Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Випадкове танго »
Сідаючи за кермо авто, молода жінка на підпитку усвідомлювала, чим усе може закінчитись, але не могла передбачити, що чекає на неї після життя… Рай чи ад? Гра у тестування з янголом, і визначить долю героїні. У цьому змаганні цінуються відвертість, правдивість і вміння уникати банальностей.
« Дівчинка в акваріумі для золотої рибки »
Вистава-геометрія
« Торішній сніг »
« Ідеальне вбивство »
Не детектив на одну дію
« Жага моря »
Подорож до себе без антракту
« Лондон »
Моновистава
Сп'яніла на вечірці молода жінка після сварки з коханим гине у тумані на швидкості 220 км...На сцені два героя: молода жінка та ангел, який ознайомлює жінку з умовами тесту від якого вона не може відмовитися, якщо хоче попасти у рай. Щоб попасти у рай вона має набрати 100 балів у ангела, який може нараховувати бали за відверті та щирі спогади про своє життя. Але у разі повідомлення банальностей ангел бали знімає. Жінка достатньо швидко за енергетичним підживленням ангела набирає 95 балів, а далі, стомлена, говорить багато банальностей ( не допомагають навіть джокери) і залишається з 0,5 балів. Відмовляється від боротьби і ангел зникає... Пластичне рішення та хореографія безтілесних героїв у чудовому виконанні акторів занурюють у потойбічний світ. Мінімалізм декорацій концетрують усю увагу на героях і незвичному змаганні. Земна музика створює іллюзію живої душі героїні, і весь час віриться що вона попаде в рай...Декорації, освітлення та музика створюють цілісний простір підсилюючи емоційний стан співчуття героїні. Не зважають на ніби простий сюжет, його сприйняття дуже залежить від гри акторів. Анатолій Ященко своєю пластикою упевнював, що на сцені справжній ангел. А навіть статура і високі напавпальці у танцях Тетяни Круліковської, не зважаючи на жваві і деколи смішні репліки підсилювали невагомість героїні захоплювали, повертаючи глядачів до основної лінії сюжету - потойбічності. На початку вистави чорний колір декорацій і костюмів створювали гнітучий настрій, але з часом, коли жінка здобула 95 балів здавалася що вона попаде в рай і з'явився оптимізм гарного фіналу захоплюючого змагання (так сприймалися події на сцені), але...З'явилися філософські роздуми. Думки змінювалися при кожній зміні рахунку. Протилежність характеру героїв (умовно позитивна та негативний) вріноважували сприйняття трагічності і створювало іллюзію реалістичності подій. Більше всього вразила гармонія гри дуету. Моментами актори паралельно грали ангела і душу молодої жінки та поблажливого батька і вередливого підлітка (повертаючи глядачів на грішну землю). Жодних емоцій не викликала наявність резинових камер на сцені. Їх роль не зрозуміла для розкриття сюжету. На мою думку, ця вистава може бути найбільш цікава для глядачів середнього віку-ще є час змінити своє відношення до змісту життя. Для літніх людей сюжетвистави, думаю, важкий. Під час вистави двоє виходили з залу. Зал завмер, а ангел голосно попрощався, розрядивши обстановку. Молоді теж корисно подивитися цю виставу. Не зважаючи на глибоко філософский зміст молода героїня, пластика та танцювальні моменти сприяють спогляданню на одному диханні. Вистава нагадала про тлінність життя, що люди гріші, що відвертість і правдивість дуже важливі у спілкуванні, що люди втрачають багато часу на обговорення банальностей, а не діляться власними думками. Ця вистава спонукає до відкритості у спілкуванні. Після походу до театру "Сузір'я" залишилося відчуття свята. Старовинна будівля та ітер'єр, гра на клавесині у салоні до початку вистави, виставка художніх фотографій налаштувала на святковий настрій.
Скляренко Олексій Володимирович (н. 1973 року) – актор, хореограф та режисер.
1997 року закінчив КДІТМ імені І.К.Карпенка-Карого, майстерня Валентини Зимньої. Працював актором у Театрі Романа Віктюка (Москва, 1997 – 2012).
Брав участь у театральному проекті Алли Сігалової «Мрії кохання» (2001-2003), працював як режисер пластики та хореограф у виставах багатьох київських та московських театрів: Малого театру, Театру сатири, Театру Романа Віктюка, Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, «Сузір’я», Молодого театру, ТЮГу.
У березні 2013 року на сцені КНУ театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого поставив як режисер пластичну драму «Кураж» за п’єсою «Матінка Кураж та її діти» Бертольда Брехта.
Походить з відомої творчої династії. Дід, Володимир Скляренко, – режисер і педагог, працював з Лесем Курбасом у «Березолі»; бабуся, Надія Титаренко, – видатна актриса; батько, Володимир Скляренко, – режисер; мама, Олена Скляренко, – актриса Львівського ТЮГу; дядько, Володимир Денисенко, – педагог з класичного танцю.
Головний балетмейстер Національного Академічного Драматичного театру ім. Івана Франка. 6-й Всеукраїнський фестиваль. «Тернопильськи театральні вечори. Дебют-2006 за пластику у виставі «Boa-constrictor» І.Франка Коломийський драм театр. Лауреат премії «Київська Пектораль» в номінації за краще пластичне рішення 2013 року «Перехрестні стежки» І. Франка і у 2013 році «Morituri te salutant».
Співпраця з українськими театрами:
Театр «Ательє 16» – «Ключа немає», Король Фрешет; Казанова , Марина Цвєтаєва (за п'єсами «Пригода» і «Фенікс»). «Тригрошова опера» Б. Брехта. «Самогубець» Ердмана, «Як важливо бути серйозним» Уайльда, «Кабаре «ХЛАМ» Аверченко, Теффі і Бухова, «Сестри Прозорови» Чехова (режисер Л. Зайкаускас), «Inferno. Пісня 35» Сартра. «В очікуванні Годо »Б. Брехт (реж Л.Зайкаускас).
Драматичний театр ім.І.Франка: «Енеїда» І.Котляревського, «Оскар і Рожева дама» Е.Шмітт, «Гамлет» В. Шекспір, «Модельяні» інсценізація Р.Держепільского і т.д
Сумській Драм театр ім.Щепкина «Лісова пісня» Леся Українка Коломийський театр ім. І.Озаркевича «Боа констріктор» І.Франка, «Вій» М. Гоголь і т.д, Львівський театр ім.Л.Курбаса: «Ножі в курях, або Спадок мірошніка» Девід Гарровер, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода, «Амнезія, або Маленькі подружні злочини»
Ерік-Емманюель Шмітт, «Так казав Заратустра» Ніцше/КЛІМ.
Львівський Національний Оперний театр: опера «Сільська честь» Маскані, «Циганський Барон» І. Штраус, Львівський Театр Юного Глядача: «Втеча з реальності» Т. Іващенко, «Таємниця буття» Т.Іващенко, театр ім. О. Кобилянської місто Чернівці «Солодка Даруся» М.Матіос, Театр Драми і Комедії на лівому березі: «Любов до трьох апельсинів» До Гоцці, «брешемо чисту правду »Х.Гербер, «Рожевий міст» Р.Уоллер, «Вася повинен зателефонувати» К. Рубіна, «Жіноча логіка» А.Крим, «Дні пролітають зі свистом» за п'єсою «Стара Зайчиха», «Любов на дотик» Леонард Герш, Київський театр «Сузір'я»: «Ассо та Піаф»; «Єсенін і Дункан» Т.Іващенко, «Випадкове танго »В.Аім, «Дивосвіт театр» М.Мітуа.
Брала участь в зйомках фільмів: «Orangelove» Алана Бадоєва, пластичне рішення у фільмі «Закохані в Київ» 2012 рік, цикл фільмів режисерів: «Туфлі» Д.Гамзінов;
«Останній день року» О.Борщевскій; Серіал «Остання електричка» А.Гресь хореограф постановник і т.д.
Була постановщиком відеокліпів для різних зірок українського шоу-бізнесу.
Приймала участь у телевізійних проектах Нового каналу, СТБ, 1+1.
У 1979 році закінчив Харківський державний інститут мистецтв ім. І.П. Котляревського (нині Харківський державний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського).
1979-1994 - артист Запорізького театру юного глядача, один із засновників цього театру.
1994-1995 - артист Московського камерного театру.
У Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 1995 року.
У 2014 році присвоєно почесне звання «Народний артист України».
З 2004 року викладає акторську майстерність у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого на кафедрі режисури і майстерства актора (курс Е.М. Митницького, курс Д.М. Богомазова).
У 1990 році закінчила Дніпропетровське театральне училище, в 1997 році закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім.І.К.Карпенко- Карого за фахом «театрознавство».
У Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра працює з 2000 року.
У 2015 році присвоєно почесне звання «Заслужена артистка України».
Київську академічну майстерню театрального мистецтва «Сузір'я» – перший в Україні ангажементний театр – було створено у 1988 році. З моменту заснування і до сьогодні театр очолює художній керівник Народний артист України Олексій Кужельний.
У виставах театру беруть участь найкращі актори столичних театрів – народні та заслужені артисти України, а також театральна молодь. Серед зірок українського театру, що протягом усіх театральних сезонів дарували прихильникам театрального мистецтва свій талант, відомі майстри сцени Надія Батуріна, Лариса Кадочнікова, Лариса Кадирова, Людмила Лимар, Раїса Недашківська, Степан Олексенко, Ада Роговцева, Богдан Ступка, Микола Рушковський.
До постановок вистав залучаються, як досить відомі, так і молоді режисери. В репертуарі театру класичні та сучасні постановки, що йдуть російською та українською мовами.
Вистави демонструються одночасно на двох сценічних майданчиках: на основній «великій» сцені, що розрахована на 80 місць та на мікросцені – 25 місць.
« Випадкове танго »
