Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Я чекаю тебе, коханий!... »
Віра, надія, любов. Все те, чим живе більшість жінок, для героїні цієї історії перетворилось в порох або все-таки ні? Адже можна переживати катастрофу всіх надій нескінченно, а можна просто далі жити з посмішкою на вустах!
І героїня Живе! Не дивлячись на ревнивого чоловіка, що замикає її у квартирі з маленькою дитиною, сексуально стурбованого дівера-інваліда, сусіда з будинку навпроти, що підглядає за нею в бінокль у самі інтимні моменти. А ще життя героїні затьмарюють кредитори чоловіка, колишній коханець і взагалі незрозуміло які особистості, що тероризують її по телефону й можливе рушниця, що є в героїні, прийдеться до двору...
З ким може поділитися відверто своїми проблемами й переживаннями жінка? Звичайно з подругою, роль якої в цьому спектаклі зненацька виконують глядачі. Колись ця п'єса була написана для великої акторки Ганни Маньяни (Anna Magnani) прославленим італійським комедіографом і нобелівським лауреатом в галузі літератури (1997 р.) Дарио Фо (Dario Fo).
Легка лірична комедія дозволяє заглянути в глибини жіночої психології, підглянути інтимні жіночі таємниці, про які не прийняте говорити вголос і ще раз задуматися про вічні цінності. Напевно бешкетний і смішний «жіночий» погляд на життя буде цікавий не тільки жіночої аудиторії, а й всім потенційним чоловікам.
Таємничі листи, предмети, що потрапляють в руки не тим персонажам, дами в кринолінах, мужні кавалери-дуелянти триматимуть інтригу протягом усієї вистави, занурять глядача в атмосферу пристрасної Іспанії. Прекрасна незнайомка-привид та безстрашний лицар обов’язково мають знайти своє кохання у фіналі цієї чарівної історії.
Головні герої цієї вистави намагаються розібратися у тому, якої ж форми та якого характеру мають бути стосунки, щоб вони влаштовували обох, вони задають запитання собі і глядачеві про те, що ж таке любов, що таке зрада, що таке «стосунки із елементами свободи».
Геніальний Шекспір ще багато століть тому поставив перед людством безліч питань щодо сенсу нашого існування на цьому світі. «Бути чи не бути?» – переймається Гамлет вічною проблемою людини. «А як бути? Чим бути? І чому не бути?..» – замислюються актори НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ, що обрали собі за «підручник життя» великі тексти великого та загадкового Шекспіра. У виставі «КАРНАВАЛ ГРІХІВ» дивним чином зійшлися на одній сцені Ромео з Джульєттою та Отелло з Дездемоною, Офелія з Гамлетом, Леді Макбет зі своїм чоловіком та навіть Лір зі своїми дочками. Актори з великим захопленням занурюються в класичні хрестоматійні сюжети та намагаються знайти в них нові, зрозумілі сьогоднішньому поколінню, відповіді на одвічні питання буття.
Ексцентрична комедія. Несподівані зустрічі з долею і справжнім коханням. Життєві історії у монологах і діалогах про Всіх і про Кожного (про Нас). Як пережити розчарування в любові? Хто не шкодував про фатальну помилку? Навіщо жінці чоловік, а чоловікові жінка? Якою буває самотність і чи можна її заслужити? Чи вона тебе вбиває? Чому ми наступаємо на ті ж граблі і часто біжимо по колу? І як зробити ривок, щоб вирватися з зачарованого кола? І чи можливо це зробити? І звичайно весь цей салат посипаний гумором, сексом і життєвим досвідом Олексія Курилко.
Комедія «Танго втрьох? На Монмартрі» – невимушена й весела, по-французьки легка розповідь про один день життя поважного паризького нотаріуса. У цей день йому виконалось 50 років. Саме в день ювілею з ними сталися надзвичайні події, які змусили його замислитися про все його життя і, насамперед, про взаємовідносин з найближчими йому людьми. Звичайно ж вистава про Кохання. Адже це – Париж і Монмартр. І як завжди в комедіях, все буде добре! Вистава «Танго втрьох? .. На Монмартрі» – чудова нагода для сімейного відпочинку. Комедія, незважаючи на легкість викладення, піднімає актуальні питання людських взаємовідносин і змушує кожного глядача хоча б на хвилиночку замислитися про своє власне життя і про відносини з близькими та рідними людьми. Творці вистави гарантують гарний настрій кожному глядачеві.
Вистава для тих, хто хоче піти посміятися від душі. А для найбільших поціновувачів варто сходити і глянути на майстер-клас з акторської майстерності. Героїня вистави грає італійку, яка змучена побутовими клопотами. Але раз пізнавши справжнє кохання вона робить відчайдушний крок, залишаючи позаду минуле життя. Гарно зіграна роль сеньйори Марії може нагадати ті ж сірі будні більшості українських домогосподарок. Навіть інтер'єр вистави нагадує чимось радянську дійсність. Актриса - велика молодець. Їй вдалось протягом години провести зоровий контакт майже з кожним глядачем (приємно, коли актор дивиться тобі прямо в очі), насмішити глядача і підвести до відвертої розмови! Браво! Раджу сходити кожному!
В 1998 году окончила Киевский государственный университет театрального искусства им. Карпенко-Карого (театральный факультет, специализация «актриса театра и кино», мастерская Ю.С.Ткаченко).
С 1998 года – актриса Киевского театра «Колесо». В 2002-2003 гг. и с 2008 года – актриса Киевского театра «Браво».
У 2008 році отримала Другу премію на Всеукраїнському конкурсі читців імені І. Франка.
Театр «Колесо» був заснований у 1988 році. Перша вистава відбулась 28 травня того ж (1988) року. Засновником та художнім керівником закладу від дня заснування й дотепер є Народна артистка України Кліщевська Ірина Яківна.
Значною подією в житті новоствореного колективу стало отримання власного приміщення на Андріївському узвозі, 8. Усі працівники театру взяли участь у переобладнанні будівлі під потреби театру.
Нині головна сцена театру розташована на другому поверсі театру і розрахована лише на 70 глядачів. Відтак, театр є камерним – актори перебувають на відстані витягнутої руки від глядачів, вони стають свідками найпотаємніших процесів, які відбуваються на кону. Другою сценою в «Колесі» вважають кафе театру. Тут, на першому поверсі, у затишній домашній атмосфері проходять вистави, які змушують глядачів відчути себе знову ж таки безпосередніми учасниками вистави.
Від вересня 2008 року Київський театр «Колесо» отримав статусу «академічного». У теперішній час, театр «Колесо» є невід'ємною складовою культурного життя Києва, улюбленим місцем відпочинку не тільки киян, а й численних гостей столиці.
« Я чекаю тебе, коханий!... »
