З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго
Випадкове танго

« Випадкове танго »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Сідаючи за кермо авто, молода жінка на підпитку усвідомлювала, чим усе може закінчитись, але не могла передбачити, що чекає на неї після життя… Рай чи ад? Гра у тестування з янголом, і визначить долю героїні. У цьому змаганні цінуються відвертість, правдивість і вміння уникати банальностей.

Жанр: трагікомедія
Тривалість: 1 година 40 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
5.0
4.5
5.5
4.8

Головний герой Альфонсо завітав до кафе відсвяткувати день свого тріумфу. Він замовляє торішній сніг, філіжанку холодної кави та пригорілу яєшню. Чекаючи на замовлення, в його спогадах виникають учениці, кожна з краплинками його «неповторності». Хоча для нього вони просто ляльки. Однак ми не будемо забувати: якщо занадто довго гратися ляльками, то високою є ймовірність стати іграшкою в руках Когось… Замовлений Альфонсо торішній сніг йому так і не приносять, бо неможливо повернути те, що втрачене назавжди.

Лондон
« Лондон » Моновистава
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.6
5.8
6.0
5.4

Тема еміграції болюча для нас. Чи не кожен українець, що має руки та мізки, хоча б раз замислювався поїхати з країни і віднайти своє щастя, хай навіть за океаном. Ми живемо у постсовковому просторі, ми прагнемо чогось нового, але чи готові ми до цього по справжньому? Це вистава про білоруського сантехніка Гєну, що потрапляє в Лондон, де серед слайдів туристичного путівника розуміє головні для себе речі. Цікаво, чим закінчиться його подорож?

Дім
« Дім » Колективне сновидіння
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.0
4.7
5.3
4.7

Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Спостерігач
« Спостерігач » Монолог для двох
3.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.0
4.0
4.5
3.5

Життя непередбачуване — зараз ти сидиш за паперами, будуєш плани на майбутнє, а за мить… Приходить лист від тітки: «Приїзди. Я помираю». Ти мчиш до неї — прощатися і чекати на спадок, начхавши на заборони шефа. Відкриваєш двері і потрапляєш у дім, де зупинився час, а кожне твоє сьогодні – В ОЧІКУВАННІ завтра.

5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
5.5
6.0
5.5
6.0

Це історія Дори. Дори, у якої трохи «клепки бракує», яка, можливо, і не красуня, проте здатна зачарувати кожного, хто має з нею справу, яка довгий час була покірним дитям, але одного разу з усією своєю невинністю кидається у круговерть «дорослого» життя. Жорстоку перевірку проходять моральні підвалини сім'ї, внутрішній закон усіх, хто так довго формував оточення Дори, був єдиним її світом. Автор п'єси Лукас Берфус народився в м.Туні під Берном (Швейцарія). Навчався на книготорговця. З 1997-го живе і працює у Цюриху як незалежний автор. Написав низку творів для заснованої ним спільно з Самюелем Шварцем і Удо Ізраелем театральної трупи «400 asa». Писав п'єси на замовлення театрів Бохума, Базеля, Гамбурга. Автор прозових творів, зокрема, новели «Мертві чоловіки» і роману «Сто днів», що вийшов у 2008 році. П'єси Л. Берфуса: «Едіп Софокла» (прем'єра – Цюрих, 1998), «17 годин 17 хвилин» (прем'єра – Цюрих, 2000), «74 секунди – Монолог» (прем'єра – Цюрих, 2000), «Чотири жінки Зингшпиль» (прем'єра – Берн, 2000), «Медея. 214 описів картин » (прем'єра – Відень, 2000), « Подорож Клауса і Едіт шахтою до центру Землі» (прем'єра – Бохум, 2001), «Смерть Майєнберга» (прем'єра – Базель, 2001), «Отелло – порнофільм» (прем'єра – Гамбург, 2001), «Чотири картини любові» (прем'єра – Бохум, 2002), «Сексуальні неврози наших батьків» («Die sexuellen Neurosen unserer Eltern», прем'єра – Базель, 2003), «Автобус» (прем'єра – Гамбург, 2005 ), «Подорож Аліси в Швейцарію» (прем'єра – Базель, 2005).

Відгуки
Олександра Всеволодівна

Сп'яніла на вечірці молода жінка після сварки з коханим гине у тумані на швидкості 220 км...На сцені два героя: молода жінка та ангел, який ознайомлює жінку з умовами тесту від якого вона не може відмовитися, якщо хоче попасти у рай. Щоб попасти у рай вона має набрати 100 балів у ангела, який може нараховувати бали за відверті та щирі спогади про своє життя. Але у разі повідомлення банальностей ангел бали знімає. Жінка достатньо швидко за енергетичним підживленням ангела набирає 95 балів, а далі, стомлена, говорить багато банальностей ( не допомагають навіть джокери) і залишається з 0,5 балів. Відмовляється від боротьби і ангел зникає... Пластичне рішення та хореографія безтілесних героїв у чудовому виконанні акторів занурюють у потойбічний світ. Мінімалізм декорацій концетрують усю увагу на героях і незвичному змаганні. Земна музика створює іллюзію живої душі героїні, і весь час віриться що вона попаде в рай...Декорації, освітлення та музика створюють цілісний простір підсилюючи емоційний стан співчуття героїні. Не зважають на ніби простий сюжет, його сприйняття дуже залежить від гри акторів. Анатолій Ященко своєю пластикою упевнював, що на сцені справжній ангел. А навіть статура і високі напавпальці у танцях Тетяни Круліковської, не зважаючи на жваві і деколи смішні репліки підсилювали невагомість героїні захоплювали, повертаючи глядачів до основної лінії сюжету - потойбічності. На початку вистави чорний колір декорацій і костюмів створювали гнітучий настрій, але з часом, коли жінка здобула 95 балів здавалася що вона попаде в рай і з'явився оптимізм гарного фіналу захоплюючого змагання (так сприймалися події на сцені), але...З'явилися філософські роздуми. Думки змінювалися при кожній зміні рахунку. Протилежність характеру героїв (умовно позитивна та негативний) вріноважували сприйняття трагічності і створювало іллюзію реалістичності подій. Більше всього вразила гармонія гри дуету. Моментами актори паралельно грали ангела і душу молодої жінки та поблажливого батька і вередливого підлітка (повертаючи глядачів на грішну землю). Жодних емоцій не викликала наявність резинових камер на сцені. Їх роль не зрозуміла для розкриття сюжету. На мою думку, ця вистава може бути найбільш цікава для глядачів середнього віку-ще є час змінити своє відношення до змісту життя. Для літніх людей сюжетвистави, думаю, важкий. Під час вистави двоє виходили з залу. Зал завмер, а ангел голосно попрощався, розрядивши обстановку. Молоді теж корисно подивитися цю виставу. Не зважаючи на глибоко філософский зміст молода героїня, пластика та танцювальні моменти сприяють спогляданню на одному диханні. Вистава нагадала про тлінність життя, що люди гріші, що відвертість і правдивість дуже важливі у спілкуванні, що люди втрачають багато часу на обговорення банальностей, а не діляться власними думками. Ця вистава спонукає до відкритості у спілкуванні. Після походу до театру "Сузір'я" залишилося відчуття свята. Старовинна будівля та ітер'єр, гра на клавесині у салоні до початку вистави, виставка художніх фотографій налаштувала на святковий настрій.