Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Наш театр першим в Україні знайомить своїх наймолодших глядачів з особистістю і творчістю всесвітньо відомої письменниці Беатрікс Поттер (1866-1943). Ця вишукана англійка найбільше на світі любила тварин, яких відчувала і розуміла, з якими дружила і про яких писала добрі світлі історії. Одна з таких - про дівчинку Люсі, яка весь час втрачала свої хустинки, і їжачиху-пралю Уфті-Туфті, що допомагала їй в пошуках - лягла в основу нашої вистави.
Постановники в казково-ігровій формі відтворюють на сцені колорит і атмосферу англійської ферми. А допомагають їм у цьому міні-оркестр, який наживо акомпанує пригод героїв, і справжні звірята, які стають повноцінними учасниками акторського ансамблю «УФТІ-туфта». Вистава адресована дітям від 3-х до 6-ти років, але тонкий гумор, властивий нашій історії, неодмінно оцінить і старше покоління глядачів.
Театр репрезентує нову українську казку, яка сповнена фантастичних неймовірних пригод, перетворень, гумору та веселощів, таких знайомих і таких бажаних кожному хлопчику та дівчинці. А для батьків — це можливість згадати дитячі забавки. Одного дня хлопчик Остапчик з мамою прийшов у величезний іграшковий магазин. Яскраві блискучі вітрини із усілякими диковинами захопили його уяву і він почав просити маму купити що-небудь. Мама відмовила, зауваживши, що поведінка та навчання Остапчика не сприяють подарункам. Не отримавши бажаного, Остапчик зпересердя вигукнув: «Не хочу тебе бачити!». І в мить щезла мама, а на її місці з’явився Містер Ніхто, який став поводирем хлопчика по іграшковому світу казок. На своєму шляху Остапчик перестріне багатьох героїв сучасних мультиків та казок, буде розважатися із самим Суперменом, навіть потрапить у гості до європейського Святого Миколая — Санти, знайде свою давню подружку Катю… Ця театральна музична феєрія твориться талановитими, азартними, молодими митцями: автор тексту Ден Гуменний, режисер Андрій Май, сценограф та художник по костюмах Ганна Духовична, балетмейстер Ольга Семьошкіна. Музика відомої композиторки та виконавиці Марії Бурмаки, просякнута надзвичайною театральністю, мелодійністю, не лише характеризує кожного персонажа, а й надає дійству чарівності і переносить нас до безмежного світу, де здійснюються всі дитячі мрії і в якому маленька людина стає доброю, справедливою і чесною. Фото та анотації надано театром.
Як же гарно лежачи на печі командувати відрами, царським військом і навіть самою піччю. Та ще й солодких півників за це отримувати. «Оце так пощастило лінькуватому Омельку!» – скаже хтось. Але ж чарівні слова «За щучим велінням!» просто так не даруються. Добре серце, здатність співчувати і поставити інтереси іншого, навіть якщо це тільки щука, над власними – цим володіє далеко не кожен. А от чи можуть чарівні слова виконати абсолютно всі бажання і чи підвладне щучому велінню кохання, ви дізнаєтеся, завітавши на виставу. Перед маленькими глядачами наші артисти розіграють справжнє ярмаркове дійство з перевтіленнями, піснями, танцями і навіть справжнісінькими дивами!
Наближається Різдво – найулюбленіше свято для дітей та дорослих! Кожен готується до свята по-своєму. От і наші головні героїні, дві сестрички – Даринка та Настуня, – готуються до святкування. Даринка вчить колядки і збирається до шопки, щоб подивитися на народження маленького Ісусика, а Настуня поспішає на шопінг, бо для справжнього свята їй потрібен новий одяг. Даринка намагається переконати сестру піти з нею до шопки, це не вдається, і сестрички сваряться. Однак стається справжнє диво – з’являється Ангел, який допомагає Даринці разом з Настунею потрапити у час, коли народився наш Спаситель, а проведе їй у далеку дорогу Віслючок з шопки. Можливо, це допоможе Настуні знову повірити у диво Різдвяних свят? Зникають усі магазини, будинки, світло – усе, що так цікавило Настуню. Тепер сестрички вирушають у не просту дорогу до Різдва! У таємничій подорожі Даринку і Настуню чекають перешкоди і дивовижні герої. Чим завершиться чарівна історія сестричок і кого ще вони зустрінуть на своєму шляху? Ви зможете дізнатися, завітавши на виставу Першого театру!
З початком зими всічекають святого Миколая, котрий приходить із Ангеликами до нас щороку, приносячи радість та подарунки – хто на що заслужив. Проте не всі знають, що для того, аби Миколай спустився з небес, зірки вказують йому шлях на землю. Чи ж зможе дістатися до нас Миколай, якщо хитрий Чорт, змовившись із Вовком, сховає зірки? Звичайно, що зможе, бо в таку чарівну ніч навіть Зайці можуть стати хоробрими (якщо зуміють бути дружніми), а світло щирих сердець здатне світити сильніше, ніж зірки.
Чи готові Ви разом із Маленькою Бабою-Ягою поринути у світ пригод та магії? Пройти усі містичні випробування? Якщо так, то Вам – до нас! За українською міфологією Баба-Яга – родоначальниця і предкиня усіх відьом у світі. А наша Маленька Баба-Яга ще тільки вчиться чародійству і наполегливо готується до іспитів, щоб стати справжньою відьмою. Їй допомагає вірний друг – Ворон Абрахамс, а зла Тітка Румпумпель усіляко перешкоджає. Та Маленька Баба-Яга ладна усе подолати, аби тільки потрапити в омріяний світ дорослих відьом, танцювати разом з ними у Вальпургієву ніч на горі Блоксберг…А можливо, треба залишитися серед людей і допомагати їм у біді своїм добрим чаклунством? Який шлях обере для себе Маленька Баба-Яга? Подивимось!
Навчалась у Харківському Національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського (2014-2018 р.р.), отримала диплом магістра за спеціальністю – “Майстерність актора театру анімаціїї”. Актриса задіяна у багатьох виставах театру. Виконує головні ролі у ліричних, ігрових та комедійних амплуа.
Народився у місті Стаханів (Луганська обл.)
Закінчив ХНУМ ім. Котляревського (майстерня А. А. Аркадіна-Школьніка)
З 2016 року працює в Театрі 19 та театрі «Время -Ч-».
З 2019 – у Харківському театі для дітей та юнацтва.
Закінчила Харківську державну академію культури в 2019 році за спеціальністю «актриса драматичного театру і кіно».
2019 року закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю актор театру анімації за художнього керівництва Дмитрієвої Оксани Федорівни.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, кафедру майстерності актора (худ. керівник курсу Л. В. Садовський) та отримав спеціальність – “Артист драматичного театру і кіно”. Зараз продовжує навчання на 5 курсі магістратури ХНУМ імені І. П. Котляревського, на кафедрі режисури драматичного театру (худ. керівник курсу О. А. Аркадін-Школьник).
Спеціальність “Майстерність актора драматичного театру та кіно” здобув у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.
З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.
У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача.
Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.
Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому.
У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.
З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко.
З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.