Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Жінка – з планети Венера…. Чоловік – з планети Марс… Чи можуть вони знайти один одного на планеті Земля? Не тільки знайти, але й бути разом? …
Він – пише музику… Вона – вирощує квіти… Вони живуть на одному поверсі… 25 років. Вона вітається з ним 25 років, а Він не відповідає… Чому? Яка таємниця між ними – таємниця ненависті чи таємниця кохання? .
Зворушливу історію стосунків чоловіка і жінки розповість зіркова кіно-пара Наталія Васько та Олег Савкін в ліричній комедії «Вулкан пристрасті»!
Вас чекає неймовірна театральна постановка з нестримною італійською пристрастю, чітко упізнаваним смаком інтриги, ноткою хитрощів і таким приємним післясмаком щирого сміху – звичайно, цим варто насолодитися! Непередбачуваний сюжет розгортається навколо чарівної журналістки Паоли (Л. Ребрик). Відомий політик Леоне (Л. Задніпровський) з першого погляду закохується в неї. Любов настільки затьмарює йому розум, що, не дивлячись на свій поважний вік, він потрапляє в дуже цікаву авантюру, яку придумав його новий приятель – драматург П'єро (К. Костишин). А що далі? Це варто побачити!
Гостросімейна трагікомедія з одним-єдиним актом! Уявіть собі ситуацію: жінка хоче, чоловік – не дуже. Неправдоподібно? Тоді уточнимо, що одружені вони вісім років – і все встане на свої місця. Хоча ні, не все. Тому що тепер потрібно розібратися з двома сакральними питаннями: хто винен і що тепер робити! Історія, підглянута в одній родині, історія що починається як побутова комедія, а закінчується… Втім, ніяких спойлерів. Прийдіть самі і ви дізнаєтесь: Чим звичайне сімейне життя відрізніється від «Гри Престолів»! Чому декабристи – погані чоловіки! Як не треба реєструватися на сайті знайомств! Значення слова «жиголетта» Як любити так, щоб не зробити боляче… Неймовірно смішно, до мозку кісток і вкрай відверто!
Одвічна історія людських пристрастей з тонким гумором від Чехова та яскравими сценами з елементами американського вестерну. Запальні, нестримані, заклопотані, допитливі, розгнівані герої, що потрапили у полон своїх амбіцій і бажань. Де кожен жадає перемогти, але для цього хтось повинен поступитись. А цього ніколи ніхто не зможе.
За повістями І. Буніна «Наталі» та «Мітіна любов». …вона кохала його, а він її, та іншу… Життя Івана Буніна та його героїв можна описати саме так. Кохання та Пристрасть, Доля та Смерть… Ці могутні сили володіють світом Буніна. Його цікавить природа статевого тяжіння, в якому сплелося все найчистіше і наймерзенніше, духовне й тілесне, що дає життя і губить водночас. Його герої проходять крізь дивацтва любові, крізь спокусу, внутрішню боротьбу, тривогу, лишають спокою життя і кидають їх у безодню кохання.
Поговоримо про Любов, добре? Коктейль почуттів з неабиякою часткою гумору і ... ну як без цього – світлого смутку. В очікуванні гостя, покликаного на романтичну вечерю при свічках, Вона згадує і проживає найяскравіші моменти життя. Жінка згадує трьох своїх головних чоловіків: милого хлопчика Пола, з яким вона втратила невинність в шістнадцять, одруженого режисера Джека, якого чекала роками, і похилого Джорджа –ідеального до нудотності чоловіка. Вона все життя шукає любов, знаходить, втрачає і знову вирушає на пошуки. На території Любові немає тих, хто виграв і хто програв. Є тільки почуття – пристрасть і потяг серця. Вона і три головних чоловіки в її житті. Подружка, коханка, дружина? У всіх іпостасях вона залишається жінкою, намагаючись знайти того єдиного, справжнього, з яким хочеться блукати вулицями, тримаючись за руки ...
У 1994 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого – курс Юлії Ткаченко.
З 4-го курсу грала в Київському театрі драми і комедії на Лівому березі.
Починаючи 1998 роком – актриса Київського Молодого театру.
Була ведучою шоу «Ранок з Інтером» на українському телеканалі «Інтер» у 2008 році.
Розлучена, виховує доньку Юлію.
Народився в м .Баку в родині військовослужбовця. Закінчив Чугуївську школу № 1 в Харківській області.
Після школи спочатку вступив до Бакинського нафтохімічного, потім – в Харківський політехнічний, але не провчившись і року, пішов, зрозумівши що це не для нього.
Усюди він надходив з першого разу.
Незабаром дізнався, що в Харкові вчать на акторів. За місяць підготував програму українською мовою, хоча на ній не розмовляв, і подав документи до Харківського інституту мистецтв ім. Котляревського на театральне відділення. Курс набирав народний артист СРСР Лесь Сердюк. Це був його останній курс.
Після закінчення працював з дружиною в Орловському ТЮГу (1988-1991), який був відомий тим, що ставив «дорослі» постановки, такі як «Сьомий подвиг Геракла» М.Рощина, «Дурочка» Лопе де Вега, «Адам і Єва» М .Булгакова, «Сни Євгенії» Казанцева, мюзикл «Кандид» Вольтера. У період дитячих канікул грали казку Пушкіна «Спляча царівна» (Савкін грав Єлисея). Робота була напружена – грати доводилося протягом усіх канікул, близько двох тижнів, по 3-4 вистави кожен день, але Савкін згадує театр з теплотою і вдячністю.
У 1992 році працював у Варшаві, в мюзиклі «МЕТРО».
У 1993-1999 роках – актор Харківського академічного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Дебютував головною роллю (Армана Дюваля) в спектаклі «Дама з камеліями». Одночасно працював диктором на харківському телебаченні (1993-1998). У 1999 році переїздить до Києва актором Київського національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки. З 2002 року співпрацює з Театральної майстерні «Сузір'я».
Живе в Києві. Продовжує працювати в Київському театрі російської драми імені Лесі Українки, регулярно знімається в популярних телевізійних проектах виробництва України і Росії.