Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Коли я працюю довго, невтомно, тоді думки трохи легші, і здається, ніби мені теж відомо, навіщо я існую.» (с) Єрмолай Лопахін
У маєтку Гаєвих-Раневських прописані психічно неврівноважені, травмовані, безумні персонажі. Всі вони мародерствують в своє задоволення вже довгий час. Тим часом з Парижу змушена приїхати не менш порочна Любов Андріївна зі своєю свитою. Істинна ціль візита нікому невідома, але оточуючі в очікуванні порятунку садиби та їхнього комфортного життя. Місцевий бізнесмен – паталогічний та ексцентричний Лопахін, мріє про повернення Раневської та готовий піти на крайнощі заради неї. Чи справдяться чутки про бажання купця Деріганова придбати маєток? Що насправді приховують власники саду? Чи можуть по справжньому кохати герої? Яка реальна мотивація Єрмолая Олексійовича, наскільки чисті його наміри і чи щиро жадає Лопахін вдову Раневську? Та чи існує початок та кінець у цих еклектичних персонажів? Поступово глядач відкриває для себе темну та приховану сторону життя мешканців, на перший погляд, тихого та мирного вишневого саду.
Вдень Валера - менеджер середньої ланки. Вночі - відчайдушний фантазер, знавець сузір'їв і космічних тіл. Все, що він любить, це фантастичні серіали, пульт від телевізора і Сніжану. А) Як схрестити реальний світ з його побутовими складнощами і нескінченність космосу і галактик? Б) Чи можна мріяти і жити, міцно залишаючись ногами на землі? В) Як утримати жінку і сімейне вогнище, який геть розпадається? Валера не знає відповідей на ці питання. І зірки не знають. Однак, щоночі розглядаючи чорну нескінченну гладінь телевізора, Валера знає - це тьмяний квадратик вікна в іншу реальність. Там вигадані персонажі живуть своїм життям, і може бути, підкажуть відповіді. Головне не змішувати сьогодення і вигадане ... .. ... АЛЕ чим далі, тим складніше це стає
Кохання може наздогнати у будь-якму віці, будь-кого, будь-де. Навіть якщо їй усього 16, а Він її учитель. Недопустима вільність чи справжнє почуття? Ми маємо свою відповідь. «його полонила молода дівчинка, що на його очах з дівчинки перетворюється на молоду жінку. Чи існує для дорослого чоловіка щось більш привабливе, аніж спостерігати цей розквіт дівчачої душі». Історія кохання як пригодницький роман: з несподіваним фіналом і відкритою навстіж прірвою людської душі. Стас Жирков про виставу: «Для мене цей текст – справжня знахідка української літератури. Те, про що мало знають, але саме таке потрібно нам зараз. Звісно вистава – це наш особистий погляд на цей текст, тому що театр – окремий вид мистецтва і він не має обслуговувати літературу. Фантастичні образи і характери надзвичайно талановитих акторів: В’ячеслава Довженка, Катерини Вайвали, Катерини Шенфельд, Катерини Рубашкіної, Максима Максимюка, Алли Сергійко. У нас виникла справжня вибухова суміш з гумору, кохання, пристрасті і любовного страждання»» Інсценізація Павла Ар’є твору «Дівчина з ведмедиком» українського письменника Віктора Домонтовича. Життєва історія автора, як і героя роману, має безліч таємниць і білих плям. Він був розвідником і націоналістом. Бунтарем і слугою закону. Він вважав себе киянином, хоч народився в Одесі, а значну частину життя провів у Німеччині. Зі своєю власною коханою він одружився лише у 62, хоч полюбив її ще в юності.
У звичайному-звичайному Києві, у звичайній-звичайній хрущовці, жила звичайна-звичайна сім’я. Все як у людей: мама-вчителька, батько «у пошуках роботи», двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб, на комуналку не вистачає… Але одного разу їм запропонували дуже вигідну, але незвичайну субсидію, і щоб її отримати, вся родина має піти на ... кардинальні зміни у житті
Вистава про зради і перемоги Напівбог Геркулес, легендарний син Зевса, відомий своєю надлюдською силою в черговій реінкарнації потрапляє в Україну. Щоб прокормити дружину і заплатити агенту - він вимушений шукати роботу. На біржі праці Геркулесу пропонують справу державного рівня: врятувати країну від лайна, в якому вона потопає. Ця справа – має стати його шостим подвигом...
Барбершопи – замість цирулень, біткоїни – замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів... Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. У виставі звучить музика наживо.
Слава Жила народився у Чернігові у родині режисера-постановника та актора, заслуженого діяча мистецтв України В'ячеслава Миколайовича Жили. Мати – Олександра Євгенівна Жила, заступник директора Тернопільського академічного обласного драматічного театру ім. Т. Г. Шевченка. Його молодший брат – Олександр Жила – актор театру та кіно.
Вищу освіту здобув у Київському університеті театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого за спеціальністю «Театральне мистецтво» (2008 рік). У 2016 році закінчив Київський університет права НАН України за спеціальністю «Правознавство». У 2017 – Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ) за фахом Master of Business Administration, Master of Public Administration.
Працював у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки заступником начальника служби організації та обслуговування гладачів; також був заступником директора у театральній агенції «Прем'єра».
У 2013 році заснував з партнерами театрально-концертну агенцію «RB Group». За п'ять років свого існування «RB Group», під керівництвом продюсера Слави Жили, створила та реалізувала на провідних київських сценах близько 150 вистав та концертів, серед яких власні антрепризи за участі зірок українського театру, кіно і телебачення.
За цей час у Києві виступали Михайло Єфремов, Андрій Макаревич, Кріс Норман, Ден Маккаферті, Девід Нопфлер, Тім Оуенс[en] та інші.
У 2016 році заснував театральну школу «Сверхзадача», де акторську майстерність викладають провідні актори київських театрів та українського кінематографу. Художній керівник студії – народний артист України Олексій Вертинський.
У травні 2017 року Славу Жилу було призначено директором та художнім керівником театру «Актор». Він розробив маніфест, за яким театр живе і сьогодні. Зараз «Актор» розвивається у чотирьох напрямках: Актор. КЛАСИКА, Актор.UNDERGROUND, Актор.KIDS та Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР.
За перший місяць роботи під керівництвом Слави Жили, «Актор» випустив чотири прем'єрних вистави: «Ведмідь» і «Освідчення» за А. Чеховим, «Бійцівський клуб» за Ч. Паланіком, «Здрастуйте, я ваша тітонька» за Б.Томасом та «Двоє на гойдалці» за У. Гібсоном. На сцені театру виступають народні артисти України Ада Роговцева, Олексій Вертинський, Лариса Руснак, Людмила Смородина, Анатолій Гнатюк та актори провідних київських театрів.
Головний балетмейстер Національного Академічного Драматичного театру ім. Івана Франка. 6-й Всеукраїнський фестиваль. «Тернопильськи театральні вечори. Дебют-2006 за пластику у виставі «Boa-constrictor» І.Франка Коломийський драм театр. Лауреат премії «Київська Пектораль» в номінації за краще пластичне рішення 2013 року «Перехрестні стежки» І. Франка і у 2013 році «Morituri te salutant».
Співпраця з українськими театрами:
Театр «Ательє 16» – «Ключа немає», Король Фрешет; Казанова , Марина Цвєтаєва (за п'єсами «Пригода» і «Фенікс»). «Тригрошова опера» Б. Брехта. «Самогубець» Ердмана, «Як важливо бути серйозним» Уайльда, «Кабаре «ХЛАМ» Аверченко, Теффі і Бухова, «Сестри Прозорови» Чехова (режисер Л. Зайкаускас), «Inferno. Пісня 35» Сартра. «В очікуванні Годо »Б. Брехт (реж Л.Зайкаускас).
Драматичний театр ім.І.Франка: «Енеїда» І.Котляревського, «Оскар і Рожева дама» Е.Шмітт, «Гамлет» В. Шекспір, «Модельяні» інсценізація Р.Держепільского і т.д
Сумській Драм театр ім.Щепкина «Лісова пісня» Леся Українка Коломийський театр ім. І.Озаркевича «Боа констріктор» І.Франка, «Вій» М. Гоголь і т.д, Львівський театр ім.Л.Курбаса: «Ножі в курях, або Спадок мірошніка» Девід Гарровер, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода, «Амнезія, або Маленькі подружні злочини»
Ерік-Емманюель Шмітт, «Так казав Заратустра» Ніцше/КЛІМ.
Львівський Національний Оперний театр: опера «Сільська честь» Маскані, «Циганський Барон» І. Штраус, Львівський Театр Юного Глядача: «Втеча з реальності» Т. Іващенко, «Таємниця буття» Т.Іващенко, театр ім. О. Кобилянської місто Чернівці «Солодка Даруся» М.Матіос, Театр Драми і Комедії на лівому березі: «Любов до трьох апельсинів» До Гоцці, «брешемо чисту правду »Х.Гербер, «Рожевий міст» Р.Уоллер, «Вася повинен зателефонувати» К. Рубіна, «Жіноча логіка» А.Крим, «Дні пролітають зі свистом» за п'єсою «Стара Зайчиха», «Любов на дотик» Леонард Герш, Київський театр «Сузір'я»: «Ассо та Піаф»; «Єсенін і Дункан» Т.Іващенко, «Випадкове танго »В.Аім, «Дивосвіт театр» М.Мітуа.
Брала участь в зйомках фільмів: «Orangelove» Алана Бадоєва, пластичне рішення у фільмі «Закохані в Київ» 2012 рік, цикл фільмів режисерів: «Туфлі» Д.Гамзінов;
«Останній день року» О.Борщевскій; Серіал «Остання електричка» А.Гресь хореограф постановник і т.д.
Була постановщиком відеокліпів для різних зірок українського шоу-бізнесу.
Приймала участь у телевізійних проектах Нового каналу, СТБ, 1+1.
Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (курс М. Резніковича). Працювала у Київському національному академічному драматичному театрі російської драми ім. Л. Українки, у Київському Молодому театрі, театрі «Браво», Вільному театрі та у Київському театрі «Візаві».
Роботи у театрі «Актор»: «Лавка» О. Гельмана, «Ведмідь і Освідчення» А. Чехова.
Мати Анастасії — чемпіонка світу з гімнастики Оксана Омельянчик, батько — колишній військовий, а нині бізнесмен Дмитро Зюркалов. У Анастасії є брат Іван.
Навчалася у київській гімназії N32 з лінгвістичним ухилом, де вивчала англійську та німецьку мови. Відвідувала художню студію, займалася плаванням, фотографією і малюванням. Навчалася у київській модельної студії «Карін».
У кіно Анастасія опинилася випадково, коли їй було 10 років. Потрапила на кастинг мелодрами режисера Оксани Байрак «Сніжне кохання, або Сон у зимову ніч» за сценарієм Валентина Азернікова.
Після першої виконаної ролі в кіно вирішила стати професійною акторкою. Режисер Оксана Байрак зняла Настю в головних ролях багатьох своїх фільмів. Роль дівчинки з Прип'яті у фільмі «Аврора» була написана спеціально для неї.
У 2016 році Анастасія Зюркалова з відзнакою закінчила Київський театральний університет ім. Карпенко-Карого (майстерня Народного артиста України Миколи Рушковського).
Дебют Анастасія Зюркалова на професійній театральній сцені відбувся навесні 2014 року в постановці заслуженого артиста України режисера Ігоря Славинського «Антігона» (роль Антігони), в Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір'я».
Анастасія Зюркалова веде у дитячому клубі «Champion Kids» напрямок «акторська майстерність».
Український артист, кінорежисер.
Закінчив театральну студію при Київському Академічному театрі ім. І. Франка, отримав фах актора драматичного театру.
1993 року дебютував як кінорежисер на кіностудії ім. Олександра Довженка.
Народився 27 квітня в м. Калуші Івано-Франківської області.
2015 року закінчив КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня Д. М. Богомазова). З 2015 року викладає сценічну мову в театральному університеті.
Актор театру «Золоті ворота». В театрі ім. І. Франка працює з 2018 року.
У 2015 році увійшов до ТОП-10 молодих театральних акторів за версією «ZN.UA»
Нагороди: диплом за кращу чоловічу роль на Міжнародному фестивалі театральних шкіл в Пекіні «GATS» (2013), гран-прі Всеукраїнського конкурсу читців «Лесині джерела» (2013), преміант Київського міського голови (2014), здобув диплом Театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» (2015).
В сільському хуліганському дитинстві Вова недбало вчився, крав полуниці і зазирав по вікнах, потрапляв у бійки. Його виховали старші брати, мати і вулиця. Був маленьким ледащо, і разом з тим був лідером, романтиком і просто чудо-хлопчиком.
Під час навчання актор переміряв купу комічних амплуа, навіть зараз йому доводиться стримуватися, щоб не смішити журналіста. Канівець – актор неабиякої харизми, хоча в театрі йому ще довго доведеться шукати себе і своїх персонажів, які ледь балансують на межі видовищного гуморцю та тонкого психологізму.
У 2004-2005 році – актор Київського Молодого театру.
У 2005-2011 році – актор Київського театру «Вільна сцена».
З 2011 року – актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс Н. Биченко). Артист театру і кіно.
Роботи у театрі «Актор»: «7 розгніваних джентльменів» Джона Стерджеса, «Дім божевільних» Е. Скарпетта, «Здрастуйте, я ваша тітонька», «Ніч перед Різдвом».
Працює в київському театрі «Візаві». Вміє відмінно перевтілюватися в свого персонажа за лічені хвилини. Наприклад, в театральній постановці «Шрек проти Кощія» Юлія грає відразу три ролі – принцеси Фіони, Кота в чоботях і Василини. В «Поцілунку імператриці» грає «Княжну Тараканову». Крім того, глядачі високо оцінюють подачу образу Марії-Сюзанни в «Черниці».
У фільмах і серіалах Юлія знімається нечасто – на її рахунку близько двох десятків робіт. Вперше вона зіграла невелику роль в серіалі «Згідно із законом» в 2009 році, в 2010 році була ще одна невелика робота в «Маршруті милосердя». Запам'яталася глядачам за роллю секретаря мера в серіалі «Єфросинія» - на той момент це була найбільша роль актриси. Грала невеликі ролі в популярних серіалах «Повернення Мухтара» і «Жіночий лікар». У 2016 році їй дісталася роль Алли в серіалі «Не зарікайся».
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс Б. Бенюка). Артист театру і кіно.
Роботи у театрі «Актор»: «Здрастуйте, я ваша тітонька» Б. Томаса, «7 розгніваних джентльменів» Джона Стерджеса, «Патріс», «Дім божевільних» Е. Скарпетта, «Ведмідь і Освідчення» А. Чехова.
Театр «Актор» був заснований у 1987 році відомим актором театру і кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим. Саме він поставив на перше місце у театрі особистість артиста: «Для мене театр «Актор» – це спосіб самоствердження, реалізація потаємних творчих мрій... Ми не зачиняємо двері ні перед ким». Перші чотири сезони «Актор» працював у новому для Києва форматі театру-кафе.
У 2017 році директором та художнім керівником театру «Актор» став Слава Жила. Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, команда створює сучасну мистецьку історію – робить театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів.
Театр розвиває свою діяльність у чотирьох напрямках:
Актор. КЛАСИКА – традиційні вистави за класичними творами;
Актор.UNDERGROUND – постановки творів сучасних українських і закордонних авторів;
Актор.KIDS – дитячі казки у виконанні відомих акторів театру та кіно;
Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР – це лабораторія, де професійні режисери працюють із непрофесійними акторами.