В основу цієї поетико-фольклорної вистави покладена класична народна казка. Глядачі разом із акторами гортають сторінки слов’янського календаря, зупинившись на весні, коли пробуджується природа. Актори у стилізованому під давньослов’янський одяг своєю фантазією і майстерним володінням ляльки перенесуть глядача у сиву давнину. Тоді наші пращури-язичники жили з великою любов’ю до навколишнього світу. Вони вклонялися силам природи, любили рослини, тварин, істот, подібних до людей, зокрема русалок, берегинь тощо. Ось цю радість від гармонії життя, де кожна істота - її невід’ємна частина і доносять актори, поєднуючи чудову, витончену пластику, народну пісню і танець, оповідь і філігранну роботу з лялькою.
Закінчив Київський коледж естрадного та циркового мистецтва.
Зараз продовжує навчання в альма-матер.
В своїх роботах тяжіє до гострих за формою і виразних за пластикою ролей.
В театрі працює з 2003 року.
Актриса комедійного плану.
Представляла театр на ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок «Інтерлялька» (м. Ужгород, жовтень 2015 р.), ІІІ Міжнародному театральному фестивалі у м. Мерзіфон (Туреччина, березень 2017 р.), ІІ Ляльковому тижні Азіатсько-Тихоокеанського регіону у м. Нанчонг (Китай, червень 2017 р.) з виставою «Гуси-Лебеді», І Київському міжнародному фестивалі театрів ляльок «pUPpet!» (м. Київ, жовтень 2017 р.) з виставою «Як загинув Гуска».
На ХV Міжнародному фестивалі театрів ляльок "Інтерлялька" (м. Ужгород, жовтень 2015 р.) актриса перемогла у номінації "Краща жіноча роль".
У театрі працює з 1999 року. Актриса лірико-драматичного плану.
Актор-ляльковод вищої категорії.
Актриса лірико-романтичного плану.
Радянський і український театральний актор і режисер лялькового театру. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «УНЦМСДТЛ UNIMA – УКРАЇНА» українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».
У тому ж 1973 році прийнято в акторську трупу Хмельницького обласного театру ляльок, де працював сезон 1973-1974 років.
З червня по листопад 1978 року працював актором Одеського театру ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії - актор Хмельницького обласного театру ляльок (1980-1981).
Робота по режисерській спеціальності почалася в Рівненському обласному театрі ляльок, куди потрапив за розподілом на посаду режисера-постановника.
З червня 1989 року на посаді головного режисера Хмельницького обласного театру ляльок. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «УНЦМСДТЛ UNIMA-УКРАЇНА » - українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».
Театральний художник та художник-живописець, член Національної спілки театральних діячів України, персональний член Міжнародної Спілки діячів театрів ляльок UNIMA .
Батько митця був військовим: дослужився до майора, воював. На пенсію вийшов рано, в 43 роки, тому ще працював у газеті, викладав історію, вчив музиці дітей у дитсадку, у якому мама майбутнього художника була вихователькою. З дитинства Михайло мріяв наслідувати батька та стати військовим. Служив у Радянській армії, де зріс не лише інтелектуально, але й творчо, адже до служби навіть олівця в руках не тримав.
З 1987 року працює головним художником Хмельницького академічного обласного театру ляльок «Дивень».
М. Ніколаєв є лауреатом всеукраїнських та міжнародних фестивалів театрів ляльок.
Батько, Пустовий Тимофій Микифірович, працював у колгоспі садівником, мати, Пустова Текля Йосипівна, працювала у колгоспній ланці.
В 1968 році написав свою першу пісню, а в районній газеті надрукував гуморески.
У 1969 році втупив ло Київської студії естрадно-циркового мистецтва на розмовний відділ.
1970 році був призваний до лав Радянської армії, проходив службу у внутрішніх військах у місті Дніпропетровську. Під час служби брав участь у армійській художній самодіяльності, як музикант ВІА, читець-гуморист. У 1972 році був демобілізований після закінчення строку служби.
У 1973 році був прийнятий на посаду методиста Віньковецького Будинку культури.
У 1975 році нагороджений Золотою медаллю, як лауреат Першого всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості.
У 1983 році переїхав до м. Хмельницького і був прийнятий на посаду актора в обласний театр ляльок, на якій працював до 1985 року.
У 1985 році переведений на посаду завідувача музичною частиною театру, на якій працював до 1988року. Написав музику до своїх перших вистав – «Мишкові гулі», «Ох і цей Мицик!», «Лоскутик», «Підступний сірник» та ін.
У 1992 році повернувся у Хмельницький театр ляльок на посаду завідувача музичною частиною на якій працюю по сьогоднішній день.
Впродовж цього періоду написав музику до сорока трьох вистав, які йдуть як у Хмельницькому театрі ляльок, так і у театрах Києва, Вінниці, Львова, Сімферополя, Полтави, Рівного, Луцька та інших міст України.
Київський академічний театр ляльок – найстаріший театр ляльок України, заснований у жовтні 1927 року при Київському театрі для дітей ім. І. Франка (нинішній Театр юного глядача на Липках) за ініціативою народного артиста України О. І. Соломарського та І. С. Дєєвої. Перший театральний сезон було відкрито двома виставами – «Старовинний петрушка» та «Музики» за Л. Етібовим в інсценізації П. Щербатипського.
Першими в історії театру акторами, які започаткували кращі традиції театру, були Ф. Андрієвська, М. Козловський, О. Михайлов, І. Залізняк, А. Вишневська, Т. Васнєцова, Г. Сорока, Я. Жовинський.
Майстерність лялькарів театру була визнана у 1937 році на І Всесоюзному фестивалі театрів ляльок, де єврейським філіалом театру було показано вистави «Чарівна зернина» О. Куішича та «Лейзер дер Брейзер» Б. Гутянського, за які театр посів І місце.
Щасливі роки напруженої творчої праці перервала війна… Вже в 1946 році у визволеному Києві відбувається перша повоєнна вистава театру. До дітей повернувся улюблений колектив, який того часу очолювала М. І. Тобілевич, дочка І. Карпенка-Карого. У приміщенні колишньої кенаси на вул. Ярославів Вал, 7, де тоді працював театр, у різні роки було поставлено багато цікавих вистав режисерами З. Пігулович, Л. Зарубіним, Я. Живинським, О. Іщенком, О. Сумароковим. Пізніше в репертуарі театру з’являється вистава для дорослих «Божественна комедія» І. Штока за Данте, постановку якої здійснив режисер М. Рудін у співдружності з художником Р. Марголіною та композитором В. Шкаловим.
Великі творчі успіхи та здобутки театру підтверджує отримання у 1946 році І Премії на Всеукраїнському огляді театрів ляльок, на якому було показано виставу «Вовк та семеро козенят» у постановці Я. Жовинського.
Сучасний Київський державний театр ляльок гідний своїх славних попередників. Глибоке розуміння сучасного лялькового театру, велика творча культура, яскрава образність та поетичність відрізняють Київський державний академічний театр ляльок серед інших театрів.
З 60-х років художнє керівництво театру здійснює учень професора М. М. Корольова, народний артист України, заслужений діяч культури Польщі Ю. І. Сікало. За його ініціативою при театрі було відкрито студію з підготовки акторів-лялькарів, а при Київському коледжі естрадно-циркового мистецтва – спецкурси «Актор з лялькою на естраді» та «Актор тетру ляльок».
Надзвичайно високий професійний рівень акторського складу театру дозволяє здійснювати будь-який задум режисера і драматурга. Результатом щоденної наполегливої і напруженої праці творчого колективу театру є великий репертуар, де представлені кращі здобутки української та світової лялькової драматургії.
За ініціативою Київського державного театру ляльок з 1991 року в Києві проводяться Міжнародні фестивалі театрів ляльок. У фестивалях брали участь провідні театри ляльок з Бельгії та Австрії, Канади та Словаччини, Фінляндії та Японії, Китаю, Швеції, та інших країн. Міжнародний фестиваль театрів ляльок, за оцінками фахівців різних країн, визнаний одним з найпрестижніших фестивалів Європи.
Київський державний театр ляльок гідно представляв Україну на престижних міжнародних театральних форумах і фестивалях в Австрії, США, Перу, Канаді, Словаччині, Японії, Південній Кореї, Польщі, Болгарії, Білорусії, Росії.
За визначну багаторічну діяльність з естетичного виховання підростаючого покоління засобами театрального мистецтва, велику громадську діяльність, організацію та проведення міжнародних фестивалів, що сприяли зміцненню творчих зв’язків між народами різних країн, у 1995 році театр був удостоєний Міжнародної премії «Дружба».
Трупа театру налічує 24 талановитих високопрофесійних акторів-ляльководів, випускників творчих навчальних закладів України. Серед них є провідні майстри сцени, які передають свій унікальний творчий досвід обдарованній молоді.
30 жовтня 2002 року Рішенням Колегії Міністерства культури і мистецтв України за вагомий внесок у розвиток українського театрального мистецтва Київському державному театру ляльок надано статус академічного театру.
