Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Весільний марш »
Це дуже смішна історія про кохання. Вона наскрізь пронизана іскристим гумором, м'якою і тонкою іронією, її сюжет рясніє запаморочливими комедійними ситуаціями.
Три жінки отримують одночасно запрошення на зустріч зі своїми колишніми чоловіками. Вони збираються в одному готелі, кожна з них чекає колишнього чоловіка і розповідає сусідці по номеру, який він і як вони розлучилися. Та раптом з'ясовується, що всі три героїні чекають, думають, розповідають про...
Далі все, як у справжній комедії.
Любов – це найпрекрасніше, що може статися з людиною в будь-якому віці. Проте саме вік може стати перешкодою у розвитку любовних стосунків. Чарівна журналістка, сеньйорита Паола (О. Сумська) буквально з першого погляду підкорює серце поважного політика синьйора Леоне (Є. Паперний). Леоне, перебуваючи в досить поважному віці, до нестями закоханий у молоденьку спокусницю. Але, на жаль, похилий вік і відсутність чоловічої харизми заважають депутату завоювати Паолу. Однак Леоне не здається. Він укладає договір з молодим, нікому не відомим драматургом П'єтро (В. Борисюк) і публічно видає його літературні твори за свої. Леоне отримує славу та успіх, а П'єтро отримує прихильність і жаркі поцілунки Паоли. А може ця підступна бестія веде подвійну гру?.. «Сублімація любові» – це італійські пристрасті, непередбачувані повороти сюжету, інтриги, неперевершена гра акторів та, звісно ж, сміх до сліз.
Ви знаєте, на що здатні чоловіки, щоб повернути жінку? Ту саму, яку кохають до безпам'ятства? Так – квіти, подарунки, шалені вчинки… Та все це відпочиває на березі Дніпра, порівняно з «методом Мухи». Що потрібно? Хоробрість, пасмо волосся і магічний ритуал. Пьотр бере з собою папірець з закляттям, віскі для хоробрості, ножиці для волосся і вирушає до коханої. Цей день переверне його життя, що й до цього було шаленим. І не тільки його… Комедія Петра Зеленки «Історії буденного шаленства» написана в 2001 році, здобула престижну нагороду Фонду Альфреда Радока, перекладена кількома мовами, має величезну популярність в театрах Польщі, Угорщини, Росії, Словаччини, Чехії. Нова вистава Дикого театру розповість комічні і карколомні історії людей, яким не дуже хочеться бути дорослими. Але доводиться. Проект створений за підтримки Чеського центру в Києві.
KAZANOVA – це ім`я стало давно загальним для всіх ловеласів, дон-жуанів і бабіїв. KAZANOVA – це символ кохання, спокуси й зваблення. KAZANOVA – звучить водночас, як заклик і покликання. Всі жінки мріють про ніч з KAZANOVA. Проте саме ЦЯ НІЧ стане для амплуа KAZANOVA прощальною... Чому? Дивіться виставу у виконанні акторів Театру Маскам Рад. «Прошальна ніч з KAZANOVA» – ексцентрична романтична комедія про пошуки себе всесвітньовідомим розпусником Джакомо Казанова, а також про його справжнє кохання. Ця комедія – ексклюзив від Театру «Маскам Рад». Позитивні емоції та гарний настрій гарантовано – перевірено вже на практиці!
Літературний театр Олени Рог представляє музичну комедію «Телепат або Тест на вірність» Кажуть, людина ревнива не тоді, коли кохає, а коли хоче бути коханою. У комедії «Телепат або Тест на вірність» – про кохання, ревнощів, зради і пошуках свого людини – легко і з гумором. Велике мистецтво – це коли отримуєш відповіді на питання, які не задавав. Двоє друзів міркують, як дізнатися, чи зраджує дружина, чи ні. А третій заявляє, що у нього з дружиною телепатичний зв'язок і він це відразу відчує. Тоді друзі вирішують перевірити цей телепатичний зв'язок і спокусити дружину товариша. Що з цього вийшло – дивіться.
Одвічна історія людських пристрастей з тонким гумором від Чехова та яскравими сценами з елементами американського вестерну. Запальні, нестримані, заклопотані, допитливі, розгнівані герої, що потрапили у полон своїх амбіцій і бажань. Де кожен жадає перемогти, але для цього хтось повинен поступитись. А цього ніколи ніхто не зможе.
У 1960 році закінчив Дніпропетровське театральне училище – керівник театрального колективу.
У 1978 році закінчив Київський державний інститут культури ім. О.Є. Корнійчука – режисер театру.
Орден «За заслуги» III ступеня (29 жовтня 1996) – за особисті заслуги в розвитку і популяризації театрального мистецтва, високу виконавську майстерність
Орден Дружби (25 жовтня 2007 року, Росія) – за великий внесок у зміцнення російсько-українських культурних зв'язків
Народний актор УРСР (1977)
Почесний громадянин міста Дніпропетровськ.
Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013)
Народилася 7 липня.
Дніпропетровський театральний коледж. По закінченню – Дніпропетровський академічний театр російської драми ім. М. Горького (нині Дніпровський академічний театр драми та комедії) по теперішній час.
Актриса театру КВН ДГУ по теперішній час.
Лауреат премії «Надія Січеславна» за кращу жіночу роль.
Народився 28 серпня.
З 1985 року актор та режисер у Дніпровський академічний театр драми та комедії (Дніпропетровський академічний театр російської драми ім. М. Горького).
У 1990 р. закінчила акторську школу-студію ім. Жорданія при драматичному театрі ім. О. Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1982 по 1992 працювала в театрі імені Грибоєдова м. Тбілісі.
З 1992 по теперішній час працює в Дніпровському академічному театрі драми та комедії.
Освіта:
2013р. Дніпровський театрально-художній коледж (майстер С. А. Зубов)
2017р. Харківський Національний університет мистецтв ім.Котляревського(майстер Ю. С. Євсюков)
Брала участь у «London Physical Thetre School» на фестивалі сучасного мистецства Гогольфест-2017, м. Київ
В 1991 році закінчила акторський факультет Дніропетровського Державного Театрального Училища. У театрі з 1991 року.
Має Пам’ятну Медаль «За заслуги перед містом».
2001 – участь у конкурсі краси «Міс Дніпропетровськ».
2006-2008 – Чернігівський обласний молодіжний театр.
2008 – актриса Дніпровського академічного театру драми та комедії.
1975р. закінчила Харківський інститут мистецтв – актор драматичного театру.
1975 р. – актор Дніпровського академічного театру драми та комедії.
1964 р. закінчила Новосибірське театральне училище – актор драматичного театру.
З 1965 по 1967 рр. – актриса Семипалатинського російського драматичного театру ім. Ф.М. Достоевського.
З 1967 по 1970 рр. – актриса Сизранського драматичного театру.
З 1970 р. – актриса Дніпровського академічного театру драми та комедії.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Театр розташувався у самому серці міста Дніпро, біля парку та вже більше ста років функціонує на центральному проспекті Дмитра Яворницького, 97.
Спочатку ХХ століття це був Зимовий театр. Потім довгий час його знали як Театр російської драми і комедії імені Горького. Зовсім недавно один з найстаріших театрів Дніпра знову перейменували. Тепер це – Дніпровський академічний театр драми та комедії.
Зимовий театр у Дніпрі — одна з найстаріших будівель на території України. Його побудували у 1847 році під керівництвом заможного купця Луцького. Зараз ця будівля вважається пам'ятником архітектури.
Нова історія Дніпровського академічного театру драми та комедії розпочалася у далекому 1927 році, як академічного театру російської драми ім. М.Горького. Саме тоді за рішенням виконкому міської Ради Дніпропетровська на основі трупи Московського Малого театру, яка гастролювала в той час у місті, і був створений російський драматичний театр. На чолі нового театру встав режисер і актор Володимир Єрмолов-Бороздин, особистість непересічна і неординарна. Він заклав ту концепцію творчості, яка живе і донині: «З сучасниками говорити про сучасне та сучасною мовою».
В кінці 20-х, на початку 30-х років минулого сторіччя на сцені театру зіграли практично усі твори Максима Горького, а в 1934-му будівлю назвали в честь самого письменника.
У воєнні роки театр евакуювали в Барнаул, а сама будівля була замінована та підірвана коли окупаційні німецько-фашистські війська залишали місто. Влітку 1944 року театр повернувся в місто. Тоді і розпочалася активна робота з відновлення будівлі та репертуару.
На рахунку акторів театру: Гран-прі фестивалю-конкурсу на вищу театральну нагороду Придніпров'я «Січеславна»: Людмила Вершиніна за роль Бабусі у виставі «Дерева вмирають стоячи», Жан Мельников за роль принца Георга у виставі «Геній та безпутність»; Гран-прі «Надія Січеславни» - Андрій Мельников за роль Глумова у виставі «На всякого мудреця досить простоти»... Участь і перемоги в Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, зокрема «Данапріс»( Запоріжжя), «Сцена людства»(Черкаси), «Вересневі самоцвіти»(Кропивницький), «Зустрічі в Одесі»(Одеса), «В гостях у Гоголя»(Полтава), «Мельпомена Таврії»(Херсон), «СвітОгляд»(Сєвєродонецьк) та інші.
« Весільний марш »
