« У Чорного моря »
Комедія
Ми відвідали
цю виставу
російська

Один день з одеського життя з любовними переживаннями та сімейними цінностями – це все неповторна Одеса Михайла Жванецького.
У виставі змішані самоіронія і мудрість, гумор і смуток. Протягом життя ми багато чого переживаємо, але завжди потрібно вміти радіти навіть самому малому.
Музичний супровід – гітара та фортепіано, а також пісні з репертуару Леоніда Утьосова у виконанні талановитих акторів.
Вистава подарує вам неперевершені емоції не тільки від дивовижного тексту, а й від музичного наповнення!

Вистава буде особливо доречною, якщо ви бажаєте:
Команда супроводу:
Автор музичного оформлення
Відгуки (3)
Ніна

Якщо ви забули, як це робиться в Одесі, то це вистава яку варто відвідати. В театрі 'Сузір'я' традиційно надає можливість долучитися до атмосфери домашнього театру і стати аристократом на вечір. Чудові оповіді Михаїла Жванецького поєднуються з грою неперевершених акторів, яка не відпускає до фіналу вистави. Тут і сміх, і сльози, і любов, бо після спектаклю ще довго доводиться боротися з ностальгією по минулому чудового міста. Музичні номери створюють душевну атмосферу одеських дач і примушують замислитися про купівлю квитків до моря.

Еліна

Чи існує хто-небудь, хто розповідає про Одесу краще ніж Михайло Жванецький? Навряд чи! Його тонкий гумор, мова і афоризми чудово передають атмосферу колоритного міста біля Чорного моря. А все завдяки тому, що він пише про справжні невигадані речі. Сатирик описує в своїх творах те, що бачив на власні очі і те, що відчув своїм сердцем. Хотіли би ви хоча б один день провести в тій Одесі, про яку розповідає Жванецький? У вас є чудова можливість зробити це, відвідавши виставу «У чорного моря» в театрі «Сузір‘я». У постановці відображено життя звичайних людей. Вони кохають, дружать, злять один одного. Тобто вони переживають весь спектр емоцій близький кожному із нас. На перший погляд - це типова комедія. Але, на справді, це п’єса з глибоким сенсом... Під час вистави «У чорного моря» ви зможете насолодитися не тільки талановитою грою акторів, а і їх співом. Варто відвідати, якщо вам такі постановки до душі.

Альона Захарова

Найголовніше - Жванецького грав не Жванецький, що було дивно, але якщо закрити очі - майже не помітно. Проте якщо цього не робити (а я б не радила), то можна помітити, як виконавець любить об'єкт пародії і насолоджується сказаним. Герої його розповіді органічно себе почувають у сюрреалістично перебільшеному колориті Одеси. Тієї Одеси з анекдотів, яка, на жаль, поступово зникає разом з невід'ємною частиною себе - жителями "чисто одеських" подвір'їв. Специфічний, місцями не завжди зрозумілий гумор, врівноважується життєвою філософією і знайомими жартами. До того ж щирість гри акторів остаточно підкорює - усмішка вже не зникає до кінця вистави. Комедія, подекуди просякнута ностальгією і жалем, переносить у останні дні серпня, місячні теплі тихі ночі, звуки моря й гітари. А що ще потрібно людині, яка втомилася від зими?)