« Урок »
Неправильно, неправильно, неправильно...
Цей Урок буде вам на все життя! Як часто нам це повторювали наші викладачі? У чомусь вони праві: ми згадуємо наші уроки, але згадуємо не те, ЩО нам викладали, а те, ЯК викладали.
Здається Ежен Йонеско зумів об’єднати усі спогади в одну історію, аби всі ми згадали повчання, похмурі «пророцтва», шурхіт крейди, грізний стукіт по столу і без остраху змогли над цим посміятися.
« Ліквідація »
Комедія
« Мишоловка »
Детектив
« Як загинув Гуска »
Трагікомедія
« Імперія янголів »
« Сон літньої ночі »
Комедія
"Урок" Е. Йонеско - яскравий приклад французького театру абсурду. Постановка переконливо доносить до читачів ідею драматурга про деструктивний потенціал мови. До професора приходить нова учениця, яка хоче підготуватися до здачі кандидатського іспиту із загальних наук. Попитавши дівчину про столицю Франції, пори року, елементарне додавання, професору здається, що нова учениця досить освічена. Проте, зрозумівши, що вона навіть від 4 не може відняти 3, робить висновок, що вона дурнувата та починає читати їй лекцію про філологію. Розповідаючи захоплено якісь абсурдні речі про новоіспанські мови, професор так захоплюється, що не звертає уваги на біль у зубах своєї учениці, просто придавлює її своєю мовою, змушуючи безуміти від абсурдного потоку інформації та фізичної болі у зубах. У результаті професор в стані філологічного афекту вбиває ученицю, як виявилося, 40 за день. Та це не кінець, у двері чується стук нової душі, яка прагне знань, а знайде смерть від такої лихої науки, як "філологія". Мені сподобалось, що постановка поступово формувала такий комок абсурдності того, що відбувається на сцені, що в один момент було вбито не просто ученицю, а наше, ординарне сприйняття дійсності. Філологічний взрив абсурду розчинився у повітрі, яке запонолило наші мізки. Глядачам варто розуміти, що це специфічна п'єса, відповідно постановка також. У Йонеско бували цікаві і ближчі нам речі, наприклад "Носороги", проте "Урок" у виконанні театру "МежIIIКолон" доповнює текст, актуалізує п'єсу в наших умовах буття, які аж ніяк не позбавлені абсурдності. Мені місцями весело, місцями дивакувато, оскільки разом з персонажами переживали абсурдність буття. Постановка допомогла мені переварити текст Йонеско, розібратися зі своїми емоціями, які накльовувались, але десь затухали під час прочитання. Мені сподобалось доповнення тексту постановкою. Але, безумовно, переживання абсурду не може бути приємним, воно абсурдно ніяке, головне, що воно живе. Мені сподобалася гра акторів, вони осучаснили персонажів Йонеско, оживили його театр абсурду. Звичайно, перчинки надав і актор, що зіграв служницю Марі. Дивно, що сам Йонеско не додумався до такого абсурдного ходу. Актори пасували своїм персонажам, вони таки змогли стати ними. Буде цікаво студентам, школярам старшої школи
Театр «Між трьох Колон» – це театр-реанімація. Театр надії на реанімацію вашої віри в театр, в людину, в диво. Театр не покаже вам нічого нового. Все тільки старе: всім відомі твори. Прийоми які використовувалися століттями, жарти вікової давнини, сльози пролиті ще до нашої ери. Але як він це покаже! Як в дитинстві! Як в перший раз! Начебто ви вперше на виставі...
Театр «МіжIIIКолон» це група людей-професіоналів, дуже розумних і дуже дипломованих, які шукали своє місце, котрим дехто розумніший сказав – відкрийте свій театр.
І ось відкрили – Театр Між трьох Колон.
« Урок »
