Мораль нашого часу досить гнучка і легко піддається корекції суспільства. Вже нікого не дивують любовні пригоди представників зіркової богеми. Пікантними подробицями з чужого, далекого життя вщерть заповнені сторінки яскравих журналів і газет...
Зрештою, модне віяння торкнулося і середовища звичайного обивателя. Хто б міг подумати, що скромний таксист так блискуче впорається з роллю запеклого інтригана і авантюриста? Але недарма кажуть: у тихому болоті...
Герой з репутацією тихоні-сім'янина до якогось часу ухитрявся провадити подвійне життя: два затишних сімейних кубельця, дві милі дружини, які не підозрюють одна про одну...
Однак випадкова подія докорінно змінила спокійне існування велелюбного таксиста. Ризикуючи бути викритим, він так заплутується у нетрях власного вимислу, звідки повернутися уже ніяк неможливо.
У 1980-1995 роках працював актором Київського театру юного глядача.
У 1995 році Олександр Гетьманський перейшов до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
З 2004 року він актор Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.
У самому центрі історичної частини Києва, за два кроки від Хрещатика, неподалік від Золотих воріт, на розі двох старовинних вулиць – Пушкінської та Богдана Хмельницького – постає будівля, добре відома киянам та гостям столиці України як театр імені Лесі Українки.
Офіційна біографія Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки починається в 1926 році, коли рішенням Київського окрвиконкому була організована в Києві Російська державна драма, і 15 жовтня того ж року театр відкрив свій перший сезон. У 1941 році йому було присвоєно ім'я Лесі Українки.
Однак коріння театру походить до ХIХ століття: в ті далекі часи, коли по всій Російській імперії народжувалися і припиняли своє існування різні театральні антрепризи. У Києві постійний російський театр був створений в 1891 році, і ним стала антреприза видатного російського режисера і актора Миколи Соловцова. Акторський склад саме цієї трупи став згодом основою Київського державного російського драматичного театру.
Минають роки, змінюються назви вистав, імена режисерів, акторів, художників.
З 1994 року театр очолив народний артист України Михайло Резнікович.
Михайло Резнікович як художній керівник прагне продовжити живі традиції засновників театру імені Лесі Українки.
