« Вечеря з дурнем »

Легка, комічна, позитивна вистава про те, що слід перше подумати перед тим, як назвати когось «дурнем» та не забувати про «ефект бумеранга». Ритму та справжнього французького настрою додає живв музика, яка протягом вистави. Все дійство розгортається в оселі французького видавця, де врешті решт зберуться лікар, поет, податківець та письменник та спробують вирішити питання «а хто ж таки власне і є той дурень?» Бо насправді вони частково усі дурні, окремо кожен у своїй ситуації. Дуже сподобалась і запамяталася фраза : «в тебе така чиста карма, мабуть у минулому житті ти був дельфіном». Все пройшло на одному диханні, не помічалися зміни настрою та емоцій.

Вистава була дійсно кумедною. Проте перша третина, на мою думку, була трішки "затягнутою", хотілось швидшого розвитку подій. Найдивнішим для мене було те, що я сміялась з відверто "плоских" жартів))) Але чомусь було дійсно щиро весело)) Приємним бонусом була жива музика і знані хіти. Після вистави залишився позитивний приємний настрій) Актори зіграли гарно. Особливо мені сподобалась гра актора, що виконував роль П'єра (Тарас Юричко, якщо не помиляюсь). І не зовсім сподобався голос актриси, що гарла дружину П'єра (можливо Наталія Терлецька). Чи то він був зірваний, чи не поставлений, важко сказати,але трохи різав слух. Були моменти (на початку), коли хотілось трішки швидшого розвитку подій, але десь з середини вистави сюжет активно розвивався, було цікаво спостерігати. Зал чудовий, зі зручними кріслами. З недоліків гардероб - буквально на сходах.

Вистава дуже сподобалася, лише був початок трохи затягнутий! Але сюжетна лінія була цікава, присутній гумор. Вистава викликала лише приємні відчуття! Дуже сподобався супровід живої музики. Вистава показує на що здатен чоловік заради справжнього кохання.Сподобалася гра акторів та жива музика. Це було неймовірно, красиво, проникливо. Я повірила та на мить забулася, що це актори! Рекомендую цю виставу подивитися для пари. Взагалом людям від 18 років. Але не рекомендую брати дітей з собою. Театру раджу звернути увагу на те, що стареньким бабуськам та дідуськам важко підійматися сходинками до гардеробу. В залі театру було душно. Хотілося випити водички, але її не було там взагалі.

Місцями було смішно, початок був трохи затягнуто-нудним, проте десь після першої години сюжет затягнув і стало цікаво. Вистава розповідає про одного парижанина, який дуже любив запрошувати до себе людей аби познущатися із них, і ось, одного разу він запросив одного такого "дурня", в цей час від героя вирішила піти дружина. Основний сюжет розповідає про те, як головний герой намагався знайти та повернути свою дружину. У результаті йому допоміг саме ось цей "дурень". У висновку головний герой визнає що це він сам був дурнем. Дуже сподобалися образи акторів, а також музичний супровід до вистави. Для людей у шлюбі це було б, як на мене, дуже цікаво. Щодо негативу перш за все у залі було досить гаряче та душно. На це особливо варто звернути увагу, адже висидіти більш як дві години було дещо важко. Не було можливості придбати води. Я б не сказав, що вбиральня у хорошому стані, відсутні паперові рушники чи сушка для рук. Гардероб розташований при вході на балкони (балкони зачинені, просто перед дверима зробили імпровізований гардероб. Я б не залишав там речі. Також дуже незручне власне розташування гардеробу. Не надто зручні крісла у залі. У залі близько 130 місць. Наявний Wi-Fi. Є можливість придбати квитки через інтернет. Зал доволі маленький. Будівля суміжна з готелем, вхід у театр знаходиться у дворику. Будівля не є спеціалізованою під театр, проте сам зал виглядає як спеціалізоване приміщення. Можливо раніше там було щось з дотичної сфери. Гардероб було б краще розмістити десь на першому поверсі.