« Витівки Лиса Микити »
Що робити коли в тебе немає влади ведмедя, сили вовка, коли ти не маєш достатньо харчів і грошей, а життя в лісі вимагає сили, мужності та витривалості? Лис Микита знає формулу успіху: по-перше потрібно бути постійно в русі, по-друге, використовувати не тільки свій розум, а й винахідливість. Тоді всі негаразди відступлять від тебе і ти будеш переможцем в будь-якій складній ситуації. «Там де є впевненість і наполегливість – немає місця для відчаю», говорить мудрий і хитрий лис Микита.
« Була у Зайчика хатинка »
Казка
« Легенда про північне сяйво »
Казка
« Лікар Айболить »
Мюзикл
« Мама для Мамонтенятка »
« Чому довгий ніс у слона »
Казка
Олександр Довгань родом із Херсону.
Актор приєднався до команди театру у 2017-му році.
Здобув освіту у Херсонському училищі культури, як режисер масових заходів, а також у Херсонському державному університеті на відділенні практичної психології та режисури.
З 2009-2011-й – працював у Херсонському академічному театрі ляльок.
Актор
Іван закінчив факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. У Львівському театрі ляльок з 2015-го року.
Актор часто любить повторювати фразу: «Здійснюйте свої мрії, бо хтось візьме вас на роботу для здійснення своїх».
Окрім театру, хлопець працює ведучим концертів та корпоративів, мріє про велике кіно. Натхнення черпає у своїх батьків.
Провідний майстер сцени
Петро Бабінець з 2017-го року працює у Львівському академічному театрі ляльок. Народився пан Петро 10-го липня 1981-го року.
З 1998-го по 2003-й навчався у Прикарпатському університеті ім. В. Стефаника та здобув вищу освіту магістра за спеціальністю «вчитель музичного мистецтва». З 2006-го по 2017-й працював у Івано-Франківському академічному обласному театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки, де взяв участь у понад 30-ти постановках та створив понад 40 ролей у виставах для дітей, юнацтва та дорослих, котрі й досі є в репертуарі театру.
Представляв театр на багатьох театральних фестивалях з виставами «Жили-були», «Іван Голик», «Коза Дереза» – дипломи фестивалю «Під шапко Гугуце» у Кишиневі, «Скрипаль на даху», «Алі-баба», «Цахес» – дипломи фестивалю «Коломийські представлення». Брав участь в проекті «Літаючий фестиваль», програмі Євросоюзу «Культура 2007-2013» з виставою «Людвіг + Тутта» роль Людвіга. З цією виставою побував у театрі ляльок «Бай Поморський» (Польща), Каунаському театрі ляльок (Литва), театрі ляльок «Старе Дівадло» (Нітра, Словаччина), театрі ляльок «Дівадло Лоутек» (Острава, Чехія).
У 2012-му здобув відзнаку «За кращий акторський дует» за виставу «Про те, про се» (реж. В. Підцерковний) фестивалю «Мереживо казкове» у Черкасах, а у 2007-му отримав премію імені Віталія Смоляка у галузі театрального мистецтва (роль Осла у виставі «Підкова на щастя», реж. В.Богданець).
За період роботи в Львівському академічному обласному театрі ляльок взяв участь у таких виставах: «Таємниця Лісовичка», «Лис Микита», «Знайдена лялька», «Золоторогий Олень», «Садок вишневий», «Святкові сни».
Петро Бабінець впевнено крокує по життю з усмішкою, його життєве кредо: «Любіть своїх ближніх і ворогів, як самих себе». Своє натхнення актор черпає в цікавій роботі.
Акторка-ляльковод вищої категорії.
Ця харизматична акторка приєдналась до театру у 2004-му році і досі тішить глядачів своїм запалом.
Мар’яна навчалась у Львівському державному училищі культури і мистецтв, за спеціальністю «Театральне мистецтво» і здобула кваліфікації «актора лялькового театру», а також «викладач фахових дисциплін».
За час роботи в театрі, Мар’яна зарекомендувала себе не лише, як хороший працівник, який любить свою роботу, а і як доброзичлива та життєрадісна людина, що завжди допоможе!
Ганна почала працювати в театрі з 2010-го року. З тих пір і надалі хоче тішити глядачів цікавими та якісними ролями.
У 2006-му році закінчила Львівське державне училище культури і мистецтв, а у 2010-му році – Львівський національний університет ім. І.Франка, факультет культури і мистецтв, кафедра акторської майстерності та театрознавства.
Будівлю, в якій зараз знаходиться Львівський театр ляльок, збудували приблизно в 1914-му році, як Ремісничу палату. Тут проводились зібрання всіх ремісників Львова та області.
Але через нестабільну ситуацію, котра виникла у зв’язку з Першою світовою війною, після глибокої фінансової кризи багато приміщень здавалося в оренду, Реміснича палата не була винятком. Підприємець Марек Парізер орендував великий зал Ремісничої палати і 1926-го року облаштував тут кінотеатр «Штука» на 290 глядацьких місць, а у міжвоєнний період великий зал було передано у використання Кінотеатру «Балтик». До 1941-го змінювались власники залу, але завжди функціонував кінотеатр.
В наші дні, у театрі на стелі досі збереглися фрагменти автентичного вітража у стилі сецесія і неймовірна ковка. За дзеркалом колись також був вітраж. Через ці два вітражі у фойє потрапляло багато денного світла.
Засновницею і першою головною режисеркою Львівського театру ляльок була Антоніна Мацкевич. Вона два роки проходила навчання в акторські студії Леся Курбаса – найвідомішого і свого часу найпрогресивнішого режисера і теоретика українського театру.
В 1940-му році разом зі своїм чоловіком Сергієм Стешенком вона заснувала Будинок народної творчості, де навчала дітей і молодь акторської майстерності. А вже в 1945-му році, разом із сформованою за цей час маленькою трупою, розпочав свою діяльність Львівський театр ляльок. Спочатку у складі Львівського театру ляльок було лише сім акторів, столяр, скульптор, художник, акомпаніатор та кравчиня.
Свою першу виставу «Гусеня», режисером якої була Антоніна Мацкевич, театр показав 8-го квітня 1945-го року.
Цікаво те, що пані Антоніна мала свою філософію, яку приховувала від радянської влади. Часто, на гастролях перед виставою був вступ , який розігрувався лялькою Королем Данилом і його сином Левом. Саме королевича Лева, пані Антоніна зобразила на логотип театру і для радянської влади назвала Івасиком Телесиком. Королевич Лев був у середині щита – герба, який увінчувався трьома вежами. В особливо тяжких часах, заставляли замалювати середній зубець, щоб не нагадував тризуб.
Сьогодні в репертуарі понад 20 різних вистав. З 2017 року команда театру працює над розвитком напрямів діяльності та створенням окремих проектів як для дітей, так і для дорослих.
« Витівки Лиса Микити »
