашає афішу театру вже 25 років і кожного разу постановка Ірини Кліщевської проходить у переповненій залі «Колеса»! В основі сюжету п'єси Жан Ануй лежить історія старогрецького комедіографа Арістофана «Лісістрата». У Києві прем'єра «Генералів у спідницях» відбулася в березні 1990 року. З цією виставою театр «Колесо» брав участь в україно-американському проекті «Обмін класикою»; був із успіхом представлений у м. Ашвіл (США); також вистава побувала на гастролях у Польщі. За сюжетом п'єси в першій дії головний герой Леон де Сен Пе (цю роль грає Олег Лепенець) стоїть прив'язаним до стовпа. Якщо порахувати, скільки часу актор простояв біля стовпа, то вийде цікава цифра – майже 30 діб! Інтригуючий сюжет, несподівані повороти, комічність ситуації, викликаної феміністичними настроями суспільства – актуальні сьогодні як ніколи. Більше 20 років вистава викликає щирий, невтримний сміх у глядачів не тільки України, але й США, Польщі та інших країн. Вистава нагороджена дипломом «За кращий акторський ансамбль».
«Це коротка, наповнена гумором та ‘гегами’ драма про двох симпатичних персонажів, які під впливом невідомого імпульсу, відправляються у незапланований квест Польщею. Квест сповнений комічними пригодами, які з часом перестають бути смішними, перетворюючись на трагічні. Публіка повинна прийняти той факт, що п'єса не є настільки легковажною, як це може видатись на перший погляд. Її персонажі не представляють позитивні соціальні чи психологічні моделі, і цей квест не повинен бути життєвим квестом для всіх. Навіть навпаки» (Дорота Масловська).
Вистава про сьогоднішній день. Хто рухає «колесо історії»: люди, які вміють робити гроші або ж інтелігенція, праця якої оплачується мінімально? Відповідь на це питання Ви будете шукати разом з персонажами п'єси, сміючись крізь сльози.
На машині без гальм дві чарівні дами мчать ... на цвинтар! Щоб відзначити День пам'яті чоловіка одне з них. Але! Коли вони приїжджають, то бачать – біля пам'ятника вже лежать квіти. Ви думаєте, що події розгортатимуться в цьому напрямку? Частково – так. Але тільки частково! Парадоксальність комедії «Дура, це любов!» – в самих дам. У їхньому житті було все, і печаль теж, але про неї в спектаклі – побіжно, тільки щоб зрозуміліше стали характери героїв, їх відчайдушність, відвага і невичерпне почуття гумору. Вражаюча любовна історія ... Детектив ... Призводять до здивування герої ... Приголомшливий гумор ... Чого тільки немає в цій комедії!
Вистава створена за текстами сучасних авторів та блогерів Татуся Бо та Ruslan Gorovyi. Багато гумору, табуйованих тем, провокацій і суржику – в усю цю реальність, що нас оточує, занурені чисті, добрі, відкриті люди, які, звичайно, вже все знають і все бачили. Тому вони із задоволенням повчать інших жити, як годиться, щоб взяти усе і навіть більше саме тут і саме зараз. Суржик нашого життя в образах і мислеформах. Чиста енергія незаплямованого розуму. Біль від сміху та сміх від болю.
У 1960 році закінчив Дніпропетровське театральне училище – керівник театрального колективу.
У 1978 році закінчив Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука – режисер театру.
Орден «За заслуги» III ступеня (29 жовтня 1996) – за особисті заслуги в розвитку і популяризації театрального мистецтва, високу виконавську майстерність
Орден Дружби (25 жовтня 2007 року, Росія) – за великий внесок у зміцнення російсько-українських культурних зв'язків
Народний актор УРСР (1977)
Почесний громадянин міста Дніпропетровськ.
Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013)
У 2000 р. закінчив ДТХК – актор драматичного театру, чтець, вокаліст(майстерня Макогонов В.С.)
У 2014 р. закінчив НАКККіМ
З 2000 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії
З 2016р. присвоєно звання Заслужений артист України
Більше 80-ти рекламних роликів на радіо та телебаченні. Диктор.Ведучий протокольних та масових заходів.
1991-1996 рр. – Санкт-Петербурзька Академія театрального мистецтва (колишня ЛГИТМіК), актриса театру та кіно.
З 2002 року – ведуча актриса Дніпровського Академічного театру драми та комедії.
Засновник Співдружність Мистецтв Благодійне Товариство (Сібо) - союз акторів, музикантів, хореографів в допомогу хворим дітям.
В 1991 році закінчила акторський факультет Дніропетровського Державного Театрального Училища. У театрі з 1991 року.
Має Пам’ятну Медаль «За заслуги перед містом».
Андрій Мельников народився 7 липня 1980 року в місті Дніпропетровську в театральній родині. Батько – Народний артист України Жан Мельников.
З 1999 року – провідний актор Дніпропетровського театру російської драми ім. М. Горького.
З 1995-1999 рр. навчався в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі за спеціальністю актор драматичного театру (курс режисера-педагога Неллі Пінської).
З 2001-2009 рр., будучи актором театру, отримує освіту в Національному гірничому університеті – менеджер організацій, менеджер зовнішньоекономічної діяльності.
2001 – Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров'я «Січеславна» в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Григорія у виставі «Акомпаніатор» А. Галін.
2008 – Лауреат другого всеукраїнського фестивалю академічних театрів «Данапріс» в номінації «Кращий акторський ансамбль» за роль Тімона у виставі «У сутінках» А. Дударєв.
2009 – Переможець вищої театральної нагороди Придніпров'я «Січеславна» в номінації «Гран-Прі» за роль Єгора Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти» О. Островський.
2010 – Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров'я «Січеславна» в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Менахема у виставі «Мир дому твоєму» Шолом-Алейхем.
2010 – Почесна грамота Міністерства культури України за вагомий особистий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність.
2013 – Заслужений артист України.
2008 р. закінчив ДТХК – актор драматичного театру
2015 р. закінчив Київський національний університет театру, кіно та телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого за спеціальністю «режисура драматичного театру» (бакалавр).
2017 р. закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю «режисура драматичного театру» (спеціаліст).
З 2008 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
З 2002 по 2006 рр – Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж, отримав диплом молодшого спеціаліста, факультет – театральний, спеціальність – актор драматичного театру.
У 2015 р. отримав диплом бакалавра, в 2018р. захистив диплом спеціаліста, факультет – театральний, спеціальність – режисер драматичного театру – Київський Національний Університет театру і кіно ім. Карпенко-Карого.
З 2006-2008 рр. – актор І категорії Чернігівського молодіжного театру.
З 2008 р. по сьогодні – актор вищої категорії Дніпровського академічного театру драми та комедії.
Викладав акторську майстерність в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі.
Народився у 1967 р. в м. Бельці МССР. Батько – режисер, мати – актриса.
З 1982-1986 навчався у Дніпропетровському театральному училищі за фахом Актор драматичного театру на курсі В. І. Ковалевського.
З 1988–1994 рр. працював у Дніпропетровському театрі юного глядача.
З 1994р. працював у театрі «Світлофор» та паралельно навчався в Єкатеринбурзькому театральному інституті за фахом актор-режисер театру і кіно на курсі В. П. Пашніна.
З 1998 р. працював у Дніпропетровському Академічному театр російської драми та комедії ім.М.Горького
Працював в Музично-екзотичних ШОУ Білий крокодил таємниця спадкоємців Фараона (Рамзес 3)
Зараз працює у Дніпровському Академічному Театрі Драми та Комедії.
У 2002 закінчив Дніпропетровське училище культури, за фахом Режисер свят та масових заходів.
У 2002 закінчив Дніпропетровський Національний Університет, за спеціальністю Економіка.
У 2005 закінчив Київський Національний Університет Культури і Мистецтв, за фахом Режисер Театру.
З 1998 по 2002 актор дніпропетровської студії театру Віримо.
З 2002 по 2005 актор київської студії театру Чорний Квадрат.
З 2006 актор Дніпровського Академічного Театру Драми і Комедії.
З 2019 режисер Дніпровського Академічного Театру Драми і Комедії.
Закінчила музичну школу по класу фортепіано.
1999-2001 роки навчалася в Павлоградської театральної студії академічного театру Б.Є. Захави
У 2001-2005 роки навчалася в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі.
У 2005 році почала працювати у Дніпропетровському академічному театрі російської драми ім. М. Горького (нова назва Дніпровський академічний театр драми та комедії).
На сцені з 2005 року.
Переможиця та лауреат Всеукраїнських та Республiканських літературних конкурсiв.
У 2008 році закінчила акторський факультет Дніпровського театрально-художнього коледжу за фахом «Актор театру драми».
У 2018 закінчила режисерський факультет Київського національного університету театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня В. А. Чхаїдзе). Режисура театру драми. У театрi Драми i Комедiї в Днiпрi з 2016 року.
Закінчила курси телеведучих Production Studio «SOVA».
1975р. закінчила Харківський інститут мистецтв – актор драматичного театру.
1975 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
1964 р. закінчила Новосибірське театральне училище – актор драматичного театру.
З 1965 по 1967 рр. – актриса Семипалатинського російського драматичного театру ім. Ф.М. Достоевського.
З 1967 по 1970 рр. – актриса Сизранського драматичного театру.
З 1970 р. – актриса Дніпровського академічного театру драми та комедії.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури.
Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».
В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника.
У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.
На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.
« Занадто одружений таксист »
