Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
За мотивами драматичних творів Г. Квітки-Основ’яненка
Основна ідея вистави «Турецька шаль» – це велике кохання. Кохання простої дівчини Каті і артиста приватного театру «ДІК» Григорія, яка долає всі перепони і з’єднує закохані серця. Цією «хворобою» охоплені і всі персонажі вистави.
В основі твору велике бажання – навчитися цінувати почуття: любов, вірність, вміння прощати та допомагати. Повернути дорогий подарунок – блакитну турецьку шаль – стараються всі учасники вистави – водевілю, потрапляючи в різні комедійні і драматичні ситуації.
Не судить суворо дуже,
Як знайдете схоже в нас:
Давній жарт надійно служить
І працює все для вас!
Вас чекає неймовірна театральна постановка з нестримною італійською пристрастю, чітко упізнаваним смаком інтриги, ноткою хитрощів і таким приємним післясмаком щирого сміху – звичайно, цим варто насолодитися! Непередбачуваний сюжет розгортається навколо чарівної журналістки Паоли (Л. Ребрик). Відомий політик Леоне (Л. Задніпровський) з першого погляду закохується в неї. Любов настільки затьмарює йому розум, що, не дивлячись на свій поважний вік, він потрапляє в дуже цікаву авантюру, яку придумав його новий приятель – драматург П'єро (К. Костишин). А що далі? Це варто побачити!
Гостросімейна трагікомедія з одним-єдиним актом! Уявіть собі ситуацію: жінка хоче, чоловік – не дуже. Неправдоподібно? Тоді уточнимо, що одружені вони вісім років – і все встане на свої місця. Хоча ні, не все. Тому що тепер потрібно розібратися з двома сакральними питаннями: хто винен і що тепер робити! Історія, підглянута в одній родині, історія що починається як побутова комедія, а закінчується… Втім, ніяких спойлерів. Прийдіть самі і ви дізнаєтесь: Чим звичайне сімейне життя відрізніється від «Гри Престолів»! Чому декабристи – погані чоловіки! Як не треба реєструватися на сайті знайомств! Значення слова «жиголетта» Як любити так, щоб не зробити боляче… Неймовірно смішно, до мозку кісток і вкрай відверто!
Одвічна історія людських пристрастей з тонким гумором від Чехова та яскравими сценами з елементами американського вестерну. Запальні, нестримані, заклопотані, допитливі, розгнівані герої, що потрапили у полон своїх амбіцій і бажань. Де кожен жадає перемогти, але для цього хтось повинен поступитись. А цього ніколи ніхто не зможе.
За повістями І. Буніна «Наталі» та «Мітіна любов». …вона кохала його, а він її, та іншу… Життя Івана Буніна та його героїв можна описати саме так. Кохання та Пристрасть, Доля та Смерть… Ці могутні сили володіють світом Буніна. Його цікавить природа статевого тяжіння, в якому сплелося все найчистіше і наймерзенніше, духовне й тілесне, що дає життя і губить водночас. Його герої проходять крізь дивацтва любові, крізь спокусу, внутрішню боротьбу, тривогу, лишають спокою життя і кидають їх у безодню кохання.
Поговоримо про Любов, добре? Коктейль почуттів з неабиякою часткою гумору і ... ну як без цього – світлого смутку. В очікуванні гостя, покликаного на романтичну вечерю при свічках, Вона згадує і проживає найяскравіші моменти життя. Жінка згадує трьох своїх головних чоловіків: милого хлопчика Пола, з яким вона втратила невинність в шістнадцять, одруженого режисера Джека, якого чекала роками, і похилого Джорджа –ідеального до нудотності чоловіка. Вона все життя шукає любов, знаходить, втрачає і знову вирушає на пошуки. На території Любові немає тих, хто виграв і хто програв. Є тільки почуття – пристрасть і потяг серця. Вона і три головних чоловіки в її житті. Подружка, коханка, дружина? У всіх іпостасях вона залишається жінкою, намагаючись знайти того єдиного, справжнього, з яким хочеться блукати вулицями, тримаючись за руки ...
У 1961 р. закінчив Харьківський державний театральний інститут.
1961-1968 р. – актор Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
1968-1984 р. – актор Чернігівського державного обласного українського музично-драматичного театру.
1984-1997 р. – актор Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
З 1997 р. – головний режисер Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру.
Член Національної спілки театральних України.
Відзнаки та нагороди:
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А.Ю. Шерегіїв (1995)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А.Ю. Шерегіїв за виставу «Танго для тебе» бр. Шерегіїв на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (1999)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів Та А. Ю. Шерегіїв за виставу «Банкрот» за М. Старицьким на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (2000)
Кавалер ордену «За заслуги» III ступеня (2009)
Лауреат обласної в галузі театрального мистецтва братів та А. Ю. Шерегіїв за виставу «Судний час» І. Козака на сцені Закарпатського державного обласного українського музично-драматичного театру (2009)
Головний художник театру
Заслужений діяч мистецтв України (2009)
Лауреат Всеукраїнської премії Національної спілки театральних діячів України імені Ф.Нірода в галузі «Сценографія» (2009),
Кавалер ордену Святої Великомучениці Варвари (УПУ КП) (2016),
Лауреат обласної театральної премії ім. братів Ю.-А. та Є. Шерегіїв (1999, 2000, 2009, 2016),
Член Національної спілки театральних діячів України (1996 р.)
Член асоціації сценографів України (1998 р.)
Народилася 2 червня 1970 у м.Рівне.
1985 – закінчила Рівненську художню школу.
1989 – закінчила Туркменське державне художнє училище ім. Ш.Руставелі, відділення: «Театральна декорація» (курс Д. Чариєва).
1989-1997 – художник-постановник Рівненського державного обласного українського музично-драматичного театру.
У 2001 – закінчила Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра: «Культорології, теорії та історії культури»
З 1998 та по сьогодні – головний художник Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв
Автор сценографії до 70 театральних вистав, концертів, свят на сценах Рівне, Київ, Дніпро, Мукачево, Ужгород.
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 2001 році, Ужгородський заочний факультет Донецької державної консерваторії імені С. Прокоф’єва у 2006 році. Працює в театрі з 2015 року.
З 2011 року працює в ЗАОУМДТ імені браті Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
У 2011 році закінчив Ужгородський коледж культури і мистецтв «Сучасна хореографія».
У 2015 році закінчив бакалаврат Рівненського Державного Гуманітарного Університету «Сучасна хореографія», магістратуру у 2016 році.
Є лауреатом обласної премії ім. братів Шерегіїв в галузі театрального мистецтва:
2016 – Балетмейстер-постановник у номінації «Режисерсько-постановочна група» за виставу «В Парижі гарне літо»
2017 – Балетмейстер-постановник за виставу «Круті віражі»
2019 – у номінації «Актор» за роль Михайла у виставі «Жменяки»
Закінчила Ужгородське державне музичне училище імені Д. Задора у 1998 році за спеціальністю «артист хору, ансамблю», Мукачівський гуманітарний інститут у 2008 році за спеціальністю «музична педагогіка і виховання».
Працює в театрі з 1998 року.
Закінчила Ужгородське музичне училище імені Д. Задора у 1997 році по класу «вокал», Київський національний університет культури і мистецтв у 2002 році за спеціальністю «музичне мистецтво».
Лауреат міжнародних та всеукраїнських фестивалів класичної та естрадної пісні.
Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв в 2016 році за роль у виставі.
Працює в театрі з 1993 року.
Закінчив Харківський державний інститут культури у 1995 році за спеціальністю «Народна художня творчість», Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого у 2017 році за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв за кращу чоловічу роль у виставах «Танго для тебе» братів Шерегіїв та «Банкрот» за М. Старицьким у 2000-му році.
Заслужений артист України з 2017 року.
Лауреат обласної премії у жанрі театрального мистецтва імені братів Шерегіїв як керівник постановочної групи вистави «Круті віражі».
Працює в театрі з 1999 року.
Закінчив театральну студію при Львівському академічному українському театрі імені Марії Заньковецької у 1986 року.
Заслужений артист України з 2016 року.
Працював у театрі в 1987-1996 роках та з 2010 року.
У 1956 р. закінчила Дніпропетровське державне театральне училище.
У 1956-1960 рр. – артистка Харківського державного театр музичної комедії.
У 1960-1962 рр. – артистка Миколаївського обласного українського музично-драматичного театру.
У 1962-1963 рр. – артистка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
У 1963-1965 рр.– артистка Хмельницького обласного державного українського музично-драматичного театру Г. Петровського.
У 1965-1965 рр. – артистка Черкаського обласного державного українського музично-драматичного театру Т. Шевченка.
У 1965-1968 рр. – артистка Хмельницького обласного державного українського музично-драматичного театру Г. Петровського.
З 1968 р. – артистка Закарпатського обласного державного українського музично-драматичного театру.
Член Національної спілки театральних діячів України
Відзнаки та нагороди:
Почесна грамота Міністерства культури України
Почесна грамота Закарпатської ОДА
Лауреат обласної премії в галузі театрального мистецтва братів Є. та А. Ю. Шерегіїв (2009)
Історія театру на Закарпатті має давні традиції і певні здобутки. Театральні колективи існували в краї ще у XIX сторіччі. 1921 року до Ужгорода на запрошення громади приїжджає театральний діяч Микола Садовський разом з акторами та художником Миколою Кричевським. Після театру М. Садовського на театральну сцену виходить «Нова Сцена» під керівництвом Шерегій Юрія, після нього з'являється «Угро-руский театр». Усі ці театральні колективи зробили велику роботу по вихованню майбутніх акторів державного театру.
На початку березня 1945 року Народна рада Закарпатської України про організацію в Ужгороді народного театру. Новий театр 30 квітня 1945 року показав свою першу виставу «Руські люди» — К. Сімонова, художник – Федір Манайло.
12 листопада 1945 року Рада Народних Комісарів УРСР приймає постанову про відкриття державного театру на Закарпатті. Відповідно до рішення українського уряду з липня 1945 по квітень 1947 року на Закарпатті гастролює Запорізький український музично-драматичний театр імені М. Щорса під керівництвом народного артиста УРСР В. Магара, який буде першим режисером нового театру.
1 січня 1946 року «Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр» розпочинає свою роботу у місті Ужгород. У 1963 році відбулася реорганізація театру український музично-драматичний театр з'єднався з Мукачівським російським театром і став називатись «Закарпатський муздрамтеатр».
У 2011 році — згідно з рішенням № 224 від 26.05.2011 року Закарпатської обласної ради театру присвоєно ім'я братів Шерегіїв нова назва театру: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв.
Відповідно до наказу Міністерство культури України № 1152 від 06.12.2016 року театру надано статус «Академічного».