З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?
У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо?

« У Києві, на Подолі... або Гдє Ві сохнітє бєльйо? »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.2 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Міську байку про співіснування єврейської та української родини, сповненої анекдотичних ситуацій, вам розкажуть багатогранні актори театру.

Під час вистави ви дізнаєтесь рецепти єврейської кухні, а також зможете скуштувати вже готові страви, заспівати відомі мелодії, від душі посміятися разом з героями.

Жанр: комедія
Тривалість: 1 година 40 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 12
6.0
5.7
5.9
6.0

Можливо, ми перші, хто присвятив свою творчу програму прадавній київській місцевості – Кухмістерці, яка сьогодні відома, як Березняки. Ми пофантазували про те, якими були люди, які тут мешкали, про що мріяли, що любили, які страви готували. Ми зміксували для Вас виставу та концерт, додали кулінарних рецептів, а ще дрібку гумору та гарного настрою. Чекаємо в гості на Кухмістерці!

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 14
5.5
5.4
5.9
5.5

У сценічному прочитанні режисера Дмитра Богомазова оповідання Юрія Коваля зі збірки «Чистий Дор» - це смішні, добрі, мудрі і дуже світлі історії про загублене в лісах старовинне село з прозорою назвою Чистий Дор і життя-буття його мешканців. «Село моєї душі» – так сказав одного разу Коваль про Чистий Дор, як про мрію, про втілення свого ідеалу. Привітна Пантелеєвна, серйозне дівчисько Нюрка і галаслива Мироніха, сварлива Манька і найдобріший дядько Зуй - всі вони живуть немов у колі заповідного лісу, і не загрожує їм ні чорний відчай зовнішнього світу, ні безглузда суєта. Їхні стосунки з людьми будуються на почутті спорідненості, що моментально спалахує, завдяки якому одразу був зарахований до родичі і оповідач – письменник-мандрівник, який випадково забрів у село. Їх чисте життя, всі відтінки лісу і неба ловить невидимою сіттю письменник – бродяга, щоб потім, сидячи в похмурому місті, написати книгу. Ці цікаві історії для душі, розуму і серця, приносячи гру, посмішку, свіжість і чарівність живого життя, роблять і самих глядачів чистішим і добрішим. А тонка іронія автора ще й піднімає настрій.

4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 26
4.9
4.6
5.2
5.0

Дві самотні жінки похилого віку, сестри: одна – колишня актриса, інша – все життя при ній. Лагодять зламані крани, згадують минуле, живуть в дуже просторій квартирі, де колись був гомінкий театральний гуртожиток. Самотні ... І раптом старшій (актрисі) приходить в голову геніальне рішення !!! – видати молодшу заміж. І в рівномірному, зі схожими тихими днями, житті щось починає відбувається. Нареченого замовляють в шлюбному агентстві, але спочатку приходить зовсім не жених, а потім – відразу два жениха... Однак ініціативу перехоплює інший претендент з явно заплямованою біографією. Але всіх їх випереджає слюсар-сантехнік, якого дами приймають за справжнього жениха. В результаті – закохані всі! І весь процес з'ясування відносин супроводжується дотепними діалогами і комічними ситуаціями. Виявляється, тільки зроби крок, і все буде можливо: мрії, які здаються нереальними – цілком реальні. У цьому спектаклі в повітрі завжди витають можливісті. Здавалося б, простягни руку – і схопиш мрію за хвіст, стягни її з небес на землю – ось тобі і реальність. І не так вже й багато для цього треба. Кульмінація вистави – в прийдешнє щастя повірили вже всі: і глядачі, і навіть самі актори. Здається, ще трохи – і все владнається в цьому недолугому житті ... Але…

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 10
5.2
5.4
5.3
5.1

П'єса «Дами і гусари» польського комедіографа і поета Олександра Фредро (1793-1876 рр.) належить до «золотого фонду» класичної літератури. 175 років вона не сходить зі сцен світового театру, надаючи можливість акторам і режисерам поринути у вишукану театральність, відчути витонченість польського гумору, в якому граціозність романтизму співіснує з легкою самоіронією. Дія відбувається в маєтку Майора – затятого холостяка, який, зібравши добірне товариство бойових друзів, відгородившись від примарних принад життя, а власне, усього, що пов'язане із жіноцтвом, «бавиться» і відпочиває між походами. Спокійну, суто гусарську ідилію буквально висаджує в повітря приїзд цілої кавалькади жінок – кузин Майора на чолі з пані Оргоновою. З їхньою появою стале гусарське життя летить до дідька, маєток – лихоманить. І це все можна було б стерпіти, якби не підступний план кузин: одружити Майора на донці пані Оргонової – Зосі. Жінки розробляють тактику і стратегію: пані Диндальська опікується Капеланом, панна Анеля пускає бісиків Ротмістру, їхні служниці Юзя, Зузя, Фрузя також не втрачають часу марно... Поки жіноцтво приводить план у дію, Зося зустрічає поручика Едмунда і впізнає в ньому своє омріяне кохання... Автори вистави на чолі із режисером-постановником, автором сценічної версії Юрієм Одиноким створили яскраве сценічне дійство, насичене легкістю акторської імпровізації, граціозністю пластично-танцювального малюнку, сповнене музики і вічних мрій про кохання. У фіналі вистави звучить «Тетянин вальс» Тараса Жирка. Фото та анотації надано театром.

Д-р
« Д-р » Комедія
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
5.0
5.0
6.0
6.0

До творчості відомого югославського драматурга-класика ХХ століття Браніслава Нушича театр звертається не вперше. Його комедія «Пані міністерша» користується величезною популярністю у глядача протягом більш ніж дванадцяти років! П'єсам цього екстравагантного автора характерні гострий гумор, оригінальність сюжету, несподівана інтрига, глибина зображення людських характерів... і не тільки це. І ось – знову на сцені Б. Нушич, з однією з найкращих своїх комедій «Д-р»! Ця п'єса, чия спроможність перевірена часом, сповнена грайливим і м'яким сарказмом. Герой, Живота Цвійович, нещодавно розбагатілий комерсант, одержимий ідеєю забезпечити світле майбутнє своєму синові-телепневі! Ради цього він під ім'ям власного сина віддає до університету бідного, але письменного юнака, який блискуче справляється з поставленим завданням і привозить такий бажаний «диплом доктора філософії»! Живота тріумфує – нарешті він доб'ється загального визнання, проб'ється до вищого світу, і навіть зможе взяти за невістку дочку міністра шляхів сполучення разом з кілометрами залізниць, обіцяних у придане! Але немає нічого таємного, що б не стало явним! Комедійна пружина починає розкручуватися... Чим вирішиться ця заплутана історія, глядач дізнається сам, подивившись геніальну комедію не менш геніального автора!

Відгуки
Наталя

Весілля українського хлопця і єврейської дівчини, родини яких живуть по сусідству. Атмосфера дворику на подолі, гумор і життєвість історизму. Раджу старшим людям, друзям; тим, хто цікавиться історією Києва, або співіснуванням української та єврейської культур

Тетяна

Сьогодні в театрі Колесо дивилася виставу у Києві на Подолі. Вистава про дружбу і кохання єврейської дівчини і українського хлопця. Актори своєю грою, жартами, смачними рецептами на жодну хвилину не давали відволіктися від того, що відбувається на сцені. Все було завзято і динамічно. Сплячих глядачів не було, а це багато про що говорить. Глядачі з великим задоволенням відгадували інгредієнти за назвою єврейських страв і брали участь в дегустації напоїв. Актори своїми висловлюваннями і поведінкою, дуже добре передали образи євреїв і українців. Я дізналася нове про Київ, наприклад, на місці цирку, раніше був єврейський ринок, називався "Євбаза."Звичайно вистава супроводжувалася чудовими, відомими піснями і танцями. Спасибі режисерові, за таку відмінну постановку спектаклю. Цей спектакль можна дивитися багато разів. Обов'язково прийду ще.

Юлія Миколаївна

Було надзвичайно весело, захоплюче! Гарний, піднесений настрій, після вистави пішли дивитися Подол, тому що стало цікаво, що ж це таке ))) Це дуже захоплююча вистава. Україна, Київ, на Подолі післявоєнний двір, українці живуть разом з євреями. Змішується все - сварки, дружба, запахи різних національних страв на кухні, мови, традиції, дружба, сварки, маца з салом. Було цікаво, як українець продавав козу Машку єврею, як єврейська красуня вчила українського залицяльника признаватися їй в коханні на еврейській лад. Дуже сподобалось! Особливо гарно грала молода дівчина єврейку, та батько- єврей, батько українець, міліціонер. Чудово підійде парам, для побачення, сім'ям, з батьками, самому, для підняття настрою. У самому приміщенні тісно, мало місця глядачам у флйє, але всім вистачило місця подивитись виставу.

Євгенія

"Це городська байка з піснями, танцями та цимісом, за мотивами водевілю М. Янчука по ярмарку" - так написано у афіші. Схоже на оперетту. Дуже весело, цікаво, незвично. Глядачів розсадили за столики, налили кожному трохи червоного вина, щоб красиво було та спробувати, бо під час вистави були тости і актори"" випивали"". Тобто глядачі немов брали участь у виставі! Час від часу актор А. Мороз спілкувався з глядачами, наче вони є частиною вистави, було дуже цікаво. Це весела історія про невеликий не багатий двір, в якому живуть в післявоєнний наш час українці та євреї, на Подолі в Києві. На кухнях цього двору перемішується мова, говір, жарти, запахи національних страв, а часом у таких дворах поєднуються і долі українців та євреїв, гуляють весілля. Дуже цікава та весела розповідь про звичайний київський двір на Подолі, про простих людей, які живуть, як вдається, дружать, не зважаючи на національність та віру, це дуже тепла та надихала вистава. Було дуже цікаво та весело. Раджу для побачення, для компанії, самому, для подруг/друзів, для колег/корпоративу.

Вікторія

Дві родини жили на Подолі: українська та єврейська. Їх діти покохали одне одного. Батьки спочатку були проти, але згодом погодились. Від самого початку до самого кінця все дуже подобалось! Наливали деяким глядачам ніби вино з родзинок, але насправді в пляшці був компот. Пропаганди не було. Було анонсовано виставу «Генерали у спідницях», але на вході попередили, що відбулася заміна вистави. Спитали чи згодна я подивитись саме цю виставу. Після закінчення вистави спитали чи сподобалася заміна. Я відповіла, що так! Було дуже смішно! Не сумував ніхто. Особливо гарно грали артисти ролі Хоми та Хаїма. Раджу всім, хто хоче приємно та весело провести вечір.

Игорь Черкасов

Все представление сплошная череда афоризмов, как анекдот который никак не кончится, а ты продолжаешь смеяться. В зале во время всего выступления практически не прекращался смех от зрителей. Все представление не покидало чувство что ты не в театре а где-то на Деребасовской. Очень радовал "Гоп-з-точилом", выходивший на сцену, когда актеры замирали, а он рассказывал блюда еврейской кухни, играл с залом, наливал вино и угощал яблоками. Остался очень доволен, идеально подходит чтоб просто расслабиться.

Анна О.

Обережно, перегляд вистави викликає нестримне бажання з'їсти маци з хумусом! Якщо ви стомилися від конфліктів, метушні, якщо хочете просто відпочити та хоч на пару годинок поринути у щасливі історіі, тоді виства "У Києві на Подолі" театру "Колесо" - те, що вам потрібно. Вистава дійсно легка та приємна, а атмосферу створюють не тільки актори, декорації та музика, а і вся будівля театру. А й правда, де ж ще можна зіграти так історію про подолян, як не на Андріївському узвозі? Думаю, не тільки мені запам'ятався та сподобався персонаж "Гоп-з-точилом", я б назвала його душею Подолу, адже він, як ніхто, може розповісти про звички й побут киян, про їх життєві курйози, та навіть коли і де купувати родзинки для пейсаховки. Та не тільки сміхом й радощами може він поділитися, адже глибоко в серці ховає він і спогади про жахіття війни. І маленький лайфхак для всіх, хто планує відвідати виставу: справжні "театрали" завжди беруть із собою на виставу чарчину. Не розумієте про що я - відвідайте "У Києві на Подолі" театру "Колесо" та дізнайтеся про цю та багато інших життєвих мудростей.