Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Вій 2.0 »
Двоє французів приїздять до українського села на запрошення подруги по Facebook — Оксани.
А у неї, виявляється, завтра — весілля. То як тут без самогону, весільних традицій, ворожіння… Так, невинна поїздка перетворюється на справжній міжнародний екшн!
І повірте, зустріч з Вієм – це не найстрашніше, що може тут відбутися!
Цій виставі аплодували стоячи 30 директорів європейських театрів на Kiev Theatre Showcase, гаряче зустрічали на Гогольфесті та Festival divadiel strednej Európy у Словаччині, вистава перемогла у трьох номінаціях Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії».
У звичайному-звичайному Києві, у звичайній-звичайній хрущовці, жила звичайна-звичайна сім’я. Все як у людей: мама-вчителька, батько «у пошуках роботи», двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб, на комуналку не вистачає… Але одного разу їм запропонували дуже вигідну, але незвичайну субсидію, і щоб її отримати, вся родина має піти на ... кардинальні зміни у житті
Вистава про зради і перемоги Напівбог Геркулес, легендарний син Зевса, відомий своєю надлюдською силою в черговій реінкарнації потрапляє в Україну. Щоб прокормити дружину і заплатити агенту - він вимушений шукати роботу. На біржі праці Геркулесу пропонують справу державного рівня: врятувати країну від лайна, в якому вона потопає. Ця справа – має стати його шостим подвигом...
«Король Убю. Вистава про владу, розіграну рабами», за мотивами п'єси геніального в своєму пророцтві і творчому божевіллі Альфреда Жаррі відрізняється від усього того, що ви бачили на українській театральній сцені! Якщо ви готові, що вас будуть поливати холодною водою, обсипати нецензурною лайкою і безцеремонно наступати на больові точки – ризикніть і приходьте на виставу. Відповідно до законів «театру жорстокості» публіка буде шокована і обурена, а сама вистава, в якій зашкалює їдка, місцями злісна подача матеріалу, несподівано стає лакмусовим папірцем готовності глядача до цього гостро-сучасного і актуального в усьому світі театру. Тут дуже точно поєднуються брутальність, виклик, провокація – це одночасно і перебільшена пародія, і дзеркало, в якому відбивається без цензури і перекручувань навколишній світ. Твір, у якого спочатку склалася скандальна репутація, своєю люто бурхливою енергією, концентрацією грубості, цинізму, розпусти, брехні, вульгарності і невігластва зможе зачепити за живе столичну публіку і в наш час! У вас теж є шанс розбити свої рожеві окуляри і побачити за допомогою мистецтва нашу з вами реальність без зручних ракурсів! Як сказав сам Альфреда Жаррі: «Жорстокість в світі є! Ми можемо не приймати її, ми можемо кидати в неї стільці, або закривати очі, але вона є...»
Чоловіки бувають різні: м'язисті і хлюпики, серйозні і смішні, ділові та розгільдяї, мамині синочки і мачо, складні і прості, впевнені і неспокійні... А іноді, буває все в одному, і тоді, будьте впевнені: вам зустрівся Віталік.
«Річард ІІІ» – саме про політику, про боротьбу за владу, про цинізм та жорстокість тих, хто претендує на вищий пост у державі. Герцог Глостер, майбутній король Річард ІІІ, йде на свій трон у буквальному сенсі по трупах своїх братів. Він знищує усіх родичів, які згідно із законом про наслідування престолу, відділяють його від мети. Несподівано цю криваву історію режисерка Корнелія Кромбгольц, арт-директорка Магдебурзького театру, та драматург театру Давід Шлізінг транспонують для сімох актрис. Якби світом керували жінки – чи щось би змінилося? Може, поменшало би ненависті чи заздрості, люті чи знущань? Які прогнози? Посеред сцени стоїть гігантський басейн із багном – як символ політичної арени – і чекає всіх, хто наївно сподівається залишитися чистим. Попередження: усі збіги спектаклю та його героїв із сюжетами та дійовими особами українського політичного життя – випадковість. Адже ницість українського політикуму перевершує навіть фантазію генія Шекспіра. Фото та анотації надано театром.
Є такий вислів «Театр починається з гардеробу», але це не про Дикий, в якому все починається з чарки водки та огурця з салом, але це не примусово, лише за бажанням) Другий раз я була в Дикому театрі і мої враження «дикі», що говорить о моєму захваті! Вій.2.0- слів Гоголя у виставі не було, сучасність у виставі з початку і до кінця. Два француза знаймляться через соціальну мережу з дівчиною, яка запрошує їх до себе в гості-українське село. Приїхали і далі...понеслось..., містика, жіночі чари, ненавість та кохання, вбивство, і вона-відьма... Сумбурно розумієшь сюжет постановки, але не ворушишся і з зацікавліннісю дивишся! Нецензурна лайка, тютюнопаління, дівчата в спідньому, справжня печінка птиці-замість серця...Багатьом глядачам-це було несносно, але я з тих, хто за сучасність у всіх проявах і к Дикому театру особливі почуття, к цій виставі я віднеслась простіше, не концетруючи увагу на всі «нестандарти») Смішно було перший акт, другий-вже втомив! Гра акторів-браво! Актор, який грав бабусю-ну дуже крутий! Мені довподоби! Хочу щє!
Если Вы поклонник классического театра, то Вам явно не сюда. В Диком театре есть все что Вы не сможете увидеть в обычном театре: откровенные сцены, нагота актеров, нецензурная лексика.... Актеры играли очень виртуозно. Хочется отметить актера, который играл "бабцю". Очень талантливый и артистичный молодой человек. Из минусов - в зале было очень жарко. Кондиционер включали только в антракте. Высидеть 2.5 часа было утомительно. Думаю посещать этот театр комфортнее не в летний период
Встава сподобалась. Гостро, інтригуюче протягом перегляду, хоча сама вистава не є короткою і триває понад 2 години. І все - на одному подиху. Вистава змушує поміхатися, змушує ридати, змушує затамовувати дихання, змушує ховати очіза долонями. Але не дозволяє залишатися байдужим.
Максим Голенко – один із найрезонансніших режисерів України, майстер театрального трешу та епатажу.
З 2006 по 2021 рік створив 45 вистав у професійних державних та недержавних театрах в різних містах України: Миколаїві, Рівному, Коломиї, Івано-Франківську, Луганську, Києві, Харкові та Одесі. А також був запрошений на резиденцію у Theater Magdeburg (Німеччина), де у 2016 році поставив виставу «Вій» за п’єсою Наталії Ворожбит у рамках проєкту «Дикий схід».
З 2016 і донині — головний режисер незалежного «Дикого театру».
Вистави брали участь у фестивалях Гогольфест, «Мельпомена Таврії», «Тернопільські театральні вечори», Фестивалю Молодої режисури, Kiev Theatre Showcase (ETC), «Wild Osten – 2016» (Німеччина), Festival divadiel strednej Európy у Словаччині та отримували відзнаки.
У 2000 році закінчив державну художню середню школу ім Тараса Григоровича Шевченка( ДХСШ) у місті Києві. Викладачі з фаху О. Животков та В. Білоус , факультет живопис.
у 2007 році закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва та Архітектури ( НАОМА) з фаху сценографія та кіно сценографія. Викладачи доцент А .Кіріченко та профессор В. Будніков.
У 2011 - 2019 році закінчив асистентуру - стажування Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури.
З 2011- 2019 рік викладав у Національнії академії образотворчого мистецтва та архітектури композицію (основний фах).
Викладав у національному університеті імені Карпенка-Карого мистецтво художника в кіно 2009-2011.
Викладав історію театра та кіно у Кіївському політехнічному інституті у 2011- 2014 роках .
Член спілки художників України з 2008 року.
Персональні виставки
2017 рік галерея Live Worms Cан-франциско "Singing Fields" (40 робіт каталог)
2015 рік "Дуга" галерея "Tadsio" ( 25 робіт)
2013 рік "Наполеон" галерея "Tadsio" (25 робіт)
2003 рік "Портрет" галерея "Дим Миколи”( 30 робіт)
Участь у виставках
2018 “ Kyiv Art Week проект “Ужупіс - відповідальність за свободу” скульптура та живопис.
2017 "Єволюція" Інститут проблем сучасного мистецтва (триптих король вильх 270 на 420)
2017 "Мистецькі паралелі" виставка до 30 річчя Чернівецького фонду (янгол з баяном 100 на 100 ) культури Чернівецький художній музей .
2015 "Колективні сновидіння" Інститут проблем сучасного мистецтва 4 работи з серії “голодомор” 160 на 40.
2009 виставка “Вишневий сад Александровичей -Дочевських" музей видатних діячів українського мистецтва 2009 рік. 5 робіт
2010 ”Кракозябр" Александрович Ф - Северін Ю. музей академии (30 робіт)
2010”аут" філіал російського музею шоколадний будинок 21 робота серія “ Наполеон”
2010 сквот проекти "пуповина" !2 робіт картон та туш та "Волга"- інсталяціяз використанням автомобиля гогольфест
2010 рік "меридіани серця"
Тер брюген “сучасні візії” 2013 рік Чернігівський художній музей.
"Територія душі" 2007 рік 2006 рік Український дім 2002 рік
2007 рік участь у пленері “TAXIS” виставка по ньому в Чернівцях бухаресті та Відні (10 робіт). 2012 рік виставка українських художників у Йорданії у королівському палаці.
2010 рік виставка до дня незалежності України галерея "бранкузи" Бухарест
з 2008 по 2013 рік створив та керував театральним центром імені Данила Лідера при академії.
З 2003 року працює в театрах України як художник-постановник.
з 2003 по 2016 рік поставив у якості художника - сценографа та художника по костюмах більше трідцати вистав за яких можна відзначити
2016 рік "der WIJ" державний театр у місті Магдебург Німеччина
2013 рік "подражание модним порокам" російський театр імені Успекаева мІсто Луганськ 2013 рік "скляний звіринець" Національний театр імені Івана Франка мІсто Київ.
2012 рік "Попи, менти, бабло, баби" wildteatr мІсто Київ
2012рік Вій 2 0 wildteatr мІсто Київ
2012 рік "сон смішної людини" Національний театр імені Івана Франка
2012 рік "я - спадкоємець" Національний театр імені Івана Франка
2011 рік "Мата Харі" Миколаївський російський театр
2009 рік "на поле крови" Національний театр імені Івана Франка
2009 рік "гравці" театр на Подолі
2011 рік "Роман доктора" академічний театр на Липках
2011 рік "Детектор брехні" український драматичний театр місто Миколаїв
2012 рік "воскресший і злой" український драматичний театр місто Миколаїв
2010 рік "Повернення" театр імені озаркевича місто Коломия
2009 рік "Безталанна" академічний театр на Липках
2009 рік театр імені Успекаєва "Урок" Луганськ
2008 рік "Два клена" академічний театр на Липках
2008 рік театр імені успекаева "Саня, Ваня , С ними Римас" Луганськ
2008 рік "Професіонал" київський театр Сузір'я
2007 рік "Сватання на Гончарівці" Чернігівський музично-драматичний театр ім Шевченка 2006 рік "Недосягаемая" Севастопольський російський театр
2005 рік "Загоничи вогню" театр заслуженого колектива Республіки Білорусь місто Гомель 2006 рік "Любовь под вязами" Черкаський академічний український театр
2006 рік "Енеїда" Миколаївський український драматичний театр
2004 рік "Запорожець за Дунаєм" Миколаївський український драматичний театр
2004 рік "Ляльковий дім" Чернігівський молодіжний театр
2003 рік "Прощавай Арлекін" Чернігівський молодіжний театр та інши
Ескізи до вистав були представлені на Київському трієнале сценографії у 2010 2013 та 2016 році у у Київській національній картинній галереї та каталозі трієнале
На виставках театральних художників у галереї "митець" ітогі сезону 2013 2014 2015 2016 та Інституті проблем сучасного мистецтва "театр без театру " задуми українськіх художників 2012. ВСЕУКРАЇНСЬКА ВИСТАВКА СЦЕНОГРАФІВ «БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ!» .2014
Нагороди приз за кращу сценографії фестиваль " homo ludenis" вистава "урок"
у 2014 незалежним жюрі був обраний представляти україну на Пражській квадрієнале ситуація з війною відклала цю можливість.
Літературна діяльність
автор трьох збірок поезій "Ледяное солнце", " Побережье" "Дом ветра" в 2015 році на запрошення нью-йоркського пен-клубу виступав у “Cooper Union театрі” найкращий сцені Сполучених Штатів разом з іншими письменниками та глобальними мислителями про ситуацію в світі з двома фантастичними оповіданнями утопією та дистопією 4-10 травня 11 world voice festival of international literature
Народилася 7 серпня 1991 року в селі Рашівка, Гадяцького району Полтавської області. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв у 2014 році, акторський курс Нінель Антонівни Биченко.
З 2015 року Наталка Кобізька грає у виставах театрального колективу «Чесний театр» (режисерка — Катерина Чепура), а з 2016 року — в українському незалежному театрі «Дикий Театр». У виставі «Афродизіак» режисера Максима Голенко з 2016 року виконує роль Аврори. Зніматися в кіно почала ще в студентські роки. Перша роль — Ганна Сомко у фільмі «Гетьман», що вийшов в широкий прокат в 2015 році. В 2017 році знялась в ролі Данусі у фільмі режисера Альони Дем'яненко «Гуцулка Ксенія».
грають декілька акторів
грають декілька акторів
«Дикий театр» – один з найпопулярніших незалежних театрів в Україні, заснований у лютому 2016 року. Він створює гостро-соціальні вистави за п'єсами сучасних драматургів, а також різні незалежні театральні проекти, мюзикли і т.д.
Провокація, видовищність і шок як основні інструменти взаємодії з публікою. Театр вже реалізував понад 20 проектів, зібравши понад 120 акторів з різних театрів до своєї команди і охопивши аудиторію в більш ніж 60 тисяч чоловік. Вистави проводяться на різних локаціях, не тільки на театральних майданчиках, а й в таких місцях, як зоопарки чи нічні клуби, у театру немає постійної трупи. Дикий – переможець численних фестивалів і театральних нагород, серед яких Київська пектораль, програма Британської Ради «Taking the Stage», Гран-прі фестивалю «Східний експрес», фестиваль «Мельпомена Таврія» та ін.
Продюсерка і засновниця – Ярослава Кравченко. Художній керівник – Максим Голенко.
Місія – трансформація свідомості.
Дикий зосереджений на провокаціях і відвертому спілкуванні з глядачем. Головний вектор – пошук актуальних сенсів завдяки формату радикального та імерсивного театру. Дикий театр – для творчої, свідомої аудиторії.
Дикий театр може травмувати, обуювати та викликати залежність. Не рекомендується до перегляду людей з хиткою психікою.
« Вій 2.0 »
