Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Вистава «У відкритому морі» за п'єсою Славоміра Мрожека. Кажуть що у досконалості немає меж, і цей процес може тривати безкінечно. Вистава є справжнім живим організмом. І як подобає для такого організму – постійно росте, змінюється, розвивається, вдосконалюється.
Ще не було жодної вистави, за півтора року з дня прем'єри, щоб під час репетиції режисер Олександра Бадаламенті разом з акторами не додали щось новеньке, новий відтінок сенсу, змісту, форми, якусь нову деталь.
Кажуть, що коли вистава іде таким шляхом в театрі, якщо вона іде в ногу з життям, то це значить що вона рухається в дуже правильному напрямку.
Увага, у виставі присутній гумор не для людей зі слабкими нервами! 18+
В абсолютно несподіваних обставинах зустрічаються Керролловська Аліса і Маленький принц з казки Екзюпері. Перш за все вони мають зрозуміти друзі вони один одному чи вороги, або може ще щось більше. Потім їм доведеться відправитися в подорож по своїм химерним і загадковим світів. Зустріти тих, кого вони пристрасно любили і нескінченно ненавиділи. Знову пережити страх, бажання, гіркота, хіть, жах. Щоб відвідавши найпохмуріші і лякаючі закутки минулого, відшукати відповідь на головне питання: «Чи була їхнє життя реальністю або всього навсього чиїмось затяжним і болісним сном?
«Force play» – напружена та стресова гра, яка щомиті може закінчитися фатально. А поки вона триває, відчуйте екстремальні реалії та прилив адреналіну на висоті в декораціях міста. Оголивши свою нервову систему, розділіть з нами тонкі відчуття страху, саспенсу і провокації. Малий театр не просто пропонує замислитися над складними запитаннями, які хоча б один раз з'являлися у кожного в голові: «…Що робити коли вирішив вчинити самогубство?» «…Чи насправді ти хотів опинитися сам на сам зі смертю?» А й нарешті знайти відповідь.
«Дикий театр» і «Мамаєва Слобода» презентують абсолютно український, абсолютно відірваний, абсолютно анархічний вестерн “Червоне, чорне і знову червоне” Текст створила спеціально для Дикого театрусценарна команда «Піратська Бухта» Ідейний анархіст Валеон Барон і його не менш ідейний компаньйон Петро Крук мають надскладну місію – привезти Батьку Махну важливу секретну скриньку, яку вони разом з усім обозом благополучно втрачають в дорозі, і та потрапляє в руки ворога. Але Барон і Крук хлопці завзяті, тому беруть у полон авторитетну персону противника і мають всі шанси обміняти полоненого на скриньку, та й ділу кінець. І все йшло майже добре і за планом, але у справу втрутився Святий отець Онуфрій… Тому пригоди тільки розпочинаються….
Вистава, що читає думки «Рентген» – імерсійна вистава Дикого театру, де немає ні акторів, ні режисера, а є тільки електронний голос і ви. Вам потрібно слідкувати за його інструкціями і командами, і тільки у цьому разі вам відкриється таємниця: що в думках людини, яка сидить навпроти. «Рентген» – відкриє дещо нове у вас самих, про що, можливо, ви й не здогадувались. Наважились пройти «Рентген»? Готові зізнаватися собі у власних страхах та тікати із зони комфорту? Почнемо підготовку: 1. Рентген вимагатиме від вас бути максимально чесними 2. Рентген вимагатиме від вас бути максимально швидкими 3. Рентген вимагатиме від вас зконцентруватись 5. Якщо ви прийшли на Рентген зі знайомими чи друзями, будьте готові: ви зустрінетесь з ними лише у кінці гри 6. Рентген щоразу проводиться у новому місці, уважно дивіться на квитки 7. Ви вступаєте в цю гру, для того, щоб перевірти свої суперздібності у скануванні незнайомців, а також, щоб дізнатись, яке перше враження виникає у незнайомців про вас 8. Увага! Не запізнюйтесь на виставу! Після початку ви вже не зможее приєднатись до дії, і гроші за квитки не повертаються Про місце проведення вистави ви дізнаєтесь за добу до початку вистави!
Театр «Мізантроп» і Port сreative hub представляють спільний проект «Сліпота», створений за принципами нового для України жанру, – site-specific. В мультифункціональному просторі на Подолі, ставши частиною незвичної та неочікуваної вистави, поставленої за мотивами роману нобелівського лауреата з літератури – Жозе Сарамаго, кияни зможуть відчути, що таке максимальна концентрація сприйняття. Перебуваючи разом з артистами в абсолютній непроглядній темряві, глядачі матимуть можливість пережити з ними спільний досвід, виводячи дію історії поза межі сценічного простору прямо у свою уяву. «Втративши на півтори години можливість бачити, в загостреному психічному стані, глядач отримає «нове бачення» самого себе, навколишнього світу, соціальних взаємозв’язків, усталених моральних принципів. Виходячи зі сценічного простору вистави, він зможе змістити власну «точку зборки» і почати дивитися на речі під іншим кутом зору» – Ілля Мощицький. Зверніть увагу! У виставі використовується ненормативна лексика. Також постановка не рекомендована особам з нестабільною нервовою системою і тим, хто страждає ніктофобією. Попереджаємо: під час вистави ви не зможете скористатися мобільним телефоном – він лишається за межами залу. Ми не приховуємо – буде жорстко та некомфортно. Тож подрімати нікому не вдасться. У випадку фізичного нездужання, викликаного нестандартними умовами показу (нагадуємо – вистава пройде в абсолютній темряві) наші помічники нададуть вам допомогу і при необхідности виведуть на «світло». Але для тих, хто лишиться, він загориться з новою силою! Варто знати: вперше згадки про термін site-specific зустрічаються в 1980 році, однак більш широке розповсюдження жанр отримав на початку нового тисячоліття. Суть цього явища полягає у пошуку для театру альтернативного класичній театральній сцені простору, що має самобутню історію, власний характер та унікальну атмосферу. Така взаємодія допомагає театральним режисерам встановити новий формат відносин з глядачем, який стає частиною вистави. (Діана Макрідіна для «Город в лицах»).
«Все трапилось випадково. Як і планувалось».
Вони лише хотіли з’ясувати «що для нас є театр та як далеко можна зайти, якщо копати вглиб акторських процесів та власного Я».
Так з’явився VALIS – Vast Active Living Intelligence System (Велика Система Активної Життєвої Розвідки).
VALIS – це:
тотальна ВКЛЮЧЕНІСТЬ та ПРИСУТНІСТЬ «тут і зараз»;
ВІДКРИТІСТЬ до сучасних процесів на мікро-макро рівнях;
готовність до ВІДВЕРТОГО діалогу з собою, з глядачем, з життям, з Всесвітом;
сміливість ставити незручні питання і шукати чесні відповіді.
VALIS досліджує життя засобами сучасного театру, експериментує з формою, змістом, простором, структурою, інструментами, засобами виразності, способами подачі, форматом. У своїх виставах піднімають теми, які їх дійсно хвилюють, спираючись на власні духовні, етичні та естетичні цінності.
VALIS відкритий до експериментів. Вистави театру специфічні за своєю естетикою. Вони можуть викликати змішані почуття, вражати, надихати, епатувати, обурювати, провокувати на глибокі роздуми про життя.
Театр відкритий до співпраці з іншими театрами та митцями всіх творчих професій!
Театр-студія була створена в 2009 році. Спочатку театр відкривався як школа акторської майстерності. Потім почали робити повноцінні вистави з випускниками школи. Рік за роком вистави ставали сильнішими, матеріал все більш актуальним, режисери досвідченішими, глядачів – більше. Так сформувалася трупа театру, яка постійно оновлювалася новими талановитими особистостями (кращими випускниками школи SPLASH).
У театрі SPLASH немає професійних акторів, тільки аматори. Перш ніж випустити нову виставу, команда (режисер і актори) проводять десятки годин репетиції, роботу зі сценографом, костюмером, гримером.
Відкриті репетиції для інших режисерів театру (щоб підсилити і доопрацювати виставу), закриті здачі (щоб напрацювати "темпоритм" і "динаміку" дії) і допрем'єрні покази (щоб переконатися в якості вистави і отримати зворотній зв'язок від глядача).
Паралельно з репетиціями актори отримують тонну тренінгів і струсів від режисерів театру SPLASH і запрошених майстрів (акторів і режисерів), що дозволяє бути завжди в тонусі.
Мета театру SPLASH: Викликати справжні почуття і емоції у кожного глядача, змусивши його захоплено співпереживати життя героїв і ретельно стежити за розвитком подій.
А ще театр постійно гастролює. Подорожуючи актори і режисери не тільки отримують новий досвід і кваліфікований зворотній зв'язок, але і відкривають для себе нові країни і театральні культури. З останніх: Іспанія, Польща, Німеччина, Литва, Монако, Білорусь .. Також театр відвідав десятки фестивалів в Україні. Постійні глядачі кажуть, що після таких поїздок вистави стають ще краще і більш наповненими.
За весь час було поставлено понад 20 вистав різного жанру.