Вона+війна

« Вона+війна »

Сумісна постановка: Центр Леся Курбаса, ЧЕсний театр,
16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Дкорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Війна не обирає, кого вбивати, проте, так склалось, що суспільство вирішує, кому можна гинути. Чому життя жінки цінніше за чоловіче? Чому вбите понівечене жіноче тіло виглядає страшніше, ніж тіло чоловіка? Існує певний суспільний договір про те, що війна – то справа чоловіча. Та правда в тому, що жінка завжди була на війні.

Ця вистава не про бойові дії, не про кулі і розшматовані тіла, вона про тих, які на своїх «тендітних жіночих плечах» тягнули тягар війни, але так і залишились непоміченими. Про жінок, які втрачали дітей, коханих, родини, домівки, свободу, життя. Жінок, які не менш завзято боролись за Україну, але так і залишались сірими тінями героїв визвольної боротьби.

Ви побачите декілька уривків з життя, які загубились між двома поколіннями. Ми спробуємо показати вам інше обличчя Української повстанської армії. Жіноче обличчя втоми, туги, затятості та перемоги.

Не чекайте в цій виставі оди жінці. Тут не про це. Адже і протилежний табір мав свою жіночу зброю, якою нищились українські життя.

Це музична драма про втрачений подвиг і спроба повернути історичну пам’ять в серця тих жінок, які зараз зі зброєю чи без зброї захищають свою державу в українсько-російській війні.

Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Білоксі-блюз

« Білоксі-блюз »

Драма, комедія
Ми, Майдан

« Ми, Майдан »

Документальна вистава
Козацька слава

« Козацька слава »

Ковток води

« Ковток води »

Драма
День Перемоги

« День Перемоги »

Трагікомедія
Відгуки
Єлизавета

Вистава викликала почуття суму, жалю, незламності людської душі, відчуття сили та слабкості жінки, та ненависть до війни. Після перегляду було дуже сумно, що війна досі не закінчилася, та на ще треба поборотися за свободу нашої країни. В основі сюжету вистави - історія долі жінок під час війни часів Української повстанської армії та війни на Сході. В України - і тоді, і зараз був і залишається один і той самий ворог. Жінка у минулому - член підпілля Української повстанської армії, жінка сучасності - солдат Збройних Сил України - і тоді, і зараз - нарівні із чоловіками вибюрює свободу та захищає незалежність України. Але одночасно Вона - і жінка, і дружина, і мати, і дочка. Ми багато знаємо про героїв національно-визвольної боротьби, української революції та війни на Сході України, але так мало знаємо про жінок, які теж боролися, воювали, захищали, страждали, втрачали та вмирали на цих війнах. Образ акторки Анни Сухомлін очевидно був про повстанку Ганну Попович на псевдо «Ружа», військову Української повстанської армії. Була у виставі і погана героїня - чекістка, катувальниця. Глядачам на початку вистави натякнули, чому вона обрала інший шлях. У виставі присутній живий спів та гра на гітарі, було дуже душевно, пісні зі змістом. Важливі меседжи вистави - що свобода, це єдине, за що треба воювати, та що свободу завжди виборюєш, вона ніколи не дістається просто. Підійде дітям старшого шкільного віку, студентам, курсантам, молодим людм, дівчатам та жінкам. Для себе відзначила драматичну гру акторки Анни Сухомлин та проникливий спів акторки Марини Сороки. Не сподобалась гра та вимова акторки Ксенії Васильєвої, чомусь здовалося, що деякі слова ніби ковталися та нечітко проговорювалися.

Тетяна

Це сум та страх, бо жінка і війна - це жах. Але було цікаве поєднання сьогодення та часи УПА. Заарештовують та ведуться допити кегебісткою, українкою. Катування, розстріли. Паралельно показують сьогодення солдат-розвідник та солдатка-кухарка, хоч вчились разом. Гра неймовірна! В такій важкій темі акторки бездоганно відіграли ролі.Вистава про страшну тему, але не прийнявши бій, незалежність не отримати. Раджу всім до перегляду цю виставу, але сама більше не піду. Занадто емоційно для мене.