Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Головний герой – Жорж – єдиний син у сім’ї, але з батьками нема порозуміння і близькості. Вони – сибарити, розпещені розкішшю, на яку ніколи не вміли заробити, легковажні марнотрати, які ніколи не жили винятково на власні кошти. Кожен пильнує свої власні інтереси й проживає своє життя. Батько – франт і пустомеля, мати – екстравагантна модниця, зусилля якої направленні перш за все на збереження молодості й «тримання планки» перед подругами. Є у Жоржа і друг Робер, який разом зі своєю дружиною живе в його ж домі, і теж вважає себе частиною родини. Робер – дармоїд і нахаба, цинік, який знає про інтимні стосунки між його дружиною і Жоржем, але продовжує вдавати сліпого, виправдовуючи своє існування життєвими обставинами. «Сім'я» переконала Жоржа одружитися з жінкою, яку він не кохав, і змушує Жоржа залишатися в ненависному шлюбі, оскільки саме його дружина Анрієтта і утримує в розкоші всю цю ораву. Чи вистачить рішучості Жоржу хоч щось змінити у своєму житті?
У виставі лунає жива музика у виконанні тріо (кларнет, акордеон і скрипка), яка допомагає зануритися в атмосферу Франції 30-их рр. ХХ століття. Вистава естетична: красиві актори, вишукані костюми, атмосферна музика..
Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.
Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.
Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига
Надихнули мемуари Харукі Муракамі. Жива музика і найвідоміші у світі роздуми про Біг найвідомішого у світі японського літератора на терасі історчиної будівлі у центрі Києва. Свіжо, іронічно, зворушливо і мотивуюче! Обіцяємо вам справжню пробіжку, коли пульс 120 ударів на хвилину, в навушниках грають Бітли, а особисті проблеми, глобальні катастрофи, страх і бруд лишаються позаду…Коли ти сяєш як зірка, а на небі ні хмаринки, коли, окрім кросівок, нічого не потрібно і ти розумієш, що страждання – питання вибору. Як і насолода. Будете лише ви і ваш біг, ваш політ, ваша дорога. А найцікавіше, що ви не зрушите з місця. Вистава під відкритим небом!Вистава – нон-фікшн. Суміш драйву і філософії, дотепності і мудрості! Це не класична вистава, де є чіткий сюжет та структура, це набір спостережень, висновків, інсайтів Муракамі та молодих акторів Малого театру. Це занурення в потік свідомості, у внутрішній світ людини. Біг тут – метафора. Приєднуйтеся і ви точно дізнаєтеся більше про ультрамарафон, що зветься життям. у виставі звучать кавер-версії хітів The Beatles, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival, Eric Clapton, Bob Dilan, Воплі Відоплясова та інших у виконанні акторів Малого театру.
Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...
У 2013 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України О.М. Шаварського).
З 2009 року – актор у Театрі на Печерську. На сьогодні співпрацює з Диким театром, харківським театром «Ампулка» та Одеським театром імені Василя Василька.
Також працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках.
Народився 10 жовтня 1990 року. Закінчив КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, майстерню М. М. Рушковського.
З 2011 року працює в Одеському академічному російському драматичному театрі.
У Театрі на Чайній з 2017 року. Потрапив в театр завдяки Ю. Амелькін, яка запропонувала зіграти у виставі «Наш городок».
Роль, яку мріє зіграти: «Мрію зіграти в будь-якій виставі в постановці Дмитра Богомазова».
Життєве кредо – «Насолоджуйся кожним днем та ходи частіше в театр»
Народилась 4 січня 1983 року. Закінчила з відзнакою Вінницьке училище культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича за спеціальністю «Театральне мистецтво», здобула кваліфікацію актора драматичного театру.
У трупі Одеського українського театру працює з вересня 2004 року.
Життєве кредо: «Людина віддзеркалюється в своїх вчинках»
Заслужений артист України.
Закінчив Львівський політехнічний інститут (1979, інженер-механік), Харківський університет Мистецтв ім. І. П. Котляревського (1986, актор) та Одеську консерваторію (2019, академічний вокал, клас народної артистки України, професора Буркатської Т.В.).
З 1980 року по 1982 рік навчався в музичному училищі імені Б. Лятошинського (на факультетах – вокальному та диригентському) і паралельно працював артистом в Харківському академічному українському драматичному театрі імені Т. Г. Шевченка.
Працює в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі ім. В. Василька з 1986 року. Зіграв понад 130 ролей.
Є автором поетичних збірок «Посеред сутнього», «Перше причастя», «Плоть», «Декалог», «Франкове збіжжя»; прози для дітей – «Казка про наполегливого Пішачка»; п’єс «Чорна смерть в очах твоїх», «Клад», «Внимание, Гордячков!», «Лифшиц», «Версифікатор»; автор пісень «Рідна мова», «Барокамера», «Вікенд у Карпатах», «Батьківський поріг», «Просимо танцювати!», «Боже,прости!», «Скрипка» та ін. Друкувався у альманахах, антологіях та періодичних виданнях.
Заслужений артист України Ігор Геращенко є перекладачем драматичних творів, які поставлені на сцені театру, зокрема: «Дамський майстер» Ж. Фейдо, «Едіп» Софокла, «Турандот» К. Ґоцці.
Життєве кредо: «…трудное – не нужно, а нужное – не трудно…» (Г. Сковорода)
Народилася 14 травня. Закінчила Дніпропетровський театральний коледж за спеціальністю «Актриса музично-драматичного театру». Заслужена артистка України.
У трупі Одеського українського театру з березня 1993 року.
Закінчила в 1988 році навчання на акторському відділенні Дніпропетровського театрального училища (курс Н.М. Пінської).
Від березня 1988 року – актриса Одеського українського театру.
Основні ролі Діани Малої у виставах попередніх сезонів:
«Безталанна» І. Тобілевича – Софія;
«Гамбрінус» М. Розовського (за однойменним оповіданням О. Купріна) – Сонька;
«Отак згинув Гуска» М. Куліша – Охтисонька;
«Народний Малахій» М. Куліша – Оля;
«Кураж» за п’єсою Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» – Іветта;
«Сон літньої ночі» В. Шекспіра – Гермія;
«Ревізор» М. Гоголя – Марія Антонівна;
«Норовливий» Я. Стельмаха – Ярися;
«Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка – Мотря.
Ролі у виставах 94-го сезону:
«Дамський майстер» Ж. Фейдо – Роза;
«Український Декамерон» КЛІМа – Жінка Петра;
«Сорочинський ярмарок» М. Гоголя (п’єса М. Старицького) – Параска;
«Про кохання… без слів» Т. Борисової, О. Плетньова – Відвідувачка танцювальних майданчиків, Продавець морозива;
«Політ в ритмі танго» Т. Борисової – Пасажирка в аеропорту;
«Конотопська відьма» Г. Ковтуна, О. Петухова за однойменною повістю Г. Квітки-Основ’яненка – Пріська.
Закінчила трирічну акторську студію при Одеській кіностудії (керівник курсу І.Равицький).
В трупі театру працює від вересня 1996 року.
Ролі у виставах діючого репертуару:
«За двома зайцями» М.Старицького – Химка,
«Щастя поруч» за пєсою І.Франка «Украдене щастя» – Сусідка,
«Дамський майстер» Ж.Фейдо – Помпонетта,
«Сорочинський ярмарок» М.Гоголя (п’єса М.Старицького) – Сластьониця;
«Український Декамерон» КЛІМа – Друга Жінка, вона ж Холера;
«Шинкарка» С. Кшивошевського – Служниця;
«Турандрот» К. Гоцці – Скіріна;
«Білосніжка і сім гномів» – Королева
Народилась 3 травня 1996 року. Закінчила Харківський Національний університет мистецтв за спеціальністю «Актор драматичного театру і кіно», курс заслуженого діяча мистецтв України Л. В. Садовського.
Життєве кредо: «Не будь як всі, будь як всі»
Народилась 15 лютого 1994 року. Закінчила КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, майстерню Олега Шаварського, спеціальність – актриса драматичного театру та кіно.
Життєве кредо: «До будь-яких невзгод стався, як до арки розвитку персонажу»
Народився У 1967 році.Лауреат міжнародного конкурсу читців ім. Яхонтова.
У 1991 році закінчив КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, курс Народної артистки України Ірини Молостової і був запрошений до Одеського українського театру. Попрацювавши два сезони, актор повернувся до Києва і з 1993 року по 1999 рік працював у трупі Київського Молодого театру. Далі знов приїхав до Одеси.
Від 1999 року працює в Одеському українському театрі.
Життєве кредо: «І це мине..»
Народилась 7-го вересня.
Закінчила Київське театральне училище-студію при Київському національному академічному театрі оперети за спеціальністю «Артистка музично-драматичного театру, артистка театру мизичної комедії».
У Одеському Українському академічному музично-драматичному театрі ім.В. Василька працює з 1984 року.
Життєве кредо: «Любіть життя та частіше посміхайтесь»
В 2014 році закінчив КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України Ю. Мажуги).
В трупі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім.В.Василька — з вересня 2014 року.
Ролі в виставах діючого репертуару:
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (інсценізація В. Василька) — Дивний;
«Шинкарка» С. Кшивошевського – Літун, Слуга;
«Останній день літа» за п’єсою О. Вампілова «Полювання на качок» – Кузаков;
«Білосніжка і сім гномів» — Гном Четвер;
«Витівки Шалапута» Р. Бродавка — Франчо;
«Одруження» за М. Гоголем – Жених;
«Про кохання… без слів» О. Плетньова, Т. Борисової – Відвідувач танццювальних майанчиків;
«Політ у ритмі танго» Т. Борисової – Пасажир в аеропорту;
«Вона його любила» за п’єсою А. Іванова «З училища» – Костя.
Крім того, артист зайнятий в народних сценах багатьох смузичних вистав театру: «Сорочинський ярмарок», «Кайдаші», «За двома зайцями» тощо.
Народився 12 липня 1998 року. Закінчив КНУТКіТ ім. Карпенко-Карого, майстерню О.М. Шварського.
Своє життєве кредо визначає фразою: «Якщо не хочеш помилятися – треба мати досвід. Щоб мати досвід – треба помилятися».
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С.Василька засновано в листопаді 1925 року під назвою «Одеська українська Держдрама». Сучасне ім`я театру з 1995 року нерозривно пов`язане з видатним українським актором, режисером, драматургом, істориком і теоретиком сценічного мистецтва, театральним педагогом Василем Степановичем Васильком, який присвятив цій трупі чимало плідних років життя та творчості.
Зараз трупа театру має в своєму складі талановитих акторів всіх поколінь, до неї входять двоє народних артистів України, одинадцять заслужених артистів та заслужений діяч мистецтв України, великий загін обдарованої молоді – випускників провідних мистецьких навчальних закладів. Провідні актори театру – народні артисти України Ольга Равицька та Анатолій Дриженко, заслужений артист України Яків Кучеревський, артисти Євген Юхновець та Сергій Ярий за свої ролі в кіно стали улюбленцями кіно- і телеглядачів далеко за межами Одеси.
Головною ж своєю метою в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені В.Василька, як і завжди, вбачають розвиток української культури і духовного відродження суспільства.