Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Все, що вам потрібно знати про лисиць »
Імерсивна пластична вистава про сексуальність – людську і лисячу.
А ще – про неодмінні стереотипи про неї.Звідки беруться звірята? Чи агресія – це ок?
Як себе поводити, якщо когось вподобав? Як пережити самотність? З ким можна цілуватися дівчинці? А хлопчику?Так багато питань… про які лисиці геть не паряться!Лисиці – знакові звірі у багатьох культурах. Обман, хитрість, прив'язаність, секс, вогонь – звичні та неоднозначні асоціації із ними. Та хто вони насправді?
SCH театр готовий розказати вам усе, що вам потрібно знати про лисиць!* будьте обережні, якщо вас ображають поцілунки і таке усе.
Балет Олени Коляденко «Freedom Ballet» представляє свій захоплюючий спектакль під назвою «Шафа». Кожен їхній рух зачаровує з першої секунди, кожен їхній вихід на сцену – це не просто танець: це життя, сповнене інтриг, пристрасті, драматургії, імпровізації, любові та краси. Це до біса емоційно, до міри саркастично, стильно, сучасно і приголомшливо відверто. На сцені ви побачите 14 танцюристів, які експериментують з пластикою, світлом і музикою. Вони приміряють на себе різні образи і перетворюють будь-який ритуал на фарс. Вони втілюються у незліченну кількість життів, вони ніколи не повторюються, і вони відверті до межі. Мета їхнього нескінченного експерименту – пізнати себе настільки глибоко, щоб можна було обійтися без масок. Однак головним учасником експерименту є глядач. Той, що влаштувався в комфортній безпеці залу, дивлячись на освітлену сцену.
О, які ненадійні подружні зв'язки - як недовговічна роса на вістрі бамбука. Піддатися спокусі може кожен. Навіть Конфуцій, забувши обов'язок і самого себе, розгнівив потойбічний світ, віддавшись пристрасті. «Колись мене покохала служниця з острова Цукусі. Відколи лишився один – служить узголів'ям мені одяг її рукава» – Рубоко Шо.
Кохання може наздогнати у будь-якму віці, будь-кого, будь-де. Навіть якщо їй усього 16, а Він її учитель. Недопустима вільність чи справжнє почуття? Ми маємо свою відповідь. «його полонила молода дівчинка, що на його очах з дівчинки перетворюється на молоду жінку. Чи існує для дорослого чоловіка щось більш привабливе, аніж спостерігати цей розквіт дівчачої душі». Історія кохання як пригодницький роман: з несподіваним фіналом і відкритою навстіж прірвою людської душі. Стас Жирков про виставу: «Для мене цей текст – справжня знахідка української літератури. Те, про що мало знають, але саме таке потрібно нам зараз. Звісно вистава – це наш особистий погляд на цей текст, тому що театр – окремий вид мистецтва і він не має обслуговувати літературу. Фантастичні образи і характери надзвичайно талановитих акторів: В’ячеслава Довженка, Катерини Вайвали, Катерини Шенфельд, Катерини Рубашкіної, Максима Максимюка, Алли Сергійко. У нас виникла справжня вибухова суміш з гумору, кохання, пристрасті і любовного страждання»» Інсценізація Павла Ар’є твору «Дівчина з ведмедиком» українського письменника Віктора Домонтовича. Життєва історія автора, як і героя роману, має безліч таємниць і білих плям. Він був розвідником і націоналістом. Бунтарем і слугою закону. Він вважав себе киянином, хоч народився в Одесі, а значну частину життя провів у Німеччині. Зі своєю власною коханою він одружився лише у 62, хоч полюбив її ще в юності.
Чоловік застає на балконі коханця власної дружини, який, видаючи себе за коханця сусідки, і таким чином уникнувши відплати, сам стає рогоносцем...
У центрі цієї любовної історії двоє людей, які одночасно дізнаються про зраду подружжя. Це могло штовхнути їх в обійми один одного, але вони чинять інакше. Любовний настрій – це дорога, яка веде від симпатії до взаємного притягання. Це шлях до почуття, яке можна поховати, але неможливо вбити.
Перше, що я відчула - це цікавість (бо на імерсивній виставі до того не бувала) і трохи напруженості - бо глядачі від початку залучені до постановки. Але процес затягує і поступово розслабляє (хоча мозок у цей час все одно якось"фоново" працює, постійно розмірковуючи над тим, що відбувається). Далі спостерігати ставало все цікавіше. Пластика, секс, емоції і почуття - все в одному. По дорозі додому хотілося танцювати. Здавалося, що режисер і актори подарували кожному глядачеві трохи свободи. Ну, я, принаймні, почувалася вільнішою. Наскрізного сюжету як такого немає. Є декілька відділень-історій, у яких акцентується на питаннях прийняття себе, свого тіла, сексуальності, почуттів, та на стереотипах і суспільних обмеженнях. Кілька разів виникало враження, що режисерка візуалізувала Інстаграм (у його неприємній частині). Згадувала також епізод"Чорного дзеркала" - "Bandersnatch" - бо там також подальший розвиток сюжету залежав від вибору глядачів. Актори дійсно жили цими образами - людей-лисиць-звабників - і навіть трохи цієї атмосфери передавали глядачам. З другої половини вистави я вже відчувала навіть єднання з деякими героями - бо відчувала у них щось "своє". Пораджу тим, хто любить експерименти з відчуттями і враженнями. І тим, кому бракує свободи і впевненості у собі. Єдине, що мене трохи збивало - це невелика напруженість ведучих вистави - можливо, то через хвилювання, але трохи збивався настрій у кількох моментах. Проте це було лише пару разів.Класно влаштували сценічний простір - глядачі сиділи півколом з різних боків сцени. Із недоліків - трохи душно в залі, бо він не дуже великий.
Было очень интересно, я немного оторвать взгляда от происходящего. Это было безумные, которое в конце сложилось в логическую картину. После спектакля ты чувствуешь приливы сыл, радость и свободу. Ну как можно описать сюжет или того ,что происходило на сцене, у каждого вырисовывалась своя картинка и каждый видел свои образы, об такой не нужно говорить, на таком нужно присутствовать. Это пластичный театр и конечно он не для всём будет понятен, он если вы хоть раз ходили на , что то подобное , то обезательно возьмите билеты и сходите на лисичек. Вы не просто будете зрителем, вы будете непосредственным участником происходящего. Вы испитаете очень разные эмоции во время игры актеров. Они вас будет развлекать, будурожить, смешить, злить, вызывать страх. Просто так спокойно сидеть и быть сбоку всего происходящего вам точно не дадут. Вы задумаетесь над вопросами "любви" и может быть и найдете в этот вечер свои ответы. Мне очень понравилось все происходящее, начиная с работы зрителя с психологом заканчивая пластикой персонажей. Очень советую сходить всем. Представление подойдёт людям , которые любят и понимают пластичный театр, тем , кто хочет увидеть, что-то не обычное, заглянуть внутрь себе и тем . Это не просто театр, это психологическая работа над собой. Актерам удалось показать все ,что они задумали , в каждом движении , прикосновением, крике просматривалась история. Все, образы которые показали были ясны. Во время спектакля эмоции меняли постоянно, чувствовала и дрож по всему тело, моё дыхание то ускорялось , то я дышала спокойной, в некоторые моменты мне было страшно, я не знала ,что ожидать от актеров, все казалось так спонтанно. Мне хотелось и танцевать и глубокое дышать вместе с ними. Это трёх этажное здание. В котором проходят разного вида спектакли , мастер классы по актерскому искусству. Зрительный зал не большой и комфортный. Присутствие гардероб.
Я була занурена у себе і у перегляд, не можна було відірватися. Сюжет прекрасний тим, що немає якоїсь одної історії, а тому він охоплює величезні пласти людської комунікація та самовиявлення. Все інтерпретуєш ти сам залежно від відлчуттів, що у тебе з'явилися. Вистава підійде молодим людям які досліджують себе, свою сексуальність, свою комунікацію у суспільстві. Незашореним парам. Тим, хто деякий час хоче побути у іншій реальності. Одразу побачивши приміщення я зрозуміла що буде нестандартно і мені це сподобалось. І цікавість не відпускала весь час. Театру раджу гардероб додати і табличку що показує куди йти на вході.
Вистава викликала цікавість і захват. Постановка сподобалась, а настрій залишився піднесеним.
Вистава дуже захоплююча, повністю занурює у незвичайний естетичний простір, викликає захват, задоволення від красивого видовища, хвилювання. Вона носить відверто еротичний характер, але вульгарною її не можна назвати. Не має чіткого сюжету, вона розповідає історію через послідовність образів. Раджу для тих, хто цінує красиву еротику і хоче позбутися стереотипів.
Закінчила Дніпропетровське училище культури за фахом артист народного танцю, балетмейстер, викладач народного танцю.
У 2006-2010 р. працювала артистом балета у театрі «Киев-Модерн балет» під керівництвом Раду Поклітару. Спектаклі: « Кармен TV», «Шексперименти», «Дощ», «Болеро», «Лускунчик».
Проходила курс навчання у літній школі «ЦЕХ» по класу contemporary dance, flying low. Фналістка першого сезону танцювального шоу «Танцюють всі».
Проходила курс навчання з фізичного театру у Robert Hayden ( США/Бельгія, артист, хореограф, працює у легендарному проекті Ultima Vez).
Нині – хореограф-викладач.
Є співзасновником та режисером SCH театру.Хореограф-постановник вистави Сторітеллінг «Перевертні»
Режисер перформативної вистави «Ініціація», «Все, що вам потрібно знати про лисиць»
Проводить пластичні класи на базі театру.
Закінчила видавничо-поліграфічний інститут за фахом «Книжкова ілюстрація». З першого курсу паралельно працювала та навчалася у різних театральних колективах у якості актриси та сценариста. Студії при театральному центрі «Пасіка», «Театр у кімнаті».
З 2013 року актриса пластичного театру «Акторство». Ролі у виставах «Цикл», «Експерти», «Fountainhead», «Двері», «Частицы» та ін.
У 2018-2019 роках учасник україно-німецького проекту Per Se (Київ-Кельн).
Є співзасновником SCH театру та сценаристом вистав. Сценарні роботи, втілені на сцені – рок-драма «Щасливці», Сторітеллінг «Переверті», «Бентежний вибір», «Все, що вам потрібно знати про Лисиць».Проводить пластичні класи на базі театру.
На сцені з 2013 року.
З 2013 навчалася у студії театру Akterstvo.
Танцювальний досвід – танцювальна школа MIXSTYE. Танцювала у балеті Jam dance theatre. Актриса у пластичних виставах SCH театру, театру Akterstvo.
Викладає акторську майстерність дітям.
Випускниця майстерні Леоніда Остропольского. Там зіграла Серафіну («Татуйована троянда» Реж. Л. Остропольский).
Одразу по закінченню навчання пройшла кастинг в театр «Актор» на роль Марли у виставу «Бійцівський клуб».
У 2018 році за цю роль отримала Київську Пектораль (Найкращий акторський дебют).
Зіграла в театрі більше 10 ролей: Анна Кирилівна («Морфій» Реж. В. Величко), Олена Попова («Медвідь і Освідчення» Реж. В. Жила), Надія («Патріс» Реж. Д. Захоженко), вчителька, онука в «Схід-Захід» та інші.
Як перформер брав участь у Венеціанській бієнале, а також в проектах Марини Абрамович (Сербія), Тамар Рабан (Ізраїль), Флавії Гісальберті (Швейцарія), Клаудії Боссе (Австро), Крістіана Фальснаса (Данія).
Знімався в художньому фільмі "Canary" в Голлівуді, а також в декількох короткометражних фільмах.
Приймав участь у театральних проектах у Великобританії, Німеччині та Італії.
З 2018 року працює в театрі ProEnglish Theatre.
Артистка балету, акторка.
Брала участь у пластичних постановках у Ізраїлі, Азербайджані, Чехії.
З 2019 працює у міжнародному цирку на льоду «Saveliev Grand».
SCH театр (Щ-театр) – київський фізичний театр, що створює вистави на стику жанрів.
Рух, пластика акторів відіграють значну роль у виставах, не залежно від того – є у роботі текст чи ні. Перш за, все вистави Щ – це чуттєве співпереживання, а вже потім – історії та матеріал для осмислення.
SCH театр утворився восени 2018 року. Від самого початку театр прагне експериментувати із майданчиками та глядачами, використовувати у роботах живу музику, живий вогонь та інші ефекти.
Театр працює із соціально-психологічною проблематикою. Агресія, сексуальність, самотність, «я і група», самоствердження – теми, які кожного зачіпають по-своєму. Вистави театру завжди будуються на власних авторських сценаріях.
Театр має на меті залучити глядачів до спів-відчуття, утворювати виставу як спільний процес. Це «Театр, як пригода». Часто глядачі театру - люди, що зазвичай до театру не ходять, але до SCH повертаються знову.
« Все, що вам потрібно знати про лисиць »
