Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Весела сімейка (Ріпка) »
«Посадив дід ріпку ...». Цю казку про всяк знає. А ось, що це за дід-городник такий був? А яка у нього була баба? Пустотлива чи була в них внучка, а якої породи була Жучка? Лінива чи була кішка, адже була і мишка? Хто про це знає? А ми вам і покажемо, і розповімо! Приходьте! Повеселіться і побачите, яку непросту, а чудову Репку виростила ця весела сімейка, і дізнаєтеся, як Ріпка навчила всіх, що тільки дружно, тільки разом можна подолати всі труднощі.
В основі вистави "Попелюшка", що її представляє театр - одна з найвідоміших казок світу, до якої зверталися, починаючи з XVII століття, казкарі Шарль Перо, брати Грімм та інші. Постановочна група театру на чолі з режисером Катериною Чепурою використала у своїй роботі одну з найпопулярніших версій - кіносценарій Євгена Шварца. Особливої казкової чарівності, прозорості та театральності додала музика Вікторії Васалатій, яка є однією з виконавиць ролі Попелюшки. Для авторів вистави було принциповим аби всі ролі: від злої, проте такої кумедної Мачухи, сестер-нечепур і до самого Короля виконували молоді актори, які з легкістю та артистизмом перетворюються на казкових персонажів, насичують давню історію дівчинки-сирітки юнацьким запалом та наближують події до нас. Для тих, хто, можливо, ще не встиг прочитати цю казку, нагадаємо її фабулу: після смерті матері батько дівчинки одружився з жінкою, яка мала двох дочок. Проте, чоловік і не міг уявити, що на цьому щасливе життя його дочки закінчиться. Зла Мачуха із своїми рідними доньками перетворила дівчинку у свою служницю. Оскільки дівчинка весь час мала поратися на кухні біля вогню, то забулося її справжнє ім`я, її назвали Попелюшкою… Одного разу всі збиралися на бал до Короля. Попелюшка також мріяла побувати на святі, проте ані сукні, ані черевичок в неї не було. Крім того Мачуха наказала переробити дуже багато справ... Раптом з`явилася чарівна Фея, яка знала Попелюшку, знала її доброту, легку вдачу, щире серце. Фея зробила неможливе - спорядила Попелюшку на бал і головне - подарувала кришталеві черевички... саме вони допомогли Попелюшці знайти своє щастя. Фото та анотації надано театром.
За мотивами казки Ганса К. Андерсена «Принцеса і свинопас» У темному-темному королівстві, де все заборонено, де не можна співати веселих пісень, слухати щебетання птахів та милуватися квітами, живе юна Принцеса. Вона не знає, що на світі існують яскраві кольори, не знає, що таке щирий сміх і весела гра. Її дні минають у сірій одноманітності, аж доки в неї не закохується Принц із сусіднього королівства. З подивом Принцеса дізнається від нього про зовсім інший світ, в якому можна весело бавитися та сміятися, де багато живих квітів, де співають птахи, де існують справжні почуття. І тут починається найцікавіше...
Створена всесвітньовідомим данським казкарем Гансом-Христіаном Андерсеном трагічна історія Русалоньки, котра заради любові до врятованого під час бурі Принца віддала свій чарівний голос Морській Відьмі, порушила звичаї мешканців морського дна, зреклася веселого підводного життя і королівства, у нашій сценічній версії отримала щасливий фінал, а сувора казка стала видовищною феєрією, сповненою розмаїтих яскравих і фантастичних морських жителів. Світ моря і світ людей, хай які різні за виглядом, звичками і звичаями, завжди зможуть знайти спільну мову, якщо говоритимуть мовою любові.
Містерійна казка-притча одного з найвитонченіших письменників Британії Оскара Уайльда – часом іронічна, часом – релігійно-екзальтована, – це історія про безцінний дар любові, співчуття та милосердя, який легко втратити, але без якого життя, навіть сповнене зовнішньої краси і людського захоплення, стає потворним та порожнім, – хоча, щоб зрозуміти це і повернути втрачений дар, часто доводиться пройти дорогою страждань і випробувань.
За книгою Тараса та Мар’яни Прохаськів «Куди зникло море» Інсценізація заслуженої артистки України Олени Крилової «Ми мусимо тобі щось сказати, але це секрет. Ми – детективи» У чому секрет дружби? Хто такі друзі? І чому нам так добре, коли ці люди поруч? Вистава «Куди зникло море?» – це захоплююча та інтригуюча розповідь про добрих, щирих і відданих друзів-звірят, які ведуть розслідування одного злочину, що трапився у їхньому лісі. Завдяки детективним пригодам герої ще глибше пізнають, що ж таке дружба та вірність, і чому вони роблять нас настільки щасливими! Цікавий сюжет переплітається з простою і легкою подачею. Інсценізація заслуженої артистки України Олени Крилової за книгою Тараса та Мар’яни Прохаськів «Куди зникло море» – це атмосфера затишку, щирого сміху та любові.
Закінчив Новосибірське обласне культурно-просвітницьке училище (нині обласний коледж культури і мистецтв) в 1977 р.
Київський Національний університет театру, кіно і телебачення, факультет режисура драматичного театру в 2009 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1980 р.
2018 р. - отримав почесне звання "Заслужений артист України"
2018 р. - Диплом переможця вищої театральної нагороди Придніпров'я "Січеславна-2018" у номінації "Краща чоловіча роль ІІ плану" за роль Євгенія у всиставі "Танго" С.Мрожека
- почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України за вагомий особистий внесок у створенні духовних цінностей та високу професійну майстерність, 2004 р.
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2005 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2005 р.
2011 р. - спеціальний приз журі за роль Пушка в спектаклі «Тринадцята зірка» на Відкритому фестивалі для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2011»
2014 р. - диплом «Найкраща роль в драматичному спектаклі для дітей» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2014» за роль Мавпи у виставі «В пошуках Дракона»
2019 р. - отримала почесне звання "Заслужений артист України".
Закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського (нині Національний університет мистецтв) в 1979 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1979 р.
2009 р. - Гран-Прі Відкритого фестивалю для дітей та юнацтва «ТЮЗ-2009», вистава «Муха-Цокотуха», режисер вистави В. Л. Лютинська
2010 р. - «Найкраща вистава для дітей» спектакль «Муха -Цокотуха» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2010» режисер вистави В.Л. Лютинська
2016 р. - диплом «Краща жіноча роль» на фестивалі-конкурсі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2016» за ролі Елейн, Боббі, Жанет у виставі «Останній палкий закоханий» Н. Саймон
2017 р. - диплом «Кращий акторський дует» на ХІХ Міжнародному фестивалі «Мельпомена Таврії» за виставу «Останній палкий закоханий». (Режисер-постановник С. Цевельов, актори С. Цевелев і В. Лютинська).
Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (нині Національний університет театру, кіно і телебачення) в 1979 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1979 р.
1993 р. - диплом «Краща жіноча роль» на І Всеукраїнському доброчесному фестивалі для дітей та юнацтва у виставі «Троє поросят» А. Тихомирова
2003 р. - диплом «Краща жіноча роль» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2003» за роль Христини у виставі «Публіці дивитися забороняється» Ж. Марсана
2012 р. - почесна грамота Міністерства культури і мистецтв України за вагомий особистий внесок у створенні духовних цінностей та високу професійну майстерність
2013 р. - диплом «Краща жіноча роль» на фестивалі на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна-2013» за роль місіс Клакет в спектаклі «Дайте завісу!.. Негайно!» М. Фрейна
Закінчила акторське відділення Запорізького державного музичного училища ім. П. Майбороди в 1996р., відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2011 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1996 p.
Закінчила акторське відділення Запорізького державного музичного училища ім. П. Майбороди в 1995 р., відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2011 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 1995 р.
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2008 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2008 р.
2008 р. - приз «Надія Січеславни-2008» за «Кращу епізодичну роль», фестиваль на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2008» за роль у виставі «Аладдін» Я. Стельмаха
2011 р. - приз «Надія Січеславни-2011» за «Кращу жіночу роль», фестиваль на найвищу нагороду Придніпров'я «Січеславна- 2011» за роль Каніфоль у виставі «Річка на асфальті» Д. Липскерова
Закінчила відділення акторської майстерності Запорізького Національного університету в 2012 р.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2009 р.
Закінчила в 2019 р. Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.12.2016 p.
В 2019 р. закінчила Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 2017 р.
У 2020 закінчила магістратуру Запорізького національного університету
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.09.2017p.
В 2019 р. закінчила Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.09. 2016 p.
В 2019 р. закінчила Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.09.2017 p.
В 2019 р. закінчила Запорізький національний університет, кафедра акторської майстерності, актриса театру і кіно.
У Запорізькому академічному обласному театрі юного глядача працює з 01.09.2016 p.
Запорізький обласний театр юного глядача був заснований 9 січня 1979 р. Символічно, що саме цей рік був проголошений ЮНЕСКО «Роком дитини».
20 листопада прем’єрою вистави «Драматична пісня» – відбулося народження театру. Очолив театр народний артист України Олександр Король.
Вже через п’ять років, в 1984 р. театр був обраний серед шести ТЮГів України представляти театральне мистецтво для дітей на VІІІ конгресі Міжнародної асоціації дитячих та юнацьких театрів (м. Москва).
У 1987 р. в адміністративному приміщенні (б. Центральний, 4) власними силами створили Малу сцену театру, котра відкрила нові творчі можливості акторів та режисерів театру, дала змогу для нових сценічних пошуків.
В 1994 р. творчий запал спонукав колектив перевести виставу «Мауглі» на мову есперанто, досконало її вивчити, щоб прийняти участь в міжнародному театральному фестивалі, який проходив в Угорщині.
Наприкінці 90-х років театр творчо співпрацював з театром м. Оберхаузена (Германія), завдяки цьому постановка вистави «Безіменна зірка» Г. Себастіану відбулась в Німеччини. Дружнім кроком було запрошення до театру молодого німецького режисера та постановка п’єси Б. Брехта «Добра людина із Сичуані».
В 2005 р. театр очолив заслужений діяч мистецтв України Г.В.Фортус. В тому ж році, завдяки підтримці Артеменко Ю.А., який на той час був губернатором Запорізької області, після двадцяти шести років існування театр отримав у свою власність приміщення Будинку культури будівельників.
2012 р. театр отримав почесне звання академічний.
В 2013 р. театр випустив виставу за японськими казками «В пошуках Дракона». Прем’єру вистави відвідав уповноважений посол Японії в Україні Тоічі Сакато, який спеціально приїхав до Запоріжжя, щоб передивитися виставу.
Гастрольна карта театру досить велика. Театр гастролював в Києві, Харкові, Львові, Сумах, Дніпропетровську, Донецьку, Полтаві, Кременчуку, виїжджав в усі районі центри області, Ростов-на-Дону, Тула, Белгород, Нижний Новгород, Воронеж.
В 2014 р. театр отримав урядову премію імені Лесі Українки за виставу «Я не прощаюся», яка була визнана кращою виставою для молоді 2013 р.
В 2017 р. при театрі було створено театральну студію під керівництвом А. Макаренко.
Директор театру заслужений працівник культури України В.М.Шкляренко був визнаний найкращим директором у 2007-2008 рр., в 2010 р. був нагороджений спеціальною відзнакою імені заслуженого працівника культури України О. Гришкіна.
В 2017 р. розпочалася дружня співпраця з керівником і засновником міжнародної кінокомпанії «Star Media» Владом Ряшиним. Перша спільна робота – комедія Р.Куні «Тато в павутинні». В наступному році з'явилася нова вистава – комедія «Люкс №13».
Ідея створити в новому форматі дитячу виставу з використанням хімічних елементів та циркових номерів належить Валентину Ковалю – зараз в репертуарі йдуть весел та повчальні вистави «Вірю в дива» і «Дивосвіт, або Вірю в дива-2».
Поряд з театром за останні два роки з’явилися декілька цікавих локацій: пам’ятник Т.Г.Шевченко, алея «Славетні Запоріжці», дитячий майданчик, світловий вираз «Я люблю ТЮЗ», «Серце закоханих».
На унікальній алеї (подібної не має ні де в Україні) встановлено 18 брил з іменами та короткими біографіями видатних людей України, які народилися в Запоріжжі та в Запорізькій області та прославили свою Батьківщину на весь світ своїми діяннями, подвигами та талантами. Серед таких видатних постатей герої Небесної сотні, герой Богдан Завада, театральний режисер Сергій Данченко, кінорежисер Григорій Чухрай, мультиплікатор Володимир Дахно, композитор Ян Френкель, правозахисник Петро Григоренко, вчений Володимир Хавкін, співак Іван Паторжинський, легендарний Нестор Махно та інші.
Вперше в Україні в фоє театру замість традиційної люстри встановили динамічне кінетичне освітлення. Таке сучасне світове обладнання з’явилося завдяки Мирославу Хом’яку, Салману Янду, Георгію Гоголадзе.
« Весела сімейка (Ріпка) »
