Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Заметіль »
Спектакль – фаворит I Міжнародного фестивалю сучасної режисури «Зустрічі в Одесі», провокаційне змішування жанрів романтичної поезії та театрального фарсу.
У природи немає поганої погоди. Немає поганої погоди і в долі: адже навіть таке суворе природне явище, як зимова заметіль може стати причиною несподіваної зустрічі, незвичайного знайомства і фатальної пристрасті. Тим більше, якщо нічна засніжена дорога привела в ці краї великого спокусника Джакомо Казанову...
За повістями І. Буніна «Наталі» та «Мітіна любов». …вона кохала його, а він її, та іншу… Життя Івана Буніна та його героїв можна описати саме так. Кохання та Пристрасть, Доля та Смерть… Ці могутні сили володіють світом Буніна. Його цікавить природа статевого тяжіння, в якому сплелося все найчистіше і наймерзенніше, духовне й тілесне, що дає життя і губить водночас. Його герої проходять крізь дивацтва любові, крізь спокусу, внутрішню боротьбу, тривогу, лишають спокою життя і кидають їх у безодню кохання.
Поговоримо про Любов, добре? Коктейль почуттів з неабиякою часткою гумору і ... ну як без цього – світлого смутку. В очікуванні гостя, покликаного на романтичну вечерю при свічках, Вона згадує і проживає найяскравіші моменти життя. Жінка згадує трьох своїх головних чоловіків: милого хлопчика Пола, з яким вона втратила невинність в шістнадцять, одруженого режисера Джека, якого чекала роками, і похилого Джорджа –ідеального до нудотності чоловіка. Вона все життя шукає любов, знаходить, втрачає і знову вирушає на пошуки. На території Любові немає тих, хто виграв і хто програв. Є тільки почуття – пристрасть і потяг серця. Вона і три головних чоловіки в її житті. Подружка, коханка, дружина? У всіх іпостасях вона залишається жінкою, намагаючись знайти того єдиного, справжнього, з яким хочеться блукати вулицями, тримаючись за руки ...
Трагічна історія «Медеї ХХ століття» у комфортабельній європейській квартирі, у якій спочивають тлінні останки її кохання - символічна і водночас актуальна - відображає духовні проблеми сучасної людини, її взаємини зі світом, з його такими вічними базисними категоріями як честь, гідність, вірність (вірність своєму слову, собі) та відповідальність перед собою, своїми близькими і не близькими, що врешті і є відповідальністю перед навколишнім світом.
Одвічна історія людських пристрастей з тонким гумором від Чехова та яскравими сценами з елементами американського вестерну. Запальні, нестримані, заклопотані, допитливі, розгнівані герої, що потрапили у полон своїх амбіцій і бажань. Де кожен жадає перемогти, але для цього хтось повинен поступитись. А цього ніколи ніхто не зможе.
Класичну «жіночу» монодраму створено чоловіком – всесвітньо відомим шведським драматургом Йоханом-Августом Стріндбергом. У виконанні театру Маскам Рад «звучить» дещо не класично: додано нових персонажів та по-іншому розставлено акценти. Картинка, яка оживає та виходить до глядачів з малюнків Тулуз-Лотрека. Виставу було показано на Міжнародному молодіжному театральному фестивалі в м. Альба Юлія, Румунія.
Народилася 21 травня.
З 2004 року працює актрисою, помічника режисера і завідуючої трупою в Одеському академічному російському драматичному театрі.
Її перша посада в театрі – помічник режисера. Це одна з найбільш складних і відповідальних посад в театрі, проте Неллі дуже швидко освоїла її і завоювала авторитет у колективі. Прагнучи розвиватися на театральному терені далі, паралельно з роботою на посаді помічника режисера Неллі продовжила свою освіту: вступила на заочне акторське відділення Харківського університету мистецтв імені І. Котляревського і з успіхом закінчила його.
На акторському рахунку Неллі Чурай – цілий ряд цікавих різнопланових ролей у п'єсах класичного і сучасного репертуару: Панночка в «Вії» М. Гоголя, Еліза в «Червоному і чорному» Стендаля, Фебе в «Людині, яка сміється» В. Гюго, мати Едіт в «Едіт Піаф. Життя в кредит», Француженка в« рецепт любові »А. Чехова, Вампирша в« Князі повного місяця» Е. Савранської, Марія в «Блажен» О. Островського та багато інших.
Наступним кроком в театральній кар'єрі Неллі Чурай стала відповідальна посада завідувача трупою театру: на цій посаді Неллі Сергіївна знову проявила себе з найкращого боку, проявивши чудові організаторські здібності та лідерські якості.
А 17 березня цього року в житті Неллі Чурай та її чоловіка, актора театру Михайла Ігнатова, сталося саме радісна подія – у них народився син.
У 1990 році закінчив училище, після чого перебрався до Одеси. Потім Олександр Суворов став актором Одеського Російського драмтеатру.
На його сцені відзначився участю в таких спектаклях, як «Країна негідників», «Людина, яка сміється», «Атака століття», «Анна Кареніна», «Вишневий сад», «Останній Дон Жуан», «Чайка», «Степан Разін »,« Особливо одружений таксист »,« Танець Чингіз-Хаїма »,« Ladies 'Night »і« П'ятеро ».
Дебютував на екранах в 2003 році, знявшись у серіалі Володимира Янощук «Дух землі».
У 2005 році артист зіграв лейтенанта Самойлова в бойовику Віталія Воробйова і Івана Криворучко «Неслужбове завдання 2: Вибух на світанку».
У 2006 році на телевізійні екрани вийшов трилер Володимира Янощук «Без особливих прикмет» за участю Олександра Суворова. У тому ж році артист виконав роль Кудімова в серіалі «Іван Подушкін: Джентльмен розшуку». У кримінальній стрічці Олексія Піманова «Три дні в Одесі" 2007 року Олександр зіграв капітана Прохорова.
У тому ж році відзначився участю ще в шести повнометражних картинах і серіалах. Виконав роль Чорного в детективному серіалі «Ліквідація», зіграв Леву в комедії Анатолія Матешко «Луна-Одесса», капітана Прохорова в багатосерійному телефільмі «Олександрівський сад 2», Єгорова у військовому фільмі «Сапери», Павла в мильній опері Олега Фіалко «Садівник» і майора Бєлова в серіалі «Сильніше за вогонь».
У 2008 році на телевізійні екрани вийшла багатосерійна військова стрічка Олександра Замятіна «Розвідники: Останній бій», в якій Олександр Віталійович відзначився роллю підполковника Ігнатова. У тому ж році вийшло продовження серіалу, в якому Олександр Суворов повернувся до вже знайомого образу Ігнатова. У фільмі «Хімія почуттів» 2008 роки зіграв Бориса.
У 2009 році фільмографія актора поповнилася участю в наступних проектах: «Зачароване кохання 2», «Золотий автомобіль», «Розлучниця» і «Дот».
З 2010 року артист знявся в серіалі Анатолія Матешко «Акула» і детективі Дениса Червякова «Приватний розшук полковника у відставці».
грають декілька акторів
Російському театру в Одесі в 2017 році виповнилося 142 роки. Його історія почалася у витонченому та шляхетному XIX столітті, продовжилась у суворому і стрімкому ХХ столітті. І ось – вже минуло перше десятиліття ХХІ століття. Театр живе, зберігає старі традиції, створює нові, такі, які, як хочеться вірити, оцінять нащадки, - ті, хто змінить нас на цих прославлених підмостках.
У 2008 році театр нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.
У грудні 2009 театру присвоєно статус «АКАДЕМІЧНИЙ».
« Заметіль »
