« Зірка кохання »

З відзнакою закінчив Київське училище №16 за спеціальністю «столяр». У 2005-му закінчив із відзнакою Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «Театральне мистецтво» (курс професора Н.М.Гусакової) та здобув кваліфікацію режисер драматичного театру. 

Дебютував із постановкою «Дума про братів Неазовських» Л.Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка. Згодом працював у Рівненському  академічному музично-драматичному театрі та Коломийському драматичному театрі. З 2007-го працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 2007 року. 

У його доробку – сотня вистав. Зокрема, «Таємниця літаючої жінки», «Між небом і землею», «Обережно – жінки», «Вій», «Макбет», «Сон у літню ніч», «Два серця», «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський», «Страшна помста», «Енеїда», «Ніч перед Різдвом», «Понтій Пілат», «Будинок на кордоні», «Наталчина мрія», «Не плачте за мною ніколи…», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Тато в кубі», «Каліка з острову Інішмаан», «Ромео і Джульєтта» та багато інших.

Сергій Павлюк веде експериментальну роботу з акторами херсонського театру. Сценічними майданчиками для творчої лабораторії стали сцена «Під дахом», «Сцена на сцені» та сцена «Під колом». На сцені «Під колом» режисер поставив низку моновистав: «Vitalius» з Віталієм Пронько, «Лис-філософ» з Павлом Костенком, «Лицар храму» із Валерієм Гайфулліним, «Мені б у небо» із Антоном Лисенком, «Остання Сюїта» із Андрієм Клочком, «Порожнеча» із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою, «Юда» та «Get happy» із заслуженим артистом України Сергієм Михайловським, «Монолог актриси» із заслуженою артисткою України Олександрою Тарновською тощо…

За час творчої діяльності він багато гастролював зі своїми виставами. Роботи українського режисера побачили глядачі Франції (Таємниця літаючої жінки»), Угорщини («Понтій Пілат»), Молдови («Два серця»), Португалії, Польщі («Не плачте за мною ніколи…»), Ізраїлі, Німеччині та Литві (моновистава «Монолог актриси») тощо. 

Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусії, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії та ін.).

Сценічну діяльність розпочала на сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша у 1998 році після закінчення Херсонського училища культури.

Бере участь у багатьох фестивалях та гастролях.

З моновиставою «Порожнеча» брала участь у фестивалях:  «Вересневі самоцвіти (м. Кропивницький, 2016), «Марія» (Київ, 2016). А також на 5-му Міжнародному театральному фестивалі національної драматургії (м.Ахалцих, Грузія, 2019р.).

У складі трупи театру з виставою «Обережно, жінки!»:

• Гастролі Херсонщиною. 
• У 2017-му – поїздка у Португалію та Угорщину (м. Бекешчаба, Угорщина та м. Брага, М. Барселуші, м. Порто, Португалія). 
• У 2017-му – ІХ Всеукраїнський театральний фестиваль «Коломийські представлення» (м. Коломия).

У складі трупи з виставою «Ображені. Росія» у вересні 2018-го виступала у рамках Всеукраїнського театрального фестивалю «Коломийські представлення». У жовтні гастролювала зі спектаклем у Києві (Національний академічний драматичний театр імені І.Франка). У липні 2019-го «Ображені. Росія» возили на Фестиваль театрів «Молоко» (м.Одеса), де виставу відзначили у номінації «Краща режисерська робота». 

У жовтні 2019-го із трупою театру їздила до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан». 

Знімалась у кіно. Зокрема, у 11 та 12 серії серіалу «Пляж», серії «Мятеж» серіалу «Агенты справедливости» тощо.

Олена з дитинства навчалася музиці. Закінчивши музичне училище культури, вона у 1977-му прийшла до театру в якості концертмейстера оркестру. Тут на сцену виходила її мама (Царство їй Небесне) – заслужена артистка України Валентина Галл-Савальська. 

У приватних розмовах Олена Ігорівна часто повторювала і наголошувала на тому, що мама не рекомендувала їй бути актрисою, бо це непроста доля. І дівчина послухалась – пішла в музичне училище. Та інколи не ти обираєш долю, а доля тебе. Після закінчення училища Олена вірно служила театру протягом дванадцяти років, але не грала на сцені. 

Аж поки один маленький випадок не перевернув її світ... Театр поїхав на гастролі, захворіла одна з актрис. На той час головний режисер театру Володимир Бегма, заслужений діяч мистецтв України, попросив Олену замінити артистку. Дівчина вправно впоралася із завданням. І вже згодом була призначена на роль у виставі «Алі-Баба».

Цим режисер підписав їй путівку у велике бурхливе театрально-акторське життя. І вже у 1996-му Олена Ігорівна отримала звання заслуженої артистки України, а в 2009-му — народної. До речі, в історії Херсонського драмтеатру, Олена перша з жіночого складу акторів отримала звання народної артистки України. 

Бере участь у фестивалях та гастролях.

Знімається у кіно. Дебютувала у короткометражному німому фільмі «Пересохла земля» режисера Тараса Томенка за мотивами твору Маркеса «Стариган із крилами» в 2004-му. 

Потім після майже п’ятнадцятирічної перерви знялась у художньому фільмі «Віддана» за мотивами роману Софії Андрухович «Фелікс Австрія». Прем’єра відбулася восени 2019-го, актриса зіграла в епізоді продавчиню линів.

Третій кінодебют Олени Ігорівни – у серіалі «Спіймати Кайдаша» (2020р.). Вона виконала роль головихи.

У 2002-му закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Працювала у Донецькому академічному українському музично-драматичному театрі (на той час він називався Донецький обласний український музично-драматичний театр імені Артема), Ніжинському академічному українському драматичному театрі імені Михайла Коцюбинського, «Новому театрі» у м.Біла Церква. Із серпня 2005-го стала учасницею трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

У 2014 році нагороджена премією «Успіх» у номінації «Краща жіноча роль» за роль Юродивої у виставі «Свіччине весілля». Пізніше у різні роки перемагала у тій же номінації за ролі Антоніни у виставі «Розстріляна доля» та Наталки у моновиставі «Наталчина мрія». 

У 2015 році отримала премію «Майстерність» від творчої майстерні Сергія Павлюка у номінації «Краща актриса».

У 2015 році представляла театр на XVII Міжнародному театральному фестивалі моновистав «Відлуння» (Київський академічний театр «Колесо») з моновиставою «Наталчина мрія».

У 2020 році отримала премію «Успіх» - номінація "Найкращий акторський дует" за виставу "Територія жінки", у  якій вона грала разом із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою.

Руслан Вишнивецький у 2004 році закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. Спеціальність – «Актор драматичного театру». У 2005-му був зарахований до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.

Бере участь у фестивалях та гастролях. 

У жовтні 2019-го із трупою театру їздив до Миколаєва на ХІ Міжнародний театральний фестиваль «Homo Ludens» з виставою «Каліка з острова Інішмаан». 

У 2009 році отримав премію «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль банкіра Сальдо у виставі «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський» та роль Степана у виставі «Страшна помста».

У 2014-му – премія «Успіх» у номінації «Кращий творчий доробок» було нагороджено артиста драми Руслана Вишнивецького за ролі Вакули у виставі «Ніч перед Різдвом», Свічки у виставі «Свіччине весілля», Джеффрі у виставі «Дивна місіс Севідж»

У 2016 році отримав почесне звання Заслужений артист України.

У 2018 році нагороджений премією «Успіх» у номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль міліціонера у виставі «Баба Пріся або на початку і наприкінці часів». У 2020 році – премія «Успіх» у номінації «За творчий доробок у 83/84 театральних сезонах».

У Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша працює з 2006 року.

У 2014-му закінчила факультет культури і мистецтв Херсонського державного університету.

З початком збройного конфлікту Росії проти України - є волонтером «Творчої сотні». В 2017 році  нагороджена відзнакою Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції» в 2019 нагороджена почесною грамотою Міністерства культури України «За вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва».

Учасниця фестивалів «The future of Europe» та «E-WERK FREIBURG».

Приймала участь у спільній роботі Херсонського академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша з Державним театром Штутгарту з виставою «Херсон 1918/2018». В основі вистави лежить документальна історія української родини в хронологічних межах з 1918 по 2018 роки. Автор п’єси – Максим Курочкін. Режисер – Андрій Май. Наталя Вишневська виконувала ролі мами, дитини у садочку, оперну співачку, а також зіграла себе.

Солістка кавер-гурту. Виховує сина - майбутнього фахівця морської справи! 

Член Національної спілки театральних діячів України.

У 2013-му закінчив Херсонське училище культури. З того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша. 

Участь у фестивалях:

• «Феєрія Дніпра-2018», Дніпро (Україна) – вистава «Межа або у контейнері»;
•  29-й Міжнародний фестиваль сучасної драматургії, Брашов (Румунія) – вистава «Межа або у контейнері»;
• ІІІ Міжнародний театральний фестиваль «FESTIS» (Молдова, Кишинів) – вистава «Межа або у контейнері»;
• Міжнародний театральний фестиваль студій і нових форм у Пітешті (Румунія). (2019) – вистава «Межа або у контейнері»;
•  «Золотий Лев - 2019», Львів (Україна) – вистава «Межа або у контейнері»;
• «Мельпомена Таврії» , Херсон (Україна) – вистава «Лісова пісня»;

Театральний фестиваль «СвітОгляд» , Сєвєродонецьк (Україна) – вистава «Лісова пісня».