« Украдене щастя »

Керівник музичної частини

Мірзоян Катерина Олександрівна народилася 22 січня 1976 року в Миколаєві. У 1995 році закінчила Миколаївське державне музичне училище, у 1999 – Одеську державну консерваторію, у 2012 – Одеську національну музичну академію, де у 2017 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата мистецтвознавства.

У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі з 2008 по 2016 рік працювала артисткою, у 2017 році зайняла посаду керівника музичної частини.

У 2006 році закінчила Український державний морський технічний університет ім.Адмірала Макарова. З 2005 по 2010 рік працювала в Ленінському районному центрі зайнятості на посаді хореографа, з 2011 по 2013 рік викладала хореографію в Миколаївському коледжі культури і мистецтв. З 2012 року – в колективі Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. В якості постановника танцювальних і пластичних номерів працювала над багатьма виставами репертуару театру, серед яких: «Учитель танців» Лопе де Вега, «Дракон» Є. Шварца, «Це була не п’ята, а дев’ята …» А.Ніколаї, «Дерева помирають стоячи» А.Касона, «Інкогніто з …» В.Плешака, О.Єрнєва, «Украдене щастя» І.Франка, «Хлопчик Митя і правила дорожнього руху» М.Васильевої, «Трям! Здравствуйте!» С.Козлова, «Попелюшка» за Ш. Перро, «Чарівник Смарагдового міста» М.Васильєвої за Ф.Баумом. Її роботу в якості балетмейстера-постановника відзначило професійне журі ІХ театрального фестивалю «Homo Ludens» (Людина, що грає) – Олена Олександрівна отримала диплом «За кращу хореографію» у виставі «Дракон» Є.Шварца.

У 2011 році закінчив Херсонське училище культури. З того ж року – артист Ніжинського академічного українського драматичного театру ім. М.Коцюбинського. У 2016 році продовжив свою творчу діяльність у Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі. Серед його сценічних робіт – ролі у виставах: «Гарнір по-французьки» М. Камолєтті – Джордж, «Королівські ігри» Г. Горіна – Томас Мор, «Мати» К. Чапека – Іржі, «Ці вільні метелики» Л. Герша – Ральф Остін, «Дикун» А. Касона – Професор, «Гайдамаки» М. Васильєвої за Т. Шевченком – Тарас Шевченко, «Чарівник Смарагдового міста» за Ф.Баумом – Залізний Дроворуб, «Дракон» Є. Шварца – Ференц, «Украдене щастя» І. Франка – Микола Задорожний, «Дванадцята ніч» В. Шекспіра – Тобі Белч, «Продавець «дощу» Р. Неша – Ной, «Дванадцять місяців» С.Маршака – Офіцер,Тато («Пригода Карлсона» О.Карай за А.Ліндгрен), Принц («100 поцілунків принцеси» за Г.Х.Андерсеном), Авірон, Датан («Моисей» Є.Олійника за І.Франком), Менахем, Ребе («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Інспектор поліції («Хлопчик Мітя і правила дорожнього руху» М.Васильєвої).

У 2011 році закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. У Миколаївському академічному художньому росыйському драматичному театрі працює з 2016 року. За невеликий час роботи створила кілька сценічних образів, серед яких: Наталі (В.Сігарев «Сім’я вовкулака»), Анна (І.Франко «Украдене щастя»), Оксана (В.Лоза «Коляда в місті N»), Ромашка (Л.Устінов, О.Табаков «Білосніжка і сім гномів»),Медсестра («Остання любов Сонєчки Бейм» А.Котляр), Панянка («Тев’е-молочник» Г.Горіна), Кастелянша («Суто сімейна справа» Р.Куні), Дочка («Дванадцять місяців» С.Маршака).

У 2007 році закінчив Миколаївське державне вище училище культури, в 2011- Київський національний університет культури і мистецтв.

У Миколаївському академічному художньому російською драматичному театрі працює з 2010 року (з перервою: з 2012 року по 2015 рік). За період роботи створив ряд яскравих образів у виставах сучасного та класичного репертуару: Н.Думбадзе «Сонячна ніч» – Циклаурі, С.Чверкалюк «Василь Тьоркін» – Василь Тьоркін, С.Чверкалюк «Тому що ми пілоти» – Ларошель, О.Толстой «Цар Федір Іоаннович» – Хворостін, Г.Горін «Верона: ще одна історія кохання» – Антоніо, В. Шекспір «Ромео і Джульєтта» – Паріс, С.Чверкалюк «Снігова королева» – Ворон, А.Касона «Дикун» – Еусеб’є, В.Сігарев «Сім’я вовкулака» – Віктор, Р.Хоудон «Шикарне весілля» – Білл, Л.Герш «Ці вільні метелики» – Дон Бейкер, В.Плешак, О.Єрнєв «Інкогніто з…» – Бобчинський, В.Шекспір «Дванадцята ніч» – Блазень, В.Шекспір «Приборкання норовливої» – Люченціо, Шериф («Продавець дощу» Р.Неша), Джеррі («Що трапилось у зоопарку?» Е.Олбі).

Закінчила студію «Академія пані Куліси» при Миколаївському українському музично-драматичному театрі у 1995 році і Миколаївську філію Київського національного університету культури і мистецтв у 2002 році.

У Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі працює актрисою з 1997 року. За цей час створила цілий ряд різноманітних образів у виставах: С. Найдьонов «Діти Ванюшина» – Олена; О. Пушкін «Руслан і Людмила» – Людмила; Г. Лессінг «Емілія ГалоттІ» – Графиня Орсіні; М. Воронов «Пристрасті по Торчалову» – Римма; В. Гуркін «Весела вода печалі» – Олександра; А. Чехов «Керівництво для бажаючих одружитися» – Попова; В. Шекспір ​​«Ромео і Джульєтта» – Джульєтта; С. Моем «Вірна дружина» – Констанс; В. Азерніков «Весільний марш» – Люба; С. Решетніков «P.S. Блін» – Ліза; В. Жеребцов «По той бік місяця» – Анна, Катерина; С. Стратіев «Максималіст» – Славка; О. Галін «Конкурс» – Ольга Пухова; Е. Шмітт «Фредерік, або Бульвар злочинів» – Красуня; А. Вербець «Кам’яна квітка» – Господиня; М. Камолєтті «Гарнір по-французьки» – Сюзі; Леся Українка «Лісова пісня» – Русалка Польова; Г. Слуцкі «Шість страв з однієї курки» – Ірина; М. Достоєвський «Дядечків сон» – Зінаїда; П. Кальдерон «З коханням не жартують» – Леонора; Л. Корсунський «Подруга життя» – Ірина; А. Касона «Дерева вмирають стоячи» – Елена; Г. Горін «Тев’є-молочник» – Годл; Р. Куні «Суто сімейна справа» – Розмарі ,Вона («Лавка» О.Гельмана), Зовиця («Урок вдовам» Ж.Кокто), Жінка у червоному («Кольори» П.Ар’є),

У 2004 році закінчив Луганську державну академію культури і мистецтв. В Миколаївському академічному художньому російському драматичному театрі працював актором з 2000 по 2002 рік. Знову поповнив трупу в січні 2017 року. Серед ролей, зіграних у останній період роботи: Томас Мор – «Королівські ігри» Г.Горіна, Степан – «Пристрасті по Торчалову» М.Воронова, Ференц – «Дракон» Є.Шварца, Джордж – «Гарнір по-французьки» М.Камолєтті, Микола, Голова – «Коляда в місті N» В.Лози, Селянин – «Украдене щастя» І.Франка, Брігелла – «Труффальдіно, або Слуга двох панів» К.Гольдоні, Девід – «Суто сімейна справа» Р.Куні, Джеррі – «Що трапилось у зоопарку?» Е.Олбі, Шериф («Продавець дощу» Р.Неша).

Лагошняк С. В. народилася у 1939 році у селі Бабстово Єврейської автономної області Росії. Закінчила Дніпропетровське театральне училище. Працювала актрисою у Тернопільському українському музично-драматичному театрі та Миколаївському українському музично-драматичному театрі. З 1969 року – актриса Миколаївського російського драматичного театру ім. В. П. Чкалова (нині – Миколаївський академічний художній російський драматичний театр).

Протягом 30-ти років Лагошняк С. В. була завідувачем трупи театру. У якості режисера поставила ряд вистав: «Білосніжка і сім гномів» Л. Устінова, О. Табакова, «Карлик Ніс» за В. Гауфом, «Дюймовочка» за Г-X. Андерсеном, «Кіт у чоботях» за Ш. Перром, для дорослої аудиторії – «Привиди» Г. Ібсена.

Лагошняк С. В. за роки роботи створила велику галерею образів як драматичного, так і комедійно-характерного плану: Луїза – «Підступність і кохання» Ф. Шиллера; Надя – «Останній строк» ​​B. Распутіна; Надька Березкіна – «Живи і пам’ятай» В. Распутіна; Єлизавета Семенівна – «Все починається з любові» Г. Голубенко, Л. Сущенко, В. Хайта; Ліза – «Лихо від розуму» О. Грибоєдова; Шура Подрезова – «Східна трибуна» О. Галіна; Кароліна Неаполітанська – «Прапор адмірала» О. Штейна; Домна Пантеліївна – «Таланти і шанувальники» О. Островського; Сенаторша Хармеліус – «Юстина» Х. Вуолійокі; Голда – «Поминальна молитва» Г. Горіна; Марина – «Дядя Ваня» А. Чехова; Сверчкова – «Акомпаніатор» О. Галіна; Таня, Софія Іванівна – «Поки вона вмирала» Н. Птушкіної; Баба Паша – «Бесприданник» Л. Разумовської; Памела Кронкі – «Дорога Памела» Дж. Патріка; Доріс – «Дівич-вечір» А. Менчелла; Мати – «Шість страв з однієї курки» Г. Слуцкі; Бабуся – «Дерева вмирають стоячи» А. Касона; Полковниця – «Дядечків сон» за Ф. Достоєвським; Валентина – «Олімпійки» О. Галіна; Мати Лукаша – «Лісова пісня» Лесі Українки; Аргонова – «Дами і гусари» О. Фредро; Степанида – «Солдатська вдова» М. Анкілова; Зося – «Смак черешні» А. Осецької; Фрося – «Піч на колесі» М. Семенової; Сонєчка Бейм – «Остання любов Сонєчки Бейм» А. Котляр, Таня («Станція, або Розклад бажань на завтра» О.Вітра), Жінка у чорному («Кольори» П.Ар’є)

У 1996 році була удостоєна почесного звання «Заслужена артистка України».

У 2014 році за вагомий особистий внесок у розвиток та збереження театрального мистецтва Миколаївщини, високу професійну майстерність, самовіддану плідну
працю, активну життєву позицію Сталіну Василівну нагородили відзнакою Миколаївської обласної ради «За заслуги перед Миколаївщиною» ІІ ступеня, у 2017 – І
ступеня. У листопаді 2019 року приємним подарунком до ювілею артистки стала відзнака Миколаївської міської ради «За заслуги перед містом Миколаїв». У грудні 2019 року на святковому вечорі, присвяченому 85-річчю театру, за вагомий особистий внесок у формування національної гідності, сумлінне виконання службових обов’язків, активну життєву позицію Сталіну Василівну було нагороджено відзнакою Миколаївської обласної ради «Хрест Святого Миколая».