Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Як нотки пісеньку складали »
Вистава запрошує дітей та батьків зануритися у казковий світ звуків та кольорів. Тут живуть мама Ключ Соль та її дітки – різнокольорові нотки. Кожна нотка має свою особисту пісеньку і окрему барву. Поки що вони міцно сплять, та ось мама починає їх будити та знайомити з глядачами – аби світ наповнився чарівними мелодіями та став барвистим. Та ноткам потрібно допомогти – дитячими співами, танцями та іграми! А що ж буде, якщо котрась нотка загубиться і її пісенька залишиться непочутою? Чи вийде тоді скласти Пісеньку і досягнути Гармонії? Відповідь на це питання будуть шукати глядачі та персонажі разом, граючи в ігри та складаючи докупи звукову та кольорову мозаїку.
Вистава має інклюзивний характер — вона реалізовує принципи доступного та відкритого театру і розрахована на участь дітей із синдромом Дауна.
Створення на сцені повноцінного інклюзивного простору відбувається під кураторством професійного психолога. Усі актори, задіяні у постановці, отримали відповідні консультації.
Що передбачає інклюзивний характер вистави:
– До участі у виставі запрошуються усі діти, зокрема із синдромом Дауна
– Рівноцінне трактування усіх дітей-учасників
– Актори пройшли тренінг і мають навички спілкування з усіма дітьми
– Вистава створена з урахуванням особливостей сприйняття довкілля дітьми із синдромом Дауна
Нагадаємо, що діти-немовлята із синдромом Дауна мають свої особливості, однак загалом вони поводять себе точнісінько як і усі діти. Дітей із синдромом Дауна часто трактують як таких, що мають великі фізичні чи психічні вади та сильно відрізняються від решти дітей. Відповідно, вони опиняються у вимушеній соціальній ізоляції. Однак, насправді для цього підстав немає – наукові дані свідчать, що розповсюджені негативні уявлення про людей із синдромом Дауна – це міфи та стереотипи.
« Язиката Хвеська »
Інтерактивна вистава
« Історія, якій понад 2000 років »
« Пан Лампа »
Казка
« Тіндер злий »
« Під тиском Push Up 1 - 3 »
Сім років працював актором у Кримському театрі ляльок (Сімферополь) під керівництвом режисера Бориса Азарова.
У 1994 році залишає державний театр й засновує та очолює один з перших приватних театрів ляльок в Україні – театр казки «Арлекіно» (Сімферополь).
На запрошення Сергія Єфремова, художнього керівника Київського муніципального академічного театру ляльок, переїжджає до Київа на посаду режисера-постановника цього театру. Одночасно з цим працює над постановками в театрах України (Київ, Миколаїв, Одеса, Полтава, Сімферополь, Росії (Волгоград, Йошкар-Ола, Краснодар, Махачкала, Набережні Човни, Тула), Білорусі (Молодечно), Литві (Паневежис), Словаччині (Кошице) та інших. За власним визнанням, улюбленим автором є Ганс Крістіан Андерсен, казки якого стали основою більш ніж 10 поставлених ним вистав.
Крім режисерської роботи є громадським діячем. Декілька років займав посаду віце-президента та голови комісії з захисту професійних, соціальних і матеріальних інтересів членів UNIMA-Україна, театральний куратор проекту «Було не було».
Педагогічна діяльність. З 2008 року – викладач Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені В. К. Карпенка-Карого). Спершу – другим режисером у майстра курсу Сергія Єфремова, згодом – самостійний набір курсу. Викладає слухачам спеціальностей «Актор театру ляльок» та «Режисура театру ляльок». Серед випускників – режисери Людмила Земелько (Вінницький обласний академічний театр ляльок), Марічка Власова (Запорізький обласний театр ляльок); актори Тетяна Казанцева, Павло Борисьонок, Марія Сеньків (дебют-2017 на професійній сцені – Зейнаб в мюзиклі «Алі-Баба») та інші.
Професор, піаніст, композитор, аранжувальник.
Академічну освіту отримав у Львівській консерваторії. У 1992 р. став лауреатом Міжнародного конкурсу імпровізації в м. Вільнюсі. Успішно виступає як соліст, а також в різноманітних за складом ансамблях, включаючи симфонічні оркестри. Ім’я цього універсального музиканта відоме далеко за межами України, оскільки його гастрольні маршрути пролягли від берегів Ла-Маншу до Корейського півострову, де в університеті міста Сеул він вів майстер-класи.
В концертних програмах Тимура Полянського представлена музика найрізноманітніших жанрів, стилів та напрямів від Й.-С. Баха до Д. Гершвіна, але головною темою його творчості є імпровізація.
Коло творчих зацікавлень досить широке. Окрім виконавської і педагогічної діяльності він активно працює в області створення музики до театру, кіно та естради, співпрацюючи з відомими режисерами — Р. Віктюком, В. Малаховим, О. Лісовцом, І. Талалаєвським.
Кінороботи, в яких звучить музика Т. Полянського: «Міський романс», «Розплата за гріхи», «Тримай мене міцніше», «Третій зайвий», «Квартет на двох», «Король, дама, валет», «Лід у кавовій гущі», «Уроки зваблювання».
Записані ним оригінальні CD «Імпровізації на світові хіти», «Джазові настрої» користуються заслуженим успіхом не тільки у любителів імпровізаційної музики, але й у музикантів, які професійно займаються цим складним мистецтвом.
Заслужена артистка України, провідний майстер сцени, помічник режисера.
Заслужена артистка України Христина Гаврилюк, працює в театрі ляльок з 2002-го року, з 2005-го року, як помічник режисера. Актриса закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв за спеціальністю «Народна художня творчість» і здобула кваліфікацію організатора культурно-дозвіллєвої діяльності, режисера театралізованих народних свят і обрядів. А також Рівненський державний гуманітарний університет за спеціальністю «Культурологія».
Христина Гаврилюк бере участь у витсавах: «Алі-Баба і розбійники»,«Тарас»,«Бука»,«Золоте курча»,«Сніговички і сонечко», «Я люблю вас, Ромашко», «Таємниці Лісовичка» тощо.
Також пані Христина працює ведучою різноманітних культурних подій та над різними творчими проектами, такими як: «Міні-міс та Міні-містер України».
Актриса працює хореографом у зразковому ансамблі «Родзинка» Личаківського районного дитячого будинку творчості, а також в театрі-кабаре «Леополіс», при Будинку офіцерів.
Актриса планує і надалі пізнавати досвід лялькових театрів Європи, збагачувати власний репертуар і репертуар колективу та вдосконалювати акторську майстерність.
Її життєве кредо – «Не зупинятись на досягнутому!». Як каже сама Христина Гаврилюк – «Даруючи людям здобуту наполегливою працею мистецьку красу, щирість, талант – бачимо довірливі, щасливі очі дітей та їх батьків, у яких вдячність, радісний сміх, оплески… Бути потрібною людям – це велике щастя!».
Провідний майстер сцени
Петро Бабінець з 2017-го року працює у Львівському академічному театрі ляльок. Народився пан Петро 10-го липня 1981-го року.
З 1998-го по 2003-й навчався у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника та здобув вищу освіту магістра за спеціальністю «вчитель музичного мистецтва». З 2006-го по 2017-й працював у Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки, де взяв участь у понад 30-ти постановках та створив понад 40 ролей у виставах для дітей, юнацтва та дорослих, котрі й досі є в репертуарі театру.
Представляв театр на багатьох театральних фестивалях з виставами «Жили-були», «Іван Голик», «Коза Дереза» – дипломи фестивалю «Під шапко Гугуце» у Кишиневі, «Скрипаль на даху», «Алі-баба», «Цахес» – дипломи фестивалю «Коломийські представлення». Брав участь в проекті «Літаючий фестиваль», програмі Євросоюзу «Культура 2007-2013» з виставою «Людвіг + Тутта» роль Людвіга. З цією виставою побував у театрі ляльок «Бай Поморський» (Польща), Каунаському театрі ляльок (Литва), театрі ляльок «Старе Дівадло» (Нітра, Словаччина), театрі ляльок «Дівадло Лоутек» (Острава, Чехія).
У 2012-му здобув відзнаку «За кращий акторський дует» за виставу «Про те, про се» (реж. В. Підцерковний) фестивалю «Мереживо казкове» у Черкасах, а у 2007-му отримав премію імені Віталія Смоляка у галузі театрального мистецтва (роль Осла у виставі «Підкова на щастя», реж. В.Богданець).
За період роботи в Львівському академічному обласному театрі ляльок взяв участь у таких виставах: «Таємниця Лісовичка», «Лис Микита», «Знайдена лялька», «Золоторогий Олень», «Садок вишневий», «Святкові сни».
Петро Бабінець впевнено крокує по життю з усмішкою, його життєве кредо: «Любіть своїх ближніх і ворогів, як самих себе». Своє натхнення актор черпає в цікавій роботі.
Олександр Довгань родом із Херсону.
Актор приєднався до команди театру у 2017-му році.
Здобув освіту у Херсонському училищі культури, як режисер масових заходів, а також у Херсонському державному університеті на відділенні практичної психології та режисури.
З 2009-2011-й – працював у Херсонському академічному театрі ляльок.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Як нотки пісеньку складали »
