Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Веселощі кухмістерки »
Можливо, ми перші, хто присвятив свою творчу програму прадавній київській місцевості – Кухмістерці, яка сьогодні відома, як Березняки. Ми пофантазували про те, якими були люди, які тут мешкали, про що мріяли, що любили, які страви готували. Ми зміксували для Вас виставу та концерт, додали кулінарних рецептів, а ще дрібку гумору та гарного настрою. Чекаємо в гості на Кухмістерці!
У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.
Дві самотні жінки похилого віку, сестри: одна – колишня актриса, інша – все життя при ній. Лагодять зламані крани, згадують минуле, живуть в дуже просторій квартирі, де колись був гомінкий театральний гуртожиток. Самотні ... І раптом старшій (актрисі) приходить в голову геніальне рішення !!! – видати молодшу заміж. І в рівномірному, зі схожими тихими днями, житті щось починає відбувається. Нареченого замовляють в шлюбному агентстві, але спочатку приходить зовсім не жених, а потім – відразу два жениха... Однак ініціативу перехоплює інший претендент з явно заплямованою біографією. Але всіх їх випереджає слюсар-сантехнік, якого дами приймають за справжнього жениха. В результаті – закохані всі! І весь процес з'ясування відносин супроводжується дотепними діалогами і комічними ситуаціями. Виявляється, тільки зроби крок, і все буде можливо: мрії, які здаються нереальними – цілком реальні. У цьому спектаклі в повітрі завжди витають можливісті. Здавалося б, простягни руку – і схопиш мрію за хвіст, стягни її з небес на землю – ось тобі і реальність. І не так вже й багато для цього треба. Кульмінація вистави – в прийдешнє щастя повірили вже всі: і глядачі, і навіть самі актори. Здається, ще трохи – і все владнається в цьому недолугому житті ... Але…
Міську байку про співіснування єврейської та української родини, сповненої анекдотичних ситуацій, вам розкажуть багатогранні актори театру. Під час вистави ви дізнаєтесь рецепти єврейської кухні, а також зможете скуштувати вже готові страви, заспівати відомі мелодії, від душі посміятися разом з героями.
До творчості відомого югославського драматурга-класика ХХ століття Браніслава Нушича театр звертається не вперше. Його комедія «Пані міністерша» користується величезною популярністю у глядача протягом більш ніж дванадцяти років! П'єсам цього екстравагантного автора характерні гострий гумор, оригінальність сюжету, несподівана інтрига, глибина зображення людських характерів... і не тільки це. І ось – знову на сцені Б. Нушич, з однією з найкращих своїх комедій «Д-р»! Ця п'єса, чия спроможність перевірена часом, сповнена грайливим і м'яким сарказмом. Герой, Живота Цвійович, нещодавно розбагатілий комерсант, одержимий ідеєю забезпечити світле майбутнє своєму синові-телепневі! Ради цього він під ім'ям власного сина віддає до університету бідного, але письменного юнака, який блискуче справляється з поставленим завданням і привозить такий бажаний «диплом доктора філософії»! Живота тріумфує – нарешті він доб'ється загального визнання, проб'ється до вищого світу, і навіть зможе взяти за невістку дочку міністра шляхів сполучення разом з кілометрами залізниць, обіцяних у придане! Але немає нічого таємного, що б не стало явним! Комедійна пружина починає розкручуватися... Чим вирішиться ця заплутана історія, глядач дізнається сам, подивившись геніальну комедію не менш геніального автора!
Весела комедія положень, оповідає про те, як чоловік і дружина переселилися в тіла один одного. У новій виставі в головній чоловічій ролі виступає Володимир Горянський, а головну жіночу роль зіграє акторка Руслана Писанка. Героїня Руслани Писанки – темпераментна шатенка-домогосподарка, герой Володимира Горянського з самого початку не носиться зі своїми м'язами. Герої вистави «Витівки ангелів» прокинулися одного ранку і в буквальному сенсі слова, відчули себе не в своїй «шкурі». Спочатку герої сприймають те, що трапилося з ними як справжню трагедію. Але, поступово змирившись, вони знаходять в своєму новому положенні маленькі радості і приємності. Ну, а найцікавіше це фінал – який Вам треба прийти і подивитися!
Мені дуже сподобалась вистава. Відвідала цей театр вперше і дуже боялась, що буде аж занадто нудно-патріотично-пафосно. Я не була прихильницею танців у виставі, але не в цьому театрі! Вистава виявилась легкою, веселою, енергійно-заводною, було дуже легко та приємно дивитись. Костюми – яскраві, легкі, красиві і дійсно чудові, пісні – грузинські, циганські, українські, італійські, а танці – взагалі окрема тема про яскравість, неочікувану легкість у виконанні, і взагалі у виставі всі танці – це дуже красиво і викликає захоплення. Окремий пункт, який викликав вдячність, – в цьому театрі акторів вибирають не лише молодих та модельної зовнішності. І це приємно мені як глядачу бачити на сцені акторів різного віку і звичайної, не модельно-телевізійно-зразково-інстаграмної зовнішності. Вистава захоплює, вражає різноманітністю танців та викликає вдячність за працю акторів! Сюжет: дівчина дуже хоче заміж за свого хлопця, з яким рік зустрічається. Але вона не вміє готувати їжу, а хлопець не хоче одружуватись. Не сподобався один жарт в середині вистави, він є старим несмішним штампом і не дуже зручно було слухати його в присутності старших глядачів. Але це був секундний момент і думаю, його не помітили. Вистава чудова. Вразили танці – всі актори танцювали легко, як метелики, дуже красиво. Незвичайно оголошують перший, другий та третій дзвоники – співають цікаві українські пісні. Мені дуже сподобалось. Наче побувала у справжньому українському селі на ярмарку. Цигані взагалі феєричні, гадали глядачам і внесли велику частку радості в загальну атмосферу.
Урочисте оголошення дзвінків перед виставою, а саме гра на барабані та спів жартівливих пісень, налаштовує глядача на позитивний лад. Яскраве, різнобарвне шоу, з перших хвилин занурює у безтурботну, грайливу атмосферу. Починається вистава з залицянь та милувань парубка із дівчиною. Закохані Василь та Маруся «женихаються» вже близько року. Парубок думає лише про поцілунки та обійми, а дівчина мріє про компліменти та шлюб. Тільки всі компліменти хлопа зводяться до гастрономічних вподобань, а про шлюб він навіть не замислювався. А ще, як на біду, з’ясувалося, що дівчина зовсім не вміє готувати. Як Марусі показати себе вправною господинею? Що виправить ситуацію? Звісно ж, всі шляхи ведуть на ярмарок, а на ярмарку можливо все. Незчулася недосвідчена дівка, як її обікрали, однак довго сумувати та плакати не дозволили добрі люди, радо прийшли на допомогу. Поділилися продуктами і напоями, рецептами і секретами приготування страв, дали поради та настанови. Та все це «приправили» любов’ю, гарним настроєм, піснями та танцями. З давніх часів йде до нас життєва мудрість, духовність дідів-прадідів, їх звичаї, свята, обряди, фольклор. Актори театру «Берегиня» оберігають та примножують надбання наших предків. На мою думку, вистава відображає неповторність української народної творчості. Як відомо, пісня – душа народу, танок – його характер. А українське національне вбрання, я б назвала обличчям народу. Все це філігранно об’єднане у музичному дійстві, – колоритній виставі, сповненій народних жартів, байок, анекдотів, співу, танців та ігор. Актори своєю грою стирають кордони між сценою та глядацькою залою. Один великий, веселий ярмарок де звичайна торгівля перетворюється на справжнє свято. Привабливі циганки ворожать глядачам, а привітні господині так вихваляють свій товар, що ладен купити все. Музичність, співучість, гостинність українців, викликають патріотичні почуття. Якоїсь миті зрозумієш, що ноги мимоволі вистукують в такт, а підлога вібрує, від того що глядачі витанцьовують сидячи, хтось підспівує – це дивовижне єднання глядачів та акторів. Вистава буде доречною для сімейного відпочинку, для зустрічі з друзями, і навіть перегляду наодинці для покращення настрою.
Прекрасні емоції! Весела вистава з живою веселою музикою, наче на традиційному українському весіллі. Хотілося танцювати) Вистава поєднує в собі діалоги акторів, пісні та танці. Жива музика (оркестр), народні українські костюми, грузинські, болгарські. Вистава про молоду дівчину та парубка. Дівчина хоче вразити свого молодого ще НЕ нареченого їжею і намагається щось приготувати. Йде на базар за продуктами, де її обкрадає циганка з філософським текстом... Дівчина лишається без грошей і без прикрас... На базарі всі заміжні жіночки намагаються допомогти дівчині зі стравами. Автентичними рецептами та фольклорними піснями. Музика не фонограмна, а під час вистави задіяний оркестр. На сцені грає близько 25 людей. Музика настільки ритмічна, що хочеться танцювати) І коли вже дівчина навчилася готувати їсти, навіщо їй йти заміж за того Василика... Гра акторів просто неперевершена! Акторам вдалося передати всю атмосферу та образ)
Прочитавши назву вистави, «Веселощі кухмістерки», чомусь подумала, що буде задіяно максимум п'ять акторів. Коли на сцену вийшли два актора, котрі задали початок сюжету вистави — особливого дійства не очікувала. Жива музика поволі нарощувала темп... І ось відкрилася головна сцена... і перед глядачами відкрилося грандіозне дійство, котре відбувалося на ярмарку Кухмістерії (місцеве поселення). У виставі разом з музикантами було задіяно до сорока!!!! людей. Це щось, це неперевершене. це грандіозне дійство, якому сцена театру була дуууже тісною. Після смак цієї вистави ще довго залишався зі мною. Чудова атмосфера, чудовий настрій. Вистава просто чудова, було дуже цікаво, емоційно, а ноги самі просилися в танок (і не лише у мене). Вистава розпочинається з розмови двох молодих людей, де дівчина дуже хоче заміж, а хлопець всіляко ухиляється від цієї розмови. Як вияснилось, дівчина зовсім не вміє куховарити і саме це є важливо для молодого чоловіка. І закрутилось, завертілось грандіозне дійство, яке відбувалось на ярмарку. А ярмарок, як відомо, це веселощі, танці, співи, ну і різноманітні поради від "знавців" для дівчини, яка хоче причарувати хлопця. Чудово актори передали дух українських традицій. А ці запальні танці... хотілось зірватись з місця і пуститись в танок, разом з акторами, на сцені. Народні пісні заворожували. Актори прекрасно передали образи різних народностей серед них: болгари, грузини, аджарці, цигани та інші.
Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» був створений у 1988 році за ініціативою групи фольклористів під керівництвом народного артиста України Миколи Буравського при підтримці Національної спілки композиторів України, Національної спілки письменників України та Університету фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського.
У 2004 році театру «Берегиня» за видатні досягнення у розвитку українського музичного мистецтва було надано статус академічного (Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 15.09.2004 р. № 629).
Театр «Берегиня» – це єдиний в Україні професійний колектив, який займається вивченням та пропагандою аутентичного фольклору нашого народу і сценічними засобами відтворює втрачені історичні цінності: народні обряди, звичаї, ритуали, як важливі пласти духовної культури нації.
Художній керівник театру, його засновник – народний артист України Микола Буравський. До творчого складу театру входять 42 артисти: високопрофесійні співаки, музиканти, танцюристи. У складі «Берегині» заслужені артисти України: Надія Буравська, Анатолій Пахомов.
Сценічне вбрання артистів виготовлене за зразками справжніх етнографічних костюмів, зібраних в експедиціях до Центрального регіону України, що надає фольклорному дійству яскравого колориту.
Музичні інструменти, знайдені і відроджені в етнографічних експедиціях колективу по території України використовуються у виступах «Берегині». Це такі давно забуті та унікальні інструменти, притаманні суто українській фольклорній музиці, як сопілка, коза, козобас, сурма, ліра, бугай, бубон, гудок, рубель, цимбали, тулумбаси, кобза, скрипка, гармоніка.
При театрі «Берегиня» у 1995 році створено один з найвідоміших дитячих колективів – фольклорний ансамбль «Берегинька» – лауреат багатьох Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів.
« Веселощі кухмістерки »
