« Вишневий сад »

З 1978 по 1984 рік працював у Київському державному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки, де брав участь у постановках 6 вистав. У цей же період здійснював постановки у Черкаському, Волинському та Могильовському драматичних театрах.

У 1984 році був запрошений до Київського театру юного глядача на постановку вистави «Лісова пісня» Лесі Українки, яка на ІІ Республіканському фестивалі театрів для дітей та молоді у місті Сумах здобула ІІІ премію. З цього часу плідно працює у ТЮГу як черговий режисер, створюючи вистави для дітей і для дорослих. У виставах для дорослих режисер тяжів до актуальних гострих тем («Фатальна помилка» М. Рощіна, «Еквус» П. Шеффера).

У липні 1991 році Віктор Гирич був призначений головним режисером театру, а у листопаді цього року рішенням колективу він був обраний художнім керівником Київського державного театру юного глядача. На цій посаді він активно співпрацює з талановитими та високопрофесійними художниками, композиторами, балетмейстерами; насичує репертуар творчого колективу постановками за класичною та сучасною літературою.

Нині В. С. Гирич є провідним фахівцем постановок для дітей, режисером, чиї вистави мають тривале сценічне життя й популярні у глядачів: «Король Дроздобород» (рік прем'єри — 1986), «Троє поросят» (1989), «Людвігу XIV — УРА!» (1991), «Різдвяна ніч» (1993), «Ша–ша–ша–ша–ша» (1994), «Серце П'єро» (1996), «Чарівна Пеппі» (1998) дотепер присутні в репертуарній афіші. Режисер звертається до класики дитячої літератури (брати Грімм, Андерсен, Ліндгрен), до класичної драматургії: вистави («Різдвяна ніч» М. Гоголя, «Фігаро» П.-О. Бомарше, «Чайка» А. Чехова, «Ромео і Джульєтта» Шекспіра) відображають пошук нового способу спілкування з глядачем через асоціативно-метафоричний ряд. Загалом на сцені Київського театру юного глядача на Липках режисер здійснив понад 20 постановок.

Гирич — режисер, якому притаманні фантазія, здатність до філософського узагальнення, прагнення глибоко розкрити авторський задум, осучаснивши та втіливши його в яскравій сценічній формі. У виставі «Ярмарковий гармидер» І. та Я. Златопольських (2005) Гирич виступав як послідовник театру Леся Курбаса.

Закінчила Київське державне хореографічне училище, Державний інститут театрального мистецтва (ГИТИС), факультет театрознавства, курс Миколи Ельяша, м.Москва, Санкт-Петербургську (Ленінградську) державну консерваторію, факультет музичної режисури, режисура балету, курс Микити Долгушина.

Працювала артисткою балету в Одеському й Київському театрах опери й балету.

Як Головний балетмейстер працювала в Київському державному мюзік-холі й Київському театрі естради, у Державному музичному театрі для дітей й юнацтва.

У 1990—1996 р. — Головний балетмейстер Київського єврейського театру «МАЗЛТОВ», де заснувала вперше у світі професійний «Єврейський балет», що сповідує культуру Діаспори. В 1995 році на фестивалі в Лос-Анжелісі «Єврейський балет» одержав почесний приз «Зірка Голівуду».

Член журі багатьох міжнародних конкурсів: «Сержа Лифаря» Україна, Київ; Сучасної хореографії «Сергія Дягілєва» Гдиня, Польща; «XXI століття» Україна, Київ.

Українська акторка театру і кіно.
Провідна майстриня сцени театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр юного глядача на Липках».

Дружина відомого театрального режисера Віктора Гирича.

Від 1995 року актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.

У 2007 р закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого, курс Ю.Ф.Висоцкого.
2005-2007 – актриса Театру «Золоті Ворота» (Київ)
2007-2016 – актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках
У Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 2016 р.

Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв в 2012 році. Майстерня Судьїна та Дубініна К.М. (Заслужений діяч мистецтв РСФСР).

В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 2013 року.

У 2003р. закінчила КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня Ю. Висоцького)
З 2003р. - актриса Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Інна Бєлікова – голос Кіри Найтлі в офіційному українському дубляжі для кінотеатрів.

Український актор та ведучий. У 1996 році став випускником Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, після чого був зарахований до театральної трупи.

З 2007 року є ведучим передачі «ВусоЛапоХвіст» на каналі СТБ.

Упродовж 2007-2009 р. актор Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки.

Від 2011 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.

1998 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені I. Карпенка-Карого (майстерня н. а. СРСР Юрія Мажуги).

Від 1998 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.

У 1999 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого (майстерня Н.Н.Рушковского).

У 1999-2008 роках працював в Новому драматичному театрі на Печерську.

З 2008 року – актор Театру юного глядача на Липках.

У 1995 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.К.Карпенка-Карого (творча майстерня народного артиста України, професора Н.М.Рушковского).

У Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1999 року.

В'ячеслав Василюк народився 10 грудня 1972 року в Києві.

У 1993 році закінчив Київське естрадно-циркове училище (артист розмовного жанру).

У 2003 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтв (майстерня Ігора Негреску).

Телеведучий програми «Звана вечеря» на телеканалі «СТБ» з 2008 року.

З 2011 року ведучий програми «На добраніч діти» на Першому національному телеканалі.

З 2012 року В'ячеслав Василюк актор програми «Велика різниця».

Працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках.

Народилася в родині Сергія і Олени Гончар. Росла разом з молодшою ​​сестрою Анастасією, про свою сім'ю актриса завжди розповідає з любов'ю. Дарина актриса в третьому поколінні.

Батьки заробляли небагато, але намагалися дати дочкам все найкраще і вчили їх радіти маленьким радощам життя. Коли Дарина вчилася в молодшій школі, її батько купив музичний центр, так в долю майбутньої актриси увірвалася музика, яка стала її любов'ю на все життя.

Закінчивши в 2008 році школу, Дарина поступила в Київський національний університет театру. Диплом про закінчення прославленого навчального закладу актриса отримала в 2012 році, а її наставником під час навчання був Олег Шаварський, Народний артист України.

Закінчивши університет, вступила в театр юного глядача на Липках.

У 2019 Дарина знялася в декількох проектах, в мелодраматичних міні-серіалах «Місто закоханих», «Голос ангела» і «Міраж», але головним фільмом її кар'єри цього періоду став серіал «Папік».

Головна мрія актриси - бути щасливою, а також багато подорожувати та побачити весь світ.

У 2020 році Дарина стане учасницею проєкту «Голос країни - 10».

У 966 році закінчив Сіверодвинський політехнічний технікум за фахом будівельника. З 1966 р. працював системі міністерства внутрішніх справ (Архангельська область) майстром на будівництві, де робітникам були ув'язнені.

В 1973 році переїхав на батьківщину діда й батька — Херсонщину. З 1973 року працював на Херсонському суднобудівному заводі — майстром, виконробом, начальником ремонтно-будівельного цеху.

У 1977 році з'явилися перші друковані твори (вірші, гуморески, оповідання) у херсонських газетах: «Судостроитель», «Ленінський прапор» (тепер «Новий день»), «Наддніпрянська правда».

18 гумористичних і дитячих оповідок надруковані в колективній збірці «Придніпровська усмішка» (гумор та сатира.- Сімферополь: Таврія, 1989).

У 1986 році став редактором заводського радіомовлення, редактором газети «Суднобудівник», а у 1987 р. Членом Національної спілки журналістів України.
Згодом у 1994 році стає головний редактором літературного альманаху «Степ», який видається Херсонським обласним управлінням культури та одержує диплом журналіста — після навчання в інституті журналістики Київського університету ім. Шевченка.

1996 рік – Член Херсонського літературно-мистецького гуртку «Малючок-Степовичок».

1998-2003 роки – відповідальний секретар газети «Кафедра» Херсонського державного університету.

1998 рік – Член національної спілки письменників України.

У 2015 році стає керівником літературної студії «Блокнот» при відділі обслуговування юнацтва Центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки м. Херсона.

У 2004 році закінчив Київську Дитячу Академію Мистецтв.
У 2012 році закінчив Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого, курс заслуженого діяча мистецтв України Ю. П. Висоцького.
Від 2010 року працює у Київському академічному театрі на Липках як актор, композитор і звукорежисер, а у Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра – від 2017 року.
Лауреат премій «Київська Пектораль»:
у номінації за кращу музичну концепцію вистави «Наше містечко» за п’єсою Т. Вайлдера (2015),
як композитор був номінантом за краще музичне оформлення вистави «Всі миші люблять сир» за казкою О. Сенатович (2016).

У 2008 році закінчив Запорізький національний університет (Кафедра акторської майстерності, курс Г.В.Фортуса).

У 2004-2009 рр. працював в Запорізькому театрі юного глядача.

З 2009 року – актор Київського театру юного глядача.

У 1963 році закінчила драматичну студію при Київському академічному драматичному театрі ім. І Франка (майстер - В. М. Оглоблін), працювала актрисою у цьому ж театрі.

Працювала в Таллінському театрі російської драми.

В Київському академічному театрі юного глядача на Липках працює з 1970 року.