Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Ведмідь.ua »
Нова постановка театру КХАТ «Ведмідь.ua» за п'єсою Антона Чехова «Ведмідь» – це небачене досі прочитання класичного шедевра сучасними київськими режисерами – заслуженим артистом України Віктором Кошелем і Катариною Сінчілло. Цей режисерський тандем вже давно зарекомендував себе, як творець театральних сенсацій, іскрометних і дотепних комедій, сміливих фантазій на тему світової класики. Але тут вони перевершили самих себе. Такого «Ведмедя» ви ще не бачили ніколи, він викличе посмішку навіть у закоренілих театральних скептиків, яких уже нічим неможливо розсмішити. Цей Бенефіс так полюбилася київським глядачам іронічною, неймовірно привабливою з унікальною харизмою, актриси театру і кіно Тетяною Лозіною. Її героїня Олена Попова, жінка в самому соку, вирішила поховати себе заживо разом з передчасно померлим чоловіком. Але еротичні сни, в яких до неї приходить незнайомець, не дають спокою. І раптом таємничий спокусник приходить до неї наяву з плоті і крові ... Зворушливий і глибокий, як всі КХАТовські постановки, це вистава про нашу загадкову слов'янську натуру, про єдність і боротьбу протилежностей – чоловічого і жіночого світу. Ми не можемо жити одне без одного саме тому, що ми такі різні дві половинки одного цілого. Геніальний Антон Чехов визначив жанр п'єси, як жарт. І режисери з ним погодилися, це був найсмішніший жарт нашого Творця – розділити світ на чоловіків і жінок.
« Комедія на руїнах »
Комедія
« Мартин Боруля »
Комедія
« Тепленьке місце »
Комедія
« Чайка »
Романс з зіркою
« Ліс »
Комедія
Современное прочтение классического произведения Антона Чехова "Медведь". Спектакль вызвал и недоумение и улыбку. Красивая и обаятельная героиня пьесы много месяцев подряд не может оправиться после смерти мужа. Никого не принимает, никуда не ходит, решила похоронить себя заживо. И вдруг является ОН – тот лучик света, который пытается осветить ее мрачные будни и отвлечь от оплакивания умершего мужа. Они такие разные как инь и янь, но в этом и заключалась их притягательность.Безумно талантливо играла обаятельная и такая харизматичная актриса театра и кино Татьяна Лозина. Режиссеры Виктор Кошель и Катарина Синчилло воплотили все свои самые смелые фантазии в этом классическом произведении. Было интересно, где они определили грань.Уютный зал ожидания, но сам зрительный зал без подъёма, поэтому хорошо будет видно на первых рядах.
Наче все було, класика, Чехов, не нудно, не розтягнуто, актори грали... Але все ж таки мені чогось не вистачило, не заципило та емоцій вистава не викликала. Інколи було незрозуміло, що відбуваєтся, що цим хотіли показати. Після вистави , навіть, роздумувати над побаченим й не хотілося. Роблю поправку, що не великий знавець цієї вистави у постановах інших театрів. Особливо не має з чим порівнювати. Намагання осучаснення та нового погляду на класику, позитивна кінцівка однозначно, мені сподобалось. Вдова дала слово, що після смерті чоловіка к жалобі, їй не до нових стосунків вона й з будинку нікуди не виходить. Але одного разу за грошовим боргом покійного приїзжає чоловік...Вистава відрізняється від оригіналу. Але такий варіант сподобався, особливо дуже добра кінцівка . Інколи не доречними і незрозумілими були танці, деякі фрази. Актори гарно справилися з ролями. Видно було старалися, вживалися у ті події, жили цією пєсою. У цього театру, однозначно, є свій глядач який їх знає та любить, приходить саме на них. Було неоднозначно: то цікаво то нецікаво. Вся вистава не змогла тримати увагу: місцями було незрозуміло та нудно. Незручний зал, голови попередніх людей заважали бачити, особливо події, що відбувалися на підлозі. Театру раджу не затримувати початок вистави. Багато людей, одна кімната очікування. Якби щось зі стільцями прибувати - чи шахматкою ставити... немає підйому і голови заважають. Дуже погано видно. Тут лише фарт , щоб попереду сиділи низькі люди чи було вільно.
З 1979-1995 р. працював у Запорізькому театрі Молоді (актор, режисер).
1992–1995 р. – Запорізький музично-драматичний театр ім. М.Щорса.
З 1995 р. – Київський Національний академічний драматичний театр російської драми ім. Лесі Українки.
З 2002 р. – Київська дитяча Академія мистецтв (викладач майстерності актора).
З 2011 р. – Київський Класичний Альтернативний Художній театр (режисер, актор).
Працювала в зарубіжних телевізійних, рекламних, театральних і культорологічною проектах (Польща, Італія, Швейцарія, Японіят а інші.1992-1999р).
Автор поетичних збірок «Катюша і Катерина», «Тридцять сонячних поезій».
Автор п'єс «Тридцять сонячних поезій», «Я вас люблю: Гумільов, Ахматова, Одоевцева».
Лауреат четвертого Всеукраїнський творчого конкурсу «Російська Мадонна». У співавторстві з Павлом Глобою ведуча мультимедійного проекту «Глобальний поради з Катаріною Синчилло» та міжнародного кінофестивалю «СевастопольFEST».
Працювала з 1998 року в Театрі на Липках.
У театрі КХАТ працює з 2017 року. Актриса, заступник директора і завтрупою театру.
Закінчила Київський Національний університет культури і мистецтв (2019, майстерня Нечепоренко В.М). Магістр сценічного мистецтва.
З 2019 року – акторка театру КХАТ
КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва.
Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще.
КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн.
13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».
« Ведмідь.ua »
