« Жінко, сядь »
Юля і Саня – молода сім'я, у яких є все для щастя: красиві діти, хороша мама і навіть пральна машинка. Та одного дня Саньок помічає неладне: борщ став кислішим, улюблена запіканка навіть на свята зникла, сорочки погано випрасувані, навіть ноги дружина перестала голити. Саньок розуміє: щось сталося і його більше не люблять...
Вистава притягувала, наче магніт, та викликала фейєрверк емоцій: сміх крізь сльози, страх, обурення. Вистава закінчилася неочікувано швидко, залишивши мене прикутою до стільця в сльозах. В основу сюжету покладено те, що в нашій країні можна спостерігати на кожній 5й кухні: дружина, діти, чоловік, його мама, їхні друзі. Сльози, битий посуд, стереотипи, кохання та ненависть. А починається все дуже мило, навіть утопічно - з весілля. Раджу абсолютно всім, особливо подружнім парам/ тим, у кого є хлопець/дівчина. Ці враження були незмінні, незважаючи на зміни настрою. Вистава нікого не зможе залишити байдужим. Майданчик підходить під потреби театру, достатньо комфортний.
Сюжет взят из реальной истории, рассказывает откровенно про проблемы женщин. Весь спектакль наполнен сценами жестокости, несправедливости. Однако, может быть, именно это дает возможность осознать многие сложности жизни, не искать компромиссов, а взглянуть правде в глаза. Дышать после спектакля невозможно. Боль, обида, горечь. Великолепная постановка, сюжет и игра актеров. Это искусство! Спектакль накрывает полностью. Страх, горечь, сердце сжимается. Великолепный состав. Великолепная игра! Было трудно дышать. Слезы, боль. В комплексе с психологом как терапия при травмах будет полезно.
За освітою Ярослава – театральний критик. Ще під час навчання на театрознавця у Національному університеті театру, кіно та телебачення імені Карпенка-Карого Ярослава почала працювати у піар-відділі Молодого театру. Потім працювала на телебаченні.Б лизько 10 років працювала в театрі Франка. До, під час і між цим займалася журналістикою і PR.
Кілька років пропрацювала на ТБ: була редактором телешоу «Давай одружимося» («1+1»), «Говорить Україна» («Україна»), «Сюрприз» (Новий канал), розробляла формати телепрограм «Провокатори», «Шалений відпочинок», ранкового шоу «Потягусі», серіалів «Пора заміж»,«Колектор»(для HAB_Production).
Ярослава Кравченко також була на Майдані — начальником штабу 39-ї жіночої сотні.
У лютому 2016 року його заснувала незалежний «Дикий театр».
Ярослава Кравченко також відома як співведуча Майкла Щура у програмі «#@)₴?$0» (Телебачення Торонто). Амбасадорка руху «HeForShe»
Після закінчення загальноосвітньої школи з 2008 року навчалась у Київській Академії естрадного та циркового мистецтва імені Леоніда Утьосова та отримала спеціальність «актор театру і кіно» (майстерня Ю. Л. Легі). Потім через два роки у 2015 році закінчила Київський інститут музики імені Рейнгольда Глієра за спеціальністю «артист-вокаліст». Також у 2016 році пройшла курс-інтенсив Пола Брауна Нью-Йоркської академії кіно.
Лауреат міжнародних і всеукраїнських вокальних конкурсів і фестивалів.
З 2018 акторка театру "Дикий театр".
Після закінчення акторського факультету пішла на другу освіту (театрознавець). Вільний час любить проводити активно, танцює, пише книгу, яку сподівається таки закінчити.
Знімалася в кліпах Spanish Boy - "Життя не кіно" і ТВК - "Гуляй, народ". Серед кумирів артистки Бріджит Бардо, Вів'єн Лі, Мішель Мерсьє.
«Дикий театр» – один з найпопулярніших незалежних театрів в Україні, заснований у лютому 2016 року. Він створює гостро-соціальні вистави за п'єсами сучасних драматургів, а також різні незалежні театральні проекти, мюзикли і т.д.
Провокація, видовищність і шок як основні інструменти взаємодії з публікою. Театр вже реалізував понад 20 проектів, зібравши понад 120 акторів з різних театрів до своєї команди і охопивши аудиторію в більш ніж 60 тисяч чоловік. Вистави проводяться на різних локаціях, не тільки на театральних майданчиках, а й в таких місцях, як зоопарки чи нічні клуби, у театру немає постійної трупи. Дикий – переможець численних фестивалів і театральних нагород, серед яких Київська пектораль, програма Британської Ради «Taking the Stage», Гран-прі фестивалю «Східний експрес», фестиваль «Мельпомена Таврія» та ін.
Продюсерка і засновниця – Ярослава Кравченко. Художній керівник – Максим Голенко.
Місія – трансформація свідомості.
Дикий зосереджений на провокаціях і відвертому спілкуванні з глядачем. Головний вектор – пошук актуальних сенсів завдяки формату радикального та імерсивного театру. Дикий театр – для творчої, свідомої аудиторії.
Дикий театр може травмувати, обуювати та викликати залежність. Не рекомендується до перегляду людей з хиткою психікою.
« Жінко, сядь »
