« Я. Люблю. Тебе. »

Ця вистава - історія кохання, світлого, зворушливого, трохи сумного. Випадкова зустріч у повоєнній Москві колишнього фронтовика, який став студентом і вивчає виноробство, та польської дівчини, майбутньої співачки, яка навчається у консерваторії, переросла в міцні, теплі, взаємні почуття. І ось вже незабаром щаслива розв'язка, але... вийшов урядовий Указ про заборону в СРСР шлюбів з іноземцями... Мине багато років, перш ніж Віктор та Гелена зустрінуться знову - у кожного своє життя, сім'я. Спогади про першу зустріч ще свіжі і живі, але безглузді умовності, через які неможливо переступити в силу політичних, культурних та етнічних обставин, назавжди заважають героям піднестися над сутністю буття, розпочати все спочатку, з'єднати свої долі і стати щасливими.

За повістю Андрія Платонова «Река Потудань». Дар і потреба любити дається душі одразу. Це - пам'ять почуттів. Необхідно лише не втрачати її й берегти протягом усього життя. Ці почуття чисті, але далеко не завжди і одразу дарують щастя. Адже духовна любов інколи конфліктує з фізичною. А її сила приносить слабкість. Зворушлива, щемка любов Нікіти до Люби була настільки великою і всепоглинаючою, що у найвідповідальнішу для чоловіка мить позбавила його сили… Та воно все-таки прийшло… Їх давно очікуване, вистраждане щастя. Виставу створено спільно з Новим драматичним театром на Печерську.

Він та Вона. Точніше, тільки ти з партнером. Дві близькі людини, які вирішили познайомитися заново. Навіщо? Навіть найважливіше у житті стає звичкою. Розчиняється в рутині, дрібних проблемах та непорозумінні. STEREO — новий досвід, пройшовши через який разом, ви зміните ракурс погляду на відносини та на себе. І станете ближче ... Вистава, у якій зібрано інтимний досвід різних пар та авторські роздуми від творців. Він створений тільки для двох. 60 хвилин почуттів та відчуттів, думок й спостережень, людських історій та повноцінного життя у моменті. Наодинці з собою та партнером. Для НСК «Олімпійський» є додаткові опції фото та відеозйомок.

Погляньте які чудові мальви. Та он біля затишного будиночку. У такому будиночку, я певен, панує взаємне, щасливе Кохання! Кохання….Воно п’янке та пристрасне, ніжне та вічне. Кохання буває різним, навіть абсурдним. Як це? Ви, що дійсно не знаєте? Ви ж бачили мальви. Ну, годі міркувати – дивіться. Та не на мальви, а у віконце того будиночка, що за мальвами. Та щоб там не траплялося, кохання завжди залишається Коханням.

Історія з життя кожного з нас. Це розповідь про шлях Людини. Це не про той шлях, який людина проходить від народження до смерті, і який вимірюється подіями і часом. Це дорога, по якій рухається душа від духовних криз до підйомів і назад, багаторазово і постійно, і саме ця дорога приведе нас до усвідомлення себе Людиною. Любити - це те, що може нас врятувати і утримати душу від руйнування .За часів криз, зневіри, падінь і злетів.