« У Барабанному провулку »
російська

Добре знані, ті, що на слуху у всіх, пісні великого Булата, раптом склались в любовну історію, що розігрується у привокзальному буфеті під акомпанемент тапера. Вокзальна історія у 27 картинах – це історія, сплетена з 27 пісень відомого барда, кожна з яких маленька сторінка з великої книги під назвою ЖИТТЯ.

Відгуки (2)
Анна

Первый ангажементный театр "Сузирье"это всегда праздник,хорошее настроение,ощущение что тебе всегда рады,всегда ждут! Шикарный,прекрасно сохранившийся (театр в современном виде здесь существует уже тридцать лет) самого Родзянко,как всегда приятная музыка перед спектаклем,аромат пионов в нарядной гостиной,запах свежесваренного кофе и бесконечные разговоры с художественным руководителем ,народным артистом Украины Алексеем Кужельным!всегда представит важных гостей(а медийные личности в этом театре,как правило присутствуют всегда),на вишуканій українській мові ,остроумно и всегда с улыбкой расскажет о сюжете предстоящего спектакля,об артистах там задействованых и обязательно об обстоятельствах,способствовавших появлению на сцене того или иного творения!вот ,например,спектакль "В барабанном переулке" облек свою форму в следствие огромной любви и пиетета незабвенного Игоря Славинского к творчеству Булата Шалвовича Окуджавы!было решено как-то выразить его стихами,переложенными на музыку все ,что волновало людей той эпохи,как жили и выживали наши деды и прадеды в сложных исторических условиях,любили,рожали,теряли,учились,воевали,верили в лучшее и нам завещали честно смотреть вперед!спектакль,который создатели называют не иначе как "вокзальная история в 27-ми картинах",с успехом лет 15 уже идет на киевской сцене,это важно,это показатель успеха и интереса публики к творчеству Окуджавы,в зале многие вслед за артистами подпевали каждую песню!ну а артисты на сцене выдающиеся-заслуженные артисты Украины Ирина Калашникова(очень харизматичная и талантливая,очень мне нравится) и Сергей Мельник,также за роялем как неотъемлемая часть целого Наталья Бегма!очень все красиво,качественно,проникновенно и с душой!если хочется поностальгировать,отдохнуть душой,провести мосточки между "вчера" и "сегодня"-смотреть обязательно!

Наталя Ц.

Обожнюю бувати в театрі Сузір‘я. Ніколи не розчаровує. Зайшла - лунає піаніно, м‘яке світло, аромат п‘янких півонів- все, щоб налаштуватися на приємний театральний вечір. На цей раз це мюзікл, який на цій сцені вже 18 років. Драматична історія, яку розповіли піснями Б.Окуджави. Тільки він та вона, піаніно та світло... а промайнуле ціле життя.. . Кумедна, жалісна, ніжна вокзальна зустріч. Дуже тело передали атмосферу 60-х років. Я в дитинстві дуже багато слухала пісень Б.Окуджави - батьки обожнювали. Тому для мене ця вистава ще й нирок у дитинство. На виставі я як маленька підспівувала))) Красно дякую театру за акторів. Вони хоча і не мають голосів, які звичайно бувають у акторів мюзіклів, але неімовірно чуттєві, з хрипотою - справжні.